Податкова офіційно визначила ФПГ

Голова Федерації роботодавців і один з найбільш впливових олігархів України Дмитро Фірташ 27 березня раптово виступив з критикою податкових органів. Він назвав їх “грабіжниками і рекетирами”.

Як виявилося, ця заява стала реакцією на неповернення 3 млрд гривень ПДВ і податкові перевірки, які почалися у відношенні підприємств Фірташа. У прес-службі олігарха його поведінку не коментують.

“Економічна правда” зернулася до голови Державної податкової служби Олександра Клименка уточнити суму заборгованості органів ДПС перед підприємствами Фірташа і дати оцінку його заявам.

У відповідь видання отримало таке: “Статтею 21 Закону “Про інформацію” передбачено, що інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну і таємну та згідно із вимогами статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки”. Але ж ми запитували інформацію про підприємства Фірташа, а не про нього особисто...

Податкова превіряла не тільки його. 8 грудня 2011 року голова Державної податкової адміністрації Олександр Клименко підписав наказ № 206 “Про організацію роботи з фінансово-промисловими групами”. В наказі наведено досить неоднозначні критерії, за якими певних суб'єктів господарювання включали в різні ФПГ. Крім них, там описувався порядок взаємодії підрозділів Податкової при роботі з аналізу ФПГ.

Клименко не вигадав нічого нового. Податківці мислили категоріями ФПГ і раніше. Але цього разу вони підійшли до питання системно.

Минуло менше місяця, і на початку цього року Податкова склала докладні переліки ФПГ і підприємств, які належать до найбільших фінансово-промисловим групам у країні.

6 січня Клименко підписав відповідний лист “Про надання інформації щодо ФПГ”, і розіслав керівникам Податкової в областях.

Ще через два місяці, виник “залізний” привід застосувати переліки.

Віктор Янукович виступив з так званим “соціальними ініціативами”, пообіцявши перед виборами видати рядовим українцям мільярди гривень. Бюджет виявився не готовий до приблизно 25 млрд грн додаткового навантаження, і уряд кинувся шукати шляхи його наповнення.

Як ми писали, митники почали з того, що вдалися до відвертого беззаконня — стали необгрунтовано завищувати митну вартість товарів. Підлеглим Ігоря Калетника довелося на деякий час притримати багаторічні корупційні схеми оформлення товарів через “модні” фірми. Можна уявити, наскільки складною виявилася ситуація, в якій вони опинилися, щоб прийняти таке хворобливе для себе рішення.

Податківці, мабуть, теж зіткнулися з непереборними перешкодами, бо вперше зазіхнули на святе — олігархів. У березні, на основі складених за два місяці списків, фіскальні органи почали “відпрацьовувати” перші великі ФПГ, щоб добути гроші на соціальні ініціативи президента.

Причому, мова йде не лише про опозиційних олігархів на зразок Костянтина Жеваго (таких, як він, розкуркулювали і раніше), а про “своїх”.

Про те, як проходять ці перевірки, і хто потрапив під обстріл, ЕП напише незабаром. Але точно відомо, що серед них виявився Фірташ, якому приписують сильний вплив на главу Адміністрації президента Сергія Льовочкіна. У зв'язку з цим навіть кажуть, що так звана Сім'я (президента, за аналогією з Родиною екс-президента Росії Бориса Єльцина) вирішила трохи “потрусити” інші групи впливу.

Хоча, як ми побачили згодом, “своїх” перевіряють не занадто завзято.

З ким “працюватимуть” податківці

Згаданий перелік ФПГ і підприємств, які входять до них, опинився в розпорядженні ЕП. Згодом ми присвятимо цикл матеріалів найбільшим групам та підприємствам, які до них відносяться згідно з державною класифікацією. Особливо цікавим є те, що окрім українських підприємств там перелічені офшори, з якими співпрацюють групи.

З документів, що супроводжували січневий лист, з'ясувалося, що Податкова взялася збирати економічний компромат на олігархів і великих бізнесменів.

У грудневому наказі, а потім і в січневому листі Клименко, податківців у регіонах зобов'язали доповідати наверх про виявлені факти використання підприємствами ФПГ схем мінімізації податкових зобов'язань, проведення безтоварних операцій, правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинних шляхом; про схеми проходження коштів через ризикові підприємства та сумнівних фінансових операціях.

Загалом, про все те, що дозволяє саме центральному керівництву ДПА підвішувати платників податків на гачок, і безпосередньо “вирішувати з ними питання”.

Правда, що додається до січневого листа Реєстр фінансово-промислових груп та їх учасників став справжньою дивиною.

З'ясувалося, що податківці нарахували в Україні 16 ФПГ, до складу яких входить понад 4600 підприємств. Найбільш численними виявилися ФПГ “Приват” (1089 підприємств) і ФПГ СКМ (809 підприємств). Є серед олігархів також групи Сергія Тигіпка, Петра Порошенка та Андрія Клюєва.

А от у ФПГ “Лукойл” чомусь виявилася українською. Вона налічує всього 28 фірм.

Зовсім цікаво, що 6 з 16 ФПГ не мають серед своїх учасників нерезидентів. У тому числі, наприклад, ФПГ “Group DF”, ФПГ “ІСД” та інших. Це дивно, тому що про закордонні активи яких відомо будь бабусі!

Тобто, податківці явно вибирали, що вибирати. Тобто, перелік складався не в автоматичному режимі, а в ручну.

У випадку з Фірташем, це може означати тільки одне — не надто сильно на нього “наїхали”.

