Шоу Януковича: рік за чотири години-2

Сталін, мова, “бендера”…

У Львові серед бажаючих поставити запитання виявився на диво високий відсоток працівників МВС — висловили пропозицію про… розділ України.

“Ми в різних частинах України віримо в різних героїв… Може, нам треба якийсь час пожити окремо, поки ці протиріччя не послабнуть?” — спитав президента міцний молодик у модних сонцезахисних окулярах.

Чому розпад країни повинен послабити суперечності, а не навпаки, лишилось таємницею. Як і те, чи справді подібні думки такі популярні серед мешканців “українського П’ємонту”. Натомість не таємниця, що виставити львів’ян “розкольниками” дуже хотіли б деякі соратники Януковича, котрі полюбляють розколювати країну в газетних статтях, а свого часу ледь не зробили це реально під час сумнозвісного “Сєвєродонецького з’їзду”.

Гарант, однак, передбачувано показав себе спражнім гарантом: ніяких розколів! Янукович навіть заявив, що “Україна не змінюватиме свого негативного ставлення” до постаті Сталіна, і що Голодомор 1932-33 рр. дійсно був геноцидом — щоправда, не самих лише українців, а “людей на Україні, на Кубані, в Казахстані і в Білорусії”.

І понад те — президент заявив, що кожен має цілковите право вважати героями Степана Бандеру та Романа Шухевича. Щоправда, керівника ОУН Янукович при цьому навіщось назвав “Бендерою”… Але ця обмовка тьмяніє порівняно із іншою, під кінець ефіру, коли Янукович повідомив про участь України в будівництві “бразильского космодрому “Балкантавр”.

Як відомо, насправді космодром у Бразилії, звідки періодично злітають українські ракети, збудований ще в минулому столітті, й називається “Алькантара”.

 

Тему ж внутрішньоукраїнських суперечностей Янукович зміг продовжити години за півтори, коли студентка з Одеси переконливо попрохала його про введення державної російської мови, бо їй “важко постійно переключатись”.

Я отвечал львовянам, — почав президент російською, — что лучше нам не поднимать вопросов, которые нас разъединяют. Поэтому я прошу и российскоязычных, и україномовних, с большой повагой и большой толерантностью относиться друг к другу!

Здавалося, Янукович щосили намагався переконати юну одеситку, що “переключатись” між мовами не так уже й важко. Принаймні, на його рівні. Тією ж мішаниною президент повідомив, що для перетворення російської на другу державну треба 300 голосів у парламенті, але їх немає. Проте можна і треба прийняти “європейський закон, завдяки якому в Європі є держави, де діє три, чотири, навіть п’ять мов”. Але, попри це, він, Янукович, рекомендує студентці “українську мову вивчати і нею розмовляти”, бо “це буде нормально”.

И вообще,- сказав Янукович, — главное — чтобы вы чувствовали уверенность в завтрашнем дне. Как пел о вашем прекрасном городе, кажется, Бернес? “Любимый город мо-о-ожет спать спокойно…”,- від повноти почуттів президент і справді проспівав три рядки. — Так что пусть это будут, как говорится, ваши самые большие проблемы,а остальные мы решим,- кінцево заплутавшись, “підсумував” глава держави.

...і вічний бій

В розмовах з можновладцями нерідко трапляються парадокси. Наприклад, політика, яку влада називає “єднанням країни”, її опонентами вважається нищенням всього українського. А те, що влада вважає боротьбою з корупцією, її опоненти називають “репресіями”.

Я вам ось цю довідку подарую, — роздратовано сказав президент ведучій каналу ICTVОлені Фроляк, яка спитала його, як довго ще в Україні братимуть всі і за все.— Тут сказано, що минулого року порушено три тисячі карних справ по корупції… Можливо, ви недостатньо отримуєте інформацію?!

Якісь папери Янукович журналістці дійсно передав. Але тема корупції цим, як неважко здогадатись, не вичерпалась: телеведучий Андрій Данилевич спитав президента, коли ж нарешті запрацюють антикорупційні закони, набуття чинності якими парламент відклав на початок 2011 року.

