Шерше ля “Ашан”. Замість виходу французька компанія розширює бізнес у Росії

Мережа супермаркетів “Ашан” входить до десятки найбільших іноземних компаній Росії.

Попри війну, яка супроводжується актами тероризму та геноциду з боку армії окупантів, його французькі власники навідріз відмовляються покидати російський ринок.

У квітні ритейлер скоротив інвестиції у російський підрозділ, однак результату це не дало. “Ашан” продовжує розвивати мережу супермаркетів в РФ, підігрувати окупантам в імпортозаміщенні та сплачувати податки на сотні мільйонів доларів.

В Україні магазини мережі “Ашан” зазнають обстрілів ракетами, але навіть протести працівників українського офісу не змусили головну компанію змінити рішення.

Оскільки Росія оголосила мобілізацію і ставить економіку на воєнні рейки, стає дедалі складніше відрізнити співучасника воєнних злочинів від компанії, яка “служить звичайним людям”. То що може змусити французів піти з російського ринку?

Чому “Ашан” залишився в РФ

У Росії французька мережа “Ашан” управляє 241 магазином, де працюють близько 30 тис людей. Ринок країни-агресора генерує для материнської Auchan Holding 11% доходів.

 

Імовірно, саме тому ритейлер, попри військове вторгнення росіян в Україну, вирішив залишитися в РФ, поки інші міжнародні компанії масово закривали свої бізнеси.

Цьому знайшли виправдання. Генеральний директор “Ашану” Ів Клод назвав це “турботою про співробітників та цивільне населення”.

Він висловив побоювання, що припинення діяльності призведе до націоналізації активів та переслідувань російського топменеджменту.

Путінські силовики справді тиснули на великих іноземних гравців, але це не стало аргументом для понад 1000 міжнародних компаній, які за пів року покинули Росію.

Тимчасом французький офіс “Ашану” заявив, що російське населення нібито не відповідає за розв’язану війну, а сама компанія працює на благо простих людей. І продовжує сплачувати податки в російський бюджет.

Лише у 2020 році компанія “Ашан ритейл Россия” сплатила в бюджет 167 млн дол. Відомо, що понад 15% бюджету РФ ідуть на армію і ще більше — на багатотисячну армію силовиків та пропагандистів, на яких тримається путінський режим.

Якщо порахувати, скільки податків “Ашану” щорічно йде на підтримку російської армії, то вийде сума, у півтора разу більша, ніж українці зібрали під час кампанії Сергія Притули “Народний байрактар”.

Це без урахування інших витрат російського бюджету, які опосередковано пов’язані з війною.

У бажанні залишитися на ринку країни-агресора “Ашану” підіграла французька влада. 24 березня президент Еммануель Макрон заявив, що компанії можуть самі вирішувати, чи йти їм з російського ринку.

У травні ходили чутки, що “Ашан” передасть свій бізнес третім особам і припинить роботу в Росії. Цю інформацію спростувало керівництво компанії. Попри санкції та збитковість російської мережі ритейлер продовжує працювати.

Для української аудиторії навесні офіс компанії “Ашан Україна” повідомив, що материнська компанія припинила інвестувати в нові проєкти та “ізолювала” офіс в РФ.

Для російського підрозділу це нібито означало зменшення підтримки нових IT-проєктів, припинення ремонтів та відкриття магазинів.

“Вищезазначені санкції призведуть до катастрофічного падіння товарообігу, сплати податків та високої вірогідності банкрутства”, — переконували в українському офісі компанії.

В Україні цей крок французів сприймався як “покарання” для країни-агресора та як певне компромісне рішення компанії, яка не бажає покидати Росію, але хоче зберегти обличчя.

Проте аналіз діяльності російського підрозділу “Ашану” за вісім місяців війни показує, що ніякої катастрофи не сталося. Компанія розвиває мережу, сплачує податки та перебуває на одній хвилі з іншими ритейлерами.

Розширення бізнесу та проєкти зі “Сбєром”

У вересні комерційний директор російської мережі “Ашан” Ася Балабай заявила, що компанія не планує відкривати нові магазини в РФ. Однак це навряд чи пов’язано з призупиненням інвестицій.