І взагалі, з 16 виділених ФПГ безпосереднє відношення до нинішньої влади мають максимум 5. Інші ж олігархи — хто краще, хто гірше з владою домовилися. Так що організувати повноцінну “роботу” податківцям, мабуть, буде з ким.

Ляпи

У складеному ДПА списку є і ряд відвертих ляпів. Наприклад, “Банк ВТБ” податківці віднесли до групи “Укрпромінвест”, який контролюється родиною Петра Порошенка. Думаємо, цю новину по достоїнству оцінить президент РФ Володимир Путін.

Схожа історія вийшла зі “Сведбанком”, який податківці віднесли до групи “Приват” Ігоря Коломойського. Ми з нетерпінням чекаємо реакції шведського Swedbank.

Повертаючись до згадуваного наказу № 206, яким були визначені різні категорії ФПГ (транснаціональні, національного значення та регіонального значення), виходить, що Group DF і ІСД є ФПГ національного рівня, тоді як СКМ, “Приват” і “Укрпідшипник” — транснаціональними.

Це, звичайно ж, є цілковитою нісенітницею. Виходячи з даних реєстру Податкової, визначати регіональні ФПГ (до їх складу входять підприємства з одного регіону) в Госналогслужбе взагалі не стали. Хоча, можливо, саме зараз ведеться така робота.

Напередодні виборів не завадить потрусити і місцевих олігархів.

Категорії ФПГ за розміром 

Розмір	Критерій
Великій	ФПГ, до складу яких входять понад 5 суб'єктів господарювання, з обсягами доходів понад 1 млрд грн. на рік (або 250 млн грн на квартал)
Середній	ФПГ, в состав которых входит до 5 субъектов хозяйствования с объемами доходов свыше 1 млрд грн. в год (или 250 млн грн. в квартал);
Інші	ФПГ, не отнесенные к крупным и средним

Офіційна позиція Державної податкової адміністрації:

- Для чого ДПА потрібен цей перелік (ФПГ)?

— Перелік дає змогу оперативно та якісно оцінити сплату податків групою підприємств, чітко зрозуміти, де формується прибуток, де знаходиться центр управління, для чого створені та функціонують ті чи інші підприємства, відслідкувати грошовий потік (cash flow) в цілому по групі, в результаті — комплексно оцінити прозорість ведення бізнесу.

- Як само ви доводите, що підприємство входить до тієї чи іншої групи?

— Критерії визначення належності підприємства до тієї чи іншої групи чітко визначені. Це, зокрема, наявність афілійованих (пов’язаних) осіб, ознак злиття фінансового та промислового капіталів, фінансового та/або промислового центрів управління групою суб’єктів господарювання — юридичних осіб або самоідентифікація суб’єкта господарювання учасником певної ФПГ.

Кожна пропозиція про включення платника до тієї чи іншої фінансово-промислової групи формується із обов’язковим обґрунтуванням — зазначенням джерел інформації, визначенням афілійованих осіб, їх впливу на фінансово-господарську діяльність платника тощо. Зазначаємо, що сформовані переліки — це перш за все аналітичний інструмент, який дозволяє чітко визначити галузеву, територіальну структуру тієї чи іншої групи, узгодити дії регіональних органів податкової служби, визначити порядок формування прибутку, основні центри управління, напрями фінансових потоків тощо.

- Чи існував перелік ФПГ до того? Як він видозмінювався?

— Аналітична робота здійснювалась, але на сьогодні наказ ДПС України №206 від 08.12.11 є єдиним документом в державі, який взагалі визначає поняття фінансово-промислової групи як такої. З 1999 року, коли був скасований Указ Президента України “Про фінансово-промислові групи в Україні”, жодного такого документу не було, хоча тема — надзвичайно актуальна і продовжує залишатись предметом досліджень чималої кількості науковців, ДПС же цікавить практика.

- Які результати з опрацювання цього реєстру у 2011 році? Які ФПГ є добрими платниками податків, які ні?

— Відповідно до наказу № 206 робота з фінансово-промисловими групами розпочалась у поточному році. У 2011 році платниками, які віднесені до учасників фінансово-промислових груп, до державного бюджету сплачено більше 40 млрд. грн. Ми здійснюємо аналіз — чи повністю відображено об’єкт оподаткування. Якщо з'являються питання, будемо їх з'ясовувати, за наявності підстав, визначених Податковим кодексом.

- Як ДПА використовуватиме цей перелік з огляду на те, що Президент надав наказ зробити додаткові соціальні виплати? Чи зростуть вимоги податківців до ФПГ?

— Вимоги податківців до всіх без винятку платників залишаються незмінними — чітке дотримання норм податкового законодавства, припинення використання схем мінімізації чи ухилення від оподаткування, вчасна та повна сплата до бюджету належних податкових зобов’язань. Ми, в свою чергу, налаштовані на партнерські, ефективні взаємовідносини з бізнесом — великим, середнім, малим — будь яким. Для цього запущено ряд проектів — “Черговий по країні”, “Пульс податкової”, скорочено терміни видачі свідоцтв платників ПДВ, тих чи інших довідок.

- Чи вірним є те, що ДПА вже підвищила в рази плани зі збирання податків та зборів?

— Державна податкова служба України забезпечує виконання дохідної частини бюджету відповідно до затверджених Законом про Державний бюджет показників. Але наша першочергова мета — не просто виконати завдання, а забезпечити детінізацію національної економіки та стовідсотковий рівень добровільної сплати платниками податків власних податкових зобов’язань.

За інформацією Департаменту прогнозування, аналізу, обліку та звітності ДПС України

 Андрій ВИШИНСЬКИЙ