Порошенко (при) тримав “УДАР” та поставив “Блок”

— Це смерть УДАРу? — поцікавився хтось із журналістів.

Мер Києва і без п’яти хвилин лідер правлячої партії “Блок Петра Порошенка” вирішує відповісти за допомогою одного з невідомих делегатів з’їзду.

— Ти відчуваєщ, що УДАР помер?

— Ні. Ми розвиваємося! — розгублено, але з посмішкою відповідає делегат.

— Не схоже, щоб ці люди померли, — віджартовується Кличко.

Мине менше години і Кличко очолить партію “Блок Петра Порошенка”, а ще 18 УДАРівців увійдуть до цієї політсили.

Ще кілька місяців тому важко було уявити, що Кличко фактично зіллє УДАР в одну партію з БПП. Мер Києва як міг тримав “УДАР” та до останнього запевняв однопартійців, що політична сила піде на вибори самостійно.

Як проходило “весілля” двох політичних сил та які перспективи в цього союзу, розбиралася “Українська правда”.

Тераріум однодумців

— Це якась пацанська примха. Йому потрібен бренд і не хочеться втрачати партію, — казав ще два місяці тому один із соратників Порошенка “Українській правді”, відповідаючи на запитання про перебіг переговорів із Кличком.

Довгі години в перемовинах з “Ударом” та мером Києва проводив перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко, але ті ні до чого не призводили.

Здавалося, що УДАР все ж таки йтиме на вибори окремо. До того ж, рейтинги дозволяли. У липні “Українська правда” отримала результати соціологічних досліджень від БПП.

Станом на 20 липня за УДАР на виборах до Київської міської ради збиралися голосувати 9,1% виборців, тоді як за БПП — 13%. Якщо брати загальнонаціональний рівень, то на виборах в Раду БПП набрав би 15,5%, а УДАР 6%.

— У нас був вибір. Або воювати між собою, або працювати разом, — просто пояснює факт домовленостей один із соратників Кличка.

Насправді в БПП хоч і домовлялися з Кличком, але придивлялися і інших кандидатів на посаду мера Києва.

Наприклад, до нинішнього спікера парламенту Володимира Гройсмана, у якого за тією ж внутрішньою соціологією рейтинг складає 4,2%.

Гройсман свій можливий похід на вибори неодноразово спростовував. Співрозмовники УП в оточенні спікера розповідають, що Гройсман не хотів балотуватися, оскільки вважає, що мерство для нього — це “ крок назад”.

Кличко із початку переговорів висунув дві ключові вимоги. Перша — він очолює БПП. Друга — партія повинна мати назву “УДАР-Солідарність”. Це було важливою умовою, адже він прагне зберегти бренд. Але вже за тиждень до з’їзду соратники мера розуміли, що перейменувати партію не встигнуть юридично.

Під час з’їзду журналісти намагалися дізнатися у нардепів, як тепер називатимуть пропрезидентську силу.

— “УДАР—Блок Петра Порошенка “Солідарність”… Або Блок Петра Порошенка “Солідарність”-УДАР”,— роздумуючи казав нардеп від БПП Олексій Гончаренко. Врешті рішення щодо зміни назви так і не ухвалили, поки дехто жартував, що нова партія матиме назву БППУС.

А от квоти 30 на 70% і 50% на 50% для Полтави, Львова і Києва річ умовна.

— Насправді, будемо дивитися по людям. Наприклад, у нас в Івано-Франковську сильні організації і у БПП і у УДАРа. Там буде квотування. Є такі осередки, де немає сильних людей ані у нас, ані у БПП, — говорить на умовах анонімності один із ударівців.

Невпевнено відповідає на це запитання і один із найближчих соратників Кличка Артур Палатний.

— Там, де більше підтримка УДАРу, ми отримали більшу квоту, там де більша підтримка БПП, вони отримали більше, — відповідає Палатний, проте не називає, на які саме регіони розраховує УДАР.

Партія проти

Не усі соратники Кличка залишилися задоволені об’єднанням.              

“Політсила президента збирається просто поглинути УДАР, після чого партія, якій я віддав стільки років і емоцій, просто зникне і стане частиною історії” — написав у своєму Facebook нардеп Єгор Фірсов, який вже декілька разів не підтримував генеральної лінії партії. Наприклад, не голосував за відставку Валентина Наливайченка із посади глави СБУ,

За словами Фірсова, до 1 серпня політсила Кличка була готова йти на вибори окремо, але що сталося потім — невідомо.

— Партійний квиток “Солідарності” мені не потрібен — вступати в цю силу я не буду! — підсумував нардеп, який нещодавно став почесним гостем на партійному з’їзді нового політичного проекту “Народний контроль” нардепа від БПП Дмитра Добродомова.

