Олігархи заборгували мільярди за газ

Уряд і чиновники менших калібрів постійно закликають комунальні підприємства погасити мільярдні борги за газ і не накопичувати заборгованості. Також Кабмін лякає населення відключенням від газової мережі та втручанням правоохоронних органів, якщо воно матиме газові борги.

Проте, чи чув хтось, щоб прем'єр Микола Азаров або міністр енергетики Юрій Бойко вимагали погасити борги за газ від хімічних підприємств Дмитра Фірташа, металургійних Ріната Ахметова або Віктора Пінчука?

Ми теж ні.

Ці підприємства відносяться до найбільших галузей економіки, та входять в сферу інтересів енергетичного лобі, для якого, як відомо, закони України не обов'язково виконувати.

Більш того, минулого року влада навіть “пробачила” олігархам 24 млрд грн. боргів. Життя продовжується, і борги напевно продовжують накопичуватись. Отже, цього року списання боргів може повторитися.

На відміну від населення та комунальників, статистика заборгованості підприємств олігархів ніде не публікується. Можливо, через політику — новини про те, що підприємство, дружнє до Партії регіонів, членів уряду чи президента Віктора Януковича, заборгувало за газ десятки, сотні мільйонів, а то й мільярди, не додадуть рейтингів на виборах.

Та і навіщо про це розповідати, якщо платити ніхто не збирається?

Проте, на олігархів, які не належать до провладних, недоторканність не розповсюджується.

Газові борги Пінчука

“Економічній правді” стало відомо, що НАК “Нафтогаз” відсудив у Пінчука 570,6 млн грн заборгованості за газ.

Першого березня Господарський суд Дніпропетровської області за позовом прокуратури Дніпропетровська в інтересах Міненерговугілля і “Нафтогазу”, наказав стягнути цю суму з ВАТ “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, який контролюється Віктором Пінчуком.

В корпорації “Інтерпайп” Пінчука “ЕП” повідомили, що збираються оскаржити рішення Госпсуду Дніпропетровська, бо “суд при розгляді справи не врахував усіх обставин”.

У компанії підтвердили розмір заборгованості “Інтерпайп НТЗ” перед “Нафтогазом”, але додали, що інша”дочка” НАКу — “Укртрансгаз” — має заборгованість перед “Інтерпайпом” в розмірі 586 млн грн за вже поставлені труби.

Наразі корпорація Пінчука веде переговори з “Нафтогазом”, і сподівається на взаємозалік боргів.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вдалося дізнатися, що через суди з підприємств Пінчука “Нафтогаз” намагається стягнути також інші борги за газ.

Зокрема, є інше рішення Господарського суду Дніпропетровської області. Ним наказано стягнути 2,078 млн грн заборгованості за природний газ вже з “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” — на користь дочки “Нафтогазу” “Газ України”. Паливо постачалось згідно з договором від 20 грудня 2010 року.

В цьому випадку “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” попросив про відстрочку виплати боргу на п'ять місяців.

З третього підприємства Пінчука — “Інтерпайп Ніко Тьюб” — той же суд на користь “Нафтогазу” стягнув 75,378 млн грн заборгованості за газ. Пальне постачалося згідно з договором від 20 грудня 2010 року.

Це рішення “Інтерпайп Ніко Тьюб” оскаржив. Проте, 7 лютого 2012 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд відмовив підприємству в апеляції.

В результаті виходить, що підприємства Пінчука заборгували “Нафтогазу” 650 мільйонів. І це лише ті дані, що є у відкритому доступі.

Судячи з дій влади, платити йому таки доведеться. Або за газ, або щоб відстрочити платіж.

“ЕП” звернулося до корпорації “Інтерпайп” з проханням прокоментувати ці судові позови.

Борги Фірташа

Зовсім інша ситуація з провладним олігархом Дмитром Фірташем. Він не буде платити за газ, який спожив ще у 2010 році, ще принаймні рік.

Нагадаємо, головному хіміку країни в минулому році держави “пробачила” мільярди грн заборгованості. Той випадок стосувався облгазів, які контролює олігарх.

Також його Group DF належить чотири з шести виробників азотних добрив в Україні, а це 100% виробництва аміачної селітри та більше 50% виробництва аміаку та карбаміду.

Основною сировиною для них є природний газ, який займає 75-80% в структурі собівартості готової продукції.

Наразі хімпідприємства олігарха не купують газ у “Нафтогазу”, як це роблять інші підприємства, а отримують блакитне паливо від OstChem Holding, яка також належить Фірташу і входить в Group DF.

