Шольц рятує бюджет. Як та чому в Німеччині заговорили про перегляд військової допомоги Україні

 “Німеччина зупиняє військову допомогу Україні”. Заголовки з таким змістом — відразу варто наголосити, неправдиві та гіперболізовані — цими вихідними шокували багатьох українців. 

Адже Німеччина — один із найпотужніших партнерів України у плані надання підтримки в боротьбі з агресором.

Після допомоги на рівні “5 тисяч касок” напередодні повномасштабного вторгнення РФ Німеччина різко наростила збройну допомогу Києву, надавши засоби ППО, тисячі артилерійських снарядів та бронетехніку. 

Як наслідок, Німеччина стала другим найбільшим після США донором фінансової та військової підтримки. З боку України неодноразово лунали слова вдячності і наголошення, що підтримка Берліна є вкрай важливою. 

Тому зупинка німецької допомоги була б катастрофічною.

На щастя, наразі про катастрофу не йдеться. Демонстрацією того, що німецька допомога триває, стало оголошення у понеділок повідомлення про передачу нового пакета військової техніки включно з системою ППО IRIS-T. Проте сигнали для занепокоєння все ж існують, оскільки бюджетні дебати, які почалися у Німеччині, посіяли сумнів у надійності німецької підтримки.

У німецькій коаліції традиційно складно домовляються про формування національного бюджету, оскільки необхідно збалансувати інтереси трьох політично розрізнених партій. 

Та цього разу соціальних витрат було заплановано суттєво більше — 2025 рік стане роком виборів до Бундестагу. Як наслідок, німецькі політики зіткнулися із потребою скорочення видатків — і вперше від початку повномасштабної війни суперечка торкнулась української допомоги. 

Більш того, схоже, що влада у Берліні замислилась над тим, щоб почати у цьому напрямку економити.

Утім, такі наміри уряду, про які стало відомо з преси, зустріли далеко не зі схваленням. Реакція на повідомлення про потенційне обмеження українською допомоги виявилась вкрай гострою. Критика лунає як з боку опозиції, так і з лав керівної коаліції, тож канцлеру Шольцу доведеться вирішити, що робити із цим тиском.

Детальніше про дискусії у Німеччині — у статті “Європейської правди”.

Випробування виборами 

Інформаційний вибух спричинила публікація видання Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung, що вийшла в суботу. 

Газета повідомила про лист міністра фінансів Крістіана Лінднера на адресу міністра оборони Бориса Пісторіуса та міністерки закордонних справ Анналени Бербок.

У ньому йшлося про те, що Німеччина не зможе профінансувати додаткову військову допомогу Україні, крім тієї, що вже запланована. Нагадаємо, що на цей рік йдеться про виділення 7,5 млрд євро на таку заплановану допомогу, а на наступний, попередньо — близько 4 млрд євро. Очікується, що ця допомога надійде в Україну, як і планувалося. 

У чому ж тоді проблема? Річ у тім, що ці кошти вже здебільшого розподілені та законтрактовані, натомість ситуація на полі бою в Україні розвивається непередбачувано, і у Києва виникає потреба в екстреній, додатковій допомозі. 

Це добре розуміє міністр оборони Борис Пісторіус, який відстоює позицію задоволення необхідних нагальних потреб України.

Як довідалась німецька преса, зокрема видання Bild, у травні його міністерство представило план додаткових цьогорічних витрат на допомогу Україні на суму 3,87 млрд євро. До цих коштів, серед іншого, увійшли 1,3 млрд євро на запчастини, 600 млн євро на артилерійські боєприпаси та по пів мільярда євро на безпілотники та бронетехніку.

Втім, як стверджують джерела німецьких журналістів, офіс канцлера не дозволив передавати цей запит до Міністерства фінансів, а озброєння, яке була готова передати Україні німецька промисловість, уже продали іншим покупцям.

Ще більша проблема — планування допомоги Україні на наступні роки.

З кожним наступним роком вона тане на очах. Зокрема, на 2025 рік заплановані 4 млрд євро, на 2026 рік — 3 млрд, а на 2027 та 2028 роки — лише по 0,5 млрд.  

Що стало причиною такого скорочення? 

