РЕБ-війна. Як розвідка ЗСУ глушить росіян і нищить їхні системи радіоелектронної боротьби

“Робіть поодинокі постріли, — шепоче український солдат, який ховається за стіною біля східної лінії фронту. — Так ми зможемо протриматись до ранку [якщо вони підійдуть ближче]”.

Позивний цього солдата — “Ален Делон”, як у французької кінозірки 1970-х. І як у шпигунському фільмі він воює у групі електронної розвідки — першочергової цілі російської армії.

Ален побоюється, що росіяни помітили антену і почали рухатись до їхньої бази. Він вирішує змінити позицію. Бути невидимим для супротивника — головне у радіоелектронній боротьбі.

Розвідники виявляють електронні сигнали, що надходять від усіх видів російського озброєння: безпілотників, систем ППО, глушників, артилерії та реактивних систем залпового вогню. Вони з'ясовують, звідки надходять сигнали та тип зброї, а потім передають координати іншим підрозділам.

Це допомагає командирам скласти картину поля бою.

“Це війна технологій”, — розповів ВВС начальник відділу радіоелектронної та кібернетичної боротьби Генштабу України полковник Іван Павленко.

“Якщо я бачу кілька радіостанцій в одному місці, я розумію, що це командний пункт. Якщо бачу, що деякі радіостанції починають рухатись вперед, я розумію, що це може бути контрнаступ чи наступ”.

Це — невидимий фронт, який існує паралельно з вибухами, ракетними ударами та окопною війною, які домінують у новинах.

Практично кожна сучасна зброя — від артилерійських установок до високоточних ракет — використовує для прийому даних радіохвилі, мікрохвилі, інфрачервоні чи інші частоти. Це робить їх уразливими для радіоелектронної боротьби, мета якої — перехопити та придушити ці сигнали.

“Якщо ви програєте в радіоелектронній боротьбі, ваші сили перетворяться на армію ХІХ століття, — каже Ярослав Калінін, виконавчий директор компанії “Інфозахист”, яка розробляє систему РЕБ для української армії. — Ви будете за 10 кроків від свого ворога”.

Автор фото INFOZAHYST

Як і росіяни, українці намагаються заглушити зв'язок і озброєння своїх ворогів електронними засобами

В останні роки Росія також розробила низку систем РЕБ. Це, зокрема:

• комплекс “Красуха-4”, націлений на бортові радари літаків та ППО;

• автоматизована станція перешкод “Житель”, що пригнічує супутниковий зв'язок;

• комплекс “Леєр-3”, призначений для придушення стільникового та радіозв'язку.

За словами полковника Павленка, на момент повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року в Росії було 18 тисяч військовослужбовців РЕБ.

Але ефект від цього виявився менш разючим, ніж багато хто очікував.

“Вони намагалися зламати наші радари, пробити наші ППО, — каже Ярослав Калінін. — Їм це частково вдалося, але не повністю”.

Українські системи ППО могли збивати російські літаки. А відсутність переваги в повітрі не дозволила росіянам швидко захопити Київ.

Їм також не вдалося перекрити зв'язок, що допомогло українським військовим організувати свою оборону. І хоча деякі військові супутникові мережі були заблоковані, стільниковий зв'язок та інтернет практично не постраждали.

Коли у лютому 2022 року росіяни рухались у бік Миколаєва, місцеві жителі за допомогою мобільних телефонів повідомляли українським військовим координати пересування російських колон.

Автор фото INFOZAHYST

Москва, можливо, думала, що їм не потрібно буде повністю розгортати системи електронної боротьби.

Браян Кларк з американського аналітичного центру Hudson Institute каже, що проблемою було й те, що РЕБ не встигали за рештою військ.

“Російські РЕБ — це великі громіздкі бортові системи, призначені для оборони, — каже він. — Вони були негнучкими, повільними й не дуже численними”.

• Але Росія врахувала свої помилки, каже він. Замість громіздкого обладнання, яке можна легко виявити й знищити, тепер вони все більше покладається на менші й мобільніші пристрої.

Намагаючись уповільнити український контрнаступ, каже Браян Кларк, Росії вдалося розгорнути сотні мобільних одиниць радіоелектронної боротьби вздовж лінії фронту: від глушників GPS до систем, що пригнічують радари й не дають американським літакам ідентифікувати цілі для атак українських військових.

Російські системи “Житель” і “Полюс-21” виявились особливо ефективними для блокування GPS та інших супутникових частот. Вони можуть виводити з ладу безпілотники, що коригують артилерійський вогонь, та дрони-камікадзе, які атакують російські війська.

Багато сучасних озброєнь, наданих Україні країнами НАТО, також уразливі до таких перешкод, оскільки використовують для навігації сигнал GPS.

Автор фото INFOZAHYST

Розвідники вистежують російські радіостанції, щоб потім їх знищити

“Житель” може глушити сигнал GPS у межах 30 км, — каже Кларк. — Для такої зброї, як [американські] системи JDAM для авіабомб, які використовують лише GPS для наведення на ціль, цього достатньо, щоб втратити геолокацію і схибити”.

Те саме стосується й керованих ракет реактивної системи залпового вогню “Хаймарс”, які дуже сприяли успішному наступу України минулої осені.

І Росія, і Україна намагаються вжити контрзаходів для глушіння одне одного, включно з перепрограмуванням зброї.

Браян Кларк описує це як інтенсивне змагання “ходів й контрходів”.

Полковник Павленко не заперечує, що російські системи можуть знизити ефективність і точність озброєння, яке Україна отримала від своїх західних партнерів. Однак, за його словами, це лише робить націлювання на російські системи РЕБ ще важливішим.

“Перш ніж завдавати удару високоточним боєприпасом, ми повинні надати розвіддані. Чи є придушення у цьому районі? Якщо ця область уражена сигналом глушення, ми повинні знайти глушник і знищити його, і тільки після цього застосувати зброю”.

За його словами, з лютого 2022 року Україна знищила понад 100 великих російських систем РЕБ.

Підрозділи розвідки, подібні до того, де воює Ален, невпинно працюють над збільшенням цієї цифри.