Наприклад, в 2012 році OstChem планує закупити 8 млрд кубометрів газу, при цьому річне споживання цього палива шістьма виробниками азотних добрив становить близько 7,5 млрд кубометрів газу.

Залишається таємницею, у кого компанія братиме газ, але експерти припускають, що ресурс купуватиметься у “Газпрому”.

В 2011 році OstChem, маючи домовленості в російській газовій монополії, імпортувала з Середньої Азїї через газотранспортну систему Росії в Україну 4,8 млрд кубометрів газу. Імпортні операції компанія розпочала в квітні.

В 2010 році хіміки купували весь газ у “Нафтогазу”. Саме на цей рік припадає період найбільшого накопичення боргів. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень, “Нафтогаз” просить стягнути з підприємств Фірташа близько 2,1 млрд грн. Найбільше боргів у “РівнеАзота”.

Нагадаємо, що в 2010 році ще діяла постанова уряду Юлії Тимошенко, якою виробники азотних добрив отримували газ за пільговою ціною.

В 2010 році Фірташу належали лише “РівнеАзот” і концерн “Стирол”, який він купив влітку того ж року — вартість угоди, за підрахунками експертів, становила 500-600 млн доларів.

В лютому 2011 року Фірташ купив “Сєвєродонецьке об'єднання Азот” (угода оцінена в 400 млн доларів), а в березні мільярдер купив у олігарха Олександра Ярославського черкаський “Азот” (800 млн доларів).

Тобто гроші, які не платив за газ “РівнеАзот”, Фірташ спрямував на придбання двох підприємств, які вже мали борги за газ.

Розглянемо більш детально. Позивачем до Фірташа виступає дочка “Нафтогазу” — “Газ України”. Вона хоче отримати гроші з усіх чотирьох виробників азотних добрив, що в ходять в Group DF: “РівнеАзоту”, “Сєвєродонецького об'єднання “Азот”, концерну “Стирол” та черкаського “Азоту”.

Зокрема, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, на початку 2011 року “Газ України” звернулася в суд з проханням стягнути з “РівнеАзоту” 1,136 млрд грн за спожитий у 2010 році газ.

У листопаді 2011 року Господарський суд Рівненської області задовольнив позов дочки “Нафтогазу”. Але “РівнеАзот” подав апеляцію на рішення Госпсуду Рівненської області.

В лютому 2012 року Рівненський апеляційний господарський суд відмовив “РівнеАзоту” в задоволенні апеляції, та підтвердив рішення суду попередньої інстанції.

Проте, це ще не означає, що олігарх має платити. Нам невідомо, чи подав “РівнеАзот” касаційну скаргу — як це зробили інші підприємства Фірташа.

В березні 2011 року “Газ України” звернулася в суди з проханням стягнути заборгованість за газ із “Сєвєродонецького об'єднання “Азот” та концерну “Стирол”.

Рішення були прийняті на користь дочки “Нафтогазу”. Зокрема, з “Сєвєродонецького об'єднання “Азот” стягувалось 503,9 млн грн, а із “Стиролу” — 74,8 млн грн за газ, поставлений в 2010 році.

“Сєвєродонецьке об'єднання “Азот” та концерн “Стирол” подали апеляції, які не були задоволені.

В результаті ці підприємства подали касації до Вищого господарського суду. В лютому 2012 року Вищий господарський суд задовольнив касації “Сєвєродонецького об'єднання “Азот” та “Стирола” на рішення попередніх інстанцій.

В обох випадках Вищий господарський суд скасував рішення попередніх інстанцій, і відправив справи на новий розгляд.

Пізніше аналогічна ситуація склалася і з газовими боргами Черкаського Азоту, який теж входить в Group DF Фірташа.

В червні “Газ України” звернулася до госпсуду Черкаської області з позовом стягнути з Черкаського “Азоту” близько 390 млн грн за поставлений природній газ в січні-березні 2011 року.

Суд задовольнив позов ДК “Газ України”. Підприємство звернулося в Київський апеляційний господарський суд, який задовольнив апеляцію частково, але сума стягнення на користь дочки НАКу майже не змінилася.

В грудні 2011 року черкаський “Азот” подав касацію до Вищого госпсуду на рішення судів попередніх інстанцій. Суд нарешті прийняв рішення на користь Фірташа. Як і в попередніх двох випадках, касацію було задоволено, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу відправлено на новий розгляд.

Окрім того, як повідомили “ЕП” в Генпрокуратурі, за результатами подання, внесеного заступником прокурора АР Крим голові правління “Кримського содового заводу” (також належить Фірташу) погашено заборгованість за спожитий природний газ в сумі 124 млн грн. ГПУ не повідомляє, за який період підприємством накопичено борги за газ.

