Що приїзд президента Кореї в Україну означає для вітчизняної економіки?

 Підтримка “Формули миру”, покращення ситуації з харчовою та енергетичною безпекою, промислова співпраця й локалізація корейських підприємств в Україні, а ще активна підтримка гуманітарного розмінування.

Перший, по суті історичний візит Президента Південної Кореї Юн Сок Йоля приніс багато хороших новин і конкретні кроки щодо підтримки України. 

Торік корейський уряд виділив на допомогу Україні 100 мільйонів доларів, цього року цифра сягне 150 мільйонів. Частину коштів планують спрямувати на гуманітарне розмінування країни.

Ми вже точно знаємо, що завдяки підтримці Республіки Корея до кінця року отримаємо щонайменше 10 машин для гуманітарного розмінування. Вони вкрай необхідні, адже зараз по всій країні працює лише більше 20-ти таких машин. 

Оголошена підтримка та загалом сам приїзд Президента Кореї до Києва, участь у заходах саміту НАТО у Вільнюсі, візит до Польщі означає важливу і активну роль Республіки Корея у безпековій політиці в регіоні. 

Не менш важливою буде участь партнерів у відбудові України. Це вже не просто наміри, а ретельно опрацьоване бачення обох сторін.

Це було зрозуміло ще під час мого візиту в Сеул у травні цього року, коли завершили роботу над угодою про EDCF. Вчорашня ж зустріч остаточно закріпила чітку позицію — Корея підтримуватиме повоєнну відбудову України.

Спільно з партнерами ми працюємо над переходом від активної, але трансакційної, торгівлі до системної структурованої промислової співпраці.

Республіка Корея бачить роль свого бізнесу у повоєнній відбудові України в таких сферах, як відновлення аеропортів, постачання малих модульних реакторів, будівельного обладнання, залізничного транспорту та інформаційних технологій.

З нашого боку ми бачимо роль корейських компаній у зеленій металургії, суднобудуванні, виробництві батарей та електроавтомобілів, енергетичного обладнання, сільгосптехніки та виробництві добрив. 

І звісно нас дуже цікавить співпраця у сфері оборонної промисловості, адже корейська зброя спрямована на протидію радянсько-російській зброї Північної Кореї.

Майбутні проєкти з відбудови ми формуємо на основі нового підходу взаємодії між урядами та бізнесом. Коли спільно координуємо зусилля й узгоджуємо довгострокові стратегії.

Ми вже працюємо над проєктами з відбудови, не чекаючи зменшення ризиків, повʼязаних з війною. Цього року запрацює угода між Україною та Кореєю щодо проєктів Economic Development Cooperation Fund (EDCF). 

Вона передбачає як проєкти з постачання до України необхідного обладнання, так проєкти глибшої промислової співпраці між виробниками — локалізація корейських підприємств в Україні, постачання вузлів, сервісне обслуговування обладнання, інвестиційні проєкти тощо. 

Корейський бізнес знає, що Україна не лише ринок, але і місце розвитку технологій. До прикладу, Samsung R&D Institute Ukraine є одним з найбільших дослідницьких центрів глобальних корпорацій в Україні. Наше завдання зараз — показати, що така співпраця можлива не лише в цифровій сфері, а й у класичній промисловості.

Корейський бізнес багато десятиліть потерпає від феномену “Korean discount” — заниження вартості компаній через геополітичні безпекові висновки. Навіть попри те, що економіка Кореї є дванадцятою за розмірами у світі, країну і далі сприймають як emerging market. Це відбувається через те, що досі свіжою є памʼять бурхливої трансформації повоєнної корейської економіки.

Так зване корейське “економічне диво” за 19 років трансформувало країну. З однієї із найбідніших держав світу у 1960-тих роках, нині Південна Корея є одним з прикладів розвинених економік.

Для цього у країні головним акцентом зробили інвестування у розвиток освіти, науки й у підготовку кваліфікованих кадрів, як наслідок отримали технологічний прорив. Ефективність продемонстрував орієнтир на експорт. 

Спрацював також підхід “промислового патріотизму” та стимулювання інвестицій всередині країни через преференції для внутрішнього виробника: держзамовлення, пільгові кредити, податкові послаблення. Як наслідок основою піднесення став розвиток національного ринку.

Нам важливо переймати кращі практики економічного відновлення й враховувати помилки, які допускали інші країни, аби корегувати власні підходи. Тож коли під час Ukraine Recovery Conference у Лондоні ми презентували наші амбіції повоєнної відбудови, то тримали в голові і досвід Кореї — усі безпекові, соціальні та технологічні виклики, усі складнощі на шляху економічного розвитку.

Республіка Корея — яскравий приклад, що промисловий повоєнний розвиток в умовах безпекових загроз — це важко, але цілком можливо. Тож нам необхідно у співпраці з Кореєю не лише збільшувати постачання обладнання і технологій, але й переймати досвід активного промислового розвитку, повоєнної відбудови в умовах постійних безпекових викликів. 

Вже зараз із корейським бізнесом ми будуємо нову якість міжнародної взаємодії — сучасну орієнтовану на майбутнє промислову співпрацю компаній за підтримки урядів. 

Тому у глобальному вимірі приїзд Президента Кореї — це ще один сигнал, що Україна може ставити перед собою амбітні цілі, адже має партнерів для їхнього втілення.

Юлія СВИРИДЕНКО, перший віцепрем'єр-міністр — міністр економіки