Скільки населення реально платить за електроенергію

Після запуску оптового ринку електроенергії з 1 липня 2019 року, тариф для населення не змінився. При цьому ціни на електроенергію для непобутових споживачів (юридичних осіб) зросли, в залежності від локації і класу напруги на 10% — 25%.

Чи правда, що ціна на електроенергію для населення в два рази нижче, ніж для промисловості? Як працює механізм компенсації ціни для населення та генерації із зеленим тарифом? Чи впливає висока ціна на електроенергію для юридичних осіб на населення?

Як працює новий ринок

Електроенергія (е/е) в новому ринку продається в чотирьох сегментах. Вони відрізняються за строками планування споживання та виробництва е/е. На всіх, теоретично, ціна ресурсу має бути різна.

Ринок двосторонніх договорів (РДД). Тут споживач, або трейдер (постачальник), напряму укладає контракт з генерацією. Згідно постанови Уряду №499 від 5 червня, державні підприємства продають е/е у сегменті РДД на електронних аукціонах через Українську енергетичну біржу (УЕБ).

Приватні генеруючи компанії ніде не фіксують свої контракти. Загалом на РДД продається більше 60% обсягу е/е. Це має бути найдешевший сегмент ринку.

Втім, згідно з інформацією БЦ, частина приватних генеруючих компаній продає е/е на РДД не дешевше, ніж на інших сегментах ринку.

Ринок на добу наперед (РДН) та Внутрішньодобовий ринок (ВДР). Електроенергія на цих двох сегментах ринку продається на електронному майданчику держпідприємства “Оператор ринку”. Це наступний щабель вартості ціни.

В липні на РДН продавалось більше 30% обсягів е/е. В той же час на ВДР — лише близько 1%. Так відбувається через монополізацію ринку. Замість того, щоб конкурувати на ВДР, генкомпанії не продають ресурс, чекаючи, щоб споживачі виходили на найдорожчий балансуючий ринок.

Балансуючий ринок (БР) існує для тих покупців, які не закупили е/е вчасно та купують її в останній момент з лагом в 15 хвилин. В липні на цьому сегменті було продано близько 3% обсягів е/е, що дуже багато для подібних ринків, які працюють в Європі.

 

 

Як працює перехресне субсидування

Споживачі в Україні поділені на дві великі групи — побутові (населення) та непобутові (юрособи, або умовно — промисловість). Побутові купують е/е значно дешевше ринку. За це платять генеруючі держкомпанії, на які Урядом покладено спеціальні обовязки.

Через це їх ресурс вилучений з конкурентного ринку, що призводить до високої ціни на е/е на ринкових сегментах.

Згідно постанови Кабміну №483 від 5 червня про покладання спецобов'язків, головним донором низьких цін для населення є держкомпанія НАЕК “Енергоатом”, яка оперує чотирма АЕС.

Вона продає 75% своєї е/е держкомпанії “Гарантований покупець” для потреб населення за низькою регульованою ціною: 567 грн/МВт*г.

Ще 20% своєї е/е для цих потреб продає держкоманія “Укргідроенерго”, яка оперує ГЕС і ГАЕС. Її ціна продажу складає близько 640 грн/МВт*г.

Частину е/е “Гарантований покупець” продає постачальникам універсальних послуг (ПУП) ще дешевше, ніж купив — по середній ціні 5 грн/МВт*г. Залишок продається на РДН по ціні близько 1600 грн/МВт*г, щоб компенсувати збитки.

ПУП — пов’язані постачальні компанії обленерго, які почали працювати з 1 січня 2019 року в рамках запуску роздрібного ринку е/е.

В результаті таких операцій “Гарантований покупець”, за підрахунками “USAID Проект енергетичної безпеки” буди мати близько 12 млрд грн чистого прибутку за рік.

 

 

Також “Енергоатом” продає ДП “Гарантований покупець” 15% своєї е/е на технологічні витрати для операторів систем розподілу (ОСР, обленерго) та оператора системи передачі (ОСП, держкомпанія НЕК “Укренерго”).

14 серпня Уряд розглянув рішення про зниження обсягу е/е, яку “Енергоатом” зобов’язаний продавати “Гарантованому покупцю” — до 65% на потреби населення і до 10% — для компенсації технологічних втрат. Але відповідна постанова на момент виходу публікації не оприлюднена.

