“Податкові канікули” для “вишок Бойка”

Вже майже рік словосполучення “Вишка Бойка” є одним з символів тендерної корупції в Україні.

Останній епізод з цими вишками виник нещодавно. Виявилося, що друга бурова установка, яку “Чорноморнафтогаз” придбав на тендері за $400 млн, має ринкову ціну $220 млн.

Це навіть більша різниця, ніж минулого разу. Як відомо, у травні минулого року видання “Дзеркало тижня” опублікувало розслідування закупівлі державним акціонерним товариством “Чорноморнафтогаз” бурову установку сінгапурського виробництва у нібито британської компанії Highway Investment Processing LLP.

Державна компанія заплатила за вишку $400 млн при її реальній вартості $250 млн. Тобто, ціна була завищена всього-навсього на $150 млн.

Далі виявилося, що засновниками продавця установки були дві офшорні фірми, які очолювали два мешканці Риги — Стан Горін та Ерік Ванагельс. Останній взагалі виявився бомжем.

При цьому, як пізніше з'ясувала “Українська правда” шалені гроші за вишку були сплаченій державною компанією у ризький банк Trasta Komercbanka, який може мати відношення до лідерів умовної групи “РосУкрЕнерго” — Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна.

Сам Юрій Бойко заявляв, що публікація “Дзеркала тижня” є “заказухою”, і навіть попросив СБУ встановити, хто замовник зганьблення чесного ім'я “Чорноморнафтогазу”.

Газета ж подала позов до суду з вимогою зобов’язати Бойка спростувати такі твердження. 10 квітня стало відомо, що журналісти програли суд, однак вони обіцяють подати апеляцію.

Втім “Вишка Бойка” — не єдиний гучний скандал у нафтогазовому царстві. Цього року також “засвітилася” державна компанія “Укргазвидобування”.

У лютому “Економічна правда” вже писала про розслідування Державної податкової служби, у якому фігурує “Укргазвидобування” та компанії, пов’язані з одіозним регіоналом Юрієм Іванющенком, більш відомим як “Юра Єнакіївський”.

Там мова йде про сумнівну угоду, яку дочірня компанія “Нафтогазу” уклала з ПАТ “Інвестбудсервіс” щодо поставки китайських бурильних труб за ціною 157 млн 26 тис грн.

За інформацією податкової, ці гроші прогнали ще через дві фірми. Однак жодна з ланок цього ланцюжка не ввозила в Україну труби на таку суму.

У рамках цієї ж кримінальної справи податківці також розслідують перерахунки коштів “Укргазвидобування” фірмам, які можуть бути банальними конвертаційними центрами.

І це тільки ті історії, які “виловили” журналісти. Справжні ж “масштаби лиха” важко собі навіть уявити.

Однак виявилося, що Міненерго, очолюване Юрієм Бойком, хоче взагалі звільнити державні нафтогазові компанії від податкових та митних проблем. При чому звільнити не “в темну”, а на законодавчому рівні.

Податковий рай

У розпорядженні “Економічної правди” опинився цікавий законопроект, розроблений у Міненерго і власноруч підписаний Юрієм Бойком.

Він має наступну назву: “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
з питань оподаткування (щодо оптимізації податкового навантаження на підприємства нафтогазового комплексу)”.

Міненерго пропонує Верховній Раді внести низку змін до Податкового кодексу та закону “Про єдиний митний тариф”.

Зміни, які пропонує Бойко, є вражаючими.

Зокрема, Міненерго хоче призначити нульову ставку податку на додану вартість (ПДВ) операціям з постачання геологорозвідувальних робіт та товарів, робіт і послуг для виконання геологорозвідувальних робіт.

Стосуватиметься ця норма видобувних підприємств, якими держава володіє на 50% або більше, та господарських товариств, 50% та більше акцій яких перебувають у статутному капіталі інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава.

Також вона стосуватиметься дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств, учасників договорів про спільну діяльність, укладених за участю зазначених підприємств.

Простішими словами, ця норма, наприклад, стосуватиметься “Укрнафти” — у ній НАК “Нафтогаз” має 50% + 1 акцію, а близько 42% належить групі “Приват” Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Проте, донедавна саме останні контролювали роботу підприємства, хоча останнім часом вони передали значну частину контролю операцій представникам “донецьких”.

Також ініціатива Бойка допоможе дочірнім компаніям “Нафтогазу” — “Укргазвидобування” та “Чорноморнафтогаз”. Це ті самі компанії, які вже мали у минулому сумнівні угоди, описані вище.

Відомо, зокрема, що перша з них контролюється Дмитром Фірташем, хоча у деяких галузях вони мають спільні інтереси з тією ж “Укрнафтою”.

А ще під дію нового закону підпадатимуть усі проекти з розроблення родовищ сланцевого газу. На цьому бізнесі, як вже писала ЕП, намагаються заробити не лише Бойко та наближені до нього чиновники, а і новий міністр екології Едуард Ставицький. Зокрема, по розробці родовищ НАК “Надра України” вже співпрацюють з маловідомою структурою “СПК-Геосервіс”. Її вважать структурою Ставицього, хоча сам міністр це заперечує.

