Парламентський тиждень: бізнесу легше, мери у смутку

Минулого тижня Верховна рада продовжила переможний наступ на законодавчому фронті, демонструючи чудеса працездатності.

Урядова більшість повністю ігнорувала опозицію, а остання знущалася над більшістю під час розгляду законопроектів у другому читанні, примушуючи депутатів працювати майже до третіх півнів.

Економічній блок законопроектів займав вагому частину порядку денного, і велику частину таких законів було ухвалено в цілому.

Так, для ретельнішого контролю за державним майном або тим, що від нього лишилося, та запобігання відчуження частин цілісних майнових комплексів, за поданням Кабміну було ухвалено закон, який забороняє передавати такі об'єкти в оренду, а також реорганізовувати та ліквідовувати до їх виключення з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

За даними реєстру державного орендованого майна “ЕТАП-оренда”, на кінець 2009 року на держпідприємствах було ухвалено більше 20,8 тисячі угод оренди.

Їх розірвання зменшить надходження до бюджету — план-2010 від договорів оренди становить 0,65 мільярда гривень — і викличе бурхливий потік судових позовів.

Не забули депутати про аграрні переробні підприємства. Прийнятий закон приводить існуючі вимоги щодо безпеки продуктів харчування у відповідність до вимог державного контролю і міжнародних норм та спрощує підприємницьку діяльність на продовольчому ринку у сфері виробництва харчових продуктів.

Документ передбачає видачу або відмову у видачі експлуатаційних дозволів на виробництво продуктів упродовж 30 днів з моменту подачі відповідних документів. Закон передбачає вичерпний перелік випадків відмови у видачі дозволу.

Для підтримки на міжнародному рівні реноме країни як провідного експортера збіжжя Верховна рада ратифікувала Конвенцію про торгівлю зерном. Приєднання до неї дозволить Україні стати повноправним членом Міжнародної ради із зерна і допоможе вітчизняним компаніям вийти на європейські та світові ринки.

У 2006 році Україна була на 21 місці у світі за фінансовими обсягами експорту сільгосппродукції, поступаючись, наприклад, Ірландії чи Польщі. Зате Київ на третьому місці за експортом зерна, на першому — за продажем ячменю та олії.

У 2009 році врожай зернових в Україні склав 46 мільйонів тонн. Проте, як і в інших галузях економіки, країна експортує переважно сировину.

Хоч і повільно, але влада пом'якшує адміністративний тиск на бізнес. Депутати дозволили підприємцям вести будь-яку не заборонену законом господарську діяльність за декларативним принципом, тобто лише на підставі повідомлення дозвільним органам про намір без отримання дозвільних документів.

Робота таких підприємств не повинна загрожувати життю та здоров'ю населення і шкодити навколишньому середовищу, застерегли автори закону.

Згідно з ним, упродовж місяця уряд має визначати перелік видів діяльності, які не можуть здійснюватися за декларативним принципом. Якщо Кабмін не встигне, підприємець зможе відкрити свій бізнес за поданням декларації. Логічно, що більшість дозвільних органів блокуватимуть виконання цього закону.

Улюблена іграшка російського уряду — “дерибан” коштів на будівництво нікому не потрібних газогонів. Український уряд теж має подібний фетиш — “Євро-2012”. Масштаб, звісно, не російський, але на хліб з маслом комусь вистачить.

Свіжий законопроект на цю тему запроваджує окрему процедуру закупівель товарів, робіт і послуг в одного учасника без погодження з уповноваженим органом у сфері закупівель. Відповідно до нової процедури, замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів.

Попередній план, прийнятий у липні 2009 року, передбачав, що загальний обсяг фінансування підготовки до чемпіонату складе 12,7 мільярда євро.

Як зазначив народний депутат від фракції БЮТ Андрій Павловський, в ПАР, де у неділю закінчився чемпіонат світу з футболу, на всі десять стадіонів витратили 1,2 мільярда євро. Тимчасом лише вартість реконструкції Олімпійського стадіону у Києві сягає 330 мільйонів євро.

Також депутати визначили поняття “готель”, “готельна послуга”, “аналогічні засоби розміщення”, які раніше були відсутні у законодавстві України.

