Перший зимовий дефіцит струму без масованих обстрілів. У чому причини?

Але варіантів не було, альтернатива — відключення спочатку для бізнесу, потім для населення. Дефіцит електроенергії виник з кількох причин: зниження температури, проблеми зі звичайним імпортом струму й аварійні відключення блоків ТЕС. Більшість із них уже поремонтували. А погода дала можливість енергетиці трохи перепочити: на два дні температура зросла. Та вже з початком цього тижня до України прийшли морози, споживання знову росте. До цього може додатися ще один фактор — російські удари по інфраструктурі.

Коли виник дефіцит електроенергії? 

Україні довелося щонайменше двічі просити аварійної допомоги з Європейського Союзу минулого тижня. Уперше в середу, 22 листопада: в енергосистемі зафіксували значний дефіцит електроенергії; збільшити генерацію струму Україна не змогла — не мала резервів. 

“Укренерго було змушене активувати аварійну допомогу від операторів систем передачі Румунії, Словаччини, Польщі загальним обсягом 1800 МВт‧год”, — пояснили в компанії. 

Для розуміння: такий обсяг електроенергії майже дорівнює потужності Хмельницької атомної станції. Два її блоки виробляють 2000 МВт. 

Нестачу в енергосистемі зафіксували й минулого четверга. Укренерго закликало українців економити. 

“Для енергосистеми це найскладніший час — з 17:00 до 19:00 триває період максимального споживання. І ми вже бачимо, що наш графік (споживання) зростає. В умовах, коли декілька блоків електростанцій все ще ремонтуються і не можуть працювати, це порушує баланс між споживанням та виробництвом електроенергії, що є основною умовою безпечної роботи енергосистеми. Імпортованої електроенергії також недостатньо для покриття дефіциту в енергосистемі — замість технічно можливого максимуму 1200 МВт в окремі години маємо максимум до 609 МВт”, — підкреслили в Укренерго. 

Відключень побутових споживачів удалося уникнути. А вже з п'ятниці ситуація суттєво покращала — дефіциту не фіксували.

Чому не вистачає? 

Причин декілька. Перша — морози. Того тижня в деяких регіонах позначки на термометрі опустилися до -8°С. Що нижча температура, то більше струму потрібно державі. 

“Погода стала серйозним фактором. Зростання споживання через морози становило десь 10%. А ви знаєте, що ми увійшли в опалювальний сезон, по суті, без резервів потужності, тому що через руйнації та пошкодження всі неможливо відновити”, — підкреслив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. 

У Центрі досліджень енергетики наголошують: якщо температура повітря триматиметься на рівні -8°С і нижче, відключення світла для населення може стати реальністю. Графіки обмежень електроспоживання компанії оприлюднили ще на початку осені. Фахівці закликають споживачів підготуватися до такого варіанта розвитку подій. 

Ще один фактор, який призвів до нестачі електроенергії — висока аварійність на теплових електростанціях. Минулого тижня відразу три блоки ТЕС зупиняли для короткострокових ремонтів, повідомляло Міністерство енергетики. У відомстві додали: найбільше електроенергії для країни натепер генерує атомна енергетика. Працюють 9 блоків АЕС, які виробляють 55% від усієї кількості. А от теплові станції відіграють іншу дуже важливу для енергосистеми роль — маневрування. Вони можуть у короткий термін збільшувати чи зменшувати генерацію струму залежно від потреби.

“Зазвичай це просто зношеність обладнання, тому що абсолютна більшість блоків теплових електростанцій збудована ще в 60-х роках минулого століття. І зрозуміло, що час від часу виходять з ладу. Вони потребують постійного нагляду. Іноді спрацьовує аварійний захист, якщо, наприклад, якість електричної енергії не відповідає встановленій. Деколи виходить з ладу трансформаторне обладнання. Диспетчер цього не бачить. Він сидить у Києві, лише може констатувати факт. От і все. Було 100 мегаватів або 300, але зараз нуль”, — пояснив доктор наук, експерт з енергетики Геннадій Рябцев.

Третя причина дефіциту — замалі обсяги імпорту з Європейського Союзу. І тут злий жарт з нами зіграло законодавство. В Україні на ринку електроенергії діє система прайскепів, тобто максимальних граничних цін на електроенергію. І ці обмеження дуже часто не дозволяють у повному обсязі імпортувати струм. Саме тому в критичних ситуаціях держава вимушена просити аварійної допомоги в Європейського Союзу.

