Полоненого в “ДНР” співробітника київського Центр UA засудили до 2 років тюрми

Він просидів у “підвалах” і тюрмах так званого “МГБ” понад 7 місяців. А 16 серпня суд “ДНР” оголосив вирок — два роки позбавлення волі. Його звинувачують у тому, що він ніби-то провіз з Києва у Макіївку дві гранати.

Про те, що сталося з Фомічевим, у медіа публічно не говорили, тому що його рідні просили не здіймати галасу. Так часто буває з людьми, які вперше стикаються з подібною ситуацією: сподіваютсья, що вдасться вирішити проблему тихо. У випадку з Фомічевим не вийшло. 

Останній публічний допис Володі у Фейсбуці — два фото на фоні пам’ятника Леніну в Донецьку з підписом: “Ленін у Донецьку. Ленін, якого не знесли”. Через тиждень після цього допису у квартиру батьків, до яких він приїхав на новорічні свята, увірвались озброєні люди, які представились співробітниками “Міністерства держбезпеки ДНР”. 

Фото з Фейсбуку Володимира Фомічева

“Коли дружина увійшла до квартири, на вході стояв опечатаний блок комп’ютера, а Вова сидів у наручниках в спальні, — розповідає батько Володимира Ігор Фомічев. — У нього на обличчі були сліди від побоїв. Ці люди сказали, що прийшли, щоб просто запросити його “на розмову”. Вилучили комп’ютер, українські прапорці і сказали: а ви, що не знали, що ваш син — відомий блогер і активіст екстремістської організації “Фундація регіональних ініціатив”?” (“ФРІ” — всеукраїнська мережа організацій, яка об’єднує молодих громадських активістів — ред).

Батько Володимира розповідає, що понятих, які повинні були зафіксувати вилучені у Фомічева речі, на місці не було. Пізніше в “МГБ” сказали, що знайти понятих не вдалося. А незабаром заявили, що знайшли у нього дві ручні гранати — начебто він їх ховав у зимовій куртці і планував позбутися якраз перед приходом співробітників “МГБ”. 

Фомічева відвезли у будівлю “МГБ”. Тривалий час слідчі відмовлялися визнавати, що він утримувався у них. Батьки писали заяви у всі можливі інстанції, розраховуючи отримати пояснення, за що забрали сина. Відповідь дали тільки 26 лютого: слідчий сказав, що Фомічева затримали за зберігання зброї і участь у збройних угрупованнях — приписали йому співпрацю з ВО “Свобода”, з якою Фомічев, як стверджують його колеги, він ніколи не був пов’язаний. Пізніше останній пункт з обвинувачення прибрали через недоведеність. 

“Вони залишили тільки одне обвинувачення — зберігання гранат, а за це, зазвичай, дають умовний термін. Адже тут (на окупованих територіях Донецької області) майже у всіх зброя, — каже батько Фомічева. — Але розумієте, я не вірю, що у нього взагалі були якісь гранати. Міг би він перевезти через два блок-пости, де всіх обшуковують, зброю? Він навіть ноутбук з собою в Макіївку боявся брати!”

На початку травня батькам віддали речі, які працівники “МГБ” вилучили під час затримання. Серед них — светр Фомічева: спина була повністю залита кров’ю. Батько припускає, що сина змусили визнати факт перевезення гранати під фізичним тиском. Також він вважає, що в “МГБ” його “здав” старий друг, колишній активіст донецького осередку “Фундації регіональних ініціатив” Роман Хузяхметов, який спершу разом з Фомічевим підтримував Євромайдан, а потім перейшов на бік “ДНР” (детально його історія описана блогером, знайомим Фомічева Денисом Казанським).

“Вова зустрічався з Романом у Донецьку, а потім той написав в “МГБ”, що той терорист і приїхав у “ДНР”, щоб здійснити теракт”, — розповідає батько. 

Близькі описують Фомічева як “доброго, спокійного, сором’язливого хлопця”, не здатного на будь-які радикальні дії. У 2014 році він закінчив факультет філософії Донецького педагогічного інституту, потім вступив на філософський факультет Київського педагогічного університету ім. Драгоманова і влаштувався працювати у Центр.UA на проект “Сильні громади Донеччини”, де досліджував соціально-політичні процеси на сході України. 

Напередодні Нового року в зактритому дописі у Фейсбуці Фомічев написав, що бажає “рідній країні і рідному місту миру і процвітання, тому що люди того варті, команді нашого руху і організації — вдалих проектів, які допоможуть Україні стати кращою і забезпеченішою”. 

Тепер він, за словами батька, читає у в’язниці Толстого, Чехова і Достоєвського. 

“У своєму останньому слові на суді 15 серпня Вова сказав, що визнає свою провину і що він не повинен був везти у Донецьк гранати, — говорить Ігор Фомічев. — Просто адвокатка йому сказала, що якщо він у всьому зізнається, то його відпустять, а якщо змінить свідчення, то вони знову “втулять” його зв’язок зі “Свободою” і дадуть років сім”.

“Я шокована тим, що прокурор просив дати йому у цьому вигаданому обвинуваченні півтора роки тюрми, а суддя дала на півроку більше, це нонсенс! — каже адвокатка Фомічева Світлана Савчук. — Так просто не буває”.

Батьки планують подавати касаційну скаргу на дії так званого суду “ДНР”, але шанси скасувати рішення судді незначні. Як правило, українських військових, арештованих владою окупованих територій, вносять у списки на обмін, однак Фомічев не є військовим. Невідомо також, чи занесений він до обмінного списку. 

“Ми вже зневірились. Ми зверталися до всіх, хто вирішує подібні питання, — каже батько Фомічева. — Але відповіді все ще немає, а Вову можуть “закрити” на два роки ні за що”.