Отже, віднині готель — це підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов'язковим обслуговуванням.

Поряд з цим, на десять років, починаючи з 1 січня 2011 року, звільнено від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від надання готельних послуг у готелях категорій “п'ять зірок”, “чотири зірки” і “три зірки”, якщо такі готелі — новозбудовані чи реконструйовані — ввели в експлуатацію до 1 вересня 2012 року.

На момент проведення “Євро-2012” у Києві має бути 7 300 готельних номерів, з них 1 950 п'ятизіркових, 4 950 чотиризіркових і 400 тризіркових.

Експерти сумніваються в ефективності запропонованих законом заходів.

“Податкові пільги ніколи особливо не стимулювали залучення капіталу у галузь. Який прибуток отримають готелі у перші роки роботи? Навряд чи при завантаженні 45-50% вони показуватимуть податок на прибуток, тож ця пільга є декларативною”, — сказала гендиректор компанії Knight Frank LLC Ukraine Ярослава Чапко.

Нарешті, парламент розібрався з численними соціальними відрахуваннями підприємств, замінивши їх єдиним соціальним внеском. Згідно з документом, роботодавці будуть сплачувати його вже з 1 січня 2011 року.

Внесок об'єднав відрахування у Пенсійний фонд і три фонди — соцстрахування від нещасних випадків, загальнообов'язкового соцстрахування на випадок безробіття і соцстрахування з тимчасової втрати працездатності.

Пенсійний фонд буде вести єдиний реєстр застрахованих осіб і контролювати своєчасність сплати внесків.

Проект закону не містить розміру ставки — її запропонує Кабмін, а затвердить парламент. За словами урядовців, розмір ставки сформують на основі діючих внесків. Уряд впевнений: тепер щорічно витрати роботодавців знизяться на 2 мільярди гривень, адміністративні витрати фондів — на 60 мільйонів гривень.

Роботодавці висловлюють лише стриманий оптимізм. Член Ради підприємців при Кабміні Оксана Продан каже, що новація збільшить навантаження на зарплатний фонд, а це не буде стимулювати виведення зарплат з тіні.

Президент Асоціації роботодавців півдня України Юрій Бощенко відзначає, що єдиний внесок передусім повинні сплачувати фірми, які платять єдиний податок. Мовляв, це спростить звітність. Втім, проект податкового кодексу виносить єдиний внесок за межі спрощеної системи, що підвищує податковий тиск на бізнес.

Хоча у законі нема головного — зменшення податкового навантаження і кількості перевірок, відповідальність платників страхових внесків стане не такою суворою, як зараз: уряд пропонує знизити розміри штрафних санкцій.

Депутати також прийняли закон про функціонування ринку газу. Таким чином вони привели законодавство країни у газовому питанні до законодавства ЄС. Така норма містилася у заяві України та Євросоюзу з приводу модернізації ГТС.

Документ передбачає принципи, за якими функціонують суб'єкти ринку, крім природних монополій. Це вільний вибір постачальника, торгівля на аукціонах, біржах, шляхом тендерів, крім газу внутрішнього видобутку для потреб населення.

Чи стане цей акт поряд з ратифікованою Україною Європейською енергетичною хартією ще однією перепоною експансії російського “Газпрому”, покаже час.

Парламент також розглянув закон, яким удосконалив механізм надання у користування ділянок надр на умовах угод про розподіл продукції. Зміни дозволять усунути протиріччя і визначити державу стороною угоди про розподіл продукції, а також органи влади, через які держава діє як учасник договору.

Кабмін визнано органом влади, який укладає угоди про розподіл продукції на території морської економічної зони і континентальному шельфі України. Акт також урегулює механізми сплати податків при виконанні угоди про розподіл продукції.

Разом із правками до Кодексу про надра, внесені зміни до законодавства дозволять інвесторам не платити мито при ввезені на територію України товарів, необхідних для виконання зобов'язань за угодами про розподіл продукції. Від податків та митних зборів будуть вивільнені також добуті вуглеводні.

Єдину угоду про розподіл продукції було ухвалено 19 жовтня 2007 року між Кабміном та компанією Vanco International, Бермудські острови. Згодом договір в односторонньому порядку був скандально анульований українською стороною. Зараз тривають переговори про підписання з Vanco мирової угоди.

За оцінками спеціалістів, потенційні запаси Чорного та Азовського морів — 1,5 мільярда тонн вуглеводнів. У газовому еквіваленті це 30% усіх енергетичних запасів України. З цих ресурсів видобуто менше 4%, тоді як на материковій частині — 67%. Шельфовий видобуток не перевищує 3% від розвіданих запасів.

Невизначеність морських кордонів з Росією, вплив лобістів “Газпрому” на українську політику, низький рівень довіри до України з боку інвесторів відкладають освоєння чорноморського шельфу на невизначений час.

Також на минулому тижні Верховна рада визначила процедуру державної реєстрації права оренди землі. Парламент уточнив порядок реєстрації, термін, упродовж якого ухвалюється рішення про державну реєстрацію права оренди, підстави для реєстрації, список необхідних документів і вимог до них.

Крім того, депутати встановили, що до 1 січня 2012 року термін здійснення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок не може перевищувати чотирнадцять днів з дня подачі заяви.

До 1 січня 2012 року плата за державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення не може перевищувати трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 51 гривню.

На думку автора законопроекту, голови Верховної ради Володимира Литвина, його ухвалення створить прозорі умови для проведення реєстрації договорів оренди.

Наприкінці тижня парламент задовольнив частину вимог МВФ, радикально змінивши правовий стан Національного банку України. Тепер центробанк зможе не підтримувати економічну політику уряду, якщо це загрожує інфляцією.

Визначено головну мету НБУ — забезпечення стабільності гривні та низьких темпів інфляції упродовж наступних трьох-п'яти років. Підтримка банків та економічної політики Кабміну визначені як менш важливі.

Депутати також обмежили політичний вплив на раду НБУ. Її членами не можуть бути депутати, керівники органів державної влади або інших держструктур, якщо з дня їх звільнення не минув рік, керівники та члени керівних органів партій, керівники та члени правління комерційних підприємств або фінансових установ.

Крім іншого, документ збільшує кількість заступників голови НБУ з чотирьох до шести, а термін повноважень голови НБУ — з п'яти до семи років. Слід відзначити, що закон у першому і другому читаннях був прийнятий за два дні, з грубим порушенням регламенту, що викликало обурення опозиції.

“Цинічне нехтування Конституцією і законами свідчить, на що можна піти заради бажання провести на посаду голови НБУ необхідну людину чи зробити подарунок до дня народження”, — зазначив депутат від НУНС Юрій Кармазін.

Тимчасом парламент зайнявся “чорною дірою” українського бюджету — житлово-комунальним господарством. Новий закон про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг хоча і був ініційований бютівцями, знайшов гарячу підтримку у лавах урядової коаліції.

До нового регулятора від місцевої влади відійде право встановлювати тарифи на постачання тепла і води за єдиною методикою. Деполітизація теми про тарифи обійдеться країні у 28 мільйонів гривень щорічно.

Мери міст не готові віддавати ці повноваження і вірять, що новий орган буде регулювати лише ціни на енергоносії. Наразі муніципалітетам залишили право визначати тарифи на вивезення сміття і прибирання.

Нацкомісія буде контролювати діяльність природних монополій, видавати їм ліцензії, погоджувати угоди з підприємствами, які постачають воду і тепло. Голову і чотирьох членів комісії затверджуватиме на шестирічний строк уряд. Комісія зможе проводити позапланові перевірки з можливістю накладання штрафів.

Зосередивши у комісії всі повноваження, уряд зможе спокійно піти на непопулярні реформи, збільшивши тарифи у ЖКГ до ринкових. Це єдиний спосіб залучити інвестора у комунальну сферу, що стрімко руйнується.

Досі в Україні не був прописаний механізм відведення землі для енергетичних об'єктів. Депутати заповнили цю прогалину, проголосувавши за відповідний закон.

Також Верховна рада прийняла Бюджетний кодекс України та внесла зміни до держбюджету на 2010 рік. Ґрунтовний огляд цих документів — незабаром.

Юрій ШПАК