По-перше, традиційний оптимізм. Під час розробки цих планів були очікування, що повномасштабна війна якщо не зупиниться, то принаймні перейде у фазу низької інтенсивності — тобто “заморозиться”.

А відповідно, грошей на допомогу Україні буде потрібно менше, аніж зараз. 

Проте існує і друга причина. Вона пов'язана із запланованими на 2025 рік виборами до Бундестагу. Бажання керівної коаліції напередодні виборів збільшити соціальні видатки є звичним для багатьох країн, і Німеччина тут не стала винятком. Тим більше, що партії, які входять до керівної німецької коаліції, зараз мають не дуже високі рейтинги, а відповідно, потребують значної соціальної “ін’єкції”. 

На додачу Німеччина зіткнулася зі ще одним бюджетним викликом — потребою піднімати витрати на оборону до прописаного статутом НАТО показника у 2% від ВВП.

Проте, маючи такі витрати, Берлін не може збільшувати бюджетний дефіцит — його максимальна межа на рівні 0,35% ВВП напряму прописана у конституції країни. 

За таких обставин виникає спокуса переглянути всі “непрофільні” видатки. І якщо не скоротити їх напряму, то принаймні “приховати”.

Саме це відбувається із запланованими витратами на допомогу Україні. 

Допомога за рахунок Росії

У німецькому Мінфіні запевняють: Україна не залишиться без зброї. Адже в уряді Шольца розраховують на фінансовий інструмент, який дозволяє компенсувати скорочення бюджетного фінансування. 

У Берліні кажуть: вже з наступного року у розпорядженні Києва буде 50-мільярдний кредит, виплата якого відбуватиметься за рахунок заморожених активів російського центробанку (детальніше про цей план можна почитати тут). 

Про таку схему лідери країн G7 домовились на саміті в Італії у червні. Німецький міністр фінансів Крістіан Лінднер аргументує, що за ці гроші Україна покриє значну частину своїх військових потреб. Натомість частка національного внеску Німеччини у збройну підтримку повинна знизитись. 

Лист просочився у пресу в той час, як у німецькій коаліції завершились баталії довкола держбюджету на 2025 рік. Наразі коаліціантам вдалося досягти скорочення дефіциту бюджету з 17 до 12 млрд євро. Це — багато, але менше, аніж вимагає законодавство. 

За таких обставин

винесення фіндопомоги Києву з прямих бюджетних статей має вирішити проблему дотримання прийнятного рівня бюджетного дефіциту.

А відповідно, для багатьох в уряді це виглядає досить привабливо. 

Настільки привабливо, що там воліють заплющити очі на той факт, що механізм виплат за рахунок заморожених активів Центробанку РФ ще не запрацював. І далеко не факт, що запрацює на початку наступного року. 

Тож деякий час допомога Києву з боку Німеччини може бути обмеженою. На це вже відреагував фондовий ринок — почалося падіння акцій оборонних компаній. 

Достеменно не відомо, чи Міністерство фінансів підтримує крок з обмеження підтримки України, чи тільки виконує вказівку офісу канцлера. Публічно у Мінфіні заявили, що готові до подальших обговорень цієї теми, а додаткові потреби України повинні бути зрозумілими та отримати схвалення Бундестагу.

Щоправда, Міноборони і його очільник Борис Пісторіус наполягають, щоб оборонні витрати не підпадали під скорочення, оскільки безпека країни є важливішою за боргові правила. Однак поки його бажання залишається незадоволеним.

Шок опозиції, але і коаліції

В Україні на повідомлення про потенційне обмеження підтримки відреагували стримано. 

В українському МЗС заспокоїли, мовляв, бюджетний процес ще триває, і остаточно розмір німецької допомоги Україні, закладений у бюджет-2025, буде відомий у листопаді, коли кошторис затвердять. 

Речник відомства Георгій Тихий нагадав, що у бюджет на цей рік німецький уряд також закладав 4 млрд євро. Однак ця сума була у підсумку майже вдвічі збільшена на парламентському етапі схвалення. 

Посол у Берліні Олексій Макеєв сподівається, що німецький уряд знайде шляхи фінансування “наших спільних потреб у сфері безпеки” на цей рік і що Бундестаг “твердо і чітко” висловиться щодо бюджету на 2025 рік.

