Новые правила на валютном рынке: что означают и кого касаются

Національний банк побачив ознаки стабільності на валютному ринку і зробив крок, який анонсував ще в лютому.

Відтепер при отриманні валюти на рахунок клієнта банк не повинен продавати частину надходжень на міжбанківському валютному ринку.

Чинна норма, яка зобов'язує підприємців продавати 30% валютної виручки на міжбанку, перестає діяти з 20 червня. Валютні надходження бізнесу, зараховані на розподільчі рахунки протягом 19 червня, вже не підлягають обов'язковому продажу.

Валютна відлига

Повне скасування цієї норми відбулося в рамках лібералізації валютного регулювання. Раніше Нацбанк опублікував дорожню карту змін, які регулятор планує здійснити для досягнення режиму вільного руху капіталу.

Скасування обов'язкового продажу частини валютних надходжень стало можливим завдяки ухваленню закону про валюту. З 2012 року існувало правило обов'язкового продажу 50% валютної виручки. У 2014 році на фоні економічної кризи та суттєвої девальвації гривні НБУ встановив норму продажу валютної виручки на рівні 100% і поступово знижував її до 30%.

На думку представників Нацбанку, чергове валютне послаблення не матиме негативних наслідків для макрофінансової стабільності.

“За статистикою останніх років, коли норматив обов'язкового продажу валютних надходжень становив 50%, і з 1 березня 2019 року, коли він був зменшений до 30%, бізнес продавав понад 90% валюти”, — заявили у прес-службі НБУ.

У діловому середовищі позитивно оцінили крок НБУ.

“Це черговий крок до повноцінної валютної лібералізації та забезпечення вільного руху капіталу відповідно до угоди про асоціацію України з ЄС.

До того ж, це абсолютно нормальна світова практика. Добре, що це врешті знову повноцінно запрацює в Україні”, — наголосив керівник департаменту з представництва інтересів компаній-членів Європейської бізнес-асоціації Ігор Гоцик.

“Операційно це створювало значні труднощі для бізнесу у вигляді обов'язковості конвертації валюти, що значно ускладнювало процедури і строки розрахунків. Нам слід якнайшвидше переходити до режиму вільного руху капіталу”, — сказав він.

Від таких змін найбільше виграють малі та середні компанії. У капіталі великих корпорацій часто можна зустріти офшорних акціонерів, тож виведення валюти в такі юрисдикції дозволяло великому бізнесу не переказувати іноземну валюту в Україну.

“Юрикам” — все, “фізикам” — нічого

Що дає повне скасування обов'язкового продажу частини валютної виручки на міжбанку? Юридична особа в рамках своєї зовнішньоекономічної діяльності може розпоряджатися валютою на власний розсуд.

Якщо раніше частина валюти не встигала навіть “впасти на рахунок” і продавалася банком на міжбанківському валютному ринку примусово у день надходження за поточним курсом, то тепер власник бізнесу надсилатиме банку заявку на продаж своєї валюти за необхідності.

Долари, євро, інші іноземні валюти можна не продавати. З рахунків можна оплачувати експортні контракти або купувати цінні папери за кордоном. Рахунки сплачуватимуться без подвійної конвертації, як було раніше. Це і є головною перевагою послаблення від НБУ.

Відтепер українській компанії, яка працює на закордонному ринку, не потрібно продавати валюту за більш низьким курсом та купувати її за більш високим, якщо у неї є операційні витрати за кордоном.

На думку експертного середовища, цей крок стимулюватиме компанії не виводити кошти за кордон.

Також, якщо на рахунку є вільні кошти, можна використовувати сезонні коливання курсу гривні і продавати долари восени та взимку, коли курс національної валюти найнижчий.

Що з ФОПами

Для фізосіб-підприємців, як і раніше, зняти з рахунку готівкову валюту напряму неможливо. Для цього необхідно продати валюту, а потім її придбати. Через курсову різницю та комісійні витрати 100 дол перетворяться на 98 дол.

ФОП, як і раніше, мусить у визначені години робочого дня обміняти валюту на гривню і тільки тоді використовувати кошти. Отримана підприємцем валюта може використовуватися для безготівкових розрахунків за кордоном.

Переказати валюту з рахунку фізособи-підприємця на особистий рахунок приватної особи теж неможливо, це забороняє постанова НБУ.

У вересні 2016 року регулятор випустив лист, відповідно до якого підприємці втратили таку можливість.

Українців, які не ведуть підприємницьку діяльність, нововведення не стосується. Грошові перекази в іноземній валюті приватним особам обов'язковому продажу ніколи не підлягали.

Банкіри не проти

Скасування обов'язкового продажу валюти в короткостроковій перспективі істотно не вплине на курс гривні, але може призвести до зростання потенціалу пікової волатильності курсу восени, вважають банкіри.

“Наші спостереження збігаються з аргументацією НБУ: експортери, як правило, продають валютну виручку навіть понад обов'язковий ліміт.

З іншого боку, скасування ліміту обов'язкового продажу валюти істотно розширює спекулятивні можливості бізнесу, наприклад, можливість “притримувати” продаж валюти в очікуванні девальвації”, — каже старший аналітик “Райффайзен банку аваль” Михайло Ребрик.

Директор з ринків капіталу “Альфа банку Україна” Тетяна Попович вважає, що в короткостроковому періоді скасування обов'язкового продажу валюти буде сприяти збільшенню пропозиції валюти на міжбанку.

“Це дозволить ринку більше саморегулюватися за обсягами продажу і придбання валюти протягом одного дня”, — вважає вона.

Точка неповернення

Літо — сприятливий період для гривні. У цю пору на ринку переважає надлишкова пропозиція іноземної валюти.

Навіть проведення виборів президента та оголошення дострокових виборів до Верховної Ради не завадили національній валюті зміцнитися до локальних максимумів.

Однак після літа настає осінь, а на валютному ринку — період переважання попиту на іноземну валюту.

Як відомо, курс гривні залежить від низки факторів: надходження валютної виручки, поведінки інвесторів, цін на сировину. Як ці фактори впливатимуть на курс — прогнозувати важко.

Проте, якщо ситуація погіршиться, ніщо не завадить регулятору “підкрутити гайки” і повернути обов'язковий продаж частини валютного заробітку.

Галина КАЛАЧОВА