Понад 200 тис. руб. на кожного. Скільки триватиме кредитний “запій” у Росії

Російський ринок кредитування перегрітий, про це зазначають у Центральному банку Росії (далі ЦБ РФ) і уважно стежать за темпами приросту видачі позик. Серпень 2023 р. став рекордним — обсяг видачі кредитів росіянам за місяць сягнув 1,8 трлн руб., що є максимальним за всю історію спостережень. За 8 міс. 2023 р. було видано кредитів на 78% більше, ніж за аналогічний період торік.

Чому так сталося і що це означає

Російська економіка перегріта. “Зростання економіки РФ перевищило свій потенційний рівень”, — заявляють експерти центробанку.

Перегрів економіки означає нездатність одного з факторів виробництва, а в даному випадку трудових ресурсів, задовольнити попит на них.

Безробіття, за даними міністра економічного розвитку РФ, “перебуває на вкрай низькому рівні” — 3%. При цьому оборонні замовлення в Росії продовжують зростати, а разом із ними і попит на труд. Відбувається гонитва за працівниками та переманювання кадрів. Економіка адаптується підвищенням зарплат. А це у свою чергу веде до інфляції і розкручування спіралі “зарплати-ціни”.

Реальні зарплати в Росії зростають з жовтня 2022 р. У травні — червні 2023 р. зростання прискорилося до 13,3-10,5% р/р (до відповідного періоду 2022-го). У II-му кварталі 2023 р. реальні зарплати збільшилися на 11,4% р/р. Це показник з урахуванням інфляції, зростання номінальних зарплат ще вище.

Підвищуються не тільки зарплати, а й доходи росіян загалом. Зростання реальних наявних доходів населення II-му кв. 2023 р. становило 5,3% р/р. Це відбувається, зокрема, за рахунок виплат військовим, сім'ям загиблих тощо. Продовжується підтримка основного електорату чинної влади за рахунок бюджетних виплат: індексація пенсій, допомога малозабезпеченим сім'ям із дітьми (≈1,5 трлн руб у 2023 р.) та ін.

Зі зростанням доходів збільшується рівень споживання та обсяги кредитування. Йдеться, звичайно ж, не про мікропозики, які беруть “до зарплати” (хоча і вони зростають в Росії), а про довгострокові кредити: іпотеку, кредити на товари тривалого користування, автокредити тощо. Тобто ті кредити, які люди беруть, коли мають хоч якусь впевненість у майбутніх доходах і розуміють, що зможуть повернути гроші.

Поведінка росіян у 2022 р. була обережною, хоча й тоді окремі страти населення змогли збільшити свої доходи завдяки війні та пов'язаним з нею обставинам. Але загалом люди воліли не робити зайвих витрат, а притримати гроші на “чорний день”. Це сформувало відкладений попит, який поступово почав реалізовуватися з початку поточного року, що призвело до споживчого сплеску та кредитного “запою”.

Загальний обсяг кредитів росіян перевищив 32 трлн руб. станом на серпень 2023 р. Якщо перерозподілити це боргове навантаження на все населення РФ, то вийде, що на кожного росіянина сьогодні припадає понад 200 тис. руб. З початку року обсяг кредитів збільшився на 3,3 трлн руб., темпи зростання стали максимальними із 2015-го. Основне збільшено видач припало на іпотеку.

Іпотека

Обсяг іпотечного портфеля у російських банках станом на липень досяг 15,9 трлн руб. Темпи зростання іпотеки в липні зберігалися на високому червневому рівні — 2,5% . У серпні обсяг іпотечних кредитів буквально злетів на 31,5% — до 860 млрд. руб., що стало рекордом за всю історію спостережень. За підсумками восьми місяців поточного року видано ще понад 5 трлн руб. іпотеки , що більше, ніж за весь 2022 р.

За даними самого ж ЦБ РФ, це може бути пов'язане із прагненням людей вкластися в нерухомість на фоні волатильності курсу рубля та зростання інфляційних очікувань. Очевидним є й той факт, що люди поспішають взяти кредити за “старими” ставками на тлі посилення монетарної політики Центробанком РФ.