На відміну від Фірсова, інші присутні делегати від УДАРу усіляко намагалися демонструвати хороший настрій. Дехто уникав спілкування з журналістами і хвилювався. Дехто відчував себе як на екзамені.

— У Єгора своє бачення, це абсолютно логічно. Я не оперував би такими розуміннями, як життя і смерть, — зазначив керівник групи УДАР у фракції БПП Тарас Кутовий на питання про “смерть” політичної сили.

— Я за те, щоб кожен свої власні абміціїї не викидав назовні. Треба зрозуміти, що важливо зараз для членів “УДАРа” і членів Солідарності — це якісні кандидати в депутати на місцеві вибори. І ці кандидати повинні перемогти. Треба зрозуміти, що в деяких областях УДАР має рейтинг до 9-10%, але в багатьох у нас немає представлених сильних команд, — розповідає “ударівець” Валерій Пацкан.

“Сильні команди” — головний біль Віталія Ковальчука, який може очолити об’єднаний штаб, Вадима Столара, який попри спростування фактично керує штабом Кличка в Києві або “деякими технологічними моментами”, а також одіозного, тепер вже депутата від БПП і колишнього кандидата в 205 окрузі Сергія Березенка. Саме вони є головними відповідальними за місцеві вибори від президента.

Березенко вже має досвід дострокових парламентських виборів, на яких він курував облорганізації БПП і рекомендував деяких людей в список. За словами співрозмовників УП серед нардепів, часто це відбувалося на грошовій основі.

Колишній глава ДУС також був присутній на з’їзді БПП, але скромно спостерігав за перебігом подій з останніх рядів у залі. За інформацією УП, він був одним із учасників перемовин щодо об’єднання з УДАРом.

— Ні, я тільки повернувся з відпустки після виборчої кампанії, — говорить він на питання щодо участі в перемовинах, — Чи допомагав я в організації з'їзду? Безумовно так.

Далі Березенко піднесено заговорив про УДАР:

— Я переконаний, що якби УДАР ішов на вибори окремо, це була би смерть партії. А зараз — це велика політична сила, яка показує об'єднання і при чому конкретно, зливаючи партію, забираючи амбіції.

 Маршал Гречко та Ефрейтор Гривня

Тим часом, присутні на з’їзді чекали Порошенка. Двері зали відчинилися, делегати стоячи почали плескати, але президента не було. Серед делегатів зїзду виникла незрозуміла пауза. Через хвилину до зали швидким кроком увійшов сам Порошенко.

Під час промови він жартував, злився, радів, засуджував Росію, підкреслював підтримку України з боку світу і говорив про зміни до Конституції.

— Щось “перший” сьогодні не в гуморі, — зауважив один із делегатів з’їзду іншому.

У своїй промові Порошенко також згадав вибори в 205 окрузі.

— Прошу опрацювати зміни до закону, які унеможливлять підкуп виборців і посилять відповідальність за застосування відповідних технологій. Переконаний — “маршал Гречка” більше ніколи не повинен брати участь в українських виборах, — махаючи правою рукою говорив він.

У цей час Березенко озирнувся по боках і усміхнено заплескав у долоні. Про свого вірного помічника президент у промові не згадав, хоча штаб Березенка на виборах, як відомо, теж підкуповував мешканців Чернігова.

Відповідь від Генадія Корбана не змусила чекати довго. У своєму Facebook він пожартував щодо свого почесного звання та запропонував свій варіант Березенку. “Вважаю необхідним надати Березенку почесне звання “Єфрейтор гривня”.

Поки делегати були підігріті заявами президента, президія вирішила обрати нову Центральну раду, до якої ввійшли 50 членів. Серед них Владислав Атрошенко, Сергій Березенко та син Порошенка — Олексій.

— Атрошенко — колишній регіонал, — гукнув хтось із зали.

Депутати переглянулись, на секунду зала завмерла.

Тишу перервав Юрій Луценко, який склав повноваження голови партії БПП.

— Наскільки я знаю, Атрошенко регіоналом не був… Але пропозицію ми розглянемо, — сказав він.

Дивно, але навіть Луценко “забув”, що Атрошенко в часи Євромайдану  голосував синхронно із Партією ргіонів. Більше того —  ”за” сумнозвісний закон 16 січня.  

Врешті Атрошенко таки пройшов до центральної ради, під час голосування утрималися лише шестеро делегатів.

Не той фронт

— Мій син, повернувшись із війни, навчив мене простого правила, простій солдатській мудрості: хочеш перемогти у бою — викопай такий окоп, щоб у ньому помістився й товариш. На сьогоднішньому з’їзді ми маємо створити такий “окоп”, щоб у нього помістилися всі наші друзі, котрі мають намір іти дорогою реформ і не звертати назад, — говорив з трибуни під час з’їзду Юрій Луценко.

