Російський паспорт і фінансування ОРДЛО

Ще 24 червня пресслужба Офісу генпрокурора повідомила про арешт майна громадянина РФ і підконтрольних йому комерційних структур на 1 млрд грн. Його підозрюють у незаконному видобутку корисних копалин та фінансуванні тероризму. Генпрокуратура не вказувала прізвище підозрюваного, але пізніше Forbes дізнався, що йдеться про бізнесмена Ігоря Наумця, 53, — власника одного з найбільших виробників щебеню в країні, компанії “Юнігран”. У своєму релізі вже СБУ називає власника компанії “впливовим російським бізнесменом”.

За даними слідства, він організував незаконну діяльність, пов’язану із видобутком корисних копалин в Україні. Його підозрюють в ухиленні від сплати податків і плати за землю, фінансуванні агресії Росії проти Україні та підтримці терористичних організацій на сході України.

Слідство заявляє, що підконтрольні громадянину РФ підприємства видобували щебень і пісок на території Київської та Житомирської областей, а кошти виводили на особисті рахунки через групу офшорних компаній. Частину коштів, за версією Офіса генпрокурора, переказували до РФ, а також на забезпечення окупаційних адміністрацій у Криму і псевдореспублік “ДНР/ЛНР”. 

Слідство також встановило, що цей громадянин виправдовував та визнавав правомірною збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році. Він заперечував тимчасову окупацію частини території нашої держави, глорифікував осіб, які здійснювали збройну агресію. 

З матеріалів судової справи про передачу активів власника “Юніграна” до АРМА випливає, що компанія з групи “Юнігран”, “Будіндустрія-Сервіс ЛТД”, з 2019 року по березень 2021 року незаконно видобула 407 320 куб. м піску на 342 млн грн. 

Також компанію звинувачують у мінімізації сплати ренти і відмиванні грошей. У тексті ухвали суду про передачу активів Наумця до АРМА немає згадки ані про його російський паспорт, ані про звʼязки з так званими “ДНР/ЛНР”. За цією справою до АРМА передано корпоративні права 12 компаній, квартиру Наумця та техніку для видобутку. 

На початок липня вартість усіх арештованих в Україні активів, пов’язаних з Росією та Білоруссю, за оцінкою Генпрокуратури, становить 33 млрд грн. Активи на третину цієї суми вже передано в управління АРМА.

Хто такий Наумець і який у нього бізнес

Forbes спілкується із власником “Юніграна” Ігорем Наумцем у WhatsApp, оскільки він з середини лютого перебуває за кордоном. Заплановане заздалегідь робоче відрядження до Європи перетворилося на переховування. Він боїться, що його вбʼють і заберуть бізнес. Імен своїх ворогів Наумець не називає, натякаючи лише на конкурентів на ринку видобутку піску в Києві. 

Уродженець Запоріжжя Наумець почав займатися гірничодобувним бізнесом у 1993 році. В цю галузь його привів батько Володимир, який тоді був директором Мокрянського карʼєру №2 у Запоріжжі. Перша велика справа — посередництво в поставках щебеню між “Запоріжнерудпромом” та будівельними заводами. У 1996 Ігор Наумець разом із батьком зареєстрував копанію “Юнігран”, яка розпочала видобуток щебеню в Житомирській області. 

“Юнігран”, за словами Наумця, виробляє близько 5 млн т щебеню та до 1 млн т піску на рік у Житомирській та Київській областях і входить до пʼятірки найбільших щебеневих компаній країни. Компанія володіє найбільшою площею дії спецдозволу в акваторії Десни — понад 300 га.

За даними Державної служби статистики України, у 2021 році в Україні було вироблено 15,4 млн т піску та понад 73 млн т щебеню. 

Головні конкуренти — група “Технобуд” Олександра Скрипника, група COMSPEC Юрія Біжана, а також група Сергія Корявченкова, в яку входить Рижівський гранітний карʼєр у Полтавській області. 

У 2021 році “Юнігран” скоротив прибуток удвічі — до 40 млн грн. Виторг, за даними Наумця, становив близько 1 млрд грн, що дорівнює показникам 2020 року. Скорочення прибутку повʼязано з погашенням кредиту ЄБРР, пояснює Наумець. Європейський банк реконструкції та розвитку в 2019 році надав €8,7 млн кредиту “Юніграну” на закупівлю транспорту та енергоефективність.

Що каже Наумець

Власник “Юніграна” заперечує всі звинувачення правоохоронців, зокрема щодо незаконного видобутку. Він запевняє, що має експертний висновок про легальність видобутого піску. Крім того, обсяг видобутого піску збігається з обсягом проданого, що, за його словами, засвідчено у звітах Держгеонадр.   

Підґрунтям для відкриття кримінальної справи, за словами Наумця, стало те, що обвинувачення вважає його громадянином Росії і підозрює в поставках продукції компанії до ОРДЛО. 

“Юнігран” ніколи не постачав свою продукцію в ОРДЛО, запевняє Наумець. “Бо це неможливо через торговельну блокаду ОРДЛО. Також це не має для нас економічного сенсу через дорогу логістику”, — каже він. 

Наумець також заперечує наявність російського паспорта, хоча не приховує, що закінчив Московський інститут електронної техніки і був одружений із росіянкою. 

Офіційних доказів наявності у Наумця паспорта громадянина РФ, співпраці з терористами чи фактів постачання туди продукції поки що немає, каже Володимир Бойко, засновник видання NADRA.info, яке спеціалізується на темі видобутку з українських надр. 

Служба безпеки України не розголошує деталі справи під час досудового розслідування, повідомили в СБУ на запит Forbes. Джерело у правоохоронних органах розповіло, що цю справу веде Державне бюро розслідувань. На момент публікації ДБР і Офіс генерального прокурора не відповіли на запит Forbes. 

Ринок в очікуванні розгляду цієї справи, оскільки йдеться про великого гравця, каже президент Української асоціації видобувачів піску Вадим Пелих. Однак встановити, чи були порушення, може тільки суд, каже він. 

Наумець говорить про рейдерську атаку на його бізнес з боку конкурентів з метою привласнити запаси піску. Але він не конкретизує компанії. У Києві, за словами Наумця, пісок майже закінчився через заборону на видобуток і перевезення по Дніпру на час воєнного стану. При цьому на складах “Юніграна”, за його словами, зберігається близько 500 000 т піску на 100 млн грн.

Найбільші площі для видобутку піску з Десни і Дніпра в районі столиці, окрім компанії “Будіндустрія-Сервіс ЛТД” Наумця (у неї 405 га), мають компанія “Собі” (180 га), “Київський річковий порт” (754 га) та “Бутсайд” (737 га), повідомляє NADRA.info.

Які перспективи у справи