Інші кредити

Зростають і беззаставні споживчі кредити, і автокредити.

Обсяги видачі кредитів готівкою в серпні зросли на 12% до липня і сягнули 747 млрд руб, що також є рекордним значенням.

Обсяг автокредитів зріс на 72% у січні — липні 2023 р. порівняно з аналогічним періодом 2022 р., згідно з даними Національного бюро кредитних історій. У липні було видано майже на 15% автокредитів більше, ніж у червні, показник був максимальним з початку 2022 р.

Прогнози

Цього липня ЦБ РФ оновив прогноз на 2023 р, згідно з яким очікується, що кредитування населення в 2023 р. зросте на 15-19%, зокрема іпотечні житлові кредити збільшаться на 17-21%.

Існують прогнози російських аналітиків, згідно з якими до кінця 2023 р. банки можуть видати іпотечних кредитів на рекордні 6,5 трлн руб. (+20% до 2021 р. та +40% до 2022 р.).

Прострочені кредити

Збільшення обсягів кредитування, безумовно, має певні економічні вигоди, такі як зростання попиту, споживання (а відповідно і ВВП), але паралельно з тим збільшується і кількість прострочених і неповернутих у банківську систему позик.

За даними за липень 2023 р., зростання заборгованості за кредитами було найбільшим за останні 12 місяців і становило 2% м/м та 13% р/р.

Неплатників за банківськими кредитами в I півріччі 2023 р. побільшало до 17,7 млн осіб (фактично кожен 8-й житель Росії). Їхня кількість зростає з року в рік: у 2021 р. таких позичальників було 12 млн, у 2022 р. — 14,4 млн.

У травні 2023 р. різко збільшився рівень прострочення за кредитними картками: 225 млрд руб. — це історичний максимум (12% від портфеля). Це майже 6% кредитних карток.

Як реагує Центробанк РФ

Центробанк цілком виправдано б'є на сполох, бо ризики пов'язані із закредитованістю, зростають, і починає охолоджувати кредитний ринок.

Паралельно в Росії прискорюється інфляція, що є прямим наслідком перегріву економіки, і щоб її стримувати, ЦБ розпочав серію підвищень ключової відсоткової ставки. 21 липня регулятор підняв її на 1 п.п. — до 8,5%, а 15 серпня ще раз — до 12%.

Варто зазначити, що підняття ключової ставки ЦБ ще більше підвищило попит на іпотечні кредити в моменті. Кількість звернень у серпні зросла на 50% на новобудови та на 20% — на вторинну нерухомість. Люди прагнуть встигнути оформити іпотеку до того, як ставки підвищать комерційні банки.

Те ж саме стосується й споживчих кредитів. У найбільших банках РФ видачі позик збільшилися в середньому на 20-50%. Наприклад, у Промсвязьбанку обсяг видач за раніше схваленими заявками в перший тиждень після 15 серпня зріс на 70% порівняно з першою половиною місяця, а кількість нових звернень за кредитами — на 10%. У “Почта Банк” обсяг і кількість виданих нецільових кредитів зросли в 1,5 раза порівняно з червнем, а у ВТБ з 15 по 28 серпня було оформлено на 11% більше позик, ніж за перші тижні місяця.

Люди прагнуть зробити великі покупки з використанням позикових коштів за “старими” ставками або “поки що не надто високими ставками”. До цієї мотивації додається ще й фактор інфляційних очікувань: зростання цін прискорюється і люди прагнуть купити товар, поки він ще не подорожчав. Це у свою чергу призводить до ще більшого розкручування інфляційної спіралі.

Разом із підвищенням ставок ЦБ вводить нові обмеження щодо видачі позик громадянам із високим борговим навантаженням. Регулятор встановив нові ліміти за незабезпеченими кредитами і позиками на IV квартал 2023 р. Зокрема, для позичальників, у яких понад 80% доходу йде на виплату боргів, частка нових кредитів у загальному обсязі видач буде знижена з 20-25% до 5%. Для тих, хто витрачає на борги від 50% до 80% доходу, ліміт становитиме 30% замість необмеженого раніше. Аналогічні обмеження вводяться і для мікрофінансових організацій.

