Республі­канський Конгрес: які виклики тепер постануть перед Києвом

 Проміжні вибори до американського Конгресу близькі до завершення. У низці штатів підрахунок голосів може затягнутися з технічних причин або через проведення другого туру виборів між претендентами до Сенату або губернаторського крісла. Разом з тим, вже зараз можна говорити про те, що демократи, навіть у разі збереження хисткої більшості в Сенаті, втрачають свою більшість у Палаті представників. Найбільші шанси стати спікером має представник Республіканської партії, відомий прихильник Дональда Трампа — Кевін Маккарті, відомий своєю критикою допомоги Україні. Наскільки такі ротації у Конгресі можуть позначитися на нашій країні, читайте у матеріалі “Апострофа”.

Демократи втрачають позиції

Під час проміжних виборів боротьба розгорнулася за третину місць у Сенаті та усі 435 депутатських місць у Палаті представників. Перша доба після голосування показала, що Демократична партія у кращому для неї сценарії збереже хистку більшість у Сенаті, але втратить контроль над нижньою палатою Конгресу.

Низка представників американської політичної еліти побачила в цьому загрозу для нашої країни з огляду на те, що в Республіканській партії надто голосно звучать голоси представників фракції екс-президента Дональда Трампа. Його активний прихильник Кевін Маккарті має всі шанси замінити Ненсі Пелосі на посаді голови Палати представників.

“Немає жодних сумнівів у тому, що в популістській, трампівській частині Республіканської партії є скептицизм щодо допомоги Україні. І навіть у невеликій її частині є певна ворожість до України, а також деяка безграмотна повага до путінської Росії”, - говорив екс-посол США в Україні Джон Гербст.

Чинний закон про ленд-ліз України дозволяє адміністрації Джо Байдена надавати допомогу Україні без попередніх консультацій з Конгресом, але напруженість навколо фінансових рішень Білого дому зросте.

“Допомога Україні продовжиться, але процес може затягуватися через дебати між Конгресом і Білим домом. Ми побачимо не тільки протистояння між демократами і республіканцями, а й дебати всередині Республіканської партії між трампістами і класичними “яструбами”, орієнтованими на американський ВПК. Саме вони і виступають серед активних драйверів військової допомоги нашій країні”, — зазначив у розмові з “Апострофом” голова Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

“Рахівник” Маккарті

Формально трампісти не проти допомоги Україні як такої, але їхня позиція будується на тому, що адміністрація Джо Байдена має суворо звітувати за зовнішньополітичні витрати. І справа не лише в Україні, а й в обставинах відходу військ США з Афганістану, яку деякі республіканці називали “неорганізованою”.

Хоча рішення про виведення ухвалювало президентом Трампом, Кевін Маккарті називає дії команди Байдена непродуманими та “хаотичними”. Допомога Україні залишається серед дискусійних тем нарівні з діями Білого дому у сфері економіки та подолання наслідків пандемії Covid-19.

“Я дуже підтримую Україну, але вважаю, що в майбутньому має бути суворіша звітність. Адже ви завжди повинні бути впевнені, що ресурси спрямовуються саме туди, де в них є найбільша необхідність, і бути впевненими, що Сенат і Конгрес можуть обговорювати такі питання відкрито”, - говорив Кевін Маккарті за день до виборів.

Підхід за формою цілком правильний, але залишається питання, наскільки такі дебати між республіканським Конгресом і демократичною адміністрацією Байдена сприяють посиленню позицій Вашингтона на світовій арені.

“Фактор трампістів небезпечний для самої Республіканської партії, оскільки вони підривають євроатлантичну єдність, що суперечить національним інтересам США. Публічно це проявлялося, зокрема, у протистоянні Маккарті та лідера республіканців у Сенаті Мітчем Макконнеллом, який критикував адміністрацію Байдена за недостатнє сприяння Україні. Після виборів до Конгресу ми побачимо, що республіканці вестимуть політику на збереження єдності з Європою, інакше є ризик, що ФРН може переорієнтуватися на Китай”, — каже Апострофу політичний експерт Віктор Небоженко.

Фактор Трампа

Політичне майбутнє Дональда Трампа поки що неоднозначне, але якщо Кевін Маккарті стане спікером Палати представників, то ймовірність його повторного висування в президенти стане більш реальною. У такій ситуації для Києва оптимальний варіант готуватися до “найгіршого” сценарію — якщо у 2024 році Трамп знову зайде до Білого дому.

Геополітичної катастрофи не станеться, оскільки ситуація відрізняється від 2016 року, хоча у Трампа, швидше за все, сверблять руки, щоб покарати опонентів усередині США, які тиснули на нього імпічментом. Кремль тут ситуативно може виграти лише в тому, що Україна, з погляду зашорених трапістів, може виявитися негативним фактором внутрішньої політики США, а не успіхом.

“Для України вкрай важливою є двопартійна підтримка з боку США, але потрібні конкретні дії для її посилення, більш тісна комунікація з демократами і особливо в нинішніх умовах республіканцями, щоб показати, що перемога над путінською Росією — спосіб суттєво зміцнити американський вплив у світі. Україна може бути позитивним чинником в американській внутрішній політиці, але поки що відповідних дій з боку ОП не проглядається”, — каже “Апострофу” голова Інституту світової політики Євген Магда.

Хороша новина у тому, що чинником успіху у внутрішній політиці США Україна може стати і власними силами. За останні три місяці стався не лише перелом у війні з РФ, під час якого рашистів вибили з низки стратегічних напрямів, а й дипломатичне зрушення. Україна на полі бою набуває геополітичної суб'єктності, яка забезпечує владі певне поле для маневру, незалежно від того, хто саме зараз займає Овальний кабінет у Вашингтоні. Інша річ, що США можуть спробувати вирішити “українське питання” за спиною в України. Або вимагати від Києва таки вийти на старт переговорного процесу.

5 листопада газета The Washington Post із посиланням на джерела повідомила, що чиновники з адміністрації президента США просять керівництво України продемонструвати готовність до переговорів із Росією. Зокрема, за інформацією газети, Вашингтон хоче, щоб київська влада перестала публічно заявляти, що переговорний процес неможливий доти, доки посаду російського президента Володимир Путін. Пізніше цю тезу — про те, що США підштовхує Київ до переговорів — фактично підтвердило ще одне авторитетне американське видання Politico. Нещодавній візит до України радника президента США з нацбезпеки Джейка Саллівана може стати сигналом того, що адміністрація Байдена (вірніше, її частина) втомилася від війни і хоче пошвидше закрити цей “кейс”. Ключовий виклик тут полягає у тому, щоб це сталося не за рахунок України.