Пенсійна реформа — версія №2. Як буде впроваджуватися другий рівень

Після ухвалення пенсійної реформи восени 2017 року уряд на словах взяв курс на її новий етап — введення накопичувального рівня пенсійної системи. На практиці з цим не склалося. Робота над запуском другого рівня звелася до перенесення дат запровадження, пошуку консенсусу щодо своєчасності та доцільності такого кроку.

З липня 2017 року в парламенті лежить депутатський законопроект щодо запровадження накопичувальної пенсійної системи. Він з'являвся у порядку денному Верховної Ради 19 разів, та жодного разу не виносився на голосування.

29 березня 2019 року, за два дні до першого туру президентських виборів, Національна комісія цінних паперів і фондового ринку оприлюднила свій законопроект про введення обов'язкового накопичувального рівня. Що він передбачає і чи варто українцям чекати продовження пенсійної реформи?

Законодавчий шлях

За законом, відповідальним органом за введення другого накопичувального рівня пенсійної системи є саме НКЦПФР, однак першими відповідний законопроект, №6677, у парламент внесли 57 народних депутатів.

Міністр соціальної політики Андрій Рева заявляв, що Кабмін погодився на ухвалення депутатського проекту закону за умов внесення до нього змін.

“Без закону, затвердженого Верховною Радою, вводити цю систему неможливо. Відповідальність — на стороні парламентарів. Ми готові підтримати введення накопичувальної системи, якщо це зробить Верховна Рада”, — говорив Рева.

Депутати законопроект так і не ухвалили.

Солідарний або перший рівень пенсійної системи передбачає, що сплачені бізнесом та застрахованими особами кошти до Пенсійного фонду одразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам. Левова частка таких коштів — це ЄСВ. Зараз цього ресурсу не вистачає. Додаткового 140 млрд грн виділяються з бюджету.

Обов'язковий накопичувальний або другий рівень пенсійної системи передбачає, що людина протягом життя відкладає частину доходу на спеціальний рахунок. Ці кошти інвестують в різні цінні папери, акції, інші фінансові інструменти. Сума накопичень та інвестиційний дохід збільшать розмір майбутньої пенсії.

НКЦПФР готувала свій документ з іншим сценарієм продовження пенсійної реформи. Його публікація припала на пік президентської передвиборної кампанії. Модель комісії передбачає створення централізованого Накопичувального фонду, куди потраплятимуть внески всіх тих, хто не обрав інший фонд.

“Централізація певних функцій потрібна для забезпечення низької вартості управління системою. Вкладені кошти повинні працювати на дохідність, а не на оплату функціонування системи”, — пояснює голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

Однак цих “інших фондів” поки нема.

“Щоб інший фонд міг працювати з накопиченнями, йому потрібно буде відповідати низці вимог — мати незалежне управління, чіткі правила адміністрування. Наразі жоден з фондів не відповідає цим вимогам”, — говорить очільник комісії.

За інвестування відповідатимуть керівні компанії. Вони повинні розробити три типи пенсійних портфелів, які відображатимуть різні темпи інвестування.

Підхід комісії такий: людина змінює своє ставлення до інвестицій протягом життя. Молода людина з більшою імовірністю захоче мати агресивніший інвестиційний портфель. З віком люди стають більш консервативними. За п'ять років до виходу на пенсію людина повинна мати дуже консервативний пенсійний портфель.

ЕП порівняла обидва законопроекти.

Не все вирішено

На рівні уряду певні моменти залишаються дискусійними. Наприклад, як повинні робитися виплати при досягненні пенсійного віку, обов'язковою чи необов'язковою повинна бути участь у накопичувальній системі учасників, старших 40 років. При короткому періоді накопичення нівелюється ефект вищої дохідності.

Не зрозуміло також, яким повинен бути граничний розмір внеску — 10% чи 15%. При 15% досягається вищий рівень заміщення доходу громадянина пенсією.

Продовження реформи впирається в питання, чи доцільно впроваджувати накопичувальний рівень за відсутності розвинутого фондового ринку в Україні та при високих інфляційних ризиках, які “з'їдають” дохідність.

Інші ключові моменти реформи — збереження накопичень, убезпечення їх від махінацій з боку державних та недержавних пенсійних фондів.

Певні запобіжники у законопроекті прописані. Так, пенсійні накопичення заборонено спрямовувати на фінансування солідарного рівня пенсійної системи. Інвестиції̈ у будь-які недержавні боргові цінні папери терміном понад п'ять років повинні забезпечуватися гарантією Кабміну або місцевого органу влади.

Однак цей закон — тільки вершина айсберга. Для того, щоб він запрацював, потрібно розробити низку нормативних актів та забезпечити формування відповідної інфраструктури — адміністрування, системи обліку, звітності.

Нешвидка перспектива

У розмові з ЕП Хромаєв визнає: до пенсійної реформи руки у парламентарів дійдуть не зараз, а після парламентських виборів.

“Ми не розраховуємо на терміновий розгляд цього законопроекту в парламенті. До виборів його ухвалити не вийде, але після виборів він також буде актуальним”, — говорить Хромаєв.

За його словами, якщо у 2020 році цей закон буде ухвалений, то перші гроші в систему потраплять у 2023 році. Два роки підуть на створення системи.

Учасники другого туру президентських виборів Петро Порошенко та Володимир Зеленський по-різному окреслили свої плани щодо пенсійної реформи.

Передвиборна програма Зеленського: “Перехід від солідарної̈ до накопичувальної̈ пенсійної системи. Усі страхові накопичення, зроблені людиною за життя, не будуть пропадати у фондах, а переходитимуть у спадщину”.

У передвиборній програмі Порошенка згадки про накопичувальний рівень нема. “Зростання зарплат (яке очікується в майбутньому. — ЕП) дасть змогу постійно підвищувати також і пенсії, забезпечивши їх гідний рівень”, — написано у програмі.

Перспектива запровадження накопичувального рівня залежить і від позицій основних міжнародних кредиторів України та умов співпраці з ними. Раніше у Світовому банку радили відкласти запровадження накопичувальних пенсій.