Олигархические войны: за что Коломойский отдал Пинчуку элитную недвижимость в Лондоне

Що сталося?

Журналісти дізналися, що український олігарх Віктор Пінчук отримав елітну нерухомість у Лондоні від інших українських олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова у якості компенсації за Криворізький залізорудний комбінат.

Що це за нерухомість? Вона коштовна?

Перша будівля, якою Коломойський і його партнер, за даними розслідувачів, розрахувалися з Пінчуком — офісний центр в одній з центральних частин Лондона.

Навпроти будівлі — славетний Гайд-парк, далі розташований Букінгемський палац. Сама будівля має площу в 64 тисячі квадратних футів. ЇЇ вартість на кінець 2015-го року оцінювалася в 75,6 млн фунтів.

Утім, справжнім королівським трофеєм для Пінчука стала друга будівля. Це будинок “Grand Buildings” на Трафальгарській площі. Помпезна споруда, в якій колись розміщувався лондонський “Гранд Отель”.

У 1988-му її реконструювали й нині тут — офіси, дорогі ресторани й крамниці. Британська преса писала, що Боголюбов придбав будівлю у 2010 році. Тоді вона обійшлася українському бізнесменові в 173 мільйони фунтів.

За ці роки її ціна суттєво зросла. Торік вартість “Grand Buildings” у фінансових документах офшорного власника Barlaya Limited оцінювалася в 305 млн фунтів.

А в чому суть спору?

Пінчук стверджував, що восени 2004 року він передав групі “Приват” гроші на купівлю у держави великого металургійного підприємства. Але після приватизації комбінату приватівці нібито відмовилися передати йому зазначений пакет акцій.

Коломойський і Боголюбов категорично заперечували — і факт отримання грошей, і будь-які домовленості з Пінчуком про акції підприємства. За їхньою версією, вони домовлялися про “переділ” комбінату не з Пінчуком, а з Ринатом Ахметовим.

Претензії Пінчука вони пояснювали його переконанням, що власники комбінату повинні розплатитися з ним — як з зятем президента — за підпис Кучми під законом про приватизацію в 2004 році.

Навколо чого розгорілася суперечка?

Суперечка між олігархами розгорілася навколо найбільшого в Україні підприємства з видобутку залізної руди — Криворізького залізорудного комбінату (КЗРК).

До 2004 року комбінат входив до складу державного підприємства Укррудпром. В результаті приватизації в серпні 2004 року КЗРК був проданий компанії “Солайм”, що входить в так звану групу “Приват” Коломойського і Боголюбова.

На сьогоднішній день комбінат належить кіпрській компанії Starmill Limited, якою на партнерських засадах керують група Рината Ахметов та Ігор Коломойський.

У річному звіті товариства зафіксовано, що минулого року комбінат приніс власникам 1,1 мільярда гривень прибутку. І це лише офіційна цифра. Реальний прибуток може бути набагато більшим.

Чого хотів Пінчук?

Пінчук стверджував, що в серпні 2004 року Коломойський і Боголюбов купили КЗРК не для себе, а в його, Пінчука, інтересах.

За його словами, за місяць до приватизації він бачився з “приватівцями” і домовився з ними, що покриє витрати на купівлю комбінату, а після аукціону Коломойський і Боголюбов передадуть КЗРК йому у власність.

Далі, зазначав Пінчук, Коломойський і Боголюбов дійсно купили КЗРК, і спочатку навіть призначили його людей до керівництва комбінату. Однак в результаті акції комбінату так і залишилися у володінні групи “Приват”.

Потім конфлікт вже вийшов за межі двох сторін. Згідно з позовом Пінчука, в липні 2007 року Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов продали 50% своїх акцій в КЗРК Ринату Ахметову.

А що відповів Коломойський?

Лідери групи “Приват” заперечували практично всі ключові тези позову Пінчука.

На відміну від Пінчука, який спирався на ділову сторону питання, Коломойський і Боголюбов описували також політичний аспект подій, про які йде мова в позові.

Зокрема вони стверджують, що Пінчук мав значний вплив на органи влади завдяки шлюбу з дочкою президента Леоніда Кучми.

Як приклад використання Пінчуком свого впливу на органи держвлади Коломойський наводить ситуацію навколо компанії Укрнафта, контрольний пакет акцій якої належав державі.

За словами Коломойського, в 2002 році Пінчук запропонував йому і Боголюбову укласти угоду: Пінчук допомагає призначити в керівні органи потрібних “приватівцям” людей, в обмін на що Коломойський і Боголюбов віддають йому половину прибутку Уркнафти і щомісяця перераховують 5 млн доларів в “спеціальний фонд”.

При цьому Коломойський стверджує, що Пінчук не приховував, що цей фонд формувався для виборчої кампанії Леоніда Кучми, який готувався до чергового терміну свого президентства. За словами Коломойського, в цілому вони перерахували в цю виборчу касу 100 млн доларів.

При цьому Коломойський категорично заперечує будь-які домовленості про покупку акцій КЗРК на користь Пінчука.

Чому сторони вирішили укласти мирову?

З’ясовуючи стосунки в лондонському суді, Пінчук і представники групи Приват розкрили чимало приголомшливих таємниць, про які до цього знали дуже в обмежених колах і які могли мати негативні наслідки для обох сторін.

Зокрема, під час першого засідання, яке відбулося ще у грудні 2015 року, юристи Пінчука звинуватили Коломойського в причетності до вбивств та побиттів.

Як стверджував адвокат Пінчука Сергій Карпенко, Коломойський погрожував йому на зустрічі в 2003 році, а через чотири дні був жорстоко побитий його помічник. Ще через місяць напали вже на самого Карпенка — він чудом вижив після нападу на нього з молотками, залізними прутами і ножами.

Юристи Пінчука стверджували, що нападники пов'язані з особистим охоронцем Коломойського Сергієм Нікітіним.

30 серпня 2003 року Нікітін був знайдений мертвим у річці в Дніпропетровську. Пізніше знайшли і тіло нападника на Карпенка і його помічника.

Юристи Пінчука стверджували, що у них є запис розмови, в якій екс-генпрокурор  Святослав Піскун зізнається в тому, що йому обіцяли гроші від Коломойського в обмін на закриття розслідування про його ймовірну роль в історії з вбивством.

При цьому адвокати упевнені, що це має пряме відношення до справи про Криворізький залізорудний комбінат.

Сам Коломойський заперечував причетність до незаконної діяльності.

Він в свою чергу звинувачував Пінчука та його тестя у вимаганні хабарів, про що йшлося раніше.

Спецкомісія Верховної Ради з питань приватизації навіть звернулася до Генпрокуратури з проханням розслідувати заяви Коломойського про хабарі за “Укрнафту”, однак наразі жодних новин стосовно цього питання нема.