Натомість у Німеччині реакція виявилась вкрай гострою. Як в опозиції, так і в керівній коаліції почали застерігати від потенційного обмеження військової підтримки Києва.

Голова комітету Бундестагу у закордонних справах, член партії Шольца Міхаель Рот назвав “фатальним сигналом”, якщо в майбутніх федеральних бюджетах не буде заплановано подальших коштів на нову військову допомогу Україні. 

На його думку, оскільки українська армія вперше за кілька місяців перейшла у наступ, зайшовши у Курську область, то Києву зараз потрібна повна підтримка свого найважливішого військового союзника в Європі — Німеччини.

Лідер німецької Партії зелених, яка входить у керівну коаліцію, Омід Нуріпур вважає, що Німеччина повинна залишатися відкритою до будь-яких запитів України, якщо вона чогось потребує.

Він впевнений, що навіть потенційне зменшення допомоги не є хорошим сигналом для України і держав-партнерів. 

Сара Нанні, ще одна “зелена” політикиня, яка опікується питаннями оборони у партії, відзначила, що від розвитку подій в Україні залежить безпека Німеччини. 

Окремі голоси пов’язали ймовірні наміри Шольца щодо допомоги Україні з прийдешніми виборами у трьох східнонімецьких землях, де соціал-демократи чекають на провал та де фаворитами перегонів є україноскептичні партії “Альтернатива для Німеччини” та BSW ліворадикальної Сари Вагенкнехт, які вимагають повної зупинки військової підтримки Києва.

Мовляв, у такий спосіб канцлер намагається перетягнути на свій бік виборців, які проти збройної допомоги Києву.

Глава найбільшої опозиційної партії ХДС Фрідріх Мерц вважає, що “федеральний уряд, очевидно, більше не в змозі робити те, що необхідно для України, в 2025 році і особливо в 2026 і 2027 роках. Ще різкіше висловився відповідальний за оборонну політику в ХДС Родеріх Кізеветтер: це “де-факто означає, що Україну покидають”.

Разом з тим, пояснення як урядового речника, так і канцлера Шольца вказують на те, що Берлін справді надалі має намір орієнтуватись на фінансування за допомогою кредиту на 50 млрд євро у рамках “Групи семи”. В уряді впевнені, що ця система буде створена до кінця цього року.

Речник німецького Мінфіну також наголосив на тому, що план полягає у забезпеченні міжнародного фінансування допомоги Україні з 2025 року. 

Однак у офіційних комунікаціях Берлін не став прямо заперечувати повідомлення журналістів про нібито заборону на розгляд додаткових запитів України. 

Надія на прагматизм

У що може вилитись відсутність додаткового фінансування на зброю Україні?

Одне з джерел видання Frankfurter Allgemeine стверджує, що наслідки відчуваються вже сьогодні. 

Зокрема, після бомбардування Росією лікарні “Охматдит” у Києві виробник Diehl Defense нібито пропонував передати Україні наявну у нього протиповітряну систему IRIS-T, однак кошти на це не були схвалені всупереч бажанню міністра оборони Пісторіуса. Представник німецького уряду публічно цю інформацію назвав неправдивою.

Нині на фронті перебуває чимало німецької техніки — від танків Leopard до гаубиць Panzerhaubitze 2000. У разі відсутності вчасного надходження боєприпасів чи запчастин до цієї техніки вона перестає бути ефективною або взагалі не використовується. Якщо техніку не можуть відремонтувати в Україні, її везуть на Захід — і ремонт займає дуже і дуже багато часу.

Як відсутність необхідного озброєння впливає на поле бою, вже можна було побачити під час понад піврічних баталій в американському Конгресі довкола коштів для України. 

Оскільки частка німецької допомоги є значною, то перебої у поставках точно відобразяться на фронті.

Є сподівання, що в німецькому уряді, усвідомлюючи всі ризики, не стануть допускати таких перебоїв. 

Речник німецького Міноборони заявив, що всі міністерства переконані у можливості пошуку прагматичного рішення для задоволення короткострокових потреб України — попри непросту ситуацію з бюджетом. 

А головне, публічна хвиля тиску на канцлера Шольца здійнялась така, що, вочевидь, йому може бути важко її ігнорувати.

Христина БОНДАРЄВА, Юрій ПАНЧЕНКО, “Європейська правда”