Облігаційна війна: як “кинути” інвестора

Фінансова криза породила перших антигероїв на українському ринку корпоративних облігацій.

“Економічна правда” опитала найбільші банки та інвестиційні компанії України, і виявила кілька компаній і їхніх власників, яким вже навряд чи хтось дасть гроші у борг. З настанням кризових часів, ці компанії вирішили “пробачити” свої борги ринку.

Вони перекрили кисень усім

Практично одностайно, в “чорний список” потрапили п'ять структур: “Караван”, “Союз-Віктан”, “Сіті'ком”, “Квіза-Трейд” і Черкаська птахофабрика. Всі вони випустили облігації, які вважалися ринком надійними. Однак щойно настала криза, власники цих компанії вирішили не виконати свої зобов'язань.

 

“Якщо говорити про публічний ринок облігацій, злісними неплатниками я б назвав “Сіті'ком”, “Союз-Віктан”, “Квіза-Трейд”, Черкаську птахофабрику і” Караван “. Є й інші компанії, але папери цих п'яти активно торгувалися на вторинному ринку, і ці емітенти у підсумку просто “кинули” інвесторів”, — відзначив заступник голови правління Укргазбанку Станіслав Шлапак.

Експерти також згадували такі компанії, як “ЮТіСТ”, “Інтермаркет”, “Інсахарпром” і “Сумихімпром”. Вони менш відомі на ринку, але також відзначилися як неплатники.

Нікопольський завод сталевих труб “ЮТіСТ” однозначно у цьому ж списку. Нас він не зачепив — ми їхні папери продали за півроку до дефолту, а багато хто з ними постраждав”, — відзначив директор КУА “Фінекс-Капітал”, член рад УАІБ і АУФТ Ігор Когут.

За його словами, решта емітентів, які відчували або відчувають певні фінансові труднощі, все-таки йдуть на діалог, залучають для переговорів фінансових консультантів, в результаті проводиться реструктуризація.

Генеральний директор Української асоціації інвестиційного бізнесу Андрій Рибальченко розповів, що в списку злісних неплатників, за інформацією УАІБ, сьогодні точно знаходяться “Сумихімпром”, Черкаська птахофабрика, “Інтермаркет” та “Сіті'ком”.

“Інтермаркет”, на жаль, визнаний судом банкрутом. “Сумихімпром” — поки що ні, і у нас йде досить жорстке листування як з емітентом, так і з відповідними правоохоронними органами “, — підкреслив гендиректор УАІБ.

Список помічених у непорядності поведінці, за версією Асоціації, був дуже широким. Крім “Каравану”, УАІБ робила звернення 26-ти емітентам, які підозрювалися в організації фіктивного банкрутства.

“Інформацію про ці емітенти і їхніх власників ми ще в 2009 році спеціально вивісили на сайті, щоб народ знав своїх героїв в обличчя. Листування з цих питань у повному обсязі також є на порталі УАІБ. Ми спілкуємося і з прокуратурою, і з МВС, і з президентом, і з Кабміном, і з Верховною Радою”, — розповів Рибальченко.

За його словами, після оголошення списку з нього відсіялася більша частина компаній.

“Багато, хто, можливо, і збирався реалізувати подібну до “Каравану” схему, у підсумку відмовився. Ймовірно, власники вирішили, що ведення бесід з прокуратурою і МВС це більш витратна справа, ніж реструктуризація. Однозначно є заслуга УАІБ в тому, що зараз емітенти все-таки йдуть на реструктуризацію заборгованості”, — відзначив генеральний директор Асоціації.

У підсумку десятки інших компаній, які потрапили під удар кризи, знайшли сили провести реструктуризацію і продовжувати обслуговувати свої борги.

Шлапак навів у приклад компанію ЛУАЗ (”Богдан Моторс”). У неї теж виникли проблеми, але компанія пішла на діалог з інвесторами, і реструктуризувала свої облігації.

“А компанії, які ви назвали, фактично відмовляються від спілкування з інвесторами. Більше того, вони займаються відвертим шахрайством, яке підпадає під кримінальний кодекс. Я маю на увазі той же” Союз-Віктан “, який шляхом всіляких хитрощів і фальсифікацій змінював проспект емісії, виводив активи, банкрутував сам себе. І при цьому їхня горілка до цих пір продається в супермаркетах”, — відзначив він.

П'ятірка “лідерів”, наприклад, вирішила не платити, хоча, скоріш за все, була здатна це робити. Офіційні коментарі фінансистів на цей рахунок стримані, але в спілкуванні майже всі вони використовували слово “кидок”.

