Ринки оптимістичні у передчутті угоди між Україною і кредиторами

Другий день тривають переговори між Україною та групою приватних кредиторів щодо реструктуризації українських боргів. Фінансові ринки наразі реагують позитивно у передчутті, що українській делегації на чолі з міністром фінансів Наталією Яресько вдасться досягнути компромісу з групою приватних кредиторів.

Переговори, які відбуваються поблизу головного офісу американської інвестиційної компанії Franklin Templeton впоблизу Сан-Франциско, називають “останньою можливістю” досягти домовленості перед тим, як Київ має виплатити 500 мільйонів доларів по боргам уже 23 вересня.

Після майже п’яти місяців переговорів, обидві сторони зіштовхнулися у питанні — скільки саме боргу України можна списати? Київ винен Franklin Templeton 8,9 мільярда доларів із загального боргу кредиторам у розмірі 19 мільярдів доларів.

Українська строна пропонує списати 40 відсотків цього боргу, а американські приватні інвестори кажуть, що готові “пробачити” лише 5-10 відсотків.

“У схожих умовах країна списувала 30-40 відсотків, але враховуючи війну на сході України і втрату Криму, очевидно, що 40 відсотків — це має бути дуже прийнятна величина для кредиторів”, — заявив “Голосу Америки” професор економіки Каліфорнійського університету Берклі Юрій Городніченко.

Агентство Bloomberg пояснює схемою сценарії розвитку подій із боргом України:

Заклик Сороса

Між тим газета The Wall Street Journal опублікувала статтю відомого міжнародного фінансиста Джорджа Сороса, який закликає Захід полегшити Україні борговий тягар.

Сорос пише, що Україні важко вести переговори зі своїми кредиторами, домовленість з якими є вимогою МВФ для надання подальшої фінансової допомоги Києву. Війна, за словами Сороса, робить неможливим для України повну сплату боргу.

Деякі експерти кажуть, що за песимістичного сценарію Київ просто може оголосити дефолт і що великої трагедії не буде, а пересічні українці цього можуть майже не відчути.

Сама Наталя Яресько говорила раніше, що український уряд може у вересні призупинити обслуговування зовнішнього боргу, проголосивши технічний дефолт, але нині ринки все ж в очікуванні, що компромісу на переговорах у Каліфорнії таки буде досягнуто. Так, вартість українських євробондів підскочила у доларах до найвищої ціни за останній тиждень саме в очікуванні угоди щодо боргів.

“Українськи ринок євробондів залишається відносно оптимістичним в очікуванні добрих новин із зустрічі. Чутки такі, що Україна та кредитори можуть досягти компромісної угоди вже цього тижня”, — каже експерт Raiffeisen Bank International AG із Відня Гінтарас Шліжюс.

Сорос закликає уникати сценарію дефолту і вказує на складність переговорів для української делегації: “Україна та її приватні кредитори залишені на самоті і мають вести перемовини в атмосфері “правий той, у кого більше сили”.

“За таких умов єдиним важелем в руках України є дефолт — якщо, звичайно, не буде угоди про відтермінування виплат. А якщо проголосити дефолт, тоді в довгій перспективі ніхто не буде інвестувати в Україну. Дефолти держав дорого коштують. Про це свідчить досвід Латинської Америки у 1980-х та приклад нинішньої Греції. Але коли країна та її кредитори домовляються, то зазвичай ситуація нормалізується за рік-два”, — пише Джордж Сорос.

Тут питання не лише в угоді з кредиторами, але і в тому, що в разі проголошення дефолту може зависнути у повітрі питання 40-мільярдної допомоги Києву з боку МВФ.

Україна має зекономити понад 15 мільярдів доларів в обслуговуванні своїх кредитних зобов’язань в наступні чотири роки з тим, аби знизити суму боргу нижче від 71 відсотка свого ВВП до 2020 року — саме такою є умова МВФ для надання великого пакету допомоги Києву.

Гроші не пахнуть?

Раніше прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк звинувачував владу минулого президента Віктора Януковича у тому, що його уряд набрав за три роки близько 40 мільярдів доларів кредитів — як в Росії, так і від західних кредиторів, зокрема приватних.

“Українці кажуть: приватні кредитори фінансували Януковича і допомогли йому довше залишатися при владі. Вони були частиною проблеми і тепер мають стати частиною вирішення, реструктуризації боргу”, — каже лондонський аналітик, керівник кредитної стратегії банку “Номура” Тімоті Еш.

Також навіть в разі проголошення технічного дефолту, не можна сказати, за словами Еша, що приватні кредитори будуть обходити у майбутньому Україну боком.

“Приватні кредитори мають відносно коротку пам’ять. І країни можуть досить легко повернутися на міжнародні ринки капіталів”, — каже Еш.

Ростислав ХОТИН