Правий антифашист і Росія. Чому німецька спецслужба взялася за свого колишнього боса

За даними Bild, з відповідним запитом до Федерального управління у кримінальних справах звернувся співробітник BfV. Обидві служби не заперечують наявність цього запиту, однак не повідомляють підставу для перевірки.

Втім Bild вдалося дізнатися, що вона пов’язана зі справою рейхсбюргерів-заколотників на чолі з Генріхом XIII, принцем Ройссом — нащадком Генріха Ройсса, чоловіка онуки Данила Галицького Ютти Шварцбург-Бланкенбурзької. Звідси, власне, і його прізвисько — Ройсс, тобто Русин.

Цей рід правив на території сучасної Тюрингії у XII-XX ст. У 1928 р. помер останній представник старшої лінії роду, який не мав дітей, і головою дому став представник молодшої лінії Генріх XLV, якого було заарештовано у 1945 р. органами НКВС, після чого він зник (у 1962 р. визнали мертвим).

Попри таку історію “взаємин” з радянськими репресивними органами сучасний принц Ройсс, схоже, не гребував контактами з Москвою і став одним з очільників змови з метою захоплення влади у Німеччині за допомогою членів руху “Рейхсбюргерів” — ультраправих, серед яких є також і німецькі військові і спецназівці, які вірять, що досі є громадянами Третього Рейху. Заколотники планували захопити низку урядових установ, в тому числі і Бундестаг, а також казарми Бундесверу; взяти заручників, а також скоїти замахи на політиків, чиновників і журналістів, для яких вони не бачили місця у “новій державі”.

День “Х” — 8 грудня 2022 р. В цей день 4-5 тис. змовників мали отримати повідомлення на телефони і розпочати переворот. Однак спецслужби ФРН завадили спробі перевороту — за добу до цього було проведено найбільший в історії країні поліцейський рейд, в межах якого були затримання і вилучення зброї (близько 1,3 тис. одиниць зброї).

Розслідування триває, і справа набуває все нових подробиць, зокрема завдяки листуванню. Наприклад, слідчим стало відомо, що Біргіт Малсак-Вінкманн, депутатка від прокремлівської ультраправої “Альтернативи для Німеччини”, зняла на телефон підземні входи до Рейхстагу і надіслала змовникам ці світлині.

Також вилучення кореспонденція з російського генконсульства у Лейпцигу допомогло дізнатися, що організатором зустрічей у дипмісії з принцем Ройссом була 40-річна громадянка Росії Віталія Б. По-друге, заколотники вже мали план укласти мирний договір з Росією.

Токсичний дзвінок

Яка ж роль Ганса-Георга Маасена в цій історії?

За інформацією Bild, одразу після цього рейду бізнесмен з Франкфурту — свідок у справі змови групи Ройсса, в якого теж було проведено обшук, зателефонував Маасену і розповів про цю операцію правоохоронців. Що саме цей бізнесмен говорив Маасену, що йому відповідав тодішній очільник спецслужб — німецькій пресі наразі невідомо.

Окрім того, Spiеgel свого часу писала, що Маасен не погоджував підлеглим перевірки діяльності АдН, коли був головою BfV.

Але, вочевидь, ця розмова з бізнесменом і симпатія до АдН викликала питання у спецслужб, а саме про зв’язки Маасена з сумнівними особами, які пов’язані з “рейхсбюргерами”-заколотниками, які по собі, як неодноразово повідомлялось у журналістських розслідуваннях, мають підтримку Кремля разом з іншими ультраправими — АдН, “Пегіда”. Зокрема, наприклад, проходили навчання в військових таборах під Санкт-Петербургом.

Втім, свідчень про те, що Маасен теж якось афілійований з Кремлем чи взагалі є агентом його впливу, як ультраправі АдН чи ультраліві Die Linke, поки немає. Принаймні у публічній площині.

Правий антифашист

Проте Ганс-Георг Маасен, член правоцентристського ХДС, дійсно більше тяжіє до ультраправих.

Його кар’єрний занепад почався з заяви про те, що після вбивства німця під час міжнаціональної бійки у Хемніці навряд мало місце “полювання” на іноземців з боку членів АдН і “Пегіди”. Позиції Маасена сильно похитнулися.

Як пише Bild, у Берліні багато політиків намагаються триматися від нього подалі, вважають його антисемітом, а колеги визнають, що ексголова BfV “пов’язаний з правим екстремізмом”.

У 2018 р. Маасен був змушений залишити посаду. За три роки він спробував свої сили на виборах до Бундестагу від ХДС у Тюрингії, до речі, вотчині принца Ройсса, однак і однопартійці, й інші політичні сили та громадські організації різко розкритикували його за загравання з ультраправим електоратом АдН. Як наслідок, вибори Маасен програв.

Втім, з великої політики не пішов. У січні 2023 р. він очолив ультраконсервативний Союз цінностей, який вважає себе частиною ХДС/ХСС, проте християнські демократи дистанціюються від Союзу.

Приблизно ж у цей час ХДС вирішила виключити його з партії, однак Маасен оскаржив рішення в окружному партійному суді, знов-таки, у Тюрингії. Минулого тижня суд ухвалив рішення на користь Маасена. Тож поки він є і незручним членом ХДС, і, водночас, лідером маргінального Союзу цінностей.

Таким чином, він має додаткову медійну присутність і змогу розповсюджувати свою точку зору. Та й не приховує, щоб хотів повернення ХДС до принципів “Коля та Аденауера”.

Маасен, варто, зазначити, вважає, що Німеччина в “занепаді” і надто вже стала лівою в усіх сферах; світом крокує новий фашизм, жертвами якого є переважно праві, а адептами, відповідно, — ліві. При цьому він називає себе антифашистом. Також він заявляє про існування в Німеччині расизму проти білих з боку мігрантів.

Стіна BfV

Потенційно Ганс-Георг Маасен міг би якщо не вплинути на позиції ХДС, яка на сьогодні є відверто антиросійською, так суттєво нашкодити її репутації своїми відверто скандальними заявами та зв’язками.

Та й не виключено, що його поточна діяльність стала б етапом на шляху до становлення в якості реального агента впливу Кремля з метою політичної дестабілізації Німеччини після провалу заколоту, що, втім, не виключає нових спроб спровокувати заворушення у ФРН.

Однак, схоже, що становище і перспективи Маасена все ж погіршуються після того, як спецслужба, яку він колись очолював, почала процедуру збору інформацію. А ця процедура цілком може передувати потенційному розслідуванню зв’язків Маасена з ультраправими, що планували захоплення влади у ФРН на тлі спроб Росії максимально дестабілізувати головних партнерів України через активізацію спецслужб, місцевих агентів впливу і радикалізованих громадян, в тому числі серед військових.

Кейс змови групи Ройсса продемонстрував те, наскільки дійсно сьогодні є вся державна система Німеччини, де хіба не на всіх рівнях є люди, готові до кровопролиття в інтересах Росії — і серед звичайних солдатів, і серед бійців спецназу, і серед журналістів, політиків, депутатів, тощо.

З іншого боку, філігранна робота спецслужб, яка привела до розкриття змови і затримання заколотників, а також готовність розслідувати діяльність навіть колишнього шефа BfV, свідчить про тектонічні зсуви у діяльності німецьких спецслужб і правоохоронних органів з метою убезпечення державної безпеки від зазіхань ззовні і зсередини.