Порошенко проти “Шатуна”: як політики маніпулюють жертвами “банкопаду”

Соціальні мережі переповненні повідомленнями про те, що до Києва завозять проплачених мітингувальників.

15 жовтня 2016 року повинна початися нова активна фаза дестабілізації ситуації в Україні — з протестів “ошуканих вкладників і позичальників банків”.

Такий сценарій розвитку подій передбачає так званий план “Шатун” — план із розхитування ситуації в Україні, який нібито українські хакери вилучили з поштової скриньки радника президента Російської Федерації Владислава Суркова.  

У “плані” зазначається, що ціль протестів — зірвати впровадження безвізового режиму між Україною та ЄС і сприяти достроковим парламентським виборам.

В СБУ заявляють, що їх розвідувальні дані буцімто збігаються із змістом згаданого “плану”. Хоча чимало експертів припускають, що це “фейк”, який намагається використати влада.

Якщо навіть не звертати на це уваги, стає очевидним, що політики намагаються використати вкладників банків у своїх інтересах. І заплановані на вівторок протести будуть вигідні не стільки реальним вкладникам, що постраждали, скільки різним політикам, в тому числі провладним.

Другий хрестовий похід

У середині жовтня Сергій Тарута обрушився з різкою критикою на голову НБУ Валерію Гонтареву. У брошурці, яку народний депутат возив до Вашингтона і поширював в парламенті, голова центробанку була звинувачена в усіх негараздах, які останнім часом відбувалися з банківською системою.

Через кілька тижнів естафету в Тарути підхопила лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко та її політична сила.

Тимошенко — знаний помічник ошуканих вкладників. Допомогти їм вона обіцяє ледь не перед кожними виборами, починаючи з 2009 року.

Старт нової кампанії БЮТ з порятунку ошуканих вкладників стартував 27 жовтня. В цей день Тимошенко зібрала представників спілок вкладників, які постраждали. Більше того, до них долучилися і так звані позичальники з організації “Фінансовий майдан”, які виступають за повернення споживчих кредитів за курсом 5,05 грн за дол.

За результатами зустрічі з вкладниками і позичальниками Тимошенко заявила, що тут може бути лише один вихід: відставка голови НБУ та директора-розпорядника ФГВФО Костянтина Ворушиліна. Термін — до 15 листопада.

У разі невиконання ультиматуму лідер “Батьківщини” пообіцяла виводити людей на вулиці.

Тимошенко — не єдиний політик, який раптово став опікуватися долею ошуканих вкладників. З моменту оголошення ультиматуму з вкладниками почав активно контактувати й Олександр Вілкул з “Опозиційного блоку”. Також до кампанії долучилася партія “За життя”, де основними діючими особами є народні депутати Вадим Рабінович та Євген Мураєв.

Останні навіть ще до закінчення строку ультиматуму, тобто до 15 листопада, провели під вікнами НБУ мітинг. Для його висвітлення Рабінович залучив власний медійний ресурс. Мітинг тривав лише до 14 години. За словами співрозмовників ЕП, якраз у цей час в НБУ перебувала делегація МВФ.

Влада також не сиділа склавши руки. Проти критиків діяльності НБУ почалася відверто “жовта” медійна кампанія. З цього приводу “Батьківщина” навіть зробила офіційну заяву, у якій звернулася до міжнародних організацій.

Деякі загальнонаціональні ЗМІ почали зміщувати акценти на те, що Гонтарева просто заважає окремим олігархам і саме через це проти неї розгорнулася інформаційна кампанія.

З окремих репортажів можна зробити висновок і про те, що до інформаційної кампанії на захист НБУ долучилася і Банкова.

Наприклад, Віктор Уколов, людина, яка в медіа-просторі відома як автор “темників” з Адміністрації президента, представлений в одному з репортажів як політолог, який тут же дає коментар щодо подій навколо НБУ.

Хто буде мітингувати

Більшість опитаних ЕП вкладників дякували лідеру “Батьківщини” за те, що вона нібито допомогла звернути увагу на їх проблему.

Хоча з приводу участі в мітингу представники вкладників висловили різні думки. Деякі з них повідомили, що на мітинг підуть, але без політиків. Частина запевнила, що не піде на мітинг. У деяких спілках взагалі стався “розкол”.

У будь-якому разі, за даними джерел ЕП, ще за тиждень до закінчення ультиматуму в регіональні штаби БЮТ надійшла команда: організовувати підвезення людей до Києва, яким необов'язково бути реальними вкладниками.

За даними НБУ, загальна кількість вкладників, які втратили кошти, — близько 120 тис осіб. Це люди, вклади яких перевищували гарантовані ФГВФО 200 тис грн і яким варто хвилюватися за долю своїх заощаджень.

