У заяві прокурора МКС, Нетаньягу та Галант несуть кримінальну відповідальність за воєнні злочини і злочини проти людяності, скоєні принаймні з 8 жовтня 2023 року. Саме тоді ХАМАС здійснив наймасовіший напад, у відповідь Ізраїль розпочав військову операцію в Секторі Гази. Мова йде про організацію голоду, умисне заподіяння сильних страждань, убивства, атаки проти мирного населення, винищення, переслідування та “інші нелюдські дії”.
З іншого боку, такі самі ордери на арешт є щодо керівників ХАМАС: Ях'ї Сінвара, Мухаммада Дейфа та Ісмаїла Ханії. Слідство вважає, що троє лідерів ХАМАСу несуть кримінальну відповідальність за воєнні злочини і злочини проти людяності, скоєні на території Ізраїлю і в секторі Газа з 7 жовтня 2023 року. Серед звинувачень проти них — винищення, вбивства, захоплення заручників, сексуалізоване насильство, тортури, жорстоке поводження з полоненими. Усі троє лідерів ХАМАС, як заявив прокурор МКС, несуть відповідальність за вбивство сотень ізраїльських громадян
“Хороша компанія”
Це не перший випадок, коли МКС видає дозвіл на арешт чинних топ-посадовців. В Україні найбільш відомим є кейс російського диктатора Володимира Путіна та уповноваженої з прав дітей Марії Льовової-Бєлової. Але є й інші. Щоправда, переважно, це стосується злочинів у країнах Африки. МКС видавав ордери на арешт лівійського лідера Муаммара Каддафі та президента Судану Омара аль-Башира. Тож прем'єр-міністр та міністр оборони Ізраїлю опиняються в дуже неоднозначній компанії.
Тим не менш, навіть ордер на арешт частково обмежує пересування світових лідерів. У 2022 році МКС видав ордер на арешт Путіна та Марії Львової-Бєлової — у зв’язку зі звинуваченнями у незаконній депортації дітей з території України. З того часу Путін не їздив з візитами до країн, що ратифікували Римський статут, у тому числі й у деякі дружні до Росії.
Щоправда, низка країн не підписали Римський статут, тобто не визнали юрисдикцію МКС на своїй території. Це створює значні труднощі в плані переслідування обвинувачених.
“Ізраїль, як і, наприклад, такі країни, як США та Росія, не ратифікували Римський статут та заявляють, що юрисдикція суду на них не поширюється. Країни, які беруть участь у роботі МКС, однак, зобов’язані співпрацювати з ним, в тому числі в разі видачі ордера на арешт вжити заходів для затримання розшукуваної МКС особи”, — пояснює “Апострофу” адвокат, кандидат юридичних наук Ольга Драчевська.
На Ізраїль більше важелів впливу
Тим не менш, Рада Безпеки ООН має право передавати справи до МКС навіть стосовно осіб з країн, які не є сторонами Римського статуту. Це сталося, наприклад, у випадках з Суданом та Лівією. У таких ситуаціях, рішення Радбезу є обов’язковими для всіх держав-членів ООН, і вони повинні співпрацювати з МКС. Так само держави, які не є сторонами Римського статуту, можуть добровільно співпрацювати з МКС на основі окремих домовленостей.
Крім того, обвинувачені можуть бути затримані під час подорожей до країн, які є сторонами Римського статуту або мають угоди з МКС про видачу. Такий сценарій можливий, якщо МКС видав ордер на арешт, і ці країни готові виконати цей ордер.
Також деякі регіональні організації можуть сприяти арешту і видачі обвинувачених. Наприклад, Африканський Союз чи Європейський Союз можуть ухвалювати рішення, які сприятимуть виконанню ордерів на арешт, виданих МКС.
“Важливим аспектом роботи МКС є співпраця з державами-членами та іншими міжнародними організаціями, оскільки успішне розслідування та переслідування злочинів значною мірою залежить від міжнародної підтримки та співпраці”, — підкреслює Ольга Драчевська.
Додамо, що позов проти Ізраїлю розглядає також інший суд, розташований у Гаазі — Міжнародний суд ООН. На відміну від МКС, рішення цього суду є обов’язковими для виконання всіма країнами-членами ООН. Позивачі тут — Південна Африка та низка інших країн. Вони звинуватили Ізраїль у геноциді у зв’язку з бойовими діями у Газі. Розгляд цього позову, як очікується, триватиме роки.
