Олігархи злетілися до Януковича

У неділю близько 17:00 в прес-центрі Віктора Януковича оголосили карантин. Всіх журналістів та технічних працівників попросили вийти перепочити. У порожній зал зайшов чоловік... із вівчаркою. Собака ретельно понюхав кожний закуток — він перевіряв приміщення на наявність вибухівки.

Зазвичай кінологів залучають на заходи, де передбачається присутність перших осіб держави.

Дух “реваншу” панував у готелі “ІнтерКонтиненталь” у ніч другого туру виборів президента. Там зібралися такі персонажі як Ківалов, Піскун, Васильєв, Піховшек, Джангіров і навіть екс-міністр молоді та спорту Валентина Довженко.

У фойє готелю “ІнтерКонті” набилося безліч людей, присутність яких тут була незрозуміла: або вони кували перемогу в підпіллі, або опинилися в потрібному місці в потрібний час, щоб долучитися до історичних подій, що тут розгорталися. За столом із сигарою в руках розташувався Лев Миримський. Разом зі співрозмовниками він... грав у карти.

Несподівано з'явилися усміхнені перебіжчики з БЮТ, які в 2006 вступили до коаліції з Януковичем, але не отримали місця в списку регіоналів: “солодка парочка” Сергій Поліщук та Олександр Ковтуненко. Згодом підтягнулася Інга Вершиніна.

З самого ранку Януковича переслідував колишній нашоукраїнець-перебіжчик Володимир Заплатинський, який спочатку приїхав на виборчу дільницю, де голосував кандидат, а потім промуляв усім очі в “ІнтерКонті”.

Якщо основна маса гостей штабу розташувалася в підвалі, vip-гості розміщалися у барі. Євген Геллер час від часу відходив порадитися з американським консультантом Януковича Філом Гріффіном.

Американський консультант Януковича Філ Гріффін

Соціолог регіоналів Євген Копатько заспокоював когось по телефону: “Все в порядку, за екзит-полом на 12 годину розрив на нашу користь плюс 13%”.

Друг Леоніда Кучми американець Леонід Заєць описував невтішні настрої в штабі Тимошенко, розташованому по-сусідству: “Думаю, вони би вже всі побігли з “Хайяту” в “ІнтерКонтиненталь”, тільки дорога дуже слизька”.

У гості до штабу потенційного переможця завітали зовсім одіозні персонажі: екс-депутат Олег Калашников, відлучений з партії за побиття журналістів, та екс-міністр транспорту Микола Рудьковський, суд над яким ніяк не може завершитися через хворобу обвинуваченого.

О восьмій вечора регіонали включили трансляцію екзит-полу, організованого каналом “Інтер”. Цифри, що засвідчили лідерство Януковича, підняли присутніх на ноги. Оплески були недовгими. Депутати кинулися звіряти дані екзит-полів з тоталізатором, організованим тут же.

Як виявилось, чимало соратників Януковича розраховували, що відрив буде 10-12%. І тільки Нестор Шуфрич, який тримає носа по вітру в обох штабах, поставив на незначний відрив у 4-6%.

— Всі екзит-поли дали розрив у 5-6%, — розповідав перші враження Борис Колесніков. — Це десь півтора мільйони голосів. Але навіть якщо розрив буде мільйон — це переконлива перемога Януковича!

— Вчора Тимошенко сказала, що перемога навіть в один голос — це вже перемога. А тим більше в мільйон голосів, — підтримувала його Ганна Герман.

— Ми навіть і не розраховували на 15%, — спробував відіграти назад Колесніков. — При тому тиску, який чинився владою! А ця роздача земельних актів? Ви ж подивіться, все злиденне село голосує за Тимошенко! Але це все одно їй не допоможе.

Розповіді про повторення помаранчевої революції регіоналів тільки веселять.

— Майдан? Ха-ха! — скептично розсміялася Таїсія Повалій, що посунула Наталію Могилевську з місця “прими” у співочому ескорті Януковича.