Схоже, пан Данилевич не знав, що ті “відкладені” закони пропрезидентська більшість у Раді тихенько скасувала ще в перші дні січня, хоча свого часу Янукович, ще як кандидат у президенти, всіляко обіцяв ці закони підтримати.

Тепер президент розробляє новий закон, який приймуть “обов’язково в цьому півріччі”. Щоправда, про попередні закони він рік тому казав дослівно те саме.

 

Ведучий Першого національного Андрій Сміян поцікавився, чи буде в новому законі норма, за якою чиновники та члени їхніх родин повинні декларувати не лише свої прибутки, а й свої витрати. Політичні оглядачі добре знають, що саме через цю норму депутати й “вбили” попередній пакет антикорупційних законопроектів, хоча саме її від нас вимагає ЄС.

Я вважаю, що чим прозоріший будь-який чиновник, тим краще, — відповів пан Янукович. Інакше кажучи, не відповів ніяк.

Натомість гарант з великим запалом говорив про ворогів, які заважають йому боротись із корупцією.

Є страшний спротив. Я не вірю, що вам не намагалися давати замовні матеріали, щоб ви критикували владу!— підвищив Янукович голос (той, хто уявляє собі, як обережно змушені говорити про владу сьогоднішні телевізійники, міг тільки поаплодувати такій прямодушності). — Створюються лобістські групи — не тільки в країні, але й за її межами . І в парламенті в тому числі працюють люди, щоб пройшов закон, який президент точно не підпише… Думаєте, чому я 29 законів заветував? Бо парламент живе своїм життям… Я ж не маю ніяких можливостей давати накази”.

А от репресій в країні немає, й бути не може. Адже “у президента немає повноважень порушувати чи закривати карні справи”.

Чому ніхто не подав до суду на ті міжнародні аудиторські компанії, які проводили перевірку і знайшли ті порушення і факти корупції, які були рік, чи два, чи три тому?— риторично спитав Янукович.

На це запитання можна було б відповісти хоча б тим, що ці компанії ніякого відношення до аудиторської діяльності ніколи не мали. Натомість мали відношення до таких собі Віктора Пінчука та Ріната Ахметова.

До речі, друзів Віктор Янукович не кидає. “Можу повідомити, що я попросив уряд, щоб вони продовжили роботу цих аудиторських компаній за 2010 рік”, — гордовито сказав президент.

Для пересічного глядача це повинно означати, що нинішня влада нічого не боїться, бо їй нічого приховувати. Для знавця ж це означає, що нинішня влада готова заплатити спритним західним ділкам ще кількадесят бюджетних мільйонів. Як повідомляв торік міністр фінансів Федір Ярошенко, “аудит” уряду Тимошенко, проведений цими фірмами, обійшовся Україні в 23 мільйони гривень…

Великий теніс президента

Віктор Янукович, як ми знаємо, проста людина, і ніщо людське йому не чуже. Наприклад, любов до дітей. Священик з Чернівецької області, який має трьох власних дітей і 26 усиновлених, довго дякував президентові ламаною російською за те, що той турбується про його притулок. І з тривогою питав, коли держава почне дбати про дитбудинки в усій країні.

Про дитбудинки Янукович сказав, що в цивілізованому світі їх уже немає, а про священика та його вихованців сказав, що буде радий відвідати їх ще раз. Вдячні діти на диво злагодженим хром закликали на голову президента всі можливі блага Небес.

Ясно було, що тренувались вони довго. І хотілось вірити, що очікування ефіру на морозі на їхньому здоров’ї ніяк не відіб’ється.

Здоров’ям самого президента зацікавився вже згаданий Андрій Сміян. “В інших країнах лідери подають приклад здорового способу життя… Ви не хотіли б, наприклад, побігати, щоб подати такий приклад?” — спитався він.

