Прибуткова енергоощадність

В Україні, як і у всьому світі, більше 40% первинних енергоресурсів споживається у невиробничих будівлях.

Це найбільший сектор вжитку енергоресурсів у національній економіці.

За обсягами спожитої енергії він випереджає промисловість і транспорт.

Відсутність інтегрованого погляду на проблеми забезпечення потреб споживачів в енергетичних товарах і послугах, переконаність у невичерпних можливостях суспільства нарощувати виробництво енергії, штучно занижені ціни на енергоресурси стали причиною появи енерговитратних проектів для будівель.

Це призвело до того, що такі споруди споживають у 2,5-4 рази більше теплової енергії, ніж у країнах Європейського союзу.

Показовою є візуальна схема втрат теплової енергії експерта з енергоефективності Святослава Павлюка.

Він крок за кроком показав, де ми втрачаємо теплову енергію: починаючи з генерації та транспортування і закінчуючи споживанням.

Фактично для вжитку використовується 21 із 100 спалених кубометрів газу. Оскільки ера дешевого газу минула, то це — шлях у прірву економічної кризи.

У сучасному світі виграють не ті країни, які володіють енергією, а ті, які можуть її ефективно використовувати та заощаджувати. Настав час зрозуміти, що найдешевша та екологічно чиста енергія — це не енергія атомних станцій чи навіть поновлюваних джерел енергії. Це енергія, яка була зекономлена.

Енергозбереження — найбільша “електростанція” і найбільший енергетичний ресурс України. Енергоефективність — це виживання країни, але проекти з масштабної модернізації потребують сотень мільярдів гривень.

Виходом з цієї ситуації є залучення інвестицій та напрацювань сервісних компаній. Найбільш ефективний цей механізм при застосуванні щодо будівель бюджетної сфери, проте його можна застосовувати і стосовно житлових будинків.

Енергосервісна компанія реалізує енергоефективні проекти за власні кошти, які повертає з отриманої економії витрат на оплату спожитих ресурсів та комунальних послуг. Оплата за енергосервісним договором залежить від рівня економії, досягнутого внаслідок здійснення енергоефективних заходів.

Таким чином, енергосервісна компанія отримуватиме оплату за надані послуги лише у разі досягнення економії та з коштів, що вивільняються внаслідок економії.

Концепція енергосервісного договору передбачає впровадження енергоефективних заходів на першому етапі безкоштовно, але результат цих заходів буде значною мірою відчутним після закінчення енергосервісного договору. Протягом дії договору заощаджені кошти спрямовуються в рахунок оплати послуг компанії.

Як працює енергосервісний контакт?

1. Майбутній інвестор вивчає технічний стан будівлі і проводить її енергоаудит. На основі отриманих даних він готує перелік термомодернізаційних заходів, визначає їх вартість, опрацьовує програму фінансування і план повернення інвестицій, визначається з термінами виконання робіт і тривалістю угоди з власником будинку

2. Укладається енергосервісний контракт між інвестором та власником будівлі. У ньому закріплюються зобов'язання сторін щодо термомодернізації будівлі, термінів виконання робіт, дії контракту, умов розрахунків.

3. Інвестор залучає підрядників і виконує комплекс термомодернізаційних заходів.

4. Протягом терміну дії контракту власник будинку платить за енергоресурси за тарифами, які діяли до проведення робіт. Якщо у даний період ці тарифи будуть підвищуватися, то власник зобов'язаний їх оплачувати.

Інвестор платить постачальникам енергоресурсів з фактичного енергоспоживання. Отримана різниця в розмірах оплати, іншими словами, економія, є основою повернення вкладених інвестицій та отримання прибутку інвестором.

5. Після закінчення терміну дії контракту власник отримує енергоефективну будівлю і переходить до оплати енергоресурсів за фактичним споживанням.

В Україні існує кілька енергосервісних компаній. Пілотний проект було здійснено у Луцьку, завдяки чому обсяг споживання тепла у багатоповерхівці зменшився удвічі. Теплова санація садків, шкіл та лікарень дозволить досягти економії до 80%. Правда, щодо будівель у бюджетній сфері такі проекти ще не реалізовувалися.

Лише днями Верховна Рада прийняла необхідні для цього закони.

Перший — “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”.

Другий — “Про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації.

Чому ці акти важливі? Досі у законах не було положень про правові засади реалізації енергосервісних договорів. Це не дозволяло залучати інвестиції у підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів.

Крім того, були відсутні гарантії сплати бюджетними установами за енергосервісні послуги через обмеженість бюджетних зобов'язань одним роком.

Прийняті закони визначають дефініцію енергосервісного договору, встановлюють його умови, врегульовують відносини між замовником та виконавцем, визначають механізм встановлення вартості послуг, дозволяють установам укладати договори терміном понад рік, встановлюють гарантії для інвесторів щодо виплати винагороди за досягнуту економію, визначають прозорий механізм відбору переможця тендера.

Під час проведення процедури закупівлі сервісу основним критерієм оцінки пропозицій є показник ефективності енергосервісного договору. Він визначається як сумарне за 20-річний період значення різниць між щорічними скороченнями витрат замовника і щорічними платежами учаснику процедури закупівлі.

Платежі за енергосервісним договором здійснюються за рахунок суми скорочення витрат замовника енергосервісу порівняно з витратами, які були б здійснені за відсутності енергосервісу, на оплату енергетичних ресурсів або житлово-комунальних послуг за відповідний період на підставі діючих тарифів.

Якщо енергосервісним договором передбачене скорочення рівня споживання енергетичних ресурсів або житлово-комунальних послуг, сума скорочення витрат замовника енергосервісу визначається як різниця між базовим рівнем споживання ресурсів та житлово-комунальних послуг і фактичним рівнем споживання, помножена на ціни на оплату ресурсів і послуг, що діяли у розрахунковий період.

Очікується, що завдяки енергосервісним контрактам вдасться удвічі зменшити споживання газу, на 15-20 років зросте термін експлуатації будівель, вдасться зекономити понад 3 млрд грн у державному бюджеті.

Тетяна БОЙКО, координатор житлово-комунальних програм ГМ “Опора”, експерт енергетичної групи Реанімаційного пакету реформ