Схема Яценюка-Мартиненка на урані: кузен Жванії володіє фірмою-прокладкою

Навіть сейфи Ліхтенштейна не врятують Мартиненка.

Як відомо, на сьогодні в Україні розслідується два кримінальних провадження — перше щодо хабарів від чеської “Шкоди” на швейцарський рахунок панамської компанії Мартиненка Bradcrest. Але крім цієї гучно анонсованої справи, яку розслідують у трьох європейських країнах — Швейцарії, Чехії та Україні, є ще одна справа щодо Мартиненка. НАБУ розслідує діяльність австрійської прокладки Steuermann, яка постачала за завищеними цінами урановий концентрат з Казахстану на українське державне підприємство “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”.

Згідно з контрактами, Steuermann (”Штойєрманн”) купувала урановий концентрат у Казахстані по 95-100 доларів за кілограм. А на українське державне підприємство концентрат продавався австрійською прокладкою по 129 доларів.

При цьому в контактах було обумовлено, що казахський продавець “за свій рахунок та на власний ризик має організувати все необхідне транспортування та страхування поставки до станції Тополі, Україна”.

Таким чином, за те, що папери перекладалися з однієї стопки в іншу, прокладка Steuermann “наварювала” близько 30 доларів на кілограмі урану. В 2014 році було законтрактовано в Казахстані 400 тонн, в 2015 — 600 тонн.

Хто є кінцевим бенефіціаром Steuermann, досі було встановити неможливо. 100 відсотків акцій цієї компанії належить ще одній прокладці з Ліхтенштейну Nemessis Anstalt. Ця країна в центрі Європи фактично є офшором та не розкриває інформацію про акціонерів.

Однак навіть найбільші секрети стають явними. Зі своїх джерел мені вдалося отримати документи щодо компанії Nemessis Anstalt. Як виявилося, кінцевим бенефіціаром є громадянин Грузії Олександр Іосселіані.

Він вказаний у трастовій угоді, яку підписав керівник ліхтенштенського Bonus Capital Trust Александр Абфальтерер.

Олександр Іосселіані мешкає в Києві та є кузеном Давида Жванії — багаторічного партнера Мартиненка в політиці та бізнесі. Наявність Іосселіані як кінцевого бенефіціара підтверджує також викладену Жванією в інтерв'ю Українській правді версію про те, що компанія Steuermann створювалася для торгівлі абразивами, але після Революції гідності Мартиненко вставив її як “прокладку” в схему постачання урану. При чому розпоряджатися “наваром”, зі слів Жванії, міг тільки Мартиненко.

Таким чином, підтверджується версія, що 30 долари з кожного кілограму урану осідають у кишенях клану Мартиненка, а робиться все це на очах в Яценюка, який своєю бездіяльністю щонайменше “кришував схему”, якщо не заробляв на ній — це має встановити слідство.

Але це ще не все. Окрім того, що пан Іосселіані значиться в ліхтенштейнському реєстрі як секретний власник уранової прокладки, його сліди спливають у ще одному реєстрі.

Так, паралельно з прокладкою на урані Мартиненко “кришує” схеми на державних підприємствах титанової галузі. Зокрема, для реалізації титанової продукції “Об'єднаної горнохімічної компанії” на підприємство було заведено ще одного посередника — австрійську компанію Bollwerk. Як випливає з бази даних Держслужби статистики, Іосселіані очолював... представництво Bollwerk в Україні.

Це — ще один доказ причетності Мартиненка до схем держпідприємств уранової та титанової галузей, додатковий до оприлюднених раніше.

Натисніть для збільшення

Таким чином, на державних підприємствах за часів Яценюку було розбудовано систему заробітку для фірм-прокладок, пов'язаних з оточенням самого Яценюка. Якщо не це, то які треба шукати ще аргументи для відставки такого прем'єр-міністра?