“Вони могли хоча б спробувати домовитися, розкритися перед кредиторами, щоб останні могли вивчити їхній бізнес і як наслідок піти на реструктуризацію. Думаю, що бажання платити за боргами у них відсутнє, адже вибрана ними тактика більш результативна “, — підкреслив Когут.

Він також відзначив, що не зважаючи на такі дії власників, народ як ішов до них у магазини та супермаркети, так і продовжує йти. Тобто це не сильно вплинуло на їхні грошові потоки. “Можна це сформулювати так: весь існуючий негативний PR для них не більше ніж собівартість у “бізнес-операції” під назвою “кидок”, де дохід — все те, що вони не повернули за своїми зобов'язаннями”, — додав директор КУА “Фінекс-Капітал”.

В свою чергу, самі дефолти, безумовно, вплинули на фінансовий ринок країни. Позитив виявився у тому, що ці компанії показали проблемні моменти в законодавстві і судах. Завдяки цьому стало зрозуміло, що будь-яке підприємство, яке випустило облігації, може не повернути борги.

Однак цей позитив схожий на досвід, зароблений кров'ю. Через таких “героїв” ринок корпоративних облігацій і банківського кредитування до сих пір простоює. Інвестори бояться придбати другий “Караван” або “Союз-Віктан”. Тому вони вважають за краще купувати ОВДП, гроші від яких розтануть в бюджеті, а не будуть живити ресурсами економіку.

“Кілька бізнесменів поставили хрест на своїй кредитної історії. Але, мабуть, їх це мало хвилює. Вони надали зовсім ведмежу послугу ринку, розкривши очі інвесторам на ризики, пов'язані з купівлею корпоративних облігацій в Україні. Цілком очевидно, що інвестори дуже сильно недооцінили ці ризики”, — розповів “Економічній правді” начальник управління фінансових ринків” ІНГ Банку Україна “Андрій Потапов.

“Економічна правда” вирішила розглянути окремо кожну з історії великих неплатників за своїми зобов'язаннями. До цього переліку потрапили “Караван”, “Союз-Віктан”, “Сіті'ком”, “Квіза-Трейд” і Черкаська птахофабрика, адже саме їхні дії стимулювали перекриття кисню всій економіці.

“Караван”

Дефолт “Каравану” став найгучнішим і обговорюваним на українському ринку облігацій. Ймовірно, це сталося тому, що група компаній не тільки обдурила інвесторів, але і стала на шлях відвертого шахрайства.

“У випадку з” Караваном “, все було зроблено цинічно, грубо, і у нас були матеріали, які підтверджували факти розкрадання і виведення активів”, — заявив генеральний директор Української асоціації інвестиційного бізнесу Андрій Рибальченко.

“Караван” запропонував реструктуризацію на драконівських умовах, на які більшість учасників не погодилися. Після цього він перевів активи на іншу юрособу, і тяжби тривають до цих пір”, — відзначив начальник управління фінансових ринків “ІНГ Банку Україна” Андрій Потапов.

“З “Караваном” — найбільш складна ситуація. Це просто несумлінні дії. Не думаю, що фінансовий стан був настільки гнітючим, щоб “пробачити” всім свої борги і вивести бізнес на нову структуру. Це найбільш кричущий факт ухилення від своїх зобов'язань на ринку облігацій”, — підкреслив голова правління КУА “УкрСиб Ессет Менеджмент” Максим Купрін.

Довідка. Що таке “Караван”

Група компаній (ГК) “Караван” заснована в 2001 році. Вона об'єднує проекти в сфері комерційної нерухомості й рітейлу. Перший вид бізнесу — мережа продуктових гіпермаркетів “Караван” у Києві, Харкові, Чернівцях, Дніпропетровську та Житомирі. Цією мережею управляла ТОВ “Караван”, яка і перестала обслуговувати свої облігації.

Другий вид бізнесу — три будівельних гіпермаркети в Харкові, Рівному і Черкасах під управлінням ТОВ “Караван Будівельний”.

Третій вид бізнесу — компанія Karavan Real Estate Limited, яка управляє 3-ма діючими ТРЦ “Караван” у Києві, Харкові і Дніпропетровську, а також 16-ма проектами на різних стадіях розвитку.

