ЄС подвоїв імпорт електроенергії з України. Хто на цьому заробить? Не лише Ахметов

ДОВІДКА. МВт (або мегават) — це одиниця виміру потужності. МВт-год (мегават-година) — одиниця обліку електроенергії.

3. Якщо експорт електроенергії приносить Україні шалені кошти, то хто їх отримує?

Україна відновила комерційний експорт електроенергії в Євросоюз у березні цього року, після синхронізації української та європейської енергетичних систем. Спочатку українські мегавати отримала Польща, потім — Молдова, а згодом — Румунія та Словаччина.

Це відносно старі ринки збуту для України. До цього українські виробники також постачали електроенергію в ці країни, але за інших умов: українська енергосистема була складовою енергосистеми Росії та Білорусі.

В Україні десятки помітних гравців на ринку електроенергії. Втім, через технічні та адміністративні обмеження для більшості з них доступ до європейських країн був обмежений. Водночас ринки Росії та Білорусі для України були закриті. Єдиною компанією, яка довгі роки мала найбільший доступ до енергоринку ЄС, була ДТЕК Ріната Ахметова.

Енергетичний бізнес українського мільярдера міг експортувати до 650 МВт електроенергії. Тепер все інакше. Приєднавшись до європейського енергоринку, Україна відкрила доступ до європейських споживачів для всіх українських енергокомпаній. Зокрема й для найбільших в країні виробників — державних Енергоатому та Укргідроенерго.

Сезонно в літні періоди в Україні спостерігається профіцит електроенергії. Це означає, що українські виробники повністю закривають своїми силами споживання у країні. Водночас у них ще є вільний запас потужності, яка фактично простоює.

Війна цей профіцит посилила. Через бойові дії споживання електроенергії на 30-35% менше звичайного, писав у травні директор Енергетичного співтовариства ЄС Янез Копач у колонці для польського видання Biznes Alert.

Його оцінка: тільки атомні електростанції Енергоатому мають до 5 ГВт “вільних потужностей”. Навіть сьогодні, якщо Україна встановить на своїх електростанціях системи Statcom, вона може збільшити сукупний обсяг доступного міжкордонного перетину до 2,5 ГВт.

Statcom — це спеціальні пристрої, які мають балансувати українську та європейську системи, унеможливлюючи великі коливання напруги. Їхнє установлення — одна з технічних умов, які має виконати Україна, перш ніж ЄС повноцінно відкриє свій енергетичний ринок для нас. Ціль українського Міненерго — довести обсяги експорту до 6 ГВт.

За оцінкою прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, якщо Україна збільшить свій енергетичний експортний потенціал до 2,5 ГВт, то країна, за таким сценарієм, може отримувати додатково більше ніж 70 млрд грн на рік виторгу.

Катастрофи не станеться. Навіть сьогодні, після рішення ЄС збільшити у 2,5 раза імпортні постачання електроенергії з України, українські трейдери та виробники все ще експортують в ЄС набагато менше електроенергії, ніж торік.

Різниця — майже у 2,5 раза.

У випадку форс-мажору Україна може обмежити експорт електроенергії задля своєї безпеки або, навпаки, вийти на європейський ринок і придбати там енергію для власних потреб.

Такого принципу уряд дотримається з газом: у червні Кабмін заборонив експорт українського газу, водночас Україна продовжує імпортувати його з Європи, щоб накопичити до опалювального сезону 19 млрд кубів блакитного палива.