Крім того, в тарифі на передачу “Укренерго” закладена компенсація різниці між ринковою ціною е/е та гарантованим законом зеленим тарифом (ЗТ). Ці гроші сплачує кожен споживач в країні — і побутовий, і не побутовий.

“Укренерго” перераховує їх “Гарантованому покупцю”, який компенсує генерації з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) різницю між ринковою ціною е/е та зеленим тарифом.

Як формується ціна електроенергії для промисловості

Кінцевий тариф на електроенергію включає багато складових. Власне, ціна е/е, як товару — лише одна складова тарифу, яка займає приблизно половину в його структурі для юросіб.

За інформацією держкомпанії НЕК “Укренерго”, яка є оператором комерційного обліку е/е, в липні середньозважена ціна е/е для промисловості склала 1735 грн за мегават-годину (МВт*г).

 

 

1735 грн/МВт*г — це середньозважена ціна на всіх чотирьох сегментах ринку, не враховуючі контракти між приватними компаніями на РДД, які не оприлюднюються.

Також у вартість е/е входить акциз на електроенергію у розмірі 3,2% від відпускної ціни, який сплачує генерація, тобто — продавець.

Друга за розміром складова тарифу — вартість розподілу е/е, або тариф операторів систем розподілу (ОСР, обленерго). На сьогодні в Україні працюють 34 ОСР — по одному на кожну область, місто Київ, “Укрзалізниця” та близько десяти субрегіональних операторів.

Кожен з них має окремі тарифи для споживачів першого класу напруги (напруга вище 27,5 кіловольт, кВ) і другого класу напруги (менше 27,5 кВ).

Логіка в тому, що в мережах для крупних споживачів з великою напругою менші технологічні втрати. Тому тариф для I класу — дешевший.

Середньозважений тариф для I і II класів по всій Україні — 378 грн/МВ*г. Слід зазначити, що промислові споживачі, які під'єднані напряму до магістральних мереж “Укренерго”, не сплачують тариф ОСР. Зазвичай — це великі підприємства.

 

 

Наступна за розміром складова — тарифи на диспетчеризацію і передачу оператора системи передачі (ОСП), функції якого виконує НЕК “Укренерго”.

Діючий тариф на диспетчеризацію затверджений постановою Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКП) №1622 від 1 серпня. Він складає 8,9 грн за МВт*г.

Постановою НКРЕКП №1411 від 12 липня, з 1 серпня тариф на передачу було зменшено з 347,4 до 312,14 грн за МВт*г. При цьому він включає витрати на компенсацію різниці зеленого тарифу для ДП “Гарантований покупець” в розмірі 225,97 грн/МВт*г.

Таким чином, з 1 серпня “Укренерго” по двом тарифам отримує з кожної мегават-години 321,04 грн, з яких 225,97 грн йдуть на компенсацію зеленого тарифу для ВДЕ.

15 серпня НКРЕКП знизила тариф на передачу “Укренерго” з 312,14 до 159,3 грн/МВт*г. Таким чином, загальний тариф ОСП з 1 жовтня складе 168,2 грн/МВт*г.

Ще одна складова тарифу — маржа постачальника (трейдера). В кожного постачальника вона може бути різною. Наприклад, великі споживачі мають власних постачальників всередині промислових груп, маржа яких лягає в дохід групи.

Середньозважена по Україні маржа постачальника, за даними “Укренерго”, складає 74 грн/МВт*г. Ще близько 500 грн в МВт*г складає податок на додану вартість (ПДВ).

Як формується тариф для населення

Населення споживає близько 30% електроенергії в країні, при тому що потребує більше витрат на передачу, розподіл і поставку.

Так, 30% е/е, які потребує населення, розподілені між 16,85 млн абонентів. Промисловість має всього 620 тис. абонентів.

 

 

Тарифи для населення, на відміну від промисловості, однакові на всій території України. Вони складають 0,9 грн/кВт*г за перші 100 кВт*г в місяць і 1,68 грн — за подальші. Середньозважений тариф, включаючи ПДВ, складає 1,29 грн/кВт*г.

 

 

Ціну е/е для населення субсидують державні “Енергоатом” та “Укргідроенерго”. Але системні послуги не субсидує ніхто. Їх населення сплачує в повному обсязі.

