Партія регіонів полегшує вагання Віталія Кличка

У такому разі столиця і далі житиме з призначеним президентом Януковичем керівником адміністрації Олександром Поповим та міською радою зразка 2008 року. Кожний зимовий, а зараз весняний день доводить неспроможність міської влади навести лад у столиці. З цими повністю дискредитованими керівниками Віктор Янукович вирішив пройти небезпечну для себе точку наступних вибори президента.

У четвер парламент в першому читанні проголосував постанову про призначення виборів мера та Київради на 2 червня 2013 року.

Хоча зовні це виглядає як наближення дати, коли кияни зможуть сформувати свої органи самоврядування, у реальності може мати протилежні наслідки — виборів цього року не буде.

Усе тому, що Партія регіонів відмовилася підтримати “в цілому” постанову про призначення виборів на 2 червня. Зрештою, після багатогодинних протистоянь вони погодилися проголосувати за документ у першому читанні. При цьому комітет парламенту з питань місцевого самоврядування має підготувати проект до другого читання за скороченою процедурою. За задумом опозиції — щоб уже наступного засідання через два тижні схвалити постанову “в цілому”.

Насправді, це голосування Партії регіонів за “перше читання” є не більше ніж жестом, покликаним продемонструвати начебто налаштованість розв'язати це питання. Ніколи призначення виборів не голосувалося у кількох читаннях. Більше того, регіонали, які входять до профільного комітету з питань місцевого самоврядування, буквально декілька днів тому підтримували “остаточне” затвердження 2 червня як дати виборів. Але, як завжди буває в Партії регіонів, на останньому етапі “дух Банкової” змінив їхнє уявлення про світ.

Паралельно з голосуванням за постанову про вибори в “першому читанні”, Партія регіонів направила до Конституційного суду подання щодо столичних виборів. І хоча опозиція наполягає на схваленні “в цілому” вже через два тижні, керівник фракції регіоналів Єфремов попередив — “мы как фракция будем принимать решение только после того, когда Конституционный Суд даст соответствующее разъяснение”. 

“Если он успеет дать по времени за скороченой процедурой, значит, мы будем голосовать по решению Конституционного Суда; если нет, то мы будем ждать решение Конституционного Суда”.

Таким чином, Партія регіонів має усі шанси домогтися чергової перемоги, дозволивши при цьому деяким опозиціонерам зберегти обличчя, та “подарувавши” киянам ще кілька років під владою “донецької школи менеджменту”.

Юридичний капкан навколо виборів у Києві

Формальна причина, чому регіонали не голосують за дату виборів — це різночитання закону.

У 2008 році Юлія Тимошенко, здавалося би, повалила Леоніда Черновецького на посаді мера. Завдяки підтримці комуністів БЮТ домігся призначення позачергових виборів у Києві.

Але запланована Тимошенко операція провалилася — намагаючись проштовхнути в мери свого заступника Олександра Турчинова, вона прорахувалася в оцінці власної харизми та недооцінила підтримку Віталія Кличка. У підсумку, Черновецький переобрався на посаду мера, а два опозиційних кандидати поділили непочесні друге-третє місце. Тоді ж, у травні 2008-го було обрано і Київську міську раду, де Черновецький за підтримки перебіжчиків з блоку Миколи Катеринчука сформував більшість.

Проблемою стало те, що після переобрання Черновецького та Київради, 1 лютого 2011 року було змінено Конституцію. Це сплутало всі карти.

До Конституції записали, що місцева рада має 5-річні повноваження тільки якщо її обрали на чергових виборах. Якщо ж відбувся розпуск ради, і проводили позачергові вибори, то повноваження обраної на таких дострокових виборах ради тривають до моменту проведення чергових виборів по всій країні.

Наступною такою датою є остання неділя жовтня 2015 року. Відповідно, за такою логікою, мера Києва та Київраду якщо і обирати у червні 2013, то повноваження їх триватимуть до жовтня 2015 року.

Це так і не так одночасно. Тому що такий короткий мандат мер Києва та Київрада могли би отримати, якби зараз проводилися позачергові вибори. Але і вибори мера, і вибори Київради мають зараз проводитися в зв'язку із повним закінченням повноважень цих органів влади.

Тобто нинішні вибори в принципі не можуть бути достроковими. Відповідно, якщо це чергові вибори, то за логікою Конституції, проводити їх слід в той день, коли такі вибори будуть відбуватися по всій Україні — у жовтні 2015 року.

Інший бік медалі — це мандат, на який були обрані київський мер та Київська міська рада. Черновецький був обраний на чотири роки, і його повноваження добігли кінця ще 2012 року. Склад нинішньої Київради був обраний на п'ять, і вони закінчуються 2 червня 2013 року. Конституція однозначно визначає повноваження місцевих рад у п'ять років. Відповідно, будь-яка подальша пролонгація “терміну придатності” чинної Київради означає узурпацію влади.

Тобто існує пряме протиріччя між двома вимогами Конституції.