Серед цих проектів п'ять ТРЦ у Дніпропетровську, Харкові, Кривому Розі та Сімферополі, сім ділянок на етапі проектування в шести містах України та чотири недавно придбаних земельних ділянок Києві, Харкові, Дніпропетровську та Донецьку.

У 2007 і 2008 роках Група компаній рішуче набрала боргів. Крім отримання кредитів у банках, були випущені облігації трьох серій на загальну суму 190 мільйонів гривень.

Крім того, Karavan Real Estate Limited за допомогою інвесткомпанії “Ренесанс Капітал Україна” зробила два приватних розміщення акцій серед міжнародних портфельних інвесторів, і залучила 155 мільйонів доларів.

Зокрема, співвласником компанії стала всесвітньо відома CitiGroup, яка пообіцяла виділити до 140 мільйонів доларів.

Це було вагомим чинником, чому ринок з оптимізмом сприйняв три випуски облігацій “Каравану”. Ці папери мали найвищі рейтинги, і їх купували страхові компанії та інвестиційні фонди. Вони навіть потрапили до портфелю Пенсійного фонду Національного банку.

Вперше довіру ринку було підірвано 8 березня 2009року. Того дня власники облігацій ТОВ “Караван” отримали лист, в якому компанія повідомляла, що вже в 1-2 кварталі не зможе обслуговувати свої зобов'язання.

В той час, у розпал кризи, подібні звернення тоді не були рідкістю. У лютому 2009 року загальний корпоративний борг перед кредиторами складав 219 мільйонів гривень, з них 157,9 мільйонів були випуски облігацій, а інші — кредити.

Втім, тоді здивував сам текст листа. Інвесторам запропонували продати облігації “Каравану” за ціною не більше 50% їхнього номіналу.

Реально ж, під час зустрічей “Караван” пропонував купити облігації в інвесторів по 40% їхнього номіналу — за 400 гривень замість 1000. Саме така пропозиція говорила про те, що гроші у групи були, але бажання йти на цивілізовану реструктуризацію не було.

На такий ультиматум “Каравану” інвестори не погодилися. А власники мережі відповіли виведенням активів.

“Коли настала криза, власники “Каравану” прямо заявили: “Або ви продаєте нам свої облігації з величезним дисконтом від номіналу, або ми виводимо активи”. Так вони і вчинили — вивели всі активи і почали торгувати через іншу юридичну особу, залишивши кредиторам просто “пустушку”, — розповіла “Економічній правді” голова ради директорів компанії “Інвестиційний Капітал Україна” Валерія Гонтарєва.

Факт “кидка” інвестори зафіксували вже у березні-квітні 2009 року. 30 березня компанія таки не виплатила третій за рахунком купон за облігаціями серії “С”, а 30 червня проігнорувала оферту (можливість дострокового викупу паперів у власників — ред.).

25 травня “Караван” також не перерахував відсотки за бондами серії “В”.

У цей же самий час фінансові потоки з ТОВ “Караван” та компаній, що виступали гарантами компанії в Харкові, Дніпропетровську, Житомирі та Чернівцях були переведені на іншу компанію — ТОВ “Адвентіс”.

Сьогодні саме цій структурі надходить вся виручка гіпермаркетів “Караван” у різних містах України.

“Зникло бажання виконувати зобов'язання емітента і у його поручителів ТОВ “Караван Харків”, ТОВ “Караван Харків Плюс”, ТОВ “Караван Чернівці”. Крім того, що всі вимоги власників облігацій проігноровані поручителями, сам емітент намагається оскаржити в суді договір поруки, оскільки це “порушує його права”, — зазначив президент групи компаній “Спарта” Олександр Суляєв.

Один із поручителів — ТОВ “Караван Чернівці”, також, пішов за прикладом ТОВ “Караван”, змінивши місце дислокації на Київську область і ставши банкротом

Влітку того ж року виявився ще один цікавий момент. Спочатку ТОВ “Караван” розташовувався там же, де знаходиться ТРЦ “Караван” у Києві — на вулиці Лугова,12.

Коли з'явилися перші новини про дефолт, компанія поспіхом переїхала в місто Вишневе Київської області. Трохи пізніше компанія опинилася вже в Миколаєві.

“Марні спроби тримачів облігацій повернути свої інвестиції робилися на тлі активної протидії представників емітента, включаючи кількаразову зміну місця його реєстрації, а також ініціювання процедури банкрутства ТОВ “Караван” як “відсутнього боржника” у господарському суді Миколаївської області.”, — розповів Суляєв.

