Що буде із зарплатами українців поточного року: плани бізнесу

 Без достатньої кількості капіталовкладень розвивати бізнес і в мирний час було надто складно, а підчас війни й поготів. Втриматися на плаву надзвичайно проблематично, коли індекс інвестиційноїпривабливості України в першій половині 2022-го просів і становив лише 2,17 бала із п’яти можливих. Іхоча в другій половині року він дещо відновився — до 2,48 бала, проте й ця цифра відповідає рівню, щобув зафіксований під час активної фази пандемії ковіду 2020-го...

Мова про дані експертного дослідження, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією. Вони свідчать, щооцінка стану інвестклімату була найнижчою серед усіх компонентів загального Індексу. (Загальний Індекс складається, крім Індексу інвестиційної привабливості, з Митного, Податкового, Судового, Інфраструктурного індексів, Індексу цифрової трансформації, Міжнародного комплаєнс-індексу, Індексу сталого розвитку, Індексу настроїв малого бізнесу тощо.) Половина топ-менеджерів назвали інвестклімат, швидше, несприятливим.

Така оцінка цілком очікувана за умов воєнної агресії. І хоча дещо втішає той факт, що вже в другій половині року зменшилася кількість респондентів, які вважали інвестиційну ситуацію вкрай несприятливою (з 53 до 37%), усе одно лише 5% охарактеризували її як сприятливу.

Дещо змінився рейтинг найважливіших факторів, які погіршують ситуацію. Якщо у першій і другій половинах минулого року основною причиною називали воєнну агресію проти України, то наприкінці 2022-го корупцію (!) з другого місця витіснили атаки на вітчизняну енергосистему, а та перемістила на четверту сходинку слабку судову систему.

А от серед позитивних змін бізнес-лідери найвище оцінили надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. У переліку також скасування мит і квот на український експорт і “транспортний безвіз” із Євросоюзом.

Щодо планів на 2023 рік, то 46% респондентів вважають, що у першому півріччі ситуація залишиться незмінною. Більш як третина очікують погіршення інвестклімату, а 22% сподіваються на певне його поліпшення. І хоча майже половина респондентів переконані, що новим інвесторам вкладатися в Україну невигідно, і лише 17% вважають навпаки, усе ж продовжити інвестувати в нашу країну збираються 63% керівників фірм, натомість 37% не готові цього робити.

Надзвичайно оптимістичними є запевнення, що, попри війну, 99% компаній планують продовжувати працювати на ринку України 2023 року. Щодо інвестиційних планів на нинішній рік, то вони перш за все стосуються підтримки власного бізнесу — вкладень у зарплати, податків, сталого розвитку, діджиталізації, внутрішніх процесів, енергоефективності, логістики.

Найпопулярнішими галузями для інвестицій залишаються аграрна, IT, фарма, транспорт, товари швидкого обігу. З’являються підприємці, що мають плани інвестувати у військову/оборонну сферу. Загалом майжеполовина респондентів прогнозують позитивну динаміку розвитку свого бізнесу 2023 року.

Так, попри те, що результати 2022-го продемонстрували погіршення настроїв і прогнозів топ-менеджерів, 28% розраховують у 2023 році втримати бізнес-показники на нинішньому рівні, а 25% очікують погіршення. Та все ж більшість компаній сподіваються на позитивний фінансовий результат.

Приміром, 58% респондентів очікують зростання доходів у гривні і 43% — у натуральному вираженні. При цьому 31% навіть сподівається на зростання доходів у гривні до 10%, а падіння доходів прогнозує 31% директорів. При плануванні бюджетів на 2023 рік керівники компаній закладали вартість валюти в середньому на рівні 43 грн/дол.

Прогнози щодо розвитку ринку праці далекі від оптимістичних. Тільки один із п’яти роботодавців планує наймати нових людей цього року, тоді як більшість директорів, а саме — 53%, кажуть про плани втримати команду без змін. Ще 28% будуть змушені вдаватися до скорочення штату. Це при тому, що торік більш як половина компаній планували розширення штату.

Щоправда, втішає той факт, що лише 1% компаній схильні до скорочення заробітних плат 2023 року, ще 26% залишать їх на поточному рівні. Водночас 73% запланували підвищення заробітних плат для співробітників, але тільки 40% із них підвищуватимуть зарплату на рівні від 10 до 20%.

Порівняно з минулим роком на третину зменшилася кількість підприємців, що планують впроваджувати нові інвестиційні проєкти: про це повідомили тільки 19% компаній. Середня вартість запланованих проєктів становить близько 3 млн дол.

Натомість кількість компаній, що збираються інвестувати в соціальні ініціативи, зросла, — таких наразі 60%. У середньому бізнес готовий спрямовувати на соціальні проєкти близько 8% доходів, що значно перевищує минулий показник (до 3% доходу компанії). І тут варто наголосити на тому, що такі дії підприємців цілком у руслі державної політики у соціальній сфері, яка за вагомістю і видатками стоїть на другому місці після оборонної.

Керівники компаній також визначили ТОП-3 завдань уряду на 2023 рік. Перші два пункти вже кілька років поспіль залишаються незмінними: необхідність здійснення судової реформи та встановлення верховенства права, а також боротьба з корупцією. Третім пріоритетом є забезпечення макроекономічної стабільності, адже економічна безпека — основа майбутнього відновлення та розбудови України.

Саме для відновлення економіки України та покращення бізнес-клімату експерти створили “Білу книгу”, яка складається з окремих розділів за різними індустріями та сферами і містить пропозиції щодо розвитку держави і покращення умов ведення бізнесу. Вона охоплює пропозиції в низці сфер: у будівельній галузі, логістиці та інфраструктурі, енергетиці, сільському господарстві, видобувній галузі, інтелектуальній власності, дозвільній системі тощо.

Не обійдено увагою й такі соціально важливі галузі, як охорона здоров’я, трудові ресурси, пенсійна реформа, політика рівних можливостей, енергоефективність, екологія, захист прав споживачів. Також суттєву увагу приділено таким важливим для бізнесу питанням, як митні, податкові, фінансові тощо.

Документ надіслали очільникам уряду, парламенту, офісу президента, сподіваючись, що пропозиції будевраховано керівництвом держави в подальших рішеннях щодо відновлення України та впровадженнянеобхідних реформ і трансформацій. Мовляв, це дасть змогу не лише відбудувати економіку, а й створитипривабливі умови для залучення необхідних інвестицій, що стане передумовою до зростання економіки тапокращення умов для життя й роботи в Україні.

Такі ж пропозиції отримали у представництві Європейського Союзу в Україні, оскільки реалізація значноїчастини викладених пропозицій необхідна в тому числі для виконання євроінтеграційних зобов’язань длянабуття повноправного членства в ЄС.