Реконструкція НСК “Олімпійський”: найкраща ціна — правдива ціна

У відповідь на розслідування “Української правди” “ЄВРО 2012: бездонна бочка бюджетних коштів”.

Команда з підготовки до ЄВРО-2012 уважно вивчила матеріал “ЄВРО 2012: бездонна бочка бюджетних коштів”. У статті є чимало пересмикувань фактами і непрозорих натяків, поставлені некоректні запитання, які, можливо, навмисне, залишені без відповідей.

Відповіді на ці запитання ми надаємо, посилаючись на достовірні джерела і офіційні документи.

Такий стратегічний об'єкт, як стадіон до Євро-2012, важливо розглядати без політики. Адже в історії підготовки НСК до чемпіонату Європи за попередньої влади було зроблено тисячі популістських заяв.

Ще минулого року з політичних міркувань реальна сума будівництва стадіону замовчувалася, хоча й була відома. Тоді, навіть без повної робочої документації, міжвідомча експертна комісія назвала наближену до реальності ціну — 3, 2 мільярдів. Але уряд Тимошенко не насмілювався говорити правду і занижував ціну до 2,6 мільярдів.

Тому сьогодні коректніше говорити не про зростання вартості, а про встановлення реальної ціни оновлення НСК “Олімпійський”. А це питання пов'язане з глибокими проблемами при реконструкції арени у попередні роки.

Найгрубішою помилкою попередньої влади було те, що НСК “Олімпійський” у 2008-2009 році будувався всліпу — без робочої документації, з численними переробками. В таких умовах протягом 2008-2009 років станом на 1 січня 2010 без робочої документації було освоєно 725, 6 мільйонів гривень капітальних вкладень, з них будівельно-монатжні роботи склали 404 мільйонів

Але це було радше тупцювання на місці: у переліку робіт мова в основному йде про демонтаж будівель, перенесення інженерних мереж, інші підготовчі роботи. Освоїли кошти — а будівництво велось тільки на словах, в заявах владних чиновників.

В момент передачі об'єкту новій владі відставання на об'єкті було зафіксоване на рівні 5 місяців!

Враховуючи критичну ситуацію, Нацагенство з підготовки до Євро-2012 вдалось до негайних рішучих заходів. Вже в травні був затверджений реальний детальний графік будівництва, в якому враховувалось відставання.

Ми провели на стадіоні дуже спекотне літо. Але як і обіцяли, у вересні критична межа графіку була подоларівана.

Тільки за 7 місяців роботи, починаючи з травня, на НСК “Олімпійський” виконано в півтора рази більше робіт, ніж за 2008-2009 роки разом. Єдиним стримуючим фактором для робіт стало те, що від попередньої влади ми отримали лише 60% робочої документації.

Після того, як ми проаналізували проект, усі системи життєдіяльності НСК — системи опалення, вентиляції, кондиціонування, водопостачання, каналізації та інші — не відповідали вимогам до стадіонів класу “Еліт”. У співпраці з УЄФА в цю частину також були внесені суттєві корекції — відпрацьовані системи світового рівня за оптимальними цінами.

Яка ситуація сьогодні?

Станом на 1 грудня 2012-го документація виконана майже повністю — на 97%. У результаті корегування проекту, яка завершиться до кінця 2010 року, кошторисна вартість проекту може зрости на 20-25%.

Ми розуміємо, що для країни, яка багато років нічого путнього не будувала, ціна стадіону класу “Еліт” виглядає захмарною. Але це реальна ціна, яка відповідає титулу проекту — без політики і популізму. І якщо ми взялися за Євро-2012, урок, який необхідно засвоїти всьому суспільству — треба перестати себе обдурювати.

Бо що краще — популістські занижена ціна від Тимошенко і провалене будівництво стадіону, чи правдива ціна і готовий стадіон?

Переконаний, це “жонглювання” цифрами, яке практикувалось в 2008-2009 роки, дало підстави для постійного пересмикування питання “здорожчання вартості реконструкції НСК “Олімпійський”. Якими б частими не були повідомлення про подорожчання або здешевлення будівництва стадіону , поки вони не мають відношення до достовірної інформації.

Ми наводимо тільки ті цифри, які підтверджені титулом об'єкту. Вже заявлялось, що підсумкова вартість робіт щодо НСК “Олімпійський” складе від 420 до 440 мільйонів євро, сам стадіон при цьому буде коштувати 250 — 280 мільйонів євро.

Щоб закрити питання з загальною вартістю реконструкції стадіону, додам, що в таких складних умовах ми не могли дозволити собі економити на зарплаті, навіть незважаючи на невисокий рівень оплати праці в Україні.

Адже будівництво довелось ввести цілодобово, у три зміни, за будь-яких погодних умов.

Для того, щоб виконати 18-місячний обсяг робіт, розрахований на 36-40 місяців, треба було подвоїти, а часом і потроїти сили. Тож питома вага заробітної плати через високі темпи робіт суттєво зросла.

Більше того, з урахуванням складності робіт, важливості об'єкту, для заохочення робітників, які справді працювали самовіддано, 1 липня було прийняте рішення про підвищення заробітної плати до рівня 3 500 гривень.

Якщо оцінювати інші складові собівартості — матеріали — в Україні вони дорожчі, ніж в Західній Європі. Давайте порівняємо.

По-перше, металопрокат та арматура у порівнянні зі світовими цінами дорожчий за рахунок 20% ПДВ. У багатьох країнах Європи ставка ПДВ на будівництво знижена: Італія — 3%, Люксембург — 4%, Данія, Німеччина Австрія, Португалія, Швеція — 0%. Враховуючи, що під час реконструкції головної євроарени загалом було перероблено 37 148 тон металопрокату, безперечно, це впливає на загальну вартість реконструкції.

