Тож, у Орбана немає повноважень взагалі на те, щоб представляти когось, крім себе.
Тому я не довіряю таким його заявам.
Що стосується заяви про припинення вогню. З одного боку, Угорщина, слід віддати їй належне, брала участь у Саміті миру та підписала загальну заяву. Угорщина — це член ЄС і вона має погоджувати зовнішню політику, координувати її із зовнішньою політикою Євросоюзу. А в документах Євросоюзу йдеться про необхідність припинення російської агресії.
Тому його політика, його заяви, вони все-таки мають узгоджуватись з загальним руслом європейської політики в цьому плані.
Фото: ОПУ
Віктор Орбан і Володимир Зеленський на чолі делегацій під зустрічі в Києві
Отож, я думаю, що його заява про припинення вогню — це доволі така дивна, м'яко кажучи, заява. І він звертається не за адресою. Бо, якщо йдеться про припинення вогню, то треба звертатись не до жертви агресії, а до агресора. Від кого залежить припинення вогню? Від агресора. Тобто він, за логікою речей, має зупинити вчинення злочину агресії і, відповідно, діяти згідно з міжнародним правом.
Заява Орбана — це дії в руслі китайського “мирного плану”? І чи може це бути пропозицією Москви?
Щодо китайців — це виключено, тому що в них своя політика, свій план, так званий “мирний”. Тому Орбан не представляє інтересу Китаю в цьому плані.
Щодо Москви, то, мені здається, максимум, це можна інтерпретувати як намагання вгадати думки або лінію Путіна.
Я не думаю, що є якась пряма вказівка з Москви чи він діє в інтересах Путіна безпосередньо. Але він намагається сказати щось, що сподобалося б Росії та Путіну. Я так це розумію.
Але прямої такої змови, скажімо, її немає. Просто є намагання сподобатися Путіну. Ось, скоріше за все, про це йдеться.
Представники України неодноразово наголошували, що замороження війни у підсумку призведе до посилення Росії та до продовження війни. Чи розуміє той же Віктор Орбан такі ризики, пропонуючи замороження?
Я думаю, що він це дуже добре це розуміє, бо він — досвідчений політик, який розуміє, що при свідомому замороженні, або, знаєте, самозамороженні, а це теж теоретично може бути, Путін скористається ним. Бо йому потрібна передишка для того, щоб перевести всю свою економіку на воєнні рейки, щоб накопичити сили, модернізувати армію, перегрупуватися і піти знову.
Він же не відмовляється від свого плану. Зупинити Путіна можуть лише такі гарантії безпеки, як вступ в НАТО, наприклад. А все інше означатиме лише час для Путіна. І Орбан це розуміє, безумовно. І робить такі заяви.
Фото: EPA/UPG
Віктор Орбан і Володимир Зеленський під зустрічі в Києві
Зважаючи на те, що така заява Орбана прозвучала публічно, якою мала бути наша адекватна відповідь, аби у підсумку і недружні держави не звинувачували нас у тому, що ми не бажаємо миру?
Якщо розібратись, то є тільки два варіанти до миру.
Перший варіант — це “peace through stress”, те, що Рейган називав, тобто мир з позиції сили. Це перший варіант.
Це означає допомогу жертві агресії та боротьбу з агресором. Це ізоляція агресора і надання військово-технічної допомоги жертві агресорів. Це перший варіант.
Другий варіант — це “abusement”, умиротворення агресорів шляхом територіальних поступок з боку жертви агресії.
Наголошую, що є тільки два варіанти. Третього просто немає, не може бути.
Це проблема і Орбана, і Китаю, і всіх бразильських миротворців.
Вони ж чомусь не можуть сказати: вони за відновлення територіальної цілісності України чи вони за те, щоб Україна віддала свої території агресору і таким чином винагородила агресора за його агресію. Вони ж цього не кажуть, бачите, вони уникають відповіді.
Але насправді вони не за перший варіант. Інакше вони б робили все, щоб надати жертві агресії необхідну військову допомогу.
Оскільки вони проти цього, то виходить, що вони за цей другий варіант — умиротворення агресора за рахунок України.
Фото: EPA/UPG
Віктор Орбан і Володимир Зеленський перед спільною пресконференцією після зустрічі в Києві
Чого варто очікувати, на вашу думку, Україні від періоду головування Угорщини в ЄС? Чи може спробувати Орбан тиснути ще більше на Україну, або ж блокувати рішення ЄС щодо України?
Повноваження головування в Раді ЄС — символічні, формальні та процедурні речі. Тобто вони не вирішальні. Насправді, хто відіграє ключову роль в decision making? Європейська комісія.
Вона формує адженду, порядок денний. А держава, яка головує, не може формувати порядок денний, вона може визначати лише черговість питань, які розглядаються в порядку денному, поставити якось.
Це мені нагадує головування в Раді безпеки ООН. Тут ситуація аналогічна. Вона, скоріше, має символічне значення.
Тому мені здається, що Орбан не буде навіть намагатися нашкодити Україні. Це буде видно, його одразу почнуть звинувачувати у тому, що він зловживає свою позицію. А він дуже обмежена людина. Тобто він робить заяви, блокує, але насправді балансує на межі, однак він ніколи не перетинає червону лінію.
Навпаки, він буде розповідати, як вболіває за Україну, як хоче допомогти Україні, буде наголошувати на цьому, підкреслювати таку коректність щодо України. І навряд чи він буде щось там робити проти нас.
І тому, можливо, він і приїхав, знаєте, створити таку видимість того, що Угорщина думає про Україну, думає про мир в Україні і так далі. Це така, знаєте, рекламна кампанія свого роду.
Фото: ОПУ
Прапори майорять під час зустрічі президентів України та Угорщини в Києві