Податкова реформа. Як це може бути

Діюча в Україні податкова система наразі не влаштовує ані бізнес, ані державу.

Українська економіка страждає від величезного, порівняно з країнами із співставним рівнем розвитку, податкового навантаження.

Проблема, насамперед, у тому, що це відбувається нерівномірно: тиск перекладається на сумлінних платників та тих, хто не здатен захиститися від податківців. Натомість інші отримують фактичні податкові привілеї.

Це робить оподаткування не просто несправедливим, а й перетворює його на засіб нечесної конкуренції, встановлення монополій, отримання адміністративної (корупційної) ренти, тощо.

Найчастіше опитані підприємці, що використовують загальну систему оподаткування, скаржаться на обтяжливе та свавільне адміністрування податків.

Величезні зусилля марнуються на процедури обліку та звітності, боротьбу підприємців з податковими органами, пошук шляхів уникнення податків, тощо, а, з іншого боку, контролю та адміністрування.

Податкова служба є одним з головних осередків корупції. Згідно даних нещодавнього опитування представників бізнесу, ДФС є безумовним лідером у цьому антирейтингу.

Загальне невдоволення роботою податкової системи зробило нагальним питання про глибоку податкову реформу.

Головною метою реформи має бути створення передумов для економічного зростання за рахунок вивільнення підприємницького потенціалу та сприяння реалізації конкурентних переваг країни. Особливо у частині використання “людського капіталу” для прискореного розвитку інтелектуально-містких галузей.

На структурному рівні реформа має сприяти прискореному оновленню економіки через пришвидшення процесів зростання нових підприємств і галузей, та відмирання старих.

Зокрема, для цього така реформа покликана:

1. Зробити правила гри у сфері оподаткування рівними, прозорими, незалежними від сваволі чиновників.

2. Знизити навантаження на сумлінних платників за рахунок більш рівномірного розподілу податкового тягаря.

3. Дозволити скасувати практику встановлення планів із надходжень.

4. Зменшити сукупні витрати держави та підприємств на адміністрування та інші суспільні втрати.

5. Радикально зменшити корупцію у податковій сфері.

Разом усе зазначене у поєднанні з планомірним скороченням неефективних державних витрат, створить умови для зниження податкового навантаження.

Така реформа має складатися з двох компонентів. Перший — докорінна зміна правил гри у взаємовідносинах держави та платників податків, що потребує змін до самих законодавчих принципів нарахування податків. Другий — глибока організаційна реформа самої податкової служби, з кадровим “перезавантаженням”.

Пропоновані підходи

Виходячи з наведеного вище аналізу, загальний підхід до реформування податкової системи полягає у реформуванні структури податків, та “перезавантаженні” органів податкового адміністрування.

1. Податок на прибуток: Докорінне реформування із зміною самої сутності податку та підвищенням надходжень від нього.

2. ПДВ: база та принципи нарахування залишаються, але радикально реформується адміністрування.

3. ЄСВ: податок скасовується. Втрату надходжень компенсують пункти 1-2, а також незначне підвищення ПДФО, скорочення витрат бюджету у відносному вимірі, підвищення плати за надра, акцизів, податків на майно, можливо інших джерел.

4. Одночасно треба реформувати саму фіскальну службу та принципи її діяльності, забезпечити дотримання законодавства всіма сторонами податкових відносин.

Податок на прибуток

Відповідно до викладених вище аргументів, для підприємств нефінансового сектору пропонується замінити нинішній податок на прибуток підприємств податком на розподілений прибуток з нижнім порогом у вигляді податку на майно. Можливо, це буде тільки нерухоме майно.

Це має призвести до перетворення податку на прибуток на своєрідний “спрощений податок”, який загалом даватиме більше надходжень за рахунок часткової компенсації скасування ЄСВ.

Надходження від податку гарантуватиме нижній поріг у вигляді податку на майно.

Іншими словами, можна говорити про запровадження повноцінного податку на майно, який буде зараховуватися при сплаті податку на розподілений прибуток.