Водночас Тимошенко заявляє про 4 млн українців, які втратили свої кошти.

Ще один важливий нюанс: зазвичай вулична активність вкладників “200+” досить низька. За останні роки чисельних мітингів за їх участю не було. Для Банкової основною загрозою були лише вкладники банку “Михайлівський”.

Загальна кількість вкладників цього банку, точніше, фінансових компаній ІРЦ та КІЦ, які залучали кошти під вивіскою “Михайлівського”, становить близько 15 тис осіб. Як відомо, ці вкладники не можуть претендувати на відшкодування 200 тис грн від Фонду гарантування, оскільки кошти залучали фінансові компанії, які не є учасниками ФГВФО.

Тобто там здебільшого вкладники, чиї вклади не перевищували 200 тис грн, і вони більш схильні до вуличних протестів. Щоб їх нейтралізувати, Банкова вирішила зіграти на випередження.

“План-перехоплення” від Банкової

Ще у серпні Порошенко пообіцяв вкладникам банку “Михайлівський”, що допоможе. Він сказав, що дав розпорядження створити міжвідомчу робочу групу. Також президент наголосив, що кошти будуть знайдені, і винні будуть покарані.

Насправді Порошенко не має повноважень давати накази про створення робочих груп. Від АП надійшов лист до Кабміну, де і взялися за створення такої групи. Її не могли створити кілька місяців, але минулого тижня вона провела перші збори.

Зрештою, на Банковій вирішили не чекати на напрацювання групи. 14 листопада Порошенко вніс до Верховної Ради проект закону про захист ошуканих вкладників банків, який стосується повернення коштів вкладникам “Михайлівського”.

“Нікому не дамо зловживати цим законом. Ті, хто були задіяні в сумнівних схемах, будуть нести відповідальність, але чесних людей ми маємо захистити. Звертаюся до парламентарів з проханням у вівторок поставити його на голосування і проголосувати”, — заявив Порошенко.

На даний момент винні не покарані, і гроші так само не знайдені, але у такий спосіб Банкова відсікла 15 тис найбільш активних мітингувальників. Ціна питання для бюджету — близько 1,2 млрд грн.

Очевидно, що без вкладників “Михайлівського” зібрати якісний чисельний мітинг буде набагато складніше.

А іншим що?

Якщо питання “Михайлівського” коштує трохи більше 1 млрд грн, то питання вкладників “200+” — це десятки мільярдів.

Для політиків ці вкладники стали інструментом розхитування ситуації і створення передумов для дострокових виборів. Однак реальних механізмів повернення коштів таким вкладникам наразі не існує, про що уже писала ЕП.

Одні політики цих вкладників просто не помічають, а інші прагнуть використати їх у своїх інтересах. Тим часом за останні два роки лише серед вкладників Дельта-банку сталося десять випадків суїциду.

“Рішення проблеми ми бачимо в законодавчому полі. З цієї причини від імені вкладників Дельта-банку ми подали пропозицію законодавчої ініціативи щодо зміни черговості задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі банку”, — каже голова “Спілки вкладників АТ “Дельта-банк” Роман Бадаліс.

Йдеться про те, що гроші від реалізації активів банку повинні спрямовуватися, перш за все, на повернення вкрадених у вкладників грошей, а не державі.

“Якщо держава, яка допускає масштабне виведення активів з банків, буде отримувати свої гроші від реалізації активів після вкладників за залишковим принципом, вона буде зацікавлена в недопущенні виведення активів банку”, — підкреслює Бадаліс.

На питання ЕП, чи буде Бадаліс брати участь у протестах 15 листопада, він відповів: “Тільки на підтримку законопроекту щодо зміни черговості, якщо він буде поданий”.

“Наше ГО представляє понад 800 вкладників, чиї депозити перевищували 200 тис грн. Нас цікавить не стільки заміна одного прізвища на інше, скільки реальні механізми повернення наших вкладів. Ми розуміємо, що грошей нема, але ми хочемо розробити альтернативні механізми компенсації. Наприклад, вкладникам могли б надати якісь податкові пільги”, — каже голова Всеукраїнського об'єднання захисту прав споживачів фінансових і банківських послуг Олексій Лупоносов.

Однак, скоріше за все, на протестах 15 листопада будуть зовсім інші гасла. Оскільки основних протестувальників будуть підвозити політичні сили, яких цікавлять не вкладники, а перевибори і розхитування політичної ситуації.

Політичні сили, які організовують цю акцію, насправді зіграють на боці влади. Їх політичні атаки буде легко відбити в інформаційному просторі. Також вони, ймовірно, відвернуть увагу від реальних зловживань НБУ. А от кому ці мітинги дивідендів не принесуть, так це справжнім вкладникам банків.

Олександр МОЙСЕЄНКО