Ще одна причина, з якої Фірташ не платитиме

Повідомлення про те, що структура “Нафтогазу” намагається в судах стягнути з хімпідприємств олігарха мільярди грн, здивували. Адже НАК підпорядковується Міненерговугілля. Його очільником є Юрій Бойко, якого називають приятелем Фірташа, і якого відносять до групи впливу “Льовочкіна-Фірташа”. А голову “Нафтогазу” Євгена Бакуліна вважають людиною Бойка.

Окрім Бойка, до цієї групи включають Сергія Льовочкіна — голову адміністрації Януковича, а донедавна — також першого віце-прем'єра Валерія Хорошковського та міністра закордонних справ Костянтина Грищенко.

Оглядачі вважають “групу Льовочкіна-Фірташа” найвпливовішим енергетичним лобі в Україні.

Саме тому намагання “дочки” НАКу стягнути борги з Фірташа дивує. Але насправді нічого дивного немає.

Для газовиків це виконання формальних процедур. Адже ДК “Газ України”, яка раніше продавала газ промпідприємствам (зараз цим займається “Нафтогаз” — “ЕП”) з осені 2011 року перебуває в стадії ліквідації.

Як пояснила “Економічній правді” юрист AstapovLawyers Ганна Яренко, “Газ України” буде реорганізована шляхом поділу та приєднання до материнської компанії НАК “Нафтогаз Україна” та дочірнього підприємства НАКу — ДП “Будівельник”.

А сьогодні, в силу ст. 79 Господарського процесуального кодексу України та ст. 201 Цивільного процесуального кодексу України, за більшістю справ, у яких однією із сторін виступає “Газ України”, провадження було призупинено до моменту закінчення процесу реорганізації ДК.

Але, в деяких випадках, суд не бере до уваги аргумент про реорганізацію “Газу України” і продовжує провадження у справі. 

За деякими даними, завершити реорганізацію “дочки” “Нафтогазу” планується до 2013 року. Тобто, Фірташ та інші великі промисловці, які накопичили чималі борги за газ, ще рік можуть їх не платити. Та навіть після завершення ліквідації немає гарантій, що Фірташ платитиме, тому що борги будуть переведені на структури все того ж “Нафтогазу”.

“Всі права та обов’язки ДК “Газ Україна” мають перейти за роздільним актом до зазначених правонаступників... В такому випадку право вимоги щодо повернення заборгованості підприємств комунальної теплоенергетики після закінчення процесу реорганізації “Газ України” будуть мати НАК та “Будівельник”, — підкреслила юрист.

“ЕП” відправило в групу Фірташа запит з проханням прокоментувати ситуацію з мільярдною заборгованність за газ. Ми не отримали відповіді. Зате вчора Фірташ пожалівся, що держава йому винна гроші.

Газові борги Ахметова

Як з'ясувала “Економічна правда”, по підприємствах Ріната Ахметова також проходили судові процеси. Цікаво, що деякі з них стосувалися газу, який зник з труби.

Зокрема, в судах розглядається позов “Укртрансгазу” — оператор газотранспортної системи та дочка “Нафтогазу”, до компанії “Східенерго”, яка входить в ДТЕК Ахметова.

“Укртрансгаз” вимагає від компанії олігарха повернути 4,9 млн кубометрів безпідставного набутого природного газу. Зазначені обсяги газу “Східенерго” відібрала з ГТС в ще в лютому 2008 року.

Також “Укртрансгаз” позивається до “Західнерго” (також входить в ДТЕК) з вимогою повернути оператору ГТС 33,091 млн кубометрів газу, який, як вважає “дочка” НАКу, також був безпідставно відібраний в лютому 2008 року. Третьою стороною в цій справі виступає компанія Фірташа “Укргаз-енерго”, яка в 2008 році була посередником між промпідприємствами і “Нафтогазом”.

Як випливає з рішення Господарського суду Львівської області від 13 лютого 2012 року, який відхилив рішення “Укртрансгазу”, оператор ГТС дізналася про відібраний “Західенерго” газ лише в листопаді 2011 року з листа “Укргаз-енерго”.

Третя справа стосується “Київенерго”, що входить в ДТЕК Ахметова. Зокрема Київський апеляційний господарський суд постановою від 19 березня 2012 року залишив без змін рішення Господарського суду Києва про стягнення з “Київенерго” 61,4 млн грн заборгованості за газ на користь “Газу України”.