Я бігаю, — зрадів Віктор Федорович. Але тут-таки уточнив: — Потрошку… Бо так бігати не вистачає часу. Трошки плаваю, трошки граю в теніс… По півтори години тричі на тиждень. Мінімум.

На цьому моменті президента зрадило чуття. Інакше й не пояснити, що він тут-таки сказав журналістові: “Якщо хочете, зіграємо з вами, я вас запрошую!” — й обдарував присутніх (та глядачів) широкою посмішкою.

Майже те самісіньке Янукович не раз казав журналістам, які цікавились його життям-буттям в резиденції “Міжгір’я”. Нагадаємо, перехід цієї історичної пам’ятки в приватні руки супроводжувався великим скандалом у ЗМІ, й хоча сам Янукович заявляв, що орендує тільки 3 гектари історико-заповідного комплексу, в ЗМІ не раз публікувались документи про те, що пов’язані з родиною Януковича компанії контролюють усі 147 га. Жодних офіційних заперечень чи судових позовів з приводу цих повідомлень не було.

 

Востаннє президент запрошував журналістів у свій “маєток”, де, за чутками, вдяться страуси й кенгуру, 4 червня минулого року. Але далі запрошень справа не просунулась. І присутні в студії журналісти негайно про це нагадали.

Тут, схоже, і Віктор Федорович зрозумів, що передав куті меду.

Ви повинні розуміти, що іноді ж я не можу давати вказівок своїй охороні,- пробурмотів президент.

На цьому тема зібгалась. Тож якщо хтось бажає зіграти з паном Януковичем партію в теніс, чекайте на завершення його повноважень. Якщо після цього подібне бажання ще буде — і в нього, і у вас.

Шедевром для глядачів, очевидно, була тристороння розмова фермера з Черкащини, президента та ведучого Олега Панюти. Фермер — як він запевнив, батько сімох дітей — запросив президента в гості до своєї скромної (треба думати) господи. Фермер хотів поговорити про продаж землі.

Адресу тільки дайте,- розквітнув президент. — Мені цікаво буде подивитись на вашу сім’ю… Я візьму в гості до вас усіх виконавців, які зобов’язані ці питання вирішувати, якщо ви не будете заперечувати. Ми приїдемо в гості до вас не з пустими руками, щоб ви не хвилювались і не починали готуватись наперед!

“Думаю, буде готуватись усе село”, — раптом зауважив ведучий Олег Панюта. — “А сало знайдеться? З цибулею?” — не розгубився пан Янукович. — “Знайдеться, фермери в нас люди зажиточні!” — з великою впевненістю відповів ведучий…

Втім, тут і ведучий, і президент раптово замовкли й замислились, а режисери терміново переключили шоу на інших.

Найприємнішим же для президента, безумовно, стал включення з рідного міста Єнакієве (до речі, всього включень з Донецької області було два, жодна інша область такого не заслужила).

В музеї космонавта Берегового Януковича питали, чи приїде він на присвячені тому святкування, і чи передасть які-небудь свої речі для майбутнього музею імені себе.

Космонавт Береговий, як відомо, наприкінці 1970-х років був депутатом Верховного Совєта СРСР, і в цьому статусі просив донбаську судову систему переглянути два судових вироки щодо громадянина Януковича (пограбування з побиттям та побиття й злісне хуліганство). Вироки були переглянуті.

Відтак пан Янукович іще добрих сорок хвилин розповідав, що перші здобутки його правління ми побачимо 2012 року (“и я буду об этом… забыл по-русски… звітувати?”). І що “ми не повинні бути, як ті гетьмани, які тягли країну кожен у свій бік, чим користувалися сусіди, які приходили сюди по свої інтереси”. І тільки коли повернуло на п’яту годину вечора, президент завершив шедевральним:
Я розумію, що ви набагато більше могли б мені сьогодні сказати критичного. Я розумію, що десь вам не дали сказати, а десь ви мене пожаліли… До нових зустрічів!

Саме так і сказав, перевірено за записом. І тут уже додати нічого.

Олександр МИХЕЛЬСОН