Ринок електроенергії для нової України: вбити дракона монополізму

Надвисокі ціни на електроенергію не просто гальмуватимуть появу нових бізнес-проектів. Вірогідно, навіть частина вже існуючих компаній радше перенесуть діяльність до інших європейських країн, де електроенергія вже сьогодні дешевша, ніж в Україні.

Чому так?

Вся справа у незграбному запровадженні нового ринку електричної енергії з 1 липня 2019 року. Попередня влада де-факто відпустила ціни на струм — мовляв, ринкові відносини сприятимуть покращенню якості послуг і зниженню цін. Адже саме так було у інших країнах, де запроваджено ринок.

Проте в Україні, як ми і прогнозували ще навесні, все вийшло рівно навпаки. Ціни на електроенергію для підприємств, установ і організацій виросли на 20-30%, гальмуючи нові проекти, вимиваючи додаткові кошти з бюджетів всіх рівнів, розкручуючи маховик інфляції.

За товари і послуги, що дорожчають для українців через зростання ціни на електроенергію, платить кожна українська родина. А хто ж від цього виграє?

Колишній Уряд заборонив продавати на вільному ринку більшу частину дешевої електроенергії державних атомних і гідро- електростанцій. Відтак основними гравцями на ринку стали теплові електростанції. Саме ТЕСи отримують надприбутки завдяки надвисоким цінам. Ну а ціни підштовхує догори постійний дефіцит електроенергії.

Природа цього дефіциту пояснюється дуже просто. 80% теплової генерації в Україні належить одній компанії — ДТЕК Рината Ахметова. І саме ДТЕК успішно поставив собі на службу новий ринок електроенергії, формуючи на ньому штучні дефіцити, задираючи ціни, створивши собі таким чином повноцінний замінник горезвісній схемі “Роттердам плюс”.

Як бачимо, “немонополіст” (згідно з минулорічним рішенням АМКУ) ДТЕК прямо зловживає своїм монопольним становищем. Саме це зловживання, власне, і є головною причиною стрибка цін на електроенергію в країні. Саме воно є перешкодою на шляху зростання економіки.

Тож все, здається, досить нескладно. Потрібно лишень змінити структуру ринку електроенергії, зробивши неможливим зловживання монопольним становищем, і тоді ціни вгамуються.

Натомість які кроки вживає влада, щоб втримати ціни на електроенергію?

У вересні було розширено можливості для імпорту російської електроенергії до України. Так, можливо, дешевша російська енергія трохи стримає цінові апетити ДТЕК. Але чи прийнятно для України нарощення енергетичної залежності від країни-агресора?

Чи варто давати зайвий привід для скепсису нашим західним партнерам? Багато хто буде радий “підсвітити” тему розширення імпорту стратегічної російської сировини до України та використати це як привід для послаблення санкцій.

Крім того, влада планує надати НКРЕКП додаткові повноваження щодо встановлення верхньої планки цін на електроенергію. Так, визначення максимального рівня ціни державою може обмежити “апетити” монополій. Але давайте тоді не будемо називати такий “базар” ринком.

Адже на ринок за європейськими стандартами це зовсім не схоже. Та і ручне управління в українських умовах — це завжди ризик корупційних рішень з боку “управляючої руки”. Ризик, який майже завжди, на жаль, матеріалізується в склади злочину.

А як би варто було діяти правильно, щоб забезпечити споживачу вигоди від дійсно конкурентного ринку електричної енергії?

Якщо всі говорять, що в країні надлишок генеруючих потужностей, значить просто треба правильно організувати їхнє використання. І тоді з’явиться конкуренція, зникнуть дефіцити, а ціни стануть рухатися донизу.

І це буде більш надійне і більш системне рішення з точки зору енергетичної безпеки України, ніж ручне управління “ринком” або залежність від імпорту з РФ чи її союзників.

У цьому зв’язку перед Урядом і Антимонопольним комітетом перш за все стоїть завдання забезпечити повноцінне антимонопольне розслідування стосовно зловживання ДТЕК своїм монопольним становищем на новому ринку електроенергії.

Бізнес очікує від такого розслідування, по-перше висновків про сам факт зловживання шляхом створення дефіцитів і завищення цін пропозиції електроенергії.

По-друге, обов’язку ДТЕК відшкодувати споживачам збитки, що виникли у зв’язку з монопольними зловживаннями.

По-третє, забезпечення розділення бізнесу ДТЕК на кілька частин, кожна з яких не буде мати монопольної ринкової влади (відповідні повноваження є у АМКУ).

Ці частини мають належати різним власникам і, конкуруючи одна з одною, нарешті створять умови для функціонування того ринку електричної енергії, який поки що існує лише в уяві ідеалістів.

Разом зі справою ДТЕК, Кабміну і АМКУ бажано було б звернути увагу на іще одного великого гравця на ринку генерації електричної енергії — державний НАЕК “Енергоатом”, який генерує понад половину всієї електричної енергії країни.

Так, сьогодні “Енергоатом” фактично “викинутий” з ринку, оскільки 90% своєї електроенергії має за заниженими цінами продавати для потреб, визначених спецобов’язками. Але як виглядатиме вихід “Енергоатому” на ринок, коли Компанія отримає таку можливість?

Чи встоїть державний монстр, який роками був позбавлений можливості вільно продавати свою електроенергію, перед спокусою скористатися з переваг, які має монополіст?

Чи не отримаємо ми ще одного дракона на заміну ДТЕК? Тож, може, не варто експериментувати з нервами споживачів і економічними перспективами країни, а відразу розділити “Енергоатом” на 4 окремих складові за кількістю атомних електростанцій? Принаймні, вивчити це питання точно варто.

Ми не знаємо про плани нового Уряду щодо змін на ринку електроенергії. Кардинальні зміни на цьому ринку життєво необхідні для економіки.

Урядова програма схожа на набір красивих і правильних гасел, але чим вони будуть наповнюватися, зрозуміло не до кінця. Коли мова йде про електроенергію, частка вартості якої міститься в кожному товарі і послузі, впливає на показники діяльності кожного підприємства, лікарні чи школи, хотілося б спостерігати системний підхід до реформування галузі.

В умовах, коли енергомонополісти щодня роблять українські компанії слабшими, а людей біднішими, потрібно вмикати турборежим системних і невідворотних змін на енергоринку.

Ніяке ручне управління такі зміни не забезпечить. Потрібні рівні можливості і чесна конкуренція. Це необхідна умова створення 1 мільйону робочих місць і відчутного зростання ВВП у наступні роки.

Вікторія ВОЙЦІЦЬКА, колишній народний депутат (Самопоміч), працювала в Комітеті ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки