Пальне, харчі, порти: три “больові точки” економіки воєнного часу

Поки міжнародні донори збирають — і вже надають — фінансову допомогу, уряд намагається підтримати пенсіонерів і тих, хто втратив роботу, бізнес — український та міжнародний — намагається не лише виконувати свою звичну роботу, але й, фактично, робить волонтерську роботу або ж допомагає волонтерам.

Проте є кілька больових “точок”, де ситуація є досить складною.

Пальне

Що стосується економіки, то чи не найгостріша ситуація із пальним. Впродовж багатьох років Україна надзвичайно залежала від російських енергоносіїв, зокрема, і від поставок нафти та пального з Росії та Білорусі. У 2021 році разом ці дві країни поставили на український ринок дві третини бензинів та дизелю.

• Якщо завтра війна: якою є енергозалежність України від Росії

• Відмовитися від російської нафти: чого і кому це коштуватиме

Після нападу Росії на Україну, та ще й з використанням території Білорусі для цього, сказати, що ситуація ускладнилася — це нічого не сказати. Є реальна загроза перекриття і будь-яких альтернативних поставок морем.

З іншого боку, пальне потрібно не лише для доставки товарів, евакуації людей, але й для того, щоб заправляти бойову техніку українського війська.

На додачу до всього, санкції, запроваджені проти Росії за агресію в Україні, штовхають ціни на нафту вгору, — а вони і без того вже були на рекордних рівнях.

Так, за його словами, ціна на нафту досягла 140 доларів за барель, це на 40% вище, ніж до війни.

“Вчора продзвонив українських та європейських трейдерів, порахував собівартість. Якщо зберегти поточну торгову націнку АЗС, встановлену Кабміном, виходить 48-50 грн/л, — написав аналітик у Facebook. — Є ще варіант: паливо просто зникне. Його просто перестануть привозити”.

Запобігти такому розвитку подій, на думку експерта, може рішення уряду про скасування усіх податків на пальне — ПДВ та акцизів. Крім того, варто змінити й форму державного регулювання ринку, яка запроваджувалася ще у довоєнні часи.

За таких умов ціни на пальне можуть втриматися у діапазоні 34-37 грн/л.

“Так, (будуть) втрати бюджету, але іншого виходу просто немає”, — вважає експерт.

Проте навіть і не це головне. Найголовніше — наповнити ринок і налагодити новий ланцюжок поставок в обхід Білорусі. Хоча, як зауважує Сергій Куюн, об'єктивно ця нова логістика буде витратнішою, ніж до війни, коли Україна роками отримувала нафту і нафтопродукти із Росії та Білорусі.

За воєнного часу торгівля має пристосовуватися не лише до зриву у всіх ланцюжках поставок, браку пального, але й враховувати комендантські години.

“Ми змушені перелаштуватися на роботу у військових умовах. Сьогодні життя у місті протікає з 7-ї ранку до 8-ї вечора, коли немає комендантської години. Тому вся логістика з підвозом товарів у магазини, на жаль, робиться у цей час”, — заявив перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник.

Він запевняє, що нині у столичних магазинах “є всі товари першої необхідності, ми вже навчилися жити в такій ситуації”.

Крім супермаркетів відкрилися аптеки та зоомагазини.

За пару днів столична влада обіцяє розробити мапу із місцями, де можна отримати гарячу їжу.

Звісно, ситуація в столиці є значно кращою, ніж у містах, що опинилися під інтенсивними обстрілами російських окупантів — на Київщині, у Харкові, Чернігові, Сумах.

“На межі можливостей”

По-своєму складна ситуація у Львові, де не чули вибухів, але де знайшли прихисток — тимчасовий чи по дорозі далі до Європи — вже сотні тисяч біженців.

• Андрій Садовий про західну Україну: ми готові прийняти мільйони людей

“Сьогодні Львів став прихистком для 200 тисяч людей, які переїхали до Львова ховаючись від бомбардувань і ракетних обстрілів. Люди, які поселилися у нас, отримують гарячу їжу, необхідні речі, і ми повністю облаштовуємо їх побут, і надаємо все, чим вони повинні бути забезпечені, — заявив мер Львова Андрій Садовий. — Це надзвичайно велике навантаження на місто Львів, і на сьогодні ми знаходимося на межі наших можливостей”.

Харчі, доставка

Багато чого від перших днів російської агресії взяли на себе волонтери. А бізнес намагається не лише виконувати контракти на поставки, але й передавати якусь частину своєї продукції безоплатно, або допомагати волонтерам.

Навіть за нинішньої скрути з поставками та цінами на пальне мережа АЗС SOCAR передала понад 10 тисяч літрів пального швидким та спецтранспорту. Крім того компанія опікується і непрофільною роботою — збирає кошти на гуманітарну та медичну допомогу.

“Укрзалізниця” відкрила додатковий склад у Чернівцях, куди можна доставляти гуманітарні вантажі із подальшою доставкою залізницею до місць, де її найбільше потребують — Києва, Харкова та інших міст на північному сході країни.

Автомобільна корпорація “Богдан” передала армії техніки на понад 100 млн грн.

“Транспортні засоби призначені не лише для військових, але й для перевезення цивільного населення, його евакуації, а також забезпечення життєдіяльності міст”, — повідомили в компанії.