Тариф для населення включає ті самі складові, що і тариф для промисловості. Відмінність лише в тарифі ОСР, тому що всі побутові абоненти є споживачами другого класу напруги (менше 27,5 кВ).

Середньозважений тариф ОСР для населення значно більший, ніж у промисловості — 610 грн за МВт*г проти 378 грн для юросіб.

Тарифи “Укренерго” населення сплачує так само, як і промисловість. Тобто, 321,04 грн/МВт*г до 1 жовтня і 168,2 грн/МВт*г після 1 жовтня.

Населення також сплачує затверджену НКРЕКП вартість послуг постачальників універсальних послуг (ПУП). В кожного ПУП своя вартість послуг. Але в середньому по Україні вона складає 62 грн/МВт*г.

Ще близько 215 грн/МВт*г в тарифі для населення складає ПДВ.

 

 

Чому перехресне субсидування стримує економіку

В Україні кінцевий тариф для населення менше приблизно в два рази, ніж кінцевий тариф для промисловості. А ціна електроенергії, як товару, для населення менше в середньому в 20 разів.

В Луганській області, де тариф ОСР є найвищім і складає 1145,82 грн/МВт*г, кінцевого тарифу для населення у 1290 грн/МВт*г навіть не вистачає для покриття витрат на системні послуги: передачу, розподіл і постачання.

 

 

За даними Євростату, які публікує НКРЕКП, в більшості європейських країн ситуація зворотна. Кінцевий тариф для населення вище кінцевого тарифу для промисловості. Найбільша різниця в Данії, де тариф для населення в три рази більший тарифу для промисловості.

Чому в Європі так побудовані комерційні правила?

По-перше, постачання ресурсу населенню обходиться дорожче через необхідність утримувати розподільчі мережі для відносно малих споживачів.

По-друге, країни, які побудували такі моделі, переймаються конкурентоспроможністю національних підприємств, які виробляють товари і послуги на експорт.

По-третє, субсидування ВДЕ в цих країнах покладено на населення через те, що саме населення є найбільшим власником генерації ВДЕ.

Як повідомляв БЦ, в Німеччині населенню належить близько 70% потужності ВДЕ через кооперативи. Тому саме населення несе на собі тягар компенсації по зеленому тарифу. Відповідно, в Німеччині населення сплачує тариф за е/е в два рази більший від промисловості і вважає це нормальним.

В Україні найбільші потужності ВДЕ із зеленим тарифом побудовані корпораціями Activ Solar чиновника-втікача Андрія Клюєва (зараз його СЕС належить китайській CNBM) та ДТЕК олігарха Ріната Ахметова.

Чому населення платить за дорогу електроенергію промисловості

Населення так чи інакше платить за високі промислові тарифи на е/е. Згідно даних Держстату, в липні Індекс цін промислової продукції підвищився на 3,6%. Головна причина — підвищення тарифів на е/е для юросіб в середньому на 16,4%.

 

 

Іншими словами, підвищення ціни на е/е для бізнесу було закладене в споживчі ціни на продукцію всередині країни.

Помітними для населення будуть наслідки підвищення цін на електроенергію для водоканалів, підприємств, які оперують міським пасажирським електротранспортом і “Укрзаліниці”.

У водоканалів ціна е/е складає близько 40% в собівартості їх послуг. Її збільшення призведе до збільшення тарифів на водопостачання та водовідведення. Так само, збільшиться собівартість проїзду в міському електротранспорті.

Крім того, український Уряд обрав найгірший механізм субсидування населення — вилучив з вільного ринку дешеву е/е найбільшої генерації в країні — “Енергоатому”.

Продаючи свій ресурс по фіксованим цінам “Гарантованому покупцю”, державна компанія не може створювати конкуренцію для теплової генерації.

Як повідомляв БЦ, теплова генерація єдина в повному обсязі має можливість реалізувати право вільного ціноутворення на ринку е/е. Всі інші його учасники обмежені тим, чи іншим чином.

Більше 70% виробітку теплової генерації контролює енергохолдинг ДТЕК Ріната Ахметова.

Виходить замкнуте коло: чим більше перехресне субсидування для населення, тим дорожча електроенергія на ринку для юросіб через монополізм. А значить, менше розвивається економіка країни.

І чим менше підприємства купують дорогої електроенергії, тим більше коштів потрібно, щоб забезпечити низьку ціну для населення.

Сергій ГОЛОВНЬОВ