Що далі

Інфляція продовжить зростати, і це підштовхуватиме Центробанк до підвищення ставки у найближчий період. Поки проблеми ринку праці не вирішено, зростання доходів населення стимулює імпорт, а девальвація рубля робить цей імпорт дорогим. Поки значна частина економіки “годується” за рахунок бюджету, а бюджетний дефіцит залишається високим, вплив проінфляційних чинників залишатиметься сильним.

Кредитний “запій”, який спостерігався в серпні, теж зробив свій внесок у розкручування інфляційних процесів і очікуване підвищення ставки найближчім місяцем.

Усе це означає одне: зростатиме вартість обслуговування старих боргів і подорожчають нові кредити. Наприклад, ставки за іпотекою за ринковими позиками (не пільговою іпотекою) вже підвищилися на 1,5-2%, а середня ставка за іпотекою, отже, досягла 14%. У разі підвищення ключової ставки ЦБ, наприклад, ще на 1%, іпотека також може подорожчати на 0,5-1%.

Якщо виходити із середньострокових перспектив, то кредитний бум піде на спад, бо Центробанк вживає для цього всіх відповідних заходів, але на горизонті кількох місяців напевно буде великий попит на іпотечні кредити за “старими” ставками.

Буде попит на пільгову іпотеку (на новобудови), і частка її в загальному портфелі зростатиме, тоді як підвищення ставок за ринковими програмами охолодить інтерес до пропозицій на ринку вторинної нерухомості. Серед учасників російського ринку є оцінки, що частка пільгових програм у загальному обсязі видачі іпотеки в IV кв. 2023 р. сягне 60%, тоді як попит на вторинне житло може впасти на 25%.

Наразі відомо, що уряд продовжив пільгову іпотеку до 1 липня 2024 р. і не планує підвищувати ставки за нею після підняття ставки ЦБ у серпні (ставки за субсидованими програмами варіюються на рівні 5-8%). Розглядається питання збільшення першого внеску за пільговою іпотекою до 20%. Водночас на тлі підвищення відсоткової ставки ЦБ з 25 серпня призупинено програму “сільської іпотеки”, ставка за якою становила 3%.

Головні ризики ми бачимо наступного року, коли зростання економіки і доходів населення почне гальмуватися, а цьому сприятимуть:

• інфляція з девальвацією,

• жорстка грошово-кредитна політика ЦБ,

• зростання витрат бізнесу,

• доходи федерального бюджету, що знижуються.

В останньому взагалі криються найбільші ризики для російської економіки і, відповідно, доходів росіян, бо близько 60% російської економіки так чи інакше “годується” з бюджету, а зростання 2022-2023 рр. сильно зумовлене значним додатковим фінансуванням економіки з бюджету, що в російському середовищі тепер прийнято називати “бюджетним імпульсом”. А поки “східний напрямок” в особі головним чином Китаю та Індії не в змозі забезпечити Росії колишнього обсягу нафтогазових доходів, ризики для бюджетної стійкості РФ залишаються високими (особливо з урахуванням наростання економічних проблем Китаю і початку дефляційного процесу в Піднебесній).

Повертаючись до кредитного ринку, зі зниженням доступності іпотечних кредитів у Росії та наступного скорочення попиту на житло, можливе цінове просідання на ринку нерухомості або щонайменше сильне сповільнення зростання цін, що є негативним сигналом для девелоперів і будівельної галузі.

Поки що зарано говорити про якусь кризу на ринку нерухомості Росії, але з урахуванням того, скільки іпотечних кредитів набрали росіяни впродовж останніх трох років (з моменту запуску пільгової іпотеки у 2020 р. і розширення її 2022 р.), очікуваного зростання відсоткових ставок та інших ризиків, пов'язаних із доходами у РФ, ситуація в перспективі кількох років може виявитися дуже і дуже серйозною.