Партійне виродження стартувало

Більше того — партія колишнього комсомольця та діючого віце-прем’єр-міністра України Сергія Тігіпка з усіма багатообіцяючими програмними бебихами фактично приєдналася до лав Партії регіонів.

Лідеру залишилося провести декоративний з’їзд своєї політичної сили, аби повноцінно стати членом нової команди. Який відбиток накладе на обласні організації “Сильна Україна” поспішне та необдумане рішення їхнього провідника, зараз уже можна судити.

На хмельницькому політичному парнасі першим підтримав ініціативу Тігіпка його колишній комсомольський побратим, а тепер голова фракції “Сильної України” у Хмельницькій обласній раді Віталій Олуйко.

Він розповсюдив у ЗМІ листа, який здивував своїм занадто медовим стилем: “Нами підтримується ініціатива лідера партії “Сильна Україна” Сергія Тігіпка. Ця людина завжди приймає державні виважені рішення, які спрямовані на досягнення стратегічної мети. Сергій Леонідович своїм вчинком демонструє нову політику ідей, нове покоління далекоглядних політиків, які заради добробуту країни здатні домовлятися”.

Дещо не звично чути від пана Олуйка, що завжди відрізнявся серед депутатів поміркованим мисленням, цю патетику. Хіба він не пам’ятає, як ідейний натхненник “сильних українців” у недалекому минулому, наче рукавички, міняв політичні табори?

Або як на президентських виборах-2010 пан Тігіпко позиціонував “Сильну Україну” на кшталт третьої сили, а по закінченні перегонів сам сів у тепле урядове місце, запропоноване президентом Віктором Януковичем.

Між іншим, у Хмельницькій облраді чотири депутати від СУ також перебувають у “теплій ванні” — вони без зайвих слів приєдналися до провладної депутатської групи “Будуємо Хмельниччину разом”, куди увійшли Партія регіонів, Народна партія, “Єдиний центр” (всього нараховує 61 депутата з 104).

Формальне об’єднання закритого типу сповідує принцип “хто не з нами, той проти нас”, який дає їм можливість проводити сесійні засідання без представників опозиції.

У черзі постукати у партійні двері регіоналів стоїть спікер парламенту Володимир Литвин, який давно будує політичну кар’єру, відповідно до заповіту Марка Твена, що стверджував: “На користь іде будь-яка згадка, крім некролога”.

Володимир Михайлович без зайвих сентиментів днями під час прес-конференції у Житомирській області заявив: “Я не відкрию великої таємниці, якщо скажу вам, що діалог у нас з Партією регіонів про співробітництво ведеться з 2007 року, з того моменту, коли були дострокові вибори. Ми в процесі діалогу, в процесі спільної роботи. Буде прийняте те рішення, яке буде співпадати з потребами країни”.

Тобто Голова Верховної Ради досі марить сподіваннями, що “країні потрібен Литвин”, навіть якщо він буде “перефарбованим лисом”.

Хмельницькі народники у коментарях щодо можливого злиття з регіоналами обережні. Заступник голови облорганізації з інформаційної роботи Анатолій Вінскевич повідомив, що про приєднання Народної партії до лав Партії регіонів зараз рано говорити.

“Таких розмов на обласному рівні я не чув. Є заява голови партії Володимира Литвина, що тільки після з’їзду однопартійців можна буде робити висновки”, — сказав він.

Разом з тим пан Вінскевич устиг запевнити, що тандем народника і регіонала — Василя Осадчого і Миколи Дерикота — працює в унісон. Перший комфортно вмостився у крісло заступника голови обласної ради. Останній — провладною більшістю і за протекцією самого губернатора Василя Ядухи отримав ключі від обласної ради та імунітет тривалістю чотири роки.

Ще одним ймовірним кандидатом на входження до ПР може виявитися політичне дітище екс-глави секретаріату президента Ющенка і чинного керівника пожежного блоку в уряді Азарова Віктора Балоги партія “Єдиний центр”.

Створений з уламків “Нашої України”, ЄЦ на останніх виборах закріпився у місцевих радах Західної України. Для самого пана Балоги дружба з ПР — ковток повітря та можливість продовження політичної кар’єри.

Натомість голова Хмельницької обласної партійної організації “Єдиний центр” Віктор Коліщак імовірність “розчинення” у ПР сприйняв з подивом.

“Подібні розмови у нас не ведуться. Працюємо у звичному руслі”, — зазначив він. І додав, що два багнети, котрі представляють його політичну силу в облраді, “підтримують починання провладної більшості депутатів у розбудові Хмельниччини”.

Висновок, який напрошується, — Партія регіонів не тільки хоче монополізувати партійне середовище в державі з метою продовження політичного віку. За півтора роки при владі вони стикнулися з досить суттєвою внутрішньою проблемою. Їхня лавка з запасними кадрами міліє на очах, а анонсовані реформи перетворилися на ахіллесову п’яту Януковича.

Останній, здається, починає уподібнюватися тезці, який наплодив компанію “любих друзів” та розтранжирив всенародний кредит довіри. Чим завершилася ця історія, всі добре пам’ятають.

Віталій ТАРАНЕНКО