“Наскільки це дорого? Можна сказати коротко, що приблизно аварійна допомога може бути на 50% дорожчою, ніж купувати за контрактами постачань імпортної електричної енергії”, — констатував директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Це питання на початку листопада вже розглядали на засіданні РНБО. А президент Володимир Зеленський рекомендував енергорегулятору (НКРЕКП) привести максимальні граничні ціни на струм у відповідність. 

“Опрацювати питання забезпечення економічних умов для залучення імпорту електричної енергії під час проходження осінньо-зимового періоду 2023/24 року”, — йдеться в указі президента. 

Зрештою НКРЕКП підвищила прайскепи, але нові ціни запрацюють з 1 грудня. Про цілковите скасування такого механізму не йдеться.

“Вирішували два завдання. Перше — це подальша, покрокова лібералізація нашого енергоринку й наближення його правил до правил Європейського Союзу. Друге — фактично ми зробили інвестиційні умови для залучення до генерації високоманеврових потужностей, які можуть бути включені впродовж доби в дуже короткий період, але забезпечити пікове навантаження, коли попит на електричну енергію найбільший”, — пояснив голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський.

Масована атака дронами 

Суботньої ночі Росія випустила по Україні рекордну кількість безпілотників. Повітряні сили повідомили: бомбити Україну летіли 75 “шахедів”. Українській ППО не вдалося збити лише один дрон. Головною ціллю для росіян був Київ. 

“Декілька потужних магістральних ліній електропередач, які живлять Київ і міста навколо, були пошкоджені й відключилися вночі через цю щільну й дуже потужну атаку “шахедів””, — повідомляв голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький. 

12 тисяч споживачів у столиці залишилися без світла. Однак електропостачання відновили того самого дня. Загалом навала не мала серйозних наслідків для енергосистеми України.

“Такої кількості — 75 дронів — ще ніколи не застосовували. Отже, дійсно можемо говорити, що Росія намагалася випробувати ті нові маршрути й траєкторії польоту. Це для них був експеримент напередодні зими й низьких температур”, — зазначив військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

Чи будуть відключення світла взимку?

Через погіршення погоди на вихідних цей тиждень буде особливо складним, підкреслили в Укренерго. У компанії не виключають ймовірності нового дефіциту електроенергії.

“Ми сподіваємося, що аварійність блоків на електростанціях буде нижчою і в нас буде більше генерації для того, щоб покривати споживання”, — розповів Володимир Кудрицький. 

Минулої зими росіяни атакували близько половини об'єктів української енергосистеми, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко. Він вважає: усе відновити неможливо, але країна добре підготувалася до зими. Тим часом ремонти на деяких об'єктах тривають. В уряді переконані, що перший місяць опалювального сезону Україна пройшла стабільно: запаси палива достатні, технічний стан систем задовільний. Але й Росія поки що не вдається до масованих ракетних нападів. 

“Так, вони щоденно атакують енергосистему, це правда. Намагаються знищити максимальну кількість об'єктів. Такої масованості, як перший удар, 10 жовтня (торік), десь до ста ракет одночасно, які одночасно атакували всі об'єкти, наразі не було. Але я думаю, вони готуються до цього. У нас набагато сильніша ППО зараз”, — упевнений Герман Галущенко.

Якщо графіки відключень світла й доведеться застосовувати, то вони будуть справедливими. Контролювати процес обіцяє Міністерство енергетики. Водночас в Укренерго вкотре закликали українців економити електроенергію в кризових ситуаціях. Причому стосується це не лише населення, а й бізнесу.           

“Якщо підприємства будуть переносити, за змогою, споживання електроенергії на нічний час, то в нас є всі шанси обійтися і без відключень”, — сказав Володимир Кудрицький. 

У Центрі досліджень енергетики певні: цілі для російських обстрілів залишаються незмінними. Як і торішньої зими, вони намагатимуться розбомбити електричну генерацію. Імовірно, також спробують залишити міста без тепла. Але це куди важче завдання.

“Треба визнати, що саме теплоелектроцентралі, яких в Україні все-таки трохи менше, ніж теплоелектростанцій (ТЕЦ), сконцентровані в Києві, є в Харкові. Велика кількість інших міст не повністю залежать від своєї теплоелектроцентралі. Як, наприклад, в Одесі десь 30% міста — це ТЕЦ, а 70% міста — маленькі котельні, які розташовані по всій Одесі. І, відповідно, їх пошкодити буде значно важче, вони дають такий певний децентралізований запас міцності для систем опалення”, — підкреслив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.