Неймовірні пригоди приватизаторів в Україні

У травні уряд затвердив список об’єктів держвласності, які планувалось виставити на продаж. Всього таких лотів біля трьохсот, головні серед них — Одеський припортовий завод, “Сумихімпром”, “Центренерго” та держпакети ряду електрогенерацій. Бюджет за рахунок цього планувалося поповнити в цьому році на 17 мільярдів гривень. Більшість з об’єктів Фонд держмайна обіцяв продати у другій половині року — вересні-грудні. Але цим грандіозним планам не судилося справдитися.

Із запланованих коштів до бюджету за дев’ять місяців надійшло трохи більше 127 мільйонів гривень. Голова ФДМ Ігор Білоус зрив приватизації визнає. “Зрозуміло, що бюджет цього року ми не виконаємо, але тепер у нас є можливість якісно підготуватися до приватизації великих об'єктів”, — виправдовувався він. Оскільки до кінця року ще залишається місяць, Білоус не втрачає надії хоч трохи виправити ситуацію. За його словами, держава ще встигне отримати 330 млн гривень від продажу “Президент-готелю” та 118 млн гривень від приватизації Українського банку реконструкції та розвитку.

Чому призупинили продаж ОПЗ?

16 листопада в ході прес-конференції прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що приватизація Одеського припортового заводу тимчасово призупинена через відсутність актуальної грошової оцінки такого великого підприємства. Нагадаємо, приватизація ОПЗ відкладається вже не перший рік. Відомо, що нова методика оцінки вартості об’єктів наразі очікує підписання головою уряду у голови уряду. В її основу покладено ринкову вартість підприємства, а оцінку будуть проводити незалежні оцінювачі, тоді як раніше Фонд оцінював підприємства самостійно. Спочатку Кабмін планував продати в середині літа 5% акцій ОПЗ на біржі, а інші 90% акцій — восени. Однак з ініціативи прем'єра в останній момент продаж на біржі скасували, а ФДМ отримав завдання розробити закон, що дозволяє продаж акцій ОПЗ повністю.

Глава Фонду держмайна Ігор Білоус

Фонд відповідний законопроект розробив, але у Верховній Раді не вистачило голосів для його прийняття. “Ми не можемо говорити про масштабну приватизацію, коли не змінили базові речі — не прийняті зміни в закон про приватизацію, методику оцінки майна, порядок відбору оцінщика. Це прості речі, але без них ніяк. Теж саме стосується радників, без яких ніяк не продати стратегічні об’єкти. В парламенті цього не розуміють, або не хочуть розуміти”, — прокоментував Білоус зрив сигнального голосування в парламенті. Нагадаємо, депутати Верховної Ради 12 листопада в ході сигнального голосування не змогли забезпечити підтримку урядового законопроекту, що передбачає внесення змін до процедури приватизації. Законопроект підтримали 183 депутати при необхідному мінімумі в 226 голосів. Довелося переносити терміни приватизації ОПЗ на перший квартал 2016 року. Наступного разу законопроект винесуть на голосування в парламенті 24 листопада, у вівторок. А вже 26 листопада у Фонді відбудеться велике засідання за участі залучених до приватизації радників. “Baker&McKenzie презентують напрацьовані документи, графіки приватизації ОПЗ, список операційних, юридичних, технічних факторів, які можуть зірвