Обезголовлена палата: що означає для України відставка спікера Конгресу США?

Політична драма, що розгорнулася днями на Капітолійському пагорбі, призвела до небаченого в політичній історії США усунення спікера Палати представників. Привнесений жорстким протистоянням у лавах республіканців хаос збережеться надовго, що вплине й на виділення допомоги Україні.

Каденція Кевіна МакКарті на посаді спікера Конгресу була нелегкою від самого початку. На проміжних виборах торік республіканці здобули хитку більшість. Спікеріада обернулася для конгресмена МакКарті чотирнадцятьма колами пекла, перш ніж, уклавши угоду з купкою трампістів, він після п’ятнадцятого голосування посів крісло спікера. Це стало технічно можливим, коли Метт Гетц лише зареєструвався для голосування, знизивши в такий спосіб поріг кількості голосів, необхідних для ухвалення резолюції. І саме конгресмен Гетц натиснув на спусковий гачок, що вибив Кевіна МакКарті з крісла спікера 269 днів по тому.

За свою коротку каденцію спікеру МакКарті довелося звиватися вужем на сковорідці, аби задовольнити забаганки галасливої та гіперактивної купки крайньоправих, балансуючи між ширшим колом однопартійців і демократів. Утім, за таких несприятливих умов спікер МакКарті спромігся досягнути компромісу з президентом США щодо боргової стелі, що відвернуло дефолт. Минулого тижня він відіграв ключову роль в уникненні дуже непопулярного серед виборців припинення фінансування уряду, знову поклавшись на голоси демократів. Саме це й розлютило запеклих трампістів, передусім Метта Гетца та Марджорі Тейлор Грін.

Небезпідставно Метт Гетц підозрював спікера в тому, що частиною угоди з демократами є винесення “за дужки” з подальшим голосуванням “у пакеті” двох надзвичайно важливих питань. Перше — це фінансування заходів посилення безпеки на південному кордоні Сполучених Штатів. Трамп за свою каденцію не спромігся побудувати стіну, тим більше примусити мексиканців заплатити за це. Друге питання — це асигнування 300 млн дол. допомоги Україні. Якщо перше цілком укладається в порядок денний трампістів, та й республіканців загалом, то друге є подразником для крайньоправого крила партії. Власне Метт Гетц і Марджорі Тейлор Грін доєдналися до культу поклоніння Дональду Трампу в питанні припинення допомоги Україні.

Адміністрація Байдена явно не розраховувала на усунення спікера, котрий мав невиконане зобов’язання. У переддень політичної драми міністр оборони Ллойд Остін закликав Конгрес “виконати зобов’язання Америки щодо надання терміново необхідної допомоги народу України, який захищає свою країну від сил тиранії”. Паралельно з цим Пентагон поінформував конгресменів про те, що вже “вичерпав майже всі доступні кошти на безпекову допомогу для України”, а також про відсутність коштів на “поповнення запасів наших військових зброєю та боєприпасами, які ми надали для підтримки України”. За даними The Wall Street Journal, залишок для України становить трохи більш як 5 млрд дол., яких вистачить на кілька місяців, і ще 1,6 млрд — для поповнення власних запасів.

Президент Байден поспішив запевнити, що допомога надійде, адже “за жодних обставин ми не можемо допустити, щоб підтримку України з боку США було перервано”. Ситуація в Палаті представників змусила Джо Байдена зателефонувати лідерам європейських країн, Канади, Японії та керівництву ЄС, аби переконатися, що тимчасова затримка американської допомоги не вплине на ситуацію в Україні.

Добрими новинами стали ухвалення Європарламентом резолюції щодо перегляду бюджету ЄС, яка передбачає 50 млрд євро допомоги на 2024—2027 роки, а також озвучена в Києві під час засідання міністрів закордонних справ ЄС пропозиція Жозепа Борреля виділити 5 млрд євро наступного року. Це додає визначеності, але без розв’язання кризи в Палаті представників не розблокувати вкрай необхідну цьогоріч допомогу.

Скільки триватиме обрання нового спікера й хто ним стане — питання відкриті. Також невідомо, що станеться із самим зачинателем “дружньої” поножовщини, адже Метт Гетц перебуває під розслідуванням комітету з етики за звинуваченнями в сексуальних домаганнях, уживанні заборонених наркотиків та іншій неправомірній поведінці. До того ж успіху в операції “усунення” було досягнуто всіма наявними в залі голосами демократів, яким вигідний безлад у таборі опонентів, і лише сім однодумців-республіканців доєдналися до ініціатора.

Показовим є те, що серед них не виявилося Марджорі Тейлор Грін, котра тримає носа за вітром, тобто Дональдом Трампом. У перерві судової тяжби за звинуваченням у шахрайстві сорок п’ятий президент критично висловився щодо дійства в Палаті. “Чому республіканці завжди б’ються одне з одним? Чому вони не б’ються з радикально лівими демократами, котрі руйнують нашу країну?”, — оприлюднив допис у власній соціальній мережі з гучною назвою “Правда” Дональд Трамп.

Дехто з колег-однопартійців пропонує позбавити Метта Гетца мандата. Однак колишній спікер Палати представників Ньют Гінгріч радить лише “виключити Метта Гетца з Конференції республіканців Палати представників, позбавити його всіх обов’язків у комітеті та ресурсів, окрім тих, які надані окремим членам”, вважаючи це “розумною відповіддю на його саморуйнівні зусилля, спрямовані на підрив Республіканської партії”.