Наголосимо, що це тільки деякі випадки несплати промпідприємств за газ. Конкретні цифри не публікуються і прирівнюються до комерційної таємниці. Про це читайте нижче.

Борги населення

На тлі боргів, які не будуть сплачувати Фірташ та Ахметов, якось смішно виглядають суми, які не сплатили за газ 46 мільйонів українців.

В 2011 році за спожитий газ ми з вами заборгували лише 337,7 млн грн. При цьому рівень розрахунків становив 93,9%.

Щорічно усі мешканці України споживають близько 17 млрд кубометрів газу — 38,6% від реалізованого “Нафтогазом” газу в 2011 році. В минулому році НАК реалізувала 44 млрд кубометрів газу.

Є підозри, що це завищені обсяги, тому що для населення пальне постачається набагато дешевше. Навіть найвища ціна у $370 для нього — це не $500-600, які сплачують промислові компанії.

Наразі в Україні для побутових споживачів тарифи на газ диференційовані: ціни коливаються від 725,4 грн за тисячу кубометрів до 2 954 грн за тисячу кубометрів залежно від обсягів споживання і наявності лічильників (згідно з постановою НКРЕ № 812 від 13 липня 2010 року). Цей газ видобувається на території України.

Отримуючи дешевий газ “для населення”, реально “Нафтогаз” та облгази постачають пальне промисловим компаніям, а різницю розподіляють між собою. Але це, звісно, лише чутки.

Борги теплокомуненерго

Великими боржниками за газ традиційно залишаються комунальники. У цьому випадку держава намагається боротися з державою, яка заборгувала через державу.

На частку підприємств комунальної теплової енергетики припадає 10,6 млрд кубометрів газу, або приблизно 24% від усього реалізованого “Нафтогазом” газу в 2011 році.

Пальне продається їм за пільговою ціною 1,3 тис. грн за тис. кубометрів. Різниця компенсується з держбюджету.

При цьому рівень розрахунків підприємств ТКЕ становив 74%.

Необхідно зазначити, що теплокомуненерго в основному споживають російський газ, оскільки для них не вистачає обсягів газу власного видобутку. Українські родовища виснажені, і державні “Укргазвидобування” та “Укрнафта” поступово зменшують обсяги видобутку.

За минулий опалювальний період (2010-2011 роки) підприємства комунальної теплової енергетики заборгували 4,69 млрд грн, з урахуванням 1,3 млрд грн боргу “Київенерго”.

Така сума заборгованості підприємств ТКЕ за газ утворилася через несплату населення за компослуги, неповною компенсацією ціна на газ з міських бюджетів та через низькі тарифи на комуналку.

Хоч уряд та менеджери “Нафтогазу” постійно наголошують на погашенні боргів і погрожують відключити злісних боржників від газопостачання, але погрози завжди залишають на папері.

Ця ситуація на руку менеджменту теплокомуненерго, який чітко усвідомлює, що уряд не піде на відключення підприємства від газу, яке обігріває сотні житлових будинків, лікарень та шкіл.

Інша ситуація із столичною “Київенерго”, яка виробляє і тепло і електроенергію. Зокрема, при борзі за газ в 1,3 млрд грн споживачі юр-особи заборгували столичній компанії за струм 1,225 млрд грн, а загальний борг всіх споживачів за теплову енергію перед компанією Ахметова становить 1,86 млрд гривень.

Борги бюджетників

Купівля газу бюджетними установами останнім часом дуже часто потрапляє у стрічки новин.

Тарифи на газ для промисловості і бюджетних організацій щомісяця встановлює Національна комісія з регулювання електроенергетики.

Підкреслимо, що бюджетники і промисловість споживають газ, імпортований з Росії, а його вартість в 2011 році зросла на 48% до 3 382 грн за тисячу кубометрів.

На березень 2012 року ціна на газ для бюджетних організацій і промпідприємств встановлена на рівні 3 509 грн за тисячу кубометрів. Ціна встановлюється, виходячи з середньорічної вартості газу — $416 за тисячу кубометрів в 2012 році і вказана без цільової надбавки, ПДВ, тарифу на транспортування і маржі “Нафтогазу”.

На практиці вартість газу для бюджетників в деяких регіонах в рази перевищує встановлену ціну. Зокрема, різні державні установи та підприємства укладають угоди с облгазами на постачання газу за набагато вищими цінами.

Зокрема, в січні-лютому поточного року, як повідомляє видання “Наші гроші”, відділ Овруцької райдержадміністрації Житомирської області придбав газ по ціні 6 783 грн, або по $848 за тисячу кубометрів. Таврійська міська рада купила газ по $847,5. “Харківський фізико-технічний інститут” — по $856. Ржищівський будівельний технікум — по $740.