Не дешевшою, ніж в Європі, є закупівля цементу — левова частка його виробництва в Україні є в руках західних компаній, що ніяк не сприяє закупівлі цементу за цінами, нижчими від світових. Усі інші складові собівартості (кабель, освітлювальна техніка, аудіо-, відеосистеми безпеки, в т.ч. тоноване скло, сидіння, профілі та інше) або імпортного виробництва, або виготовлені з імпортної сировини, або містять імпортний матеріали і компоненти.

Тож за винятком зарплати, усі складові будівництва нічим не відрізняються від будівництва в Західній Європі.

Слід враховувати ще одне слабке місце НСК “Олімпійський” — його розташування. Масштабна, громіздка реконструкція у центрі столиці робить об'єкт ще дорожчим.

Оскільки на місці колишнього НСК фактично будується новий стадіон, щільність робіт потребує і більше техніки, і дорожчих технологій. Від старого тут лишилася лише залізобетонна конструкція 1967 року (другий ярус).

На додачу, її довелося зміцнити, а це не дешевше, ніж вилити новий каркас, як це робиться на світових аренах.

Робочий кошторис будівництва стадіону станом на сьогодні виглядає таким чином:
1. Реконструкція стадіону — 2450,8 мільйонів гривень.
2. Винесення зовнішніх інженерних мереж стадіону — 204,1 мільйонів гривень.
3. Підпірні стіни — 98,75 мільйонів гривень.
4. Демонтажні роботи — 82 мільйонів гривень.
5. Будівництво паркінгу — 69,1 мільйонів гривень.
6. Естакада об'їзної дороги — 23,7 мільйонів гривень.
7. Благоустрій — 20 мільйонів гривень.
8. Шпунтовий ряд — 19,25 мільйонів гривень.
9. Супровід будівництва інститутами — 38,3 мільйонів гривень.
10. Електропідстанція “Олімпійська” (”Сіменс”) — 319,24 мільйонів гривень.

РАЗОМ — 3 325,24 мільйонів гривень.

У загальній вартості ціна стадіону складає 2450,8 мільйонів гривень. Інші витрати обумовлені його місцем розташування, станом комунікацій та інженерних мереж Києва, які пролягають поблизу арени.

Щоб уникнути проблем в майбутньому на НСК, довелось спорудити електропідстанцію “Олімпійська”. З іншого боку це вигідна інвестиція — вона дозволить вирішити не тільки проблеми стадіону, а й центральної частини міста.

Щодо питання вибору — реконструкція чи нове будівництво, гадаю, що ставити йогосьогодні неконструктивно. Так, при виборі місця для фінальної арени тому була допущена дуже груба помилка.

Три роки тому я б теж наполягав на іншому місці, відстоюючи будівництво нової арени. Але в підготовці НСК “Олімпійський” нема жодного “якби”, нема “умовного способу”.

Змінити це рішення ми не можемо — треба збудувати фінальну арену саме тут. Це для нас пріоритет пріоритетів. А якщо ми справді хочемо провести чемпіонат, давайте мислити реальними завданнями і реальними термінами.

Некоректним я вважаю і порівняння НСК “Олімпійський” з європейськими стадіонами Берліна, Мюнхена, Парижа чи Лондона, побудованими до 2006 року. З врахуванням щорічної інфляції в 2-4% їх вартість сьогодні значно перевищила б ціну “Олімпійського”.

Давайте не шукати “вигідних” співставлень, а порівняємо НСК “Олімпійський”, наприклад, з Варшавською євроареною, яка при меншій місткості (53 000 осіб) буде суттєво дорожчою — 634 мільйонів доларіварів (472,4 мільйонів євро). Реконструкція НСК “Олімпійський” обійдеться орієнтовно в 500-550 мільйонів доларів.

Щодо закупівлі до Євро в одного учасника, треба зазначити, що така модель також є тендерною процедурою.

І звернулися ми до неї з причини обмеженого часу в підготовці об'єктів. Проведення відкритого тендеру займає 75 — 79 днів (публікація оголошення про закупівлю 5 днів, подання пропозицій учасниками — 30 днів, оцінка конкурсних пропозицій — до 20 робочих днів, публікація акцепту-5 днів, укладання договору з переможцем торгів — через 14 днів після публікації акцепту, оголошення про результати проведення процедури — 5 днів), у випадку з оскарженням рішення в суді — на невизначений термін.

Процедура закупівлі в одного учасника передбачає укладення договору про закупівлю після проведення переговорів між Замовником та Учасниками та узгоджується

Міністерством економіки протягом 15 днів. Враховуючи стислі терміни підготовки, законодавством передбачено особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, а саме: Замовник може звернутися до Національного агентства з підготовки до Євро-2012, яке за 2 дні погоджує або не погоджує застосування процедури закупівлі в одного учасника.

Такі процедури, і ми виконуємо їх прозоро — згідно з законодавчими нормами.

Сьогодні уряд має реальну і чітку картину щодо НСК “Олімпійський”, має ефективні результати за 2010 рік. І несе повну відповідальність за здійснення проекту.

Сподіваємось, що мета журналістських розслідувань “Української правди” — всебічний і об'єктивний аналіз, а не дискредитація ідеї створення нових інфраструктурних об'єктів в Україні.

Володимир КОВАЛЕВСЬКИЙ, голова Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012-го року