Привіт від “Сатани”

Жителі Первомайського та Кривоозерського районів Миколаївщини звернулися з листами до Президента України та Генпрокурора України з вимогою особисто втрутитися в екологічну ситуацію в цих районах. Терпець у селян урвався після того, як правоохоронці масово почали порушувати кримінальні справи проти тих мешканців, які останнім часом активно боролися з демонтажем покинутих військовими ракетних шахт на території цих двох районів. Доведених до відчаю людей звинуватили... в незаконному зборі врожаю на своїх же полях! Однак самі селяни підозрюють, що причину висмоктано з пальця, а з ними таким чином просто хочуть поквитатися.

“Нас переслідують, переслідують підприємства, на яких ми працюємо. У цьому задіяні міліція, прокуратура, представники податкової адміністрації, — йдеться в листі, з яким ініціативна група жителів Первомайського і Кривоозерського районів звернулася до Президента та генпрокурора, зажадавши, щоб вони особисто виїхали на місце подій. — Усе почалося після того, як ми виступили проти розграбування ракетних шахт, яке “кришувала” місцева влада. Але ж ми просто боїмося за своє життя і життя своїх дітей!”. Селяни Миколаївщини погрожують: якщо влада не почує їх і цього разу, вони готові спалити свої поля з урожаєм.

Початкова причина конфлікту — забруднення територій Миколаївської області гептилом через безконтрольний демонтаж ракетних шахтно—пускових установок, який здійснюють приватнi фірми задля отримання брухту чорних і кольорових металів, а також вторинного залізобетону. У роки СРСР гептил використовували для запуску міжконтинентальних ракет “Сатана”. Тепер же через безконтрольні крадіжки кольорового металу ця отрута запросто може потрапити в ґрунтові води і забруднити весь південь України.

Деякий час мешканці Миколаївщини мирно намагалися привернути увагу влади до своєї біди. Проте ніякого розуміння чи співчуття у можновладців люди не знайшли.

Усі добре пам’ятають, як улітку 2000 року територію біля Первомайська вже оголошували зоною екологічного лиха. Тоді, нагадаємо, понад 500 людей отруїлися речовинами, що, за даними слідства, могли бути компонентами надтоксичного ракетного палива — гептилу. В центрі тих подій виявилося горезвісне село Болеславчик, на околиці якого мисливці за металом розкопали військовий могильник, який там існував iз 1977 року і ніким не охоронявся. Сьогодні громадяни бачать реальну загрозу повторення тих подій, але в значно більших масштабах, враховуючи масовий характер демонтажних робіт. До речі, жителі низки сіл досі скаржаться на проблеми зі здоров’ям, на незрозумілі й раптові погіршення самопочуття, нудоту, запаморочення, тривалі напади сухого кашлю тощо.

Тільки у двох районах Миколаївської області таких шахт налічують більше 20, і всі вони небезпечні для життя і здоров’я людей через те, що там постійно “працюють” нелегальні мисливці за кольоровим металом. Місцева влада всіляко ігнорує претензії місцевих жителів. На думку експертів iз військових питань, навколо колишніх ракетних шахт iз відпрацьованим паливом необхідно створити зону відчуження в кілька кілометрів. Але й досi місця поховання небезпечних ядерних відходів вільні для доступу всіх охочих.

Ірина КИРПА