Скільки коштувала Україні перемога над “скрутками” ПДВ і чи відбулася вона взагалі?

Зловживання з податком на додану вартість, скорочено — ПДВ, тривалий час були (та й є) Ахіллесовою п’ятою національної податкової системи. ПДВ став наприкінці минулого століття “улюбленим податком” українських корупціонерів, він не раз був предметом усіляких каральних акцій урядовців і політиків. Але кожна чергова перемога призводила лише до перерозподілу сфер впливу та зростання вартості послуг “злочинців від ПДВ” для бізнесу. Саме явище так і не зникало (все дуже швидко поверталося на круги своя), бо його існування можливе та відбувається лише за “домовленістю” зі співробітниками контролюючих органів. Так, за висновками тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, втрати бюджету від “скруток” ПДВ на початку 2020-го становили до 30 млрд грн на рік.

Однак сьогодні, як і у травні 2021-го, коли влада оголосила першу війну зі “скрутками”, українське суспільство чує про значні успіхи на цьому напрямі на кшталт “в Україні більше не працюють “скрутки” ПДВ”. Спробуємо розібратися, чи так це насправді.

“Скрутка” ПДВ — сленгове словосполучення, що означає крадіжку податку з бюджету шляхом ухилення від його сплати через формування схемного податкового кредиту.

Головним інструментом протидії “скруткам” з 2017 року виступає система електронного адміністрування, що базується на обов’язку бізнесу реєструвати всі податкові накладні в Єдиному реєстрі та можливості з боку податківців за результатами моніторингу заблокувати таку реєстрацію. Зазначена система отримала назву СМКОР і мала б запобігти масштабним схемам уникнення від сплати ПДВ, зокрема “скруткам”.

СМКОР — система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригувань (ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їхньої реєстрації в Єдиному реєстрі.

Порівняємо результати роботи системи моніторингу за останні шість років її існування, зокрема ключові показники СМКОР за 2017—2022 роки (див. таблицю), взявши співставні п’ятимісячні проміжки часу — відповідно, травень—вересень 2018—2020-х і 2022-го. Піковими винятками будуть особливі періоди роботи СМКОР, що вважалися найбільш агресивними до платників податків, а саме: час дії першої версії СМКОР (серпень—грудень 2017 року) і так звана перша війна із “скрутками” 2021 року (грудень 2019-го — квітень 2020-го).

Третина схемного ПДВ не блокується 

Аналіз даних за 2017—2022 роки свідчить про таке:

• діюча версія СМКОР за своєю жорсткістю по трьох показниках із семи (кількість і сума заблокованих накладних, процентне співвідношення поданих і заблокованих ПН/РК) навіть випереджає СМКОР часів дії першої та найжорсткішої її версії 2017 року (хоча частково такий результат може бути наслідком заморожування системи протягом перших місяців війни). У будь-якому разі система моніторингу під час війни стала більш агресивною до бізнесу порівняно з 2018—2021 роками, у травні—вересні 2022-го було заблоковано понад 916 тис. накладних, або 0,84% від їхньої загальної кількості, поданих до реєстрації платниками податків;

• незважаючи на кілька удосконалень — апгрейди 2018-го, 2019-го та 2021-го — система досі демонструє високий рівень недосконалості (показники 4 і 5). Як і в минулі роки, майже кожна друга заблокована СМКОР податкова накладна (45,5%) отримує цей статус безпідставно, тому що потім розблоковується самими податківцями (комісіями контролюючого органу) після оскарження з боку платника податку. Зазначене провокує значні невиправдані витрати часу й коштів платників податків. Іншою причиною таких масових похибок є те, що, по-перше, СМКОР використовується не для боротьби з недобросовісними схемами, а задля наповнення державного бюджету та як елемент збільшення адміністративного й податкового тиску на бізнес, — під час війни у платників було помилково “вилучено” понад 6,2 млрд грн (показник 6). А по-друге, заявлена як “автоматизована”, система моніторингу все ще зберігає вагомий вплив людського фактора, що невідворотно породжує дискреції та корупцію;

• якщо припустити, що всі блокування влучають у співучасників “скруток” (а це, як ми спостерігаємо, далеко не так), швидше за все, блокується не весь незаконний ПДВ, а лише його частина — 6,83 млрд грн за п’ять місяців 2022 року (показник 7), тоді як обсяг “скруток” ПДВ сягає мінімум 1,8—2 млрд грн на місяць (тобто за п’ять місяців слід було знайти та зупинити схемного ПДВ на 9—10 млрд грн). Виходить, що, попри зростання агресивності реагування системи, ринок “скруток” було лише дещо звужено, але СМКОР, як і раніше, не спроможна повністю виявити і знищити схеми уникнення від сплати податку. Хоча слід зазначити, що “скрутки” у межах одного товарного коду вкрай важко виявляти контролюючим органам, вони не ідентифікуються на стадії декларування, а також потребують контролю всього ланцюга поставок і проведення інвентаризації товарних залишків.

Чому заблоковано та що робити далі?

Таким чином, сьогодні не має підстав вважати, що “скрутки” ПДВ хоча б частково подолано або це відбудеться найближчим часом. Найшвидше, результати роботи контролюючих органів у 2021—2022 роках можна охарактеризувати як невеликий, але важливий крок до поступового відновлення контролю держави над збором історично високого за своєю корупціогенністю податку.

Водночас питання формування схемного податкового кредиту не було вирішене як унаслідок слабкої комплексної реформи податкової служби (збереження у спадок від ДФС агресивної ідеології збирання податків і високого рівня дискреції, домінування інтересів держави над політикою побудови справжньої служби сервісу для платників податків), так і через недосконалості нібито автоматичної системи моніторингу, її особливу вразливість до людського фактора.

Система, як і раніше, потребує глибокого доопрацювання, що включає таке:

• насамперед зрозумілість і передбачуваність роботи СМКОР, бо законослухняний бізнес, що отримує негативну системну відповідь на спробу зареєструвати свої накладні, заслуговує на повну відкритість з боку держави процесу блокування з чіткими відповідями на два запитання: чому заблоковано та що робити далі? Іншими словами, бізнесу потрібні повний закритий перелік “сумнівних” ПН/РК, які необхідно негайно відкоригувати у податковому обліку та звітності, а також назви ризикових контрагентів, з якими він не має у подальшому співпрацювати, щоб і надалі невідкладно та без проблем працювати (для цього потрібні відповідні зміни у постанові Кабміну №1165);

• зміна ідеології СМКОР через запровадження законодавчого обмеження часу блокування податкових накладних за прикладом загальносвітового механізму, що діє в сфері протидії відмиванню “брудних” грошей (там спочатку кошти заморожуються на незначний час для додаткового вивчення та лише за наявності вагомих підстав блокуються на тривалий, але обмежений термін). При цьому саме тимчасовість блокування стане підставою для впровадження з боку ДПС реальних заходів податкового контролю (сьогодні вони просто блокують, а решта — проблеми бізнесу). Зазначене дасть можливість відмовиться від презумпції “винуватості платника податків” та зробить систему більш аналітичною та спрямованою на кінцевий результат (власне на боротьбу із схемами).

***

Наостанок. Україна все ще потребує рішучої зміни правил гри із найбільш корумпованим податком. В іншому разі ми постійно отримуватимемо чергову заміну одних корумпованих чиновників на інших. А з часом нам узагалі вкотре доведеться приймати просте та логічне рішення: якщо є непрацююче та роз’їдене корупцією відомство, то єдиний спосіб виправити ситуацію — це ліквідувати його та створити нове.

В’ячеслав ЧЕРКАШИН, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації