Порошенко створює другий фронт. Олігархічний

Те, що між Коломойським і Порошенком, як то кажуть, пробігла чорна кішка, легко зрозуміти, якщо проаналізувати останні заяви людей із найближчого оточення мільярдера.

“Сьогодні істоти піднімають голови по всій країні. Тому що Петро Олексійович Порошенко грає у політику. Тому що Петро Олексійович не засвоїв уроків 2005-го, вірить у домовленості з негідниками, але соромиться патріотів, які зробили його Президентом. А за незавершеною революцією завжди настає контрреволюція”. “Ви забули, що саме зусиллям патріотів у спірних округах саме Ви стали Президентом? Чому? Чому? Чому? І я, і Ви знаємо відповіді на ці запитання. ось тільки проблема Ваша, Петре Олексійовичу, в тому, що ви думаєте, що політика і домовленості можуть усе. І в цьому Ваша найбільша помилка”.

Ось ці слова Бориса Філатова, заступника Коломойського, мабуть, найкраще передають настрій у команді мільярдера. Коломойський намагається передати Порошенкові меседж про те, що він ображений. Дуже ображений. Прямо говорить про те, що саме завдяки специфічному “контролю” дніпропетровської команди над рядом виборчих округів у Донецькій та Дніпропетровській області Порошенко став Президентом у першому турі. І натякає, що за такі послуги дніпропетровська команда мала б отримати якусь винагороду.

Апетити Коломойського окреслити важко. Але з того, що з'явилось у публічному інформаційному просторі, можна зрозуміти, що йдеться про ряд напрямів.

Очевидно, це збереження в новому коаліційному уряді людей Коломойського, зокрема міністра внутрішніх справ Авакова, а також контроль над кількома іншими міністерствами. Це контроль над рядом державних підприємств, зокрема Укрнафтою та Укрзалізницею.

Це право на самостійну політику в кількох східних областях, у тому числі, щодо кадрових призначень без втручання у це офіційного Києва. Нема сумніву, що Коломойського цікавить також активна участь у приватизації стратегічних підприємств, що залишились у держвласності, і доступ до ресурсів Нацбанку, і багато іншого.

Порошенко офіційно мовчить. Але, здається, напрям, у якому він почав рух, дуже не сподобався Коломойському. Власне, ряд дій Порошенка може свідчити про те, що він, здобувши перемогу на президенських виборах і провівши до парламенту свій політзагін, вирішив поволі дистанціюватися від дніпропетровської команди. Він проігнорув кадрові вимоги із Дніпропетровська. Він фактично зупинив велику приватизацію. Він не йде на поступки у коаліційних переговорах. Він не дозволив у ряді округів на Сході перемогти людям Коломойського. Він дав згоду податковій розпочати суд, щоб стягти із контрольованої Коломойським Укрнафти понад два мільярди гривень. Він, можна сказати, пішов на зближення з командою Ахметова, щоб мати противагу у стосунках з Коломойським. І можна не сумніватися у тому, що Порошенко зробив ще багато чого іншого, що розлютило мільярдера.

Те, що напруга у взаєминах двох важковаговиків сягає високих позначок, можна зрозуміти з останніх записів людей Коломойського у соцмережах. Наприклад, ще один його заступник, Святослав Олійник, днями зробив прогноз: Порошенко втримається у кріслі ще “від двох місяців до півроку”. Так він прокоментував думку про те, що “Президент Порошенко не зумів позбутися своїх дефектів, зійшов з коліїї української реальності й на всіх парах летить у тупик імені Януковича”.

Симптоматична словесна перестрілка, яка свідчить хіба про те, що найцікавіші події у протистоянні дніпропетровської групи і нашвидкуруч зібраної на двох виборах збірної Порошенка розгорнеться найближчим часом.

Обидва володіють мільярдними статками. Навряд чи виграє хтось один. Найімовірніше, програють обидва. Але всі знають, що і Порошенко, і Коломоський — дуже азартні гравці, які не люблять програвати. Тож поєдинок намічається небуденний.

То хто ж сьогоднi в Українi впливовiший — Президент чи його губернатор? Чи можливе вiдкрите протистояння мiж цими полiтичними важковаговиками? Якими можуть бути його наслiдки для країни? Про це — у розмовi з полiтичними експертами Андрiєм Балою та Олегом Миколайчуком.

- Отже, що так могло насторожити Порошенка, що він почав тихе блокування Коломойського і, як свідчать непоодинокі факти, уклав неофіційну угоду з Ахметовим і Фірташем, щоб мати противагу у протистоянні з ним?