Цей підхід вже частково застосовується у діючому законодавстві: сплачений податок на комерційну нерухомість вираховується із податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств.
Фото rbc.ua

ПДВ

У цій роботі питання ПДВ не розглядається детально. Загальні риси реформи, необхідної з інституційної точки зору — це:

1. Збереження ПДВ як такого — на противагу пропозиціям його заміни на податок з обороту або продажу.

2. Забезпечення неможливості скасування податкового кредиту.

3. Заборона контролю зв'язку видатків з господарською діяльністю

4. Забезпечення справедливого відшкодування ПДВ експортерам та іншим платникам з нульовою ставкою.

ЄСВ

Скасування ЄСВ потребує низки супровідних інституційних заходів, таких як ліквідація Пенсійного фонду як самостійного фонду, і злиття його з державним бюджетом. Їх детальний розгляд теж виходить за рамки даної роботи.

З економічної точки зору, ця складова реформи потребує бодай часткових компенсаторів, оскільки втрату надходжень від скасування найбільшого на сьогодні збору неможливо перекрити скороченням видатків, принаймні у короткостроковій перспективі.

Головними компенсаторами мають стати:

— удосконалення адміністрування ПДВ і радикальне зменшення зловживань

— підвищення ПДФО до єдиної ставки у 20%

— заощадження 6-8% поточних витрат бюджету та Пенсійного фонду за рахунок боротьби з розкраданням, інвентаризації ПФ, повної відміни субсидування підприємств, тощо

— певного збільшення надходжень від акцизів та плати за надра

— можливого збільшення надходжень від модифікованого податку на прибуток понад нинішній рівень.

Реформа ДФС

Мета реформування ДФС України:

1. Відновлення довіри платників податків до контролюючих органів.

2. Добровільна сплата податків соціально відповідальним бізнесом.

3. Перетворення ДФС України у консультаційно-сервісну службу.

4. Оптимізація та автоматизація всіх організаційних процесів ДФС України.

5. Забезпечення прав та законних інтересів громадян у сфері оподаткування та митної справи, неухильного виконання Конституції України.

6. Зниження витрат на утримання апарату служби та державних підприємств, що підпорядковані службі.

7. Збільшення інвестиційної привабливості України та сприяння створенню умов для розвитку бізнесу та економіки країни, пожвавлення ділової активності.

Досягненню цієї мети має сприяти комплекс заходів, направлених на удосконалення критеріїв оцінки діяльності служби. Необхідно також проводити ефективну кадрову політику та чітко встановлювати відповідальність контролюючих органів за дії або бездіяльність та рішення.

Крім цього, необхідне встановлення громадського контролю за діяльністю служби. Так само необхідне забезпечення її відкритості та здійснення аудиту всіх автоматизованих систем та організаційно-розпорядчих документів тощо.

Висновки

У разі практичного запровадження запропонованих підходів у сфері оподаткування відбудеться справжня реформа — тобто, докорінна зміна відносин між платниками та державою з приводу нарахування та сплати податків.

Загалом, збільшення надходжень за абсолютною величиною (у постійних цінах) має стати одним з позитивних наслідків реформи. Але, на відміну від інших способів досягнення такого результату, реформа має призвести до нього через зростання економіки та добровільну детінізацію.

Само по собі вирівнювання правил гри, передбачуваність платежів, зменшення оподаткування фінансових результатів, та позбавлення адміністративного-корупційного тиску повинні дати поштовх зростанню.

Тим більше, що податкове навантаження на тих, хто може зростати за рахунок створення нових робочих місць істотно зменшиться.

Окрім того, податки зменшуються у тій частині, яка має високу еластичність (виведення з тіні прибутків та зарплат), натомість збільшуються ті, від яких дуже важко, якщо взагалі можливо, втекти: ПДВ (за рахунок упорядкування адміністрування) та податки на майно.

Саме це пропонується у рекомендаціях ОЕСР як комбінація, найсприятливіша для економічного зростання.

Авторський коллектив Експертів групи “Податкова реформа” Реанімаційного пакету реформ: Володимир ДУБРОВСЬКИЙ, Юлія ДРОГОВОЗ.