Безумовно, купували і дешевше. Наприклад, ціна тисячі кубометрів газу для Цюрупинської спеціалізованої школи №4 склала лише $762,5. А відділ освіти Каланчацької райдержадміністрації сплатив не набагато менше — $595. І таких прикладів безліч.

Цікавою була реакція Міністерство енергетики та вугільної промисловості на ці тендери. Воно заявило, що ціни на природний газ при його продажі бюджетним організаціям є фіксованими, і в разі перевищення граничного рівня треба звертатися до контролюючих органів. Тобто, до міністерства.

Проте, досі не було жодної реакції з боку Міненерго на численні подібні публікації у ЗМІ.

Нагадаємо, більшість облгазів в Україні контролюються олігархом Дмитром Фірташем. Міністра енергетики Юрія Бойка, який є відповідальним в тому числі за постачання газу в Україну, вважають наближеним до Фірташа.

За даними ДК “Газ України” бюджетні установи за спожитий газ в 2011 році заборгували 22,783 млн грн. Рівень розрахунків становив 98,6%.

Тобто, бюджетні установи платять Фірташу та іншим постачальникам набагато більше інших — з державних коштів. А Міненерго та НКРЕ на це не звертають уваги. Теоретично, таке невтручання є допомогою у нанесенні збитків державному бюджету у надзвичайно великих обсягах. Проте, ми не чули, щоб Генпрокуратура розслідувала хоча б один такий випадок.

Де борги промисловості?

Далі було б логічно перейти до боргів за газ, який спожила промисловість. Але, на жаль, ми не знаємо цих показників. Таку інформацію має публікувати “Нафтогаз”, але вона перетворена на таємницю.

На офіційний запит “Економічної правди”, в прес-службі “Нафтогазу” відповіли, що інформація стосовно переліку найбільших боржників серед промислових підприємств не може бути надана.

“Відповідно до п. 4 частини 1 статті 13 Закону України “Про доступ до публічної інформації” НАК “Нафтогаз України” може бути визнана розпорядником інформації тільки щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них”, — резюмували в НАК.

Крім того, в “Нафтогазі”, який здійснює продаж газу промисловості, додали, що інформація про те, з якими підприємствами НАК судиться через борги, є комерційною таємницею.

У ДК “Газ України” виданню повідомили, що не існує практики публікації боргів підприємств за газ, оскільки це тисячі договорів.

Отже, газовий монополіст приховує інформацію, яка могла б підказати, підприємства яких олігархів дотує “Нафтогаз”.

Кого перевіряє Генпрокуратура?

Про поодинокі суми заборгованості промисловості перед “Нафтогазом” можна дізнатися з повідомлень Генпрокуратури, або знайти в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ми звернулися до ГПУ з проханням поінформувати, які ще аналогічні справи веде це відомство, і які факти вдалося знайти.

У Генпрокуратурі повідомили, що за даними “Нафтогазу” загальна заборгованість усіх категорій споживачів на 10 березня 2012 року становить 25,1 млрд грн. Борг за газ, спожитий у 2011 році, становить 10,3 млрд грн, у 2012 році — 7,9 млрд грн.

Віднявши борги ТКЕ, населення та бюджетних організацій від наведеної Генпрокуратурою цифри (10,3 млрд гривень), то можна припустити, що борг промислових підприємств за газ в 2011 році становив 6 млрд гривень. Це приблизні підрахунки.

За даними Генпрокуратури, найбільшими боржниками за природний газ є споживачі (усі категорії) Донецької області (4 млрд грн), Києва (3,3 млрд грн), Дніпропетровської та Харківської областей (по 2,4 млрд грн), Луганської області (2,3 млрд грн), Рівненської області (1,8 млрд грн).

“Повідомити повний перелік промислових підприємств, які перевірялися органами прокуратури у зв'язку із заборгованістю за спожитий природній газ, дати перевірок та факти, які були встановлені у ході перевірок, немає можливості, оскільки Генпрокуратура не є розпорядником запитуваної інформації”, — підкреслюють у відомстві.

У ГПУ додали, що органами прокуратури постійно проводяться перевірки підприємств-боржників за газ.

А в цей час уряд, як відомо, щомісяця заливає в газову монополію мільярди грн з бюджету шляхом конвертації ОВДП через держбанки, щоб розрахуватися з “Газпромом” за найдорожчий у світі, за підрахунками Януковича, газ.

 Юрій ВІННІЧУК