Обід без Януковича

Політика Леоніда Кучми приходить на порятунок президенту Януковичу, який втратив довіру Євросоюзу, але водночас остерігається поглинання Росією.

Після відмови Януковича відвідати єдиний український захід у Давосі, де він почув би чергову порцію критики, від влади на ланч були делеговані віце-прем'єр Юрій Бойко та міністр закордонних справ Леонід Кожара.

Опозицію були запрошені представляти Віталій Кличко та Арсеній Яценюк. Темою заходу стало банальне і завжди актуальне питання — куди рухатися Україні, на Схід чи Захід. Оскільки тема жована-пережована, а Україна сьогодні в аутсайдерах цікавих новин, український обід на швейцарському курорті відвідали переважно самі українці, що прилетіли до Давоса, а також небайдужі росіяни.

Запланований міністр закордонних справ Туреччини Махмет Давутоглу так і не з'явився. Дехто, як власник Лукойла Вагіт Алекперов, прийшов і тут же пішов, дізнавшись, що Януковича не буде. Ну не Бойку ж йому скаржитися на нестерпні умови, створені для Одеського нафтопреробного заводу?

Зате прибув Олександр Ярославський у супроводі молодої дружини, з якою почав загравати власник МТС московський бізнесмен Володимир Євтушенков.

— Ты не боишься, что всі подумают, что это моя девушка? ­— пожартував росіянин, коли внаслідок розсадки вона опинилася між Ярославським і Євтушенковим.

Ярославський, який наприкінці минулого року шокував багатьох продажем команди “Металіст”, був у доброму гуморі. Обговорюючи цю тему, від задоволення він потирав руки.

— Вообще я не собирался продавать клуб. У меня был создан десятилетний фонд “Металлиста” — 400 миллионов долларов. Но вкладывать столько денег и иметь такой геморрой с местной властью? Теперь у меня есть денежки есть, и денежки немалые.

— А кто такой этот Курченко, которому вы продали команду?

— Понятия не имею, — відмахнувся Ярославський, відмовляючись вдаватся в подробиці.

Віталій Кличко прибув разом зі своїми депутатами — Ольгою Бельковою, яка ще кілька місяців тому працювала у Пінчука, та Оксаною Продан. Боксер тепло обійнявся із Вадимом Новинським, молодшим партнером Ахметова у металургії.

— Ну вот, теперь опять напишут, что меня финансируют олигархи, — засмутився лідер УДАРу, побачивши біля себе журналіста “Української правди”.

Сам Новинських охоче показував свій український паспорт, який він отримав минулого року — після указу президента Януковича про надання йому громадянства та спільного політу на Афон.

Арсеній Яценюк замість соратників узяв дружину Терезію.

— Я не дуже з того сумую, — відповів він на питання про відсутність українського “гаранта” на обіді у Давосі.

— А що би ви хотіли запитати у Януковича?

— Нічого, мені все і так зрозуміло, — зізнався Яценюк. — Але якби він приїхав, то почув би багато запитань, на які ми не отримали би відповіді.

Сама дискусія цього року мало відрізнялася від попередніх. Якщо слухати аудіозапис без відео, було би складно визначити, якого року цей файл — і де саме відбувається подія, в Давосі або Ялті?

На відміну від круглого столу з питань благодійності, який щороку збирає аншлаги, український політичний ланч у Давосі — з бюджетом 120 тисяч доларів! — невідкладно потребує нових підходів та свіжих облич.

Три плюс один мінус Євросоюз?

Отже, і цьогорічне засідання було присвячене темі, куди рухатися Україні. З метою дослідження у фойе встановили термінали, аби гості ланчу могли проголосувати за те, куди вступати Україні. Можна було здійснювати волевиявлення необмежену кількість разів та громадянам будь-яких країн. З великим відривом перемогла ідея Євросоюзу — 57 відсотків, за Митний союз — 6 відстотків. Міністр Кожара обрав третій варіант — нікуди не вступати, а укласти угоди про зони вільної торгівлі з ЄС та Митним союзом.

— Ви не уявляєте, як часто я чув запитання: “Віктор, куди іде Україна — на схід чи на захід?” — почав обід англійською мовою Пінчук та дав традиційну відповідь. — Це хибна дилема. Україна на схід чи на захід — це як обирати між борщем та голубцями. Друзі, спробуйте обидва блюда!

За відсутностні Януковича та його фаворитів протистояння у дискусії змістилася від з'ясування стосунків між владою та опозицією в площину “Росія-Україна”.