Річ у тім, що російський “Ашан” давно закриває неприбуткові супермаркети. У 2021 році компанія закрила 36 крамниць та сфокусувалася на розвитку онлайн-продажів.

Водночас мережа Leroy Merlin, яка належить власникам “Ашану”, французькій сім’ї Мюльє, у 2023 році планує відкрити магазин у місті Владимирі. Французькі власники готові розширювати бізнес у Росії попри мобілізацію і терористичні методи війни з Україною.

 

Мережа “Ашан” розширюється не шляхом будівництва магазинів, а через впровадження сервісів для онлайн-торгівлі. Фірма співпрацює з компанією “Сбєрмаркет”, яка належить підсанкційним російським Сбєрбанку та Mail.ru.

Після 24 лютого “Ашан” та “Сбєрмаркет” відкрили в Москві перший спільний даркстор — склад для обробки онлайн-замовлень.

Влітку ці компанії почали тестувати новий сервіс із самовивезення замовлень автомобілем. Завдяки цій співпраці “Ашан” розраховує у 2023 році вдвічі наростити онлайн-продажі в Росії.

Після виходу великих західних компаній на російському ринку звільнилося багато місця для власних торговельних марок супермаркетів.

У липні в коментарі виданню “Известия” представники “Ашану” заявили, що компанія має намір розширювати асортимент власної торговельної марки.

Але як російський “Ашан” вирішує проблему скорочення постачань з-за кордону?

З березня компанія проводила в регіонах Росії так звані дні постачальника, під час обрала для співпраці 112 потенційних виробників з РФ. Про ці заходи радісно відзвітували російські чиновники, адже це вписується в їх політику імпортозаміщення.

 

На свій день народження мережа показала десятки нових товарів російського виробництва. Ішлося про продукцію, яка випала через західні санкції: червону рибу, каву, дитяче харчування, іграшки.

Глава компанії “Ашан Россия” Іван Мартинович входить до президії асоціації ритейлерів АКОРТ, яка лобіює розширення в РФ паралельного імпорту. Цей механізм дозволяє ввозити в країну товари в обхід санкцій та без дозволу виробника.

Після початку великої війни Росію залишили багато роздрібних мереж. Сотні закритих торговельних точок та розірваних ланцюгів імпорту звільнили місце для компаній, які вирішили залишитися на російському ринку.

“Ашан”, “Метро” та Leroy Merlin створили прецедент, коли західні компанії ризикнули зберегти російський бізнес і жодним чином за це не відповіли.

 

Дилема “Ашану” в Україні

9 травня росіяни обстріляли ТЦ “Рів’єра” в передмісті Одеси. Серед зруйнованих магазинів був і супермаркет “Ашан”. Залишки продуктів із знищених прилавків на 5 млн грн керівництво магазину віддало ЗСУ та місцевим жителям.

В українському офісі “Ашану” запевняють, що їх співробітники не розділяють рішення головної компанії і регулярно висловлюють негативну думку про діяльність у Росії в пресрелізах, на нарадах та в ділових листуваннях.

Однак офіс у Франції не бачить протиріч і не бажає змінювати свою позицію. За наповнення казни окупанта, спроби перечекати війну та отримання вигоди від спорожнілого ринку РФ материнську компанію ніхто не зможе покарати.

Українські споживачі опинилися перед складною дилемою.

З одного боку, логічно було б “проголосувати гаманцем” та бойкотувати українські супермаркети мережі, як навесні закликав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

З іншого — українські магазини навіть під час війни є надійним роботодавцем та платником податків.

За останні пів року компанія “Ашан Україна” сплатила в держбюджет 635 млн грн податків. В українській мережі працюють 5 тис людей, яких, як запевняють представники компанії, з 24 лютого жодного разу не скорочували.

 

Така ситуація влаштовує Auchan Holding, адже йому не потрібно обирати сторону і втрачати свої російські або українські інвестиції.

Коли компанія “Ашан” залишилася на російському ринку після мобілізації, масових ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури та відкритого ядерного шантажу, стало зрозуміло, що сім’я Мюльє не має жодних червоних ліній.

Єдиним виходом є вторинні санкції, якими західні країни можуть пригрозити компаніям, що допомагають режиму Путіна продовжувати війну.