А. Бала: — Коломойський став дуже масштабною політичною фiгурою i нинi реально сприймається в будь-якiй ролi — включно з ролями Президента i прем'єра. Порошенко за кiлька мiсяцiв також вирiс. Нині вiн — лiдер країни, яка перебуває на передовiй свiтових процесiв. А коли двi такi величини перетинаються в однакових площинах, слiд чекати конфлiкту. Особливо в Українi, де дiячi навiть значно дрiбнiшого калiбру звикли дiяти за принципом “переможець здобуває все”.

О. Миколайчук: — Дехто вважає, що напруженiсть мiж Коломойським i Порошенком є театральною постановкою. Мовляв, Порошенку незручно робити своїми руками те, що можна доручити Коломойському — в тому числi на пiвденному сходi. Однак я певен, що насправдi Коломойського вже давно не вдовольняє позицiя лише спiвзасновника групи “Приват” чи навiть голови обласної адмiнiстрацiї. Вiн давно їх перерiс. Сьогоднi це абсолютно самостiйний гравець. І, зауважте, йому навiть не обов'язково бути Президентом для того, щоб контролювати ситуацiю на половинi територiї країни або й бiльшій. Порошенко ж чудово розумiє, що для нього це — загроза. Ось чому почав робити певнi кроки, аби зменшити те, що вважає для себе ризиками.

- Що це за кроки?

А. Бала: — Те, що Порошенко почав огризатися, видно i з останнiх дiй влади. Зокрема, після iнциденту зі скандальним викраденням голови Держземагентства спiвробiтниками Кiровського районного вiддiлення мiлiцiї Днiпропетровська розпочато розслiдування. Антимонопольний комiтет України порушив справу проти мереж АЗС “Укрнафта” i “Авiас”, котрi є власнiстю “Привату”. Крiм того, Генпрокуратура веде розслiдування за фактом махiнацiй представникiв “Укрнафти” з продажем пального за заниженою вартiстю.

- Хто має кращі шанси у цьому протистояннi?

О. Миколайчук: — Iгор Коломойський володарює на частинi Сходу та Пiвдня України. Вiн знайшов пiдтримку великої частини мiсцевого населення та має авторитет в українському суспiльствi загалом за свою роль у стримуваннi росiйської агресiї. Крiм того, сьогоднi вже говорять не лише про вiйськовi батальйони Коломойського, але й про його впливи на політичні партії, що пройшли до нового парламенту. Адже новi вiйськовi герої, яких активно пiдтримував Коломойський, незабаром змiнять балаклави i камуфляжі на депутськi костюми. Нинi люди днiпропетровського губернатора численно представленi чи не у всiх фракцiях нової Ради, у тому числi, за iронiєю долi, й у Блоцi Петра Порошенка.

- А що цьому може протиставити Петро Порошенко?

— Порошенко вже розпочав негласне створення “антиколомойського” олiгархiчного союзу, до якого тактично входитимуть усi інші олiгархи. Це і “австрiйський в'язень” Фiрташ, і дніпропетровський Пiнчук та донецький Ахметов. Наразi це буде медiйне та полiтичне зiткнення олiгархiв, а далi може початися й вiйна за новий перерозподiл ресурсiв. Хто переможе у цьому зiткненнi, спрогнозувати доволi важко, але сьогоднi вiдносну перевагу має Коломойський.

А. Бала: — Так, найiмовiрнiше, Порошенко спробуватиме воювати чужими руками i намагатиметься залишатися над сутичкою, доки обидвi сторони не знищать самi себе. Втiм, тут є велика небезпека того, що цей конфлiкт олiгархiв здатний спровокувати ще потужнiшу кризу в державi.

- І чим це може закінчитися?

О. Миколайчук: — Протистояння буде гострим і конкурентним. Бо навряд чи Порошенко змириться з апетитами Коломойського. Своєю чергою, Коломойський також мало зацiкавлений у тому, щоб Президент став новим Януковичем. Тому об'єктивнi передумови для конфлiкту мiж Порошенком i Коломойським є i будуть. I вони iстотнi. Обидвi сторони розумiють неминучiсть зiткнення, але наразi намагаються утримуватися вiд активних дiй. Iмовiрно, вони розпочнуться одразу пiсля того, як вдасться нормалiзувати ситуацiю на Сходi.

А. Бала: — У країнi, певна річ, не може бути двох президжентів і двох головнокомандувачiв. А Коломойський — впливовий бiзнесмен i полiтик, який контролює частину країни i фактично командує недержавними військовими утвореннями. Тому Порошенковi та Коломойському “свiтить” або полiтична вiйна, або спiвпраця. Спiвпраця буде можливою лише якщо один визнає iншого першим, а себе — другим.

Юрiй ГРИЦИК