Модератор Христя Фрилянд — редактор Thomson Reuters Digital — почала запрошувати гостей на подіум.

— Людина, яка не потребує представлянняа на різних аренах — Віталій Кличко. Спортивний герой, який почав політчну кар'єру... — розсипалався вона у компліментах.

Значно стриманіше вона представила іншого опозиційного промовця.

— ...А це Арсеній Яценюк, інший український провідний політик.

Кличко і Порошенко. Фото Сергія Ілліна, фонд Пінчука

Виступи опозиціонерів були передбачувані та повторювали все те, що вони багаторазово виголошували в Україні. Кличко жодного разу не згадав справу Тимошенко.

— Є люди, які кажуть, що проблеми України може вирішити сильна рука, яка зробить реформи. Концентрація влади, диктатура — це заморожування ситуації. Влада показала, що їх реформи неефективні, — критикував боксер.

— Ми як опозиція віримо, що в довгій перспективі Україна має бути членом Євросоюзу, — взяв слово Яценюк. — Я маю назвати одну ключову перешкоду — окрім корумпованого уряду, це справа Юлі та політичні переслідування.

Ім'я Тимошенко вперше пролунало протягом заходу, коли минула вже година дискусії.

Головним промовцем від влади був Бойко, який здивував тим, що без шпаргалки говорив англійською мовою.

— Ми маємо новий уряд, який втілює амбітні плани побудови нової економіки, — почав Бойко розповідати про те, як гарно живеться в Україні..

Віце-прем'єр оголосив, що уряд планує визначити десять галузей, яким буде надана державна підтримка, щоб вони “рухали економіку вперед”. Колись таке саме обіцяла і Тимошенко, тільки вона збиралася визначити 22 лінії “Українського прориву”.

— Згідно з нашим законом, і відповідно до позиції президента, Україна обрала Європейський Союз, — сказав Бойко на питання, записане в назві панелі.

Яценюк, Кудрін, Бойко. Фото Сергія Ілліна

Загалом же Бойко з Кожарою змагалися, хто краще похвалить чинне керівництво держави.

— Існує багато ознак покращення внутрішньої ситуації після обрання президентом Віктора Януковича, — розповідав новий міністр закордонних справ. — В уряді діє одна команда, яка іде шляхом реформ. А українські люди отримують переваги від стабільної економічної та політичної ситуації.

Кожара жодним словом не обмовився про членство України в Євросоюзі як мету, натомість оголосив ще одну домашню заготовку, яку Янукович викладає щоразу за кордоном:

— Для нас євроінтеграція — це втілення європейських стандартів всередині України. Українці мають насолоджуватися усіма свободами Євросоюзу.

Виступ Кожари був таким євроскептичним, що в один момент навіть складно було зрозуміти — він обмовився чи свідомо шукає привід нівелювати євроінтеграцію:

— Щодо Європейського союзу сьогодні — на жаль, статутні документи цього союзу не дозволяють Україні приєднатися до нього в будь-якій якості.

Оскільки перед цим Кожара довго розповідав про Митний союз, то згадка тут про ЄС могла бути просто випадковою помилкою. Адже насправді статутні документи Євросоюзу якраз навпаки — дозволяють Україні бути членом цього об'єднання.

Про стосунки з Митним союзом Кожара повторив за Януковичем.

— Україна оголосила, що наша мета — співпрацювати за формулою 3+1. Ми не маємо чіткої відповіді від Митного союзу. Але Україна може бути пов'язана з будь-яким — я підкреслюю, з будь-яким економічним об'єднанням у світі у форматі асоційованого чи афільованого члену.

Європейські педагоги втомили українських “реформаторів”

— Тож Україна може бути частиною ЄС, але має бути запрошена, — інтерпретувала Фрилянд виступ Кожари. — Які думки Європи з цього приводу?

Слово взяв відставний Верховний комісар Євросоюзу Хав'єр Солана, який нарешті розрядив обстановку — але сам навіть про це не здогадався.

— Дозвольте подякувати Віктору Ющенко за організацію цього обіду... — почав Солана, сплутавши прізвища українців.

Зал здригнувся від сміху, на фоні якого особливо виразно було чути Петра Порошенка. Солана так і не зрозумів, що сталося — і чому всі веселяться.

— Не ланч, так-так! — почав він виправлятися. — Ланч буде пізніше.

Екс-єврочиновник порадив Україні поспішати — бо наступного року будуть вибори в Німеччині, що заволодіють думками всіх європейців.