Пересічні американці, згідно з опитуванням Economist/YouGov, вважали винними в паралічі Конгресу окремо республіканців (29% опитаних), демократів (27%), а також усіх їх разом узятих (32%). Навпіл розділилося суспільство й у негативному ставленні до Республіканської (54%) та Демократичної (52%) партій. Навряд чи усунення спікера з не зовсім зрозумілих причин і турбулентність переобрання нового додадуть позитиву.

Малоймовірно, що традиційні республіканці підуть на компроміс із демократами. А отже, наступник стикнеться з тією ж необхідністю домовлятися з “могутньою купкою”, аби посісти крісло. Ба більше, на нього намагатимуться накинути аркан партійної дисципліни з вирішальним голосом трампістів.

Річ у тім, що конгресмен Гетц намагався примусити Кевіна МакКарті дотримуватися неформального правила Гастерта, що забороняє спікерові йти на домовленості з протилежною партією, коли в його власній немає підтримки більшості щодо конкретного питання. Сталою практикою Конгресу було і є погодження “пакетом” ініціатив обох партій. Якщо це зміниться, то, наприклад, не можна буде проголосувати разом виділення грошей на посилення кордону з Мексикою й допомогу Україні.

Минулого тижня підтримка українського законопроєкту здобула 101 голос республіканців, водночас проти проголосувало 117. Проблемними можуть бути голосування навіть за підтримки щирих симпатиків України. Так, конгресмен Браян Фіцпатрік заявив: “Багатьом із нас це (підтримка України. — О.Х.) геть небайдуже, й це пагорб, на якому ми готові померти. І ми збираємося розпочати цю боротьбу, і ми збираємося виграти цю боротьбу”.

Голова комітету із закордонних справ Майкл МакКол покладається на колег із верхньої палати. “Ми отримаємо від Сенату законопроєкт про фінансування України, і я очікую, що він піде на розгляд. Це пройде”, — сказав він. “Переважна більшість республіканців у Сенаті підтримає поєднання безпеки кордонів, фінансування України й допомоги в разі стихійного лиха”, — запевнив сенатор Ліндсі Грем. Окрім того, він вважає, що сенатори виділять Україні “60—70 мільярдів, а не 24”, що їх запросив президент Байден.

Як усі традиційні республіканці, сенатор Грем вважає, що полишення України обернеться катастрофою як у Європі, так і в Індо-Тихоокеанському регіоні. “Путін піде далі. Ви пропустили всю Другу світову війну, якщо не знаєте, чим закінчується цей фільм. Республіканці, які кажуть, що Україна для нас не має значення, — ви помиляєтеся”, — наголосив упливовий сенатор. Та однаково не уникнути необхідності того, щоби спікер Палати поставив резолюцію на голосування й воно відбулося — чи то за партійною дисципліною, чи то на власний розсуд.

Кевін МакКарті не збирається знову висувати свою кандидатуру, й уже почали з’являтися прізвища його ймовірних наступників. Так, одним із перших було названо прізвище “батога” республіканської більшості Тома Еммера. Він неодноразово висловлювався за підтримку України, домовлявся з виробниками боєприпасів свого штату щодо їх безоплатної передачі ЗСУ. Ба більше, він був серед тих республіканців, які минулого тижня віддали голоси за резолюцію про виділення 300 млн дол. допомоги. Лідер більшості Стів Скаліс висловлювався щодо України нейтрально, але голосував за ленд-ліз та виділення допомоги і 2022-го, й цього року.

Більш проблемними для України виглядають конгресмени Кевін Герн та Джим Джордан, які голосували проти асигнувань на допомогу України й критично висловлювалися щодо підтримки. Обидва політики слідують гаслу “Америка передусім”. Конгресмен Джордан каже, що хоче, щоб Україна перемогла в цій війні, “давайте її підтримаємо, але я не знаю, чи потрібно нам надсилати туди ще купу доларів американських платників податків”.

Республіканці намагатимуться якнайшвидше владнати питання щодо обрання нового спікера. Тиснутиме на них і необхідність ухвалити бюджет до завершення дії проміжної резолюції. Від характеру спікера та політичних домовленостей, що забезпечать його потрапляння на посаду, залежатиме, в якому форматі розглядатимуть питання допомоги Україні.

Найімовірніше, компроміс щодо українських питань буде знайдено, адже конгресменам необхідно буде забезпечувати проходження резолюцій і в Сенаті, де прихильники України мають потужніші позиції. Втім, до президентських виборів залишається трохи більш як рік. Іще одна каденція Трампа може бути потрясінням не лише для України. З іншого боку, перешкоди на шляху Трампа до Білого дому можуть спричинити громадянське протистояння, драматичніше за те, яке ми спостерігали цими днями в Палаті представників, і навіть більш руйнівне, ніж 6 січня 2021 року навколо та всередині Конгресу.

Попри такий похмурий сценарій у Києва ще є час, аби виправити ситуацію за допомогою масштабної роботи в осередках проблемних республіканців. Якщо немає змоги вплинути на запеклого конгресмена-трампіста, можна й треба спробувати достукатися до сердець і мізків його виборців. Роботи вистачить для депутатів, громадських діячів, експертів і активістів. Водночас слід готуватися й до найнеприємнішого сценарію — значного зменшення або повного припинення допомоги Україні. 

Олександр ХАРА, експерт Центру оборонних стратегій, експерт “Майдану закордонних справ” (2014-2020 рік)