Президент і прем’єр продемонстрували злагодженість дій

Дотримання мінських угод, економічна ситуація та проведення реформ в Україні у центрі уваги зустрічі президента Петра Порошенка з канцлером Німеччини Анґелою Меркель у Берліні. Перед початком переговорів лідери двох держав виступили на брифінгу перед журналістами і обидва констатували, що припинення вогню на Донбасі не виконується. Порошенко вказав на продовження боїв біля Донецького аеропорту і закликав розмістити там міжнародних спостерігачів. Також він наголосив, що Україна є “абсолютно твердим прихильником неухильного виконання всіх без виключення 13 пунктів Мінських угод”. А Меркель наголосила, що важке озброєння має бути відведене.

Цього ж дня у Парижі перебуває прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, який вже зустрівся, зокрема, і з президентом Франції, і повідомив у себе на сторінці у “Твіттері”, що домовилися з Франсуа Олландом провести восени цього року в Парижі інвестиційний саміт.

Важливість такої міжнародної активності очільників України у середу Радіо Свобода обговорило з політичним експертом Олесею Яхно.

— Я думаю, що ці візити — і президента, і прем’єр-міністра — мають на сьогодні надто важливе значення. Ми знаємо, що за попередній тиждень відбулося кілька візитів як в Україну, так і в Росію, зокрема Пан Ґі Мун (генеральний секретар ООН — ред.) брав участь в урочистому засіданні (Верховної Ради — ред.) 8 травня, потім він перебував 9 травня з візитом у Росії; також відбулася поїздка Анґели Меркель до Росії, зустріч із Володимиром Путіним, і також була зустріч Джона Керрі з Володимиром Путіним. Мені здається, що важливість сьогоднішнього візиту українських керівників — президента і прем’єра — до Берліна і до Парижа пов’язана з тим, що на сьогодні є два дуже важливих виклики перед Україною.

Виклик номер 1: це ситуація на Сході. Ми знаємо, що зараз (кінець травня — початок червня) різні повідомлення отримуємо про накопичення зброї і про те, що зараз, за великим рахунком, ситуація може розвиватися двома шляхами — або це буде переговорний процес із певним замороженням конфлікту в розумінні його довгостроковості, або можлива чергова військова ескалація, а за нею, звичайно, потім знову будуть переговори, але це такий певний військовий шантаж.

Я думаю, що зараз ризик загострення ситуації розуміють всі, і якимось чином намагаються шукати ці інструменти — як зробити так, щоб мінські домовленості, а вони на сьогодні є базовими домовленостями, фактично, єдиними, навколо яких ведуться переговори — як зробити так на рівні інструментів, щоб ці домовленості виконувались.

— Ось, власне на цьому і наголосив у Берліні на спільному брифінгу з канцлером Анґелою Меркель Петро Порошенко. Він сказав: “Впевнені у тому, що альтернативи Мінську не існує”. І наголосив на мирному розвитку процесу врегулювання агресії на Сході України.

— Так, це перша позиція, вірніше, виклик. А виклик номер два дуже важливий для економічної ситуації самої України. Ми знаємо, що Україна зараз лише перебуває в певній такій початковій стадії проведення якихось кардинальних та радикальних реформ. Безумовно, соціально-економічна ситуація дуже складна, і в цьому процесі реформ Україна з одного боку, як, звичайно, залежна від кредитування на сьогодні країнами Заходу, — так і потребує діалогу конкретного у виконанні і наповненні реальним змістом, у тому числі угоди про зону вільної торгівлі з Європейським союзом.

Принциповим є те, що ані Європейський союз, звичайно, Україна само собою — не озвучували позицію про те, що введення в дію зони вільної торгівлі більше не буде відкладатися, що це буде з січня 2016 року. Але це вимагає, в тому числі, і погодження якихось певних таких питань гострих, у тому числі, і для самої Росії. Тому я думаю, що в найближчий час, зараз, відбувається активізація таких контактів на різних майданчиках, на різних рівнях вирішення комплексної проблеми, тому що цей період — він є зараз дуже важливим для України і з точки зору ситуації на Донбасі і військових дій, і з точки зору внутрішнього реформування, щоб і продемонструвати реальний якийсь процес реформ, і реально шукати рішення щодо Донбасу, звичайно, із залученням активних міжнародних гравців, тому, що Україна сама, звичайно, не в змозі впоратися з цим конфліктом.

— Чи можна це назвати таким ось “важким десантом” на політичному та економічному фронтах? Бо якраз Яценюк — я вже згадала на початку — повідомив, що домовився в Парижі про інвестиційний майбутній саміт, а Порошенко в Берліні акцентує увагу на виконанні мінських домовленостей. Тобто на таких от різних напрямках задіяні такі два чільні гравці.

— Так, це дуже важливо, до речі, тому що в Україні був весь час один виклик: наскільки оця конструкція при парламентсько-президентській формі правління, коли є президент і прем’єр, і коли вони представляють різні партії, як це було в 2005 році, і які автоматично є конкурентами, це природньо в такому політичному процесі, тому в цій ситуації було дуже важливо продемонструвати — чи може бути вибудована ця співпраця у трикутнику “президент — прем’єр — Верховна Рада”, коли кожен із керівників працюватиме на тому напрямку, який відповідає певній зоні розділення функціональних обов’язків. І це якраз, мені здається, хоч і можливо, є якісь конфлікти внутрішні, але мені здається, що ця співпраця на сьогодні вдається.

Тому що всі прекрасно розуміють, що є зовнішній чинник — російська агресія, є чинник Заходу — в плані конкретної вимоги реформ, і є тиск суспільства. І цей, певною мірою, союз президента та прем’єра, і оце певне розділення зони відповідальності, коли президент загалом є гарантом Конституції, коли президент є гарантом цілісності, коли він бере на себе такі загальні безпекові стратегічні питання, а уряд, все-таки, відповідає за конкретику економічну — мені здається, такий розподіл є досить продуктивним, або може стати досить продуктивним і показати певний результат.

Людмила ВАННЕК