— Щоб виходити на Майдан, треба, щоб за тобою була правда, — повчав Сергій Льовочкін. — А в Тимошенко її немає. Завтра ОБСЄ заявить, що вибори пройшли без системних порушень. І я не уявляю, що вона після цього робитиме?!

Вихід лідера в люди був запланований на 21 годину. Але потім його посунули на годину. Янукович давно вже перебував у президентських апартаментах готелю, але до публіки не поспішав.

Поки народ томився у очікуванні Януковича, до “ІнтерКонті” прибув Рінат Ахметов. Не встиг він озирнутися навколо, як опинився під шквалом журналістських запитань. Результати екзит-полу він прокоментував у звичній футбольній термінології.

Ахметов відповідає на питання журналістів

— Коли грають команди “Реал” і “Барселона”, не завжди рахунок буває 3:0. Іноді для перемоги достатньо і 1:0, — оптимістично заявив він.

Інші відповіді Ахметова були не менш метафоричними, але при цьому анітрохи не чіткішими.

— Як ви думаєте, ваш друг Борис Колесніков може стати прем'єром?, — допитувалися журналісти.

— Колесніков прикрасить будь-яку команду — і в Україні, і в Європі. Але мені б хотілося, щоб він лишався в клубі “Шахтар”.

— Ви збираєте продовжувати парламентську кар'єру? Навіщо вам тепер депутатський мандат? — питання журналістів ставали дедалі наполегливішими.

Але на останнє в Ахметова явно вже була готова відповідь.

— У мене вже питали, чи складу я мандат, якщо Янукович стане президентом. Я сказав, що готовий. А потім запитали, як швидко це відбудеться. І я сказав, що буду відходити приблизно так, як Пугачова з естради, — розсміявся олігарх. — Коли актори кажуть “це — мій прощальний тур”, а потім їх виходить ще 25 чи 30.

Ахметов явно сподівався, що вдалою відповіддю він закриє тему, але дискусія продовжилась.

— Навіщо вам парламент? — спитала журналістка.

— Ну знаєте, якби я не прийшов в парламент, то в нас не було б економічних реформ,

Ці слова виглядали надто сміливо з вуст Ахметова, якого востаннє бачили у Верховній Раді 30 місяців тому на день складення присяги депутата.

— Так ви ж не ходите в парламент.., — нагадала йому преса.

— Ну, не ходжу..., — роздратувався найбагатший чоловік України.

— Чому? От був би у вас менеджер, який би не ходив на роботу, щоб ви з ним зробили?, — зайшли журналісти з іншого боку. Але Ахметов знову викрутився.

— Я вам відповім: Якби менеджер не приходив на підприємство, а вартість активів росла, то я б сказав: не ходи, навіщо ти мені потрібен? Все залежить від результату.

Ахметов явно вже втомився від питань і ладен був спекатися журналістів ,але вони не вгавали.

— А яке, на вашу думку, політичне майбутнє у Ющенка?, — змінили тему журналісти.

— У нього прекрасне політичне майбутнє. Це президент, який був обраний народом. Я відчуваю до нього велику повагу.

— А готові взяти в свою команду? — запитала преса.

— Моя команда — це “Шахтар”. Якщо його це цікавить, будь-ласка, у будь-якій якості!

— Ваш прогноз: чи вдасться домовитися в цьому парламенті? — допитувалися журналісти.

— Я думаю, що не вдасться. Але я не сказав, що будуть дострокові вибори, — хитро посміхнувся Ахметов. — Взагалі-то я за чесність. Якщо дострокові вибори — це чесно, я — за вибори.

Ахметову так кортіло вирватися з обійм преси, що він зі своїм прес-секретарем кинувся в кафе. Але наштовхнувшись на рояль, був змушений повертатися назад.

— От бачите до чого ви мене довели! — ображений, попрямував він до ліфта.

Ахметов піднявся на восьмий поверх, де Янукович спостерігав за підрахунком голосів у президентському люксі. Насувалася ніч, і до “ІнтерКонті” з'їжджався великий бізнес, що поставив на цього кандидата. Ті, кого не покликали нагору, окупували дивани в лаунж-кафе.

