Щербань, Ющенко, Кернес: найвідоміші замахи на українських політиків

 Перший помічник президента Володимира Зеленського Сергій Шефір пережив замах на життя. У Київській області його автомобіль обстріляли з автоматичної зброї: Шефір не постраждав, але був поранений його водій. Поліція наразі розглядає три версії інциденту: замах для тиску на вище керівництво країни чи для дестабілізації політичної ситуації, або ж це справа рук іноземних спецслужб. Замахи на політиків такого рівня в Україні трапляються нечасто. “Слово і діло” згадало інші резонансні випадки.

У листопаді 1991 року Леонід Кравчук, тоді спікер парламенту і кандидат у президенти, пережив замах під час передвиборчої кампанії. У Харкові невідомий намагався вдарити Кравчука ножем, але майбутнього президента закрив собою охоронець. Зловмисника так і не знайшли.

У липні 1996 року було скоєно замах на прем'єр-міністра Павла Лазаренка. На трасі в аеропорт “Бориспіль” під його автомобілем здетонував вибуховий пристрій, який заклали в каналізаційному люку. Лазаренко не постраждав лише тому, що в момент вибуху його автомобіль їхав іншою смугою. Виконавців та замовників злочину не знайшли.

У тому ж році, 3 листопада, внаслідок замаху загинув народний депутат Євген Щербань. Його застрелили на льотному полі аеропорту Донецька після повернення з Москви. Внаслідок стрілянини загинули також його дружина і ще двоє людей.

У 2000 році вдалося заарештувати одного з виконавців вбивства Вадима Болотських, другий — вже був мертвий. Болотських засудили до довічного ув'язнення — не тільки за вбивство Щербаня, а й за кілька інших злочинів.

Ексглаву Національного банку України, колишнього нардепа Вадима Гетьмана застрелили в ліфті його будинку 22 квітня 1998 року. Вбивцю — Сергія Кулєва — вдалося затримати лише в 2002 році. Кулєв отримав довічне.

Одне з найвідоміших політичних вбивств часів незалежної України сталося 25 березня 1999 року: за нез'ясованих обставин у ДТП загинув нардеп В'ячеслав Чорновіл. У 2014 році суд закрив справу про його загибель, визнавши аварію нещасним випадком. Але в 2017-му слідство відновили. Нещодавно колишній заступник генпрокурора Микола Голомша заявив, що Чорновіл загинув після ДТП через удари кастета в голову. Але родичі і соратники Чорновола вважають, що аварію підлаштували.

У 1999 році замах пережила нардеп і кандидатка у президенти Наталія Вітренко. У Кривому Розі в її бік кинули дві гранати: Вітренко не постраждала, але різні травми отримали кількадесят людей. За спробу вбивства п'ятьох осіб засудили до 15 років в'язниці.

Під час передвиборчої кампанії у вересні 2004 року отруїли кандидата в президенти Віктора Ющенка. Слідство у справі досі триває, винуватців не знайшли.

28 квітня 2014-го було скоєно замах на тодішнього мера Харкова Геннадія Кернеса — його поранили під час пробіжки з вогнепальної зброї. Кернес зазнав серйозного поранення, тривалий час лікувався в ізраїльській клініці і потім пересувався в інвалідному візку. Незважаючи на смерть Кернеса в грудні 2020 року, правоохоронці продовжують розслідувати напад на нього.

У тому ж 2014 році був убитий мер Кременчука Олег Бабаєв. Слідство триває, його вбивць не знайшли. У грудні 2014-го замах пережив віцеспікер парламенту Андрій Парубій: в його бік кинули гранату, нардеп не постраждав. У цій справі теж не завершено слідство.

У листопаді 2015 року було скоєно замах на генерального прокурора Віктора Шокіна: ввечері невідомі обстріляли вікна його робочого кабінету. За словами прокуратури, снайпер стріляв із застосуванням тепловізора, і Шокін не постраждав тільки завдяки броньованому склу.

Депутат Ігор Мосійчук серйозно постраждав внаслідок замаху в 2017 році. Увечері 25 жовтня біля офісу телеканалу прогримів вибух. Мосійчук був поранений, двоє людей загинули — його охоронець, а також колишній співробітник МВС, який проходив поруч на момент вибуху.