За його слоами, ініціатором процедури банкрутства є поручитель ТОВ “Караван” за великим банківським кредитом, зареєстрованим у Києві якраз у приміщенні торгівельного центру Караван Megastore.

Зміна адреси давала прості переваги. По-перше, пошта йшла в нікуди.

По-друге, інвестори подавали позови до судів за місцем реєстрації “Каравану”, але постійно промахувалися.

“Після цього вони почали перереєстрацію юридичної адреси компанії, і ми навіть не могли визначити, куди подавати до суду. У підсумку, компанія намагалася себе збанкрутувати за новим місцем реєстрації в Миколаївській області”, — підкреслила Гонтарєва.

А вже у листопаді 2009 року в миколаївському суді за власним позовом власникам “Каравану” вдалося отримати рішення суду про банкрутство ТОВ “Караван”.

Справу навіть передали виконавцям. Однак завдяки спільним зусиллям учасників ринку Вищий господарський суд України скасував рішення суду Миколаївської області про визнання компанії банкрутом.

Є ще один цікавий момент. Влітку 2009 року власники активно намагалися продати магазини мережі. Крім усього іншого, маючи виходи на закордонних покупців рієлторська компанія DTZ пропонувала той самий торговий центр “Караван” по вулиці Луговій в Києві.

До того часу у справі “Каравану” буквально посипалися заяви в правоохоронні органи. Наприклад, керуючий Пенсійним фондом НБУ Сергій Брагін подав заяву в міліцію з вимогою порушити справу за фактом заволодіння посадовими особами ТОВ “Караван” грошима інвесторів шляхом шахрайства.

А влітку 2009 року ціла Група інвесторів звернулися з прокуратури з вимогою порушити кримінальну справу також за фактом шахрайства . У тексті листа докладно описана історія “кидка” інвесторів.

Крім того, кілька разів в 2009 і 2010 році в Генеральну прокуратуру, а також у прокуратуру Миколаївської області та Києва зверталася Українська асоціація інвестиційного бізнесу.

УАІБ, що об'єднує 380 керуючих компаній, просила перевірити факт ухилення власників “Каравану” від сплати своїх боргів.

Однак у грудні 2009 року миколаївська міліція відмовила в порушенні кримінальної справи. Цей висновок був оскаржений, і матеріали пішли до суду, звідки до цих пір в міліцію не повернулися.

А в березні 2010 року прокуратура Києва закрила справу проти компанії за позовом “Альфа Банку”. Тільки після звернення УАІБ Генпрокуратура повторно відкрила справу і відправила її на дорозслідування.

В свою чергу, учасники ринку сумніваються, що зусилля прокуратури дадуть ефект. “Сьогодні, внаслідок дій УАІБ, вдалося домогтися певних результатів. Поки що вони віртуальні. Зупинено процедуру банкрутства ТОВ “Караван”, але на самому підприємстві активів не залишилося. Цими питаннями займається прокуратура”, — розповів Рибальченко.

Сьогодні “Караван” як бізнес почуває себе непогано. Але отримати свої гроші назад інвестори вже навряд чи зможуть.

“Після дефолту за облігаціями емітент перевів всю свою операційну діяльність на іншу компанію — ТОВ “Адвентіс”. Бізнес торгового центру Караван Megastore не перестає генерувати дохід, охочі орендувати торгові площі підприємці продовжують товпитися в черзі, але як не дивно, це вже не має ніякого відношення до ТОВ “Караван” та його кредиторів”, — сказав Суляєв.

“Я знаю, що деяким інвесторам вдалося домогтися порушення кримінальної справи. Але через те, що бізнес зареєстрований на офшорну компанію, власників, дістати практично неможливо. Всі звинувачення лягають на топ-менеджерів, яких регулярно звільняють, і призначають нових”, — підкреслила Гонтарєва.

Втім, інвестори все-таки намагаються повернути свої гроші. Так, в лютому УАІБ звернулася до Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку з проханням перевірити стосунки між пов'язаними особами компаній Karavan Real Estate і ТОВ “Караван”, що допустила дефолт за своїми облігаціями.

Незважаючи на старання ринку, нещодавно Karavan Real Estate Limited вирішила відновити реалізацію розпочатих раніше проектів торгово-розважальних центрів в Дніпропетровську і Кривому Розі.

А значить, кошти у власників компанії є, і “світити” їх власники мережі не бояться. Ідея — побудувати свій новий бізнес на гроші “кинутих” інвесторів процвітає. Напевно вони щось знають?