Партнер Ахметова в металургійному бізнесі росіянин Вадим Новинський ділив стіл з Василем Горбалем та Сергієм Ківаловим.

Вадим Новинський та Сергій Ківалов

Інший росіянин Костянтин Григоришин відкрив на телефоні сайт Центрвиборчкому, де почав спостерігати за оприлюдненням результатів голосування. До нього підсів міфічний співвласник “РосУкрЕнерго” Іван Фурсін.

Костянтин Григоришин та співвласник “РосУкрЕнерго” Іван Фурсін

— Янукович до економіки ставиться більш ліберально, ніж Юлія Тимошенко, — пояснював Новинський свої симпатії. — Тимошенко — це більшовик, вона як Уго Чавес. А Віктор Федорович — більший ліберал.

 Віктор Пінчук та Віктор Вексельберг

Ще за кілька хвилин в фойє з'явився Микола Азаров з кам'яним виразом обличчя. Він перекинувся кількома словами з Василем Джарти.

— Розрив 5% — не 15%, але теж непогано, — сказав начальник штабу та попрямував до заповітного ліфта, що вів у покої Януковича.

Минуло ще півгодини, і ліфт нарешті спустив “лідера” з піднебесся до народу. Не можна сказати, що Янукович сяяв від радості. Його губи були зімкнені, неначе він набрав води для полоскання. Журналістка спробувала поставити йому запитання, але Янукович навіть не звернув на неї уваги. Натомість він привітався з двома прибиральницями, які стояли, підпираючи швабри.

Лише зайшовши до прес-центру, Янукович посміхнувся, підтягнувся, і виголосив завчену промову переможця. Російською мовою.

— Мы прошли нелегкий путь. И я поздравляю вас с победой... Украинский народ нас поддержал!

Він окремо звернувся до електорату Юлії Тимошенко.

— Я думаю, что ваши голоса будут учтены, и я постараюсь проводить такую политику, чтобы заслужить ваше доверие, — заявив він, зірвавши оплески в штабі.

Промова Януковича була дуже короткою. Після цього він включився у ефір каналу Інтер та скасував свою появу на екрані 1+1. Витримавши ще одне випробування, Янукович з кам'яним обличчям попрямував на восьмий поверх.

На уклін до майбутнього президента рушили найбільші гаманці країни.

— Вікторе Михайловичу, ми вас чекаємо! Я скажу охороні, щоб завела вас прямо до нього, — пообіцяв Льовочкін у телефонну трубку, з іншого кінця якої був Віктор Пінчук.

Через якийсь час зять Кучми вже прямував в гості до майбутнього президента в супроводі російського олігарха і друга Віктора Вексельберга. Свою появу в штабі Януковича Пінчук коментувати не став.

Крім Пінчука, в “ІнтерКонтиненталь” майже інкогніто заїхав Ігор Коломойський, який запевнив, що просто проводив тут ділову зустріч.

Після півночі Ганна Герман спустилась у фойє у новому вечірньому костюмі з широким вирізом на спині. Вона підійшла до непримітної групи з кількох чоловіків, і з польським прононсом мовила “Prosim, panove!” .

Як виявилось, це була група спостерігачів ОБСЄ. Їх визнання виборів чесними і справедливими було потрібне команді Януковича як повітря, щоб вибити з рук Тимошенко останні козирі та відкрити Януковичу шлях до інавгурації.

За якийсь час до Герман підійшов Льовочкін. Вона зімкнула його в обійми і запропонувала випити. Розговорилися. Герман раптом запитала:

— А де наш прем'єр-міністр?

Питання явно не стосувалося Юлії Тимошенко

— Нагорі, в “штабі”, — відповів Льовочкін, маючи на увазі Миколу Азарова.

Бармен підійшов поцікавитися, чи не хоче компанія повторити напої.

На секунду запнувшись, Герман відповіла:

— Ні, я думаю, на сьогодні досить.

Фото Артема Жавроцького

Тетяна НІКОЛАЄНКО