Політична ізоляція?
Ні згадані вище Росію, ні Лівію, ні Судан не варто порівнювати з Ізраїлем. Останній не є ізгоєм на міжнародній арені, а його економіка тісно інтегрована у світову.
У світі реакція на ініціативу МКС повністю залежить від політичних контекстів.
Так, Франція спочатку заявила, що підтримує Міжнародний кримінальний суд, але потім міністр закордонних справ цієї країни Стефан Сежурне заявив, що одночасні запити прокурора МКС про ордери на арешт “не повинні ставити знак рівності між ХАМАС та Ізраїлем”. Адже йдеться, з одного боку, про “терористичне угрупування, яке вітало напади 7 жовтня і взяло на себе відповідальність за них”, а з іншого — про “демократичну державу Ізраїль, яка повинна дотримуватись міжнародного права під час ведення війни, яку вона не розпочинала”.
У свою чергу, МЗС Німеччини заявляє, що суду доведеться відповісти “на низку складних запитань”, включаючи питання про його юрисдикцію та взаємодоповнюваність розслідувань “між постраждалими конституційними державами, такими як Ізраїль”.
У випадку з позицією країн Європи важливими є кілька факторів. Йдеться передусім про потужні економічні зв’язки з країнами арабського світу, наявність великої кількості мігрантів-мусульман, які багато де вже стали виборцями. До цього варто додати настрої серед університетської професури, що виховує політичну еліту.
“Лівий поворот, який відбувається у світі, і соціалісти, які, в принципі, зайняли провідне становище в університетах Сполучених Штатів і взагалі на Заході, вони намагаються вплинути на освічених людей”, — каже в коментарі “Апострофу” міжнародний оглядач Владислав Акулов-Муратов.
Та все це більше симптоми на тлі загальної “причини хвороби” — глухого кута щодо Палестини загалом. В ізраїльському політикумі так і не з’явилося бачення, а що робити з палестинськими арабами після розгрому ХАМАС.
“Справа в тому, що Ізраїль взагалі робить річ, яку не можна робити. Він не дає права палестинцям, вимагаючи права на свою державу, він заперечує право палестинців на їхню державу. Так, те, що сталося у жовтні 2023-го, 1200 загиблих, це звичайно, жах. Але те, що вони, в принципі, робили з палестинцями раніше, це дійсно неприпустимо”, — підкреслює Владислав Акулов-Муратов.
Заява про ордер співпала з рішенням Норвегії, Ірландії та Іспанії визнати державу Палестина. Хоча, звісно, обидва рішення — МКС та палестинського — готувалися раніше, сам по собі такий збіг у часі є показовим.
Дилема США
Очікувано, що Сполучені Штати виступили проти такого рішення. Ба більше, готують санкції проти посадовців МКС, але риторика тут досить обережна. Скоро вибори. І для команди президента США Джо Байдена — важливо втримати голоси і американських євреїв, і пропалестинських виборців з лівого крила Демократичної партії.
З іншого боку, США потрібно не допустити розгоряння конфлікту на Близькому Сході до більших масштабів. Натомість Нетаньяху ставить під питання такі зусилля, заявляючи про продовження військової операції.
“Американцям важливо, щоб не спалахнуло, поки вони не перейдуть у шостий технологічний устрій, і за рахунок цього знову спробують бути лідерами. Тому зараз їм важливо погасити цей конфлікт, щоб займатися більш важким конфліктом з Китаєм. А тут китайці (опосередковано через Іран та ХАМАС — “Апостроф”) таким чином розхитують авторитет Заходу, І в даному випадку просто для багатьох вигідно, щоб Нетаньяху залишив свою посаду і тихо сидів у себе в Ізраїлі”, — зазначає Владислав Акулов-Муратов.
Шанси на те, що ізраїльські політики таки потраплять на лаву підсудних, мізерні. Однак ордер на арешт — це ще один аргумент для опонентів всередині Ізраїлю аби домагатися відставки Нетаньяху. Інша справа, що заміняти його є не так багато бажаючих.