Загалом, застосовуючи цю норму, буде дуже вигідно оптимізувати податки. Нагадаємо, ставка ПДВ зараз складає 20%. Відомо також, що геолого-розвідувальні роботи для одного лише родовища газу чи нафти коштують мільйони доларів. Це означає, що Бойко пропонує створити схему оптимізації в особливо великих розмірах, у яку буде залучена держава.

Причому яке саме обладнання буде завозитись на пільгових умовах, не має значення. Поважні люди будуть казати, що це обладнання вкрай необхідне саме для буріння.

Далі — більше.

Міненерго також пропонує звільнити від ПДВ операції з постачання на митну територію України устаткування, яке працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії, а також енергозберігаючого обладнання і матеріалів.

Під цю категорію можна підвести безліч видів техніки, і позбавити бюджет багатьох мільйонів гривень. Це ті ж самі “вишки Бойка”, але не тілько вони. Сам факт існування “дірки” в оподаткуванні робить можливими будь-які дива. Навіть завезення комп’ютерів чи автомобілів.

Зокрема, пільгове ввезення стосуватиметься засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріалів для виробництва альтернативних видів палива, для розробки родовищ нафти і газу з метою використання виключно для власних потреб нафтогазовидобувних компаній.

Мова, знову ж таки, йтиме про такі самі компанії, як і у першому випадку — контрольовані державою.

Крім того, Бойко запропонував звільнити від ПДВ операції з ввезення товарів для розробки родовищ нафти і газу на континентальному шельфі Чорного і в акваторії Азовського морів з метою використання виключно для власних потреб нафтогазовидобувних підприємств, контрольованих державою. Перелік таких товарів, на думку міністерства, має встановлювати Кабмін.

А це вже пряме порушення Конституції. Вона визнає, що підприємства будь-якої форми власності мають рівні права, в тому числі на пільги. Отже, схема існуватиме всупереч закону.

Хто виграє від цього, зрозуміти неважко. В разі ухвалення законопроекту, ПДВ з чергових “вишок Бойка” та “китайських труб Юри Єнакіївського” платити не доведеться.

Але у Бойка вирішили переписати не лише “Податковий кодекс”, а і закон “Про єдиний митний тариф”. На думку Міненерго, він теж потребує вдосконалення, причому дуже вигідного.

Ввезення контрольованими державою компаніями на митну територію України товарів для розробки морських родовищ нафти і газу пропонується взагалі звільнити від мита. Встановлення переліку таких товарів також планується віддати Кабміну. Можна уявити, які об’єкти туди потраплять, і скільки буде коштувати їх включення до переліку.

В разі прийняття пропозицій міністра енергетики, операції з “вишками” будуть звільнені не лише від ПДВ, а і від мита.

“Це є оптимізація податків чистої води. Міністр не хоче платити державі”, — охарактеризувала суть цього документу експерт, що надала його “Економічній правді”.

Бойко турбується про… державу

Чим же у Міненерго обґрунтовують необхідність ухвалення такого цікавого документу?

“Економічна правда” надіслала до міністерства відповідний запит, але не отримала відповіді — як звичайно. Тому ми посилаємось на пояснювальну записку до законопроекту, яку підписав сам Бойко.

У ній зазначається, що “спрямування нафтогазовидобувними підприємствами державного сектора економіки вивільнених від сплати ПДВ та ввізного мита коштів на капітальні вкладення в нарощування сировинної бази та видобуток вуглеводнів, а також передбачене цим законопроектом поліпшення матеріально-ресурсної бази зазначених підприємств дасть їм змогу в подальшому наростити обсяги видобування вуглеводнів (у тому числі природного газу)”.

Простіше кажучи, міністр обіцяє, що гроші від несплати податків підуть на розвиток компаній. А згодом платежі до бюджету не лише від ПДВ, а й від інших податків (ресурсні платежі, податок на прибуток, тощо) тільки збільшаться.

При цьому, на думку Бойка, “держава отримає додатковий обсяг газу власного видобутку, що підвищить рівень енергетичної незалежності держави, зменшить дефіцит газу власного видобутку для забезпечення потреб населення та збитки “Нафтогазу”.

Міненерго запевняє, що ухвалення такого документу “не призведе до втрат державного бюджету, оскільки згідно з нормами Податкового кодексу ПДВ, сплачений при розмитнені зазначених товарів, підлягає відшкодуванню з державного бюджету”.

***

Чи буде цей законопроект ухвалений Верховною Радою — невідомо.

Зрештою, знаючи українські законодавчі традиції, можна припускати, що його ухвалення або відхилення відбудеться не на Грушевського, а на Банковій, де Бойко має підтримку цілого голови Адміністрації Сергія Льовочкіна. Хоча і на Грушевського міністр має підтримку — в особі першого віце-прем'єра Валерія Хорошковського. Саме він лобіює схеми з відстроченням (а потенційно і з уникненням) сплати податків на ринку нафтопродуктів.

Якщо Рада та президент таки ухвалять зазначені вище документи, то це виглядатиме цілковитим знущанням.

У той час, коли податкова та митниця завзято “вивертають” рядових підприємців, державним нафтогазовим компаніям дозволять взагалі не платити податки. Це ті самі компанії, у яких і без того успішно функціонують непрозорі схеми, і викачуються сотні мільйонів на користь потрібних людей.

Сергій ЩЕРБИНА