Журналістів цікавили ще одні “друзі” БПП.

Вже кілька днів у ЗМІ з’являється інформація про те, що БПП і НФ ніби то домовилися між собою про об’єднання. Що кулуарно підписаний таємний договір і що створена координаційна рада з сімох чоловік: Петро Порошенко, Борис Ложкін, Володимир Гройсман, Арсен Аваков, Олександр Турчинов, Юрій Луценко, Арсеній Яценюк.

“Українська правда” знайшла підтвердження лише щодо створення координаційної ради.

Щодо об’єднання УДАРу, БПП і НФ, то ця ідея належить Олесандру Турчинову, який написав стратегію об’єднання в одну суперпартію і фракцію.

— Але це лише його бачення. Це неможливо, у нас частина депутатів просто взвиє, — говорить один із депутатів від БПП.

 — Чесно? Я особисто проти. Це потрібно Яценюку, а не нам, нас це об’єдання потягне донизу.

До того ж, НФ запросив квоту у розмірі 25%. На це в БПП не згодні. Мовляв, забагато для партії з таким низьким рейтингом. За тією ж внутрішньою соціологією рейтинг партії Яценюка складає лише 1,9% станом на 20 липня. За умови, якщо не вдасться домовитися з БПП в НФ роздумували взагалі не йти на місцеві вибори, мовляв, без шансів. І вдень під час проведення з’їзду про це заявив Яценюк — НФ ухвалив рішення не йти на вибори.

Проти об’єднання з НФ були в УДАРі.

— Ми проти об'єднання, тому що НФ представлений зараз у Кабінеті міністрів з рейтингом 20%, зараз за всіма соціологічними опитуваннями партія має 2,5%. Політична сила, яка розвивається, має збільшувати свій рейтинг, — стримано говорить Пацкан.

Один із найближчих соратників президента Ігор Кононенко не хоче ображати політичних партнерів, але вказує їм на місце.

“Народний фронт” — дружня нам політична сила, ми в одній коаліції, у нас спільна мета з розвитку держави. Я буду пропонувати місцевим осередкам і просити їх розглянути гідні кандидатури від” Народного фронту “, гідних людей, щоб їх включити в список від нашої політичної сили, зараз вже об’єднаної з “УДАРом.

Але попри дружню публічну риторику найближчим часом НФ і Яценюку буде несолодко.

Наприклад, Яценюка шпиняє той же Луценко. Мовляв, об’єднання можливе коли Арсеній Петрович дозріє. Плюс до цього в БПП неодноразово натякали, що склад уряду переглянуть восени. Прем’єр, розуміючи це, вдається до стандартних прийомів. Цього тижня він провів два показових засідання Кабінету міністрів, під час яких лунали пафосні обіцянки покарати корупціонерів та прискорити проведення реформ.

— Я розумів на що я йду. Я не хочу бути зв'язаний по руках і ногах у питанні проведення реформ, — заявив Яценюк у п’ятницю під час засідання Кабінету міністрів.

І хоча публічно і президент зі своїми соратниками, і оточення Яценюка демонструють мир та дружбу, на Банковій роздумують щодо заміни Яценюку. Олександр Турчинов, наприклад, може обійняти посаду перехідного прем’єра, на півроку. А ближче до зими посаду прем’єра пророкують Міхеїлу Саакашвілі. Розглядається і кандидатура міністра фінансів Наталії Яресько.

Але не варто сприймати цей розклад як догму. Українська політика — річ швидкоплинна. І як свого часу влучно сказав Юрій Луценко, “здесь все переспали со всеми”.

До того ж, багато що залежить від слова західних партнерів і поки що вони, за словами численних співрозмовників на Банковій, бачать прем’єром Яценюка.

Щодо об’єднання “УДАРу” та БПП, то українська історія вже не раз демонструвала, що політичний шлюб із розрахунком не завжди призводить до результату.

Зараз стратегія команди Порошенка нагадує рішення про створення президентського блоку “За єдину Україну” адміністрацією Леоніда Кучми. Політичний альянс із пяти партій, створений для участі у парламентських виборах 2002 року, набрав тоді 11,8% голосів виборців. Хоча на початку амбіції були куди більшими.

До того ж, у новоствореного президентського блоку достатньо конкурентів — це і “Самопоміч” із “Батьківщиною” у західних областях, і УКРОП із Опозиційним Блоком на Сході і Півдні.

Марія ЖАРТОВСЬКА, Роман КРАВЕЦЬ