Ще раз про трансфертне ціноутворення

“Свобода” розробила свій законопроєкт — “Про повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування або тих, що мають пільговий режим оподаткування”, ухвалення якого дозволило би поставити набагато більш міцний бар'єр на шляху відтоку капіталів з України, створило передумови для залучення додаткових фінансових коштів в економіку України та усунуло більшість можливостей для ухиляння від сплати податків суб'єктами підприємницької діяльности, що виробляють свій продукт саме в Україні.

Минулого тижня фракція Всеукраїнського об'єднання “Свобода” підтримала у першому читанні законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення. Наша політична сила послідовно виступає за боротьбу з ухилянням від сплати податків та виведенням прибутків українських підприємств за кордон, що відображено в Програмі захисту українців. Ми чудово усвідомлюємо, що цей законопроєкт є недосконалим, зачіпає проблему поверхово і фрагментарно та є лише першим кроком на шляху до остаточного закриття відповідних схем. Проте цей крок треба зробити незалежно від його недосконалости, тим більше, що на даний момент узагалі відсутні будь-які механізми для боротьби проти ухиляння компаній від сплати податків шляхом зловживання трансфертним ціноутворенням.

Проєкт пропонує запровадити систему регулювання трансфертного ціноутворення, схожу на певне “середньоарифметичне” механізмів, що діють на західних ринках і покликані боротися з відповідними негативними явищами. Йдеться про запровадження правил визначення цін для цілей оподаткування у зовнішньоекономічних операціях та операціях з афілійованими особами. Необхідність запровадження таких правил та контролю за їхнім дотриманням пояснюється поширенням практики штучного створення фінансових потоків між підприємствами, які входять до складу транснаціональних корпорацій та промислово-фінансових груп. Наявні інструменти трансфертного ціноутворення дозволяють ТНК та ПФГ нагромаджувати прибуток у юрисдикціях та/або секторах економіки з мінімальним оподаткуванням, тим саме мінімізуючи сплату податків до Держбюджету України.

Законопроєкт передбачає здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням при проведенні операцій, обсяг яких з кожним контрагентом складає більше 50 мільйонів гривень на рік, між пов'язаними особами та між особами, хоча б одна з яких зареєстрована в країні або території, в якій ставка податку на прибуток на 5 і більше відсоткових пунктів менша, ніж в Україні.

Очевидно, що з трансфертними махінаціями треба щось терміново робити, адже навіть за даними підконтрольної режиму Януковича податкової адміністрації, 2012 року 54% українського товарного експорту було вивезено через підставних осіб, а загальний обсяг експорту за такими контрактами склав 260 мільярдів гривень. У підсумку за межами України залишилося 30% доходу від експорту товарів. Через таку “податкову оптимізацію” в Україні виводиться з-під оподаткування як мінімум 100 мільярдів гривень щороку, в результаті чого державний бюджет втрачає не менше 25 мільярдів гривень доходів.

Проте, попри всі теоретичні позитиви, запропонований законопроєкт у його оригінальному вигляді майже не розв'язує проблеми, з якою він покликаний боротися. Принаймні до 2018 року його вплив буде мінімальним.

“Свобода” категорично не погоджується з низкою положень первинного проєкту й наполягає на усуненні їх під час другого читання. В іншому разі всі ці “благі наміри” лишаться звичайною бутафорією.

Передусім ідеться про запропоноване у проєкті закону звільнення до 2018 року від контролю за трансфертним ціноутворенням продукції металургії, хімічної, вугільної промисловости та АПК. Це саме ті галузі, на які в українській економіці припадає левова частка ухилення від сплати належних податків шляхом трансфертних махінацій. Отже, надаючи їм пільги до 2018 року, законопроєкт по суті сам себе нівелює. Більше того, це положення не відповідає одному із ключових принципів податкового законодавства, який передбачає “рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу”. Тим самим це положення законопроєкту поглиблюватиме штучну нерівність різних секторів економіки, зокрема в їхньому впливі на ринках капіталу та праці. Проєкт містить і низку інших негативів, які лише заважатимуть виконувати основне завдання документу.

Депутати нашої фракції вже подали свої поправки до законопроєкту, які мають усунути його негативи. По-перше, ми пропонуємо, щоби контроль поширювався лише на операції, здійснені юридичними особами. Це зменшить потенційний тиск на малий та середній бізнес.

По-друге, ми пропонуємо вилучити норму, згідно з якою уряд визначатиме перелік держав (територій), в яких ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, оскільки ця норма дозволятиме уряду власноруч безконтрольно створювати певні “тихі гавані” для уникнення відповідного контролю.

По-третє, “Свобода” пропонує підсилити відповідальність у разі, якщо за результатами перевірки виявлено факти відхилення ціни, застосованої у контрольованій операції, від звичайної ціни, що призвело до заниження суми податку. У цьому разі контролю підлягатимуть усі зовнішньоекономічні операції цього платника податків незалежно від обсягу операцій.

І четверте, головне: скоротити на 3 роки термін, з якого норми закону у повному обсязі будуть чинні для усіх найменувань продукції, тобто з 1 січня 2015 року. Півтора року — це цілком достатній термін для того, аби налагодити механізм дії закону.

Попри зазначене вище, слід наголосити: навіть за умови врахування усіх цих змін даний законопроєкт не вирішує комплексно проблему ухиляння від сплати податків та відтоку капіталів, а тим більше — повернення їх в Україну. “Свобода” розробила свій законопроєкт — “Про повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування або тих, що мають пільговий режим оподаткування”, ухвалення якого дозволило би поставити набагато більш міцний бар'єр на шляху відтоку капіталів з України, створило передумови для залучення додаткових фінансових коштів в економіку України та усунуло більшість можливостей для ухиляння від сплати податків суб'єктами підприємницької діяльности, що виробляють свій продукт саме в Україні. Без ухвалення даної ініціативи “Свободи” запропонований проєкт про трансфертне ціноутворення, навіть з усіма правками, так і залишиться хіба маленьким першим кроком у цій надзвичайно важливій для держави справі.