Партія регіонів звернулася до Конституційного суду, щоб той відповів, коли мають відбутися вибори в Києві. Текст подання 48 депутатів є у розпорядженні “Української правди”. Регіонали апелюють до того, що “призначення відповідних чергових виборів фактично перетворюється на питання політичної доцільності”.

“Практичне розв'язання проблеми призначення чергових місцевих виборів виключно ж у політичній площині — за відсутності необхідного у цій ситуації офіційного тлумачення відповідних норм Конституції — може призвести до нехтування конституційними засадами народного суверенітету”, — благородно переймаються регіонали.

Але, якщо вчитатися в текст їхнього подання до КС, видно, що вони прямо відстоюють позицію проведення виборів у Києві в жовтні 2015 року. На їхню думку, вибори 2 червня 2013 року є “загрозою ігнорування з політичних мотивів запровадженого у Конституції механізму одночасного проведення чергових місцевих виборів”.

Зрештою, у поданні Партії регіонів навіть вказано дату, коли мали би відбутися вибори у Києві: “На нашу думку, наявні достатні конституційно-правові підстави вважати, що чергові вибори повинні проводитися згідно з вимогами чинних положень Конституції — одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах, тобто в останню неділю жовтня 2015 року”.

Текст подання до КС 48 депутатів з приводу дати київських виборів

Представляти подання до КС буде регіонал Дмитро Шпенов — в минулому юрист нинішнього віце-прем'єра Олександра Вілкула.

Шпенов останні роки був доповідачем від Партії регіонів в усіх процесах, завдяки яким Віктор Янукович отримував для себе нові й нові переваги руками Конституційного суду. Замість Владислава Забарського, який не обрався до нинішнього парламенту, пару Шпенову складе регіонал Володимир Олійник.

Водночас відкладення виборів у Києві від попередніх тотальних поразок опозиції відрізняється тим, що вона дозволяє зберегти обличчя і деяким борцям з режимом Януковича.

Ідеться про Віталія Кличка, який в разі непроведення виборів позбавляється неприємної необхідності ухвалювати якесь рішення щодо власної участі у цій кампанії.

Не секрет, що Кличко давно вважає, що переріс рівень градоначальника, та веде президентську виборчу кампанію. Але в столиці залишається високий суспільний попит на його обрання мером. Крім того, виборами в Києві Кличка активно тролить опозиція. І проголошення виборів змушувало би боксера ухвалювати непросте рішення. Але, оскільки виборів, найпевніше, не буде — то і Кличко може заспокоїтися.

Головний відповідальний за ситуацію в Києві у владі — глава адміністрації президента Сергій Льовочкін. За недивним збігом обставин, саме він перебуває в дружніх стосунках з Віталієм Кличком.

Про те, що Льовочкін фактично призначений куратором Кличка від Партії регіонів, свідчить ціла серія дивних вчинків боксера. Починаючи з появи у списку УДАРу друзів Юлії Льовочкіної-Дмитра Фірташа, та закінчуючи несподіваними відмовами Кличка ходити на ефіри каналу “Інтер”, ігнорувати які було наказано і регіональним спікерам.

За інформацією “Української правди”, минулих новорічних свят Кличко відпочивав у Флориді разом зі своєю родиною та бачився там із Сергієм Льовочкіним, який поїхав туди з дружиною та дітьми. Не виключено, звичайно, що у них просто виникло синхронне бажання показати близьким DisneyWorld, розташований у місті Орландо. Але останнім часом такі збіги стають надто регулярними.

Дилема київських виборів здавалася невирішуваною для Кличка. Джерела розповідають, що можливість балотування свого брата Володимира він порушував на зустрічі з Арсенієм Яценюком та Олегом Тягнибоком. Публічно Кличко спростовує таку кадрову пропозицію.

За останніми даними з УДАРу, днями Кличко висловлював готовність особисто піти на вибори. Але, при цьому найкращим варіантом для перспектив Кличка буде блокування виборів, зроблена руками Партії регіонів, що дозволило би йому зосередитися на виборах президента.

Найменше пролонгація дати виборів вигідна Арсенію Яценюку, який мав моральні зобов'язання підтримувати Петра Порошенка — після вступу його сина до партії “Батьківщина” це стало особливо очевидно.

З одного боку, Яценюк не палав бажанням давати трибуну для Порошенка як для можливого конкурента на виборах президента. З іншого боку, в передчутті нової революції, в яку за задумом Турівської мають вилитися президентські вибори 2015 року, Яценюку критично необхідно мати лояльного градоначальника, який би гарантував хоча би невтручання комунальних служб у повстання.

Переадресувавши долю київських виборів на утилізацію до Конституційного суду, Партія регіонів за традиційним рецептом позбулася головного болю. Повернути її до тями може тільки масовий протест на столичних вулицях. Але для цього кияни повинні згадати — вони є не лише мешканцями, але і громадянами. 

 

Сергій ЛЕЩЕНКО