— Не гайте час, будь-ласка. Ви можете отримати Угоду про асоціацію з ЄС. Це можливість. Я не хочу повторювати, що для цього має бути зроблено. Ми мусимо мати спільне розуміння фундаментальних ціностей, починаючи з верховенства права...

Хоча Солана уже багато років на пенсії, але його не облишала звичка висловлюватися максимально дипломатично та без прізвищ.

Кожара і Солана. Фото Сергія Ілліна

Набагато виразнішим був екс-президент Польщі Александр Кваснєвський, який зараз також є спецпредставником Європарламенту з українських справ.

— Дорогі українські друзі, я розумію, що у вас незалежні суди, і прокурори також незалежні. Але те, що ми бачимо у випадку Юлії Тимошенко, Григорія Немирі та Сергія Власенка — це все результати роботи цих органів.

Квасьневський, який за останній рік регулярно бував в Україні, не приховував розпачу.

— Якби я був українським політиком, я би дуже розізлився через такого типу “незалежність”! Бо вона призводить до політичних проблем та викривлення іміджу держави. І заради Угоди про асоціацію необхідно прибрати ці політични помилки.

— Ми чули критику української влади. Я бачу, що члени уряду прямо тримтять від бажання відповісти, — передала Фрилянд слово Бойку.

— Ми хочемо рівного діалогу з нашими партнерами в Європі чи Росії. Бо зараз це нагадує стосунки між учителем та учнем, — відповів віце-прем'єр. — Ми не готові до цієї ролі. Ми не ідеальні, але ми — молода країні з динамічним суспільством.

— Тобто — жодної домашньої роботи для України, — підсумувала модераторка.

Відповісти Бойку знову зажадав Квасьневський:

— Вибачте, дорогий віце-прем'єр, але якщо ви хочете бути членом великої організації — то маєте якийсь час бути учнем. Вчитель може бути дуже нудним. Коли ми були кандидатами до ЄС, це був жахливий час. Кожен казав мені про домашню роботу. Інколи в мене виникало почуття, що мені абсолютно не цікавий Євросоюз...

— Я не буду спорить с Александром, но нас нелья сравнивать, — попросив слово для відповіді екс-президент Кучма, який і був архітектором системи, яку зараз критикують всі на Заході. — Даже если бы Польша была против вступления в ЕС, ее все равно туда бы приняли.

Полум'яним адвокатом інтеграції до Митного союзу виступив російський десант.

— Нам правильнее двигаться к западным стандартам вместе, чем врозь, — агітував екс-міністр фінансів Олексій Кудрин. — Украина имеет половину от российского ВВП на душу населения. Вопрос “Запад или Восток” — он надуманный.

— Постановка вопроса достаточно искусственна. Это как если бы мы выбирали между обедом у Виктора Пинчука и обедом у британской королевы, куда никто из сидящих здесь приглашение не получал, — підтримав Кудріна екс-міністр економіки, а зараз — керівник “Сбербанка России” Герман Греф.

Його явно роздратував польський екс-президент.

— Господин Квасьневский достаточно легко дает советы стране, которая значительно больше, чем Польша. И история ее не менее достойная, чем история Польши, — обурювався Греф. — Украина по своему потенциалу сопоставима с Британией.

Греф біля мікрофона. Фото Сергія Ілліна

Не приховуючись, Греф займався “тролінгом” Квасьневського.

— Нам всем надо немного более уважительно к ним относиться — и не надо их никуда тащить. Они сами разберутся, куда им идти.

І тут же додав, що варіант, в принципі, може бути лише один.

— Россия никуда не денется, будет иметь громадное влияние, а народ Украины и народ России не простит никакие разрывы.

— Вы правы, Герман — у Пинчука кормят намного лучше, чем у королевы, — недоречно пожартував Яценюк. — Справді, у короткій перспективі Митний союз зрозуміліше і краще. Це — нижчі ціни на енергоносії, менше демократії. Але ми не хочемо в новий Радянський Союз. У того хоча би була ідеологія, а яка ідеологія у Митного союзу?

Суттєвою відмінністю цього Давосу стало те, що представники влади більше не казали про членство в Євросоюзі як мету — зате уже у відкриту говорили про формалізацію стосунків із Митним союзом.

Поставити крапку випала честь міністру Кожарі, який не схибив:

— Схід чи Захід, сало або борщ — будь ласка, не ставте нас перед такою дилемою. Ми хочемо все! Бо ми — молода голодна держава.

“З молодими голодними чиновниками” — забув додати Кожара.

Поїздка журналіста “Української правди” відбулася за сприяння Фонду Пінчука

 

Сергій ЛЕЩЕНКО