В одному з найбільших рітейлерів, METRO Україна, кажуть, що команда компанії продовжує працювати в Києві, Запоріжжі, Вінниці, Львові, Одесі, Рівному, Дніпрі та інших містах.

“Наші співробітники продовжують забезпечувати продуктами та всіма необхідними товарами українців. Ми щодня виходимо на роботу в наші магазини там, де є така можливість, аби не допустити гуманітарної катастрофи. Не зважаючи на те, що велика частина інфраструктури і доріг знищена, ми працюємо над доставкою товарів у наші ТЦ в усіх куточках України”, — кажуть у компанії і додають, що на додачу до звичної роботи в магазинах, допомагають волонтерам, теробороні, лікарням, координують роботу міжнародних донорів.

У МЕТРО також повідомили, що “усі товарні запаси наших зачинених торговельних центру в Маріуполі та Харкові було передано теробороні та місцевій громаді”.

А ще український підрозділ МЕТРО звернувся до свого головного офісу у Дюссельдорфі з вимогою негайно закрити бізнес на території Росії.

“У відповідь від штаб-квартири ми отримали поки що негативну відповідь, з посиланням на те, що 10 000 співробітників у Росії залишаться без роботи, а санкції, які вводить цивілізований світ у відповідь на агресію Росії, повинні впливати на керівництво країни та її економіку, а не на населення”, — повідомили в МETRO Україна.

Один з найбільших виробників курятини, МХП, безкоштовно передав 4 тисячі тонн продукції військовим, теробороні та цивільним, повідомив засновник компанії Юрій Косюк у Facebook.

Продукцію МХП під брендом “Наша Ряба” вирішили повернути у свої магазини в торговельній мережі АТБ, — так само як і продукцію Roshen. У повідомленні компанії йдеться, що таке рішення спрямовано на “об'єднання її зусиль щодо вирішення головного завдання — максимального забезпечення населення продуктами харчування і товарами першої необхідності під час військової агресії”.

Український McDonald's, материнську компанію якого присоромили за небажання залишати Росію, надає їжу у розпорядження місцевих рад, а ті вже передають її найбільш нужденним.

KFC відкрила свої кухні для приготування їжі для військових шпиталів, лікарень, тероборони.

Цілком реальною і ефективною є не лише допомога бізнесу, але й його клієнтів. Наприклад, користувачі сервісу Airbnb забронювали житло в Україні на суму у понад 1,9 млн доларів, щоб українці, які втратили домівки та евакуювалися, могли пожити у безпечнішому місці.

“Лише за 48 годин в Україні були заброньовані 61406 ночей, — написав у Twitter засновник та гендиректор Airbnb Браян Ческі.

За його словами, домівки для біженців за тиждень запропонували понад 11 тисяч користувачів платформи.

Загалом Airbnb готовий надати безкоштовне житло для 100 тисяч українців. Водночас платформа припинила співпрацю з Росією та Білоруссю.

Це лише кілька прикладів, в якому режимі працює український бізнес нині. І, безперечно, список вказаних компаній не вичерпаний.

Проте і тут не все так просто. Численні відмови приймати картки і розраховуватися лише готівкою у деяких магазинах, на АЗС, змусили уряд, податкову службу та банки закликати торговельний бізнес надавати можливість покупцям розраховуватися картками, адже усі соціальні виплати за нинішніх обставин зручніше проводити у безготівковій формі. Це стосується і пенсій, і зарплат бюджетників, і допомоги тим, хто втратив роботу через війну.

Зі свого боку банки запевняють, що роблять усе можливе, аби забезпечувати безперебійну роботу безготівкових платежів. Більшість банків також зняли обмеження на операції та зняття готівки з карток, емітованих в Україні, — це дуже спрощує життя українців, які через війну опинилися за кордоном.

Порти, експорт-імпорт

Закриття українських портів на Чорному та Азовському морях загрожує передусім українському експорту, а відтак, і припливу валюти в країну.

Одразу після оголошення воєнного стану Адміністрація морських портів України повідомила, що “вантажні операції практично призупинено”.

До війни значна частина експорту металургії йшла через Маріуполь, який нині в облозі російських вояків. Через порти на узбережжі Чорного моря — Одесу, Миколаїв — йшов український зерновий експорт, що дає значну частку доходів українського бюджету та валютних надходжень.

А про загрозу того, що через війну Україна може випасти зі світового ринку харчів аналітики стали говорити одразу після початку вторгнення Росії.

“60% сільськогосподарської продукції України експортується через морські порти. Закриття російською армією портів і моря загрожує світовому ланцюжку поставок продовольства. Захист України також захищає світ від голоду”, — повідомили в МЗС України.

З іншого боку, саме через порти до останнього часу здійснювалися і альтернативні постачання критичного імпорту — наприклад, вугілля для українських ТЕС після того, як Росія заблокувала і свій вугільний експорт до України, і поставки з Казахстану.

Тож у випадку, коли Україні знадобляться якісь альтернативні шляхи доставки будь-яких вантажів, морський шлях наразі виглядає закритим. А це, своєю чергою, збільшує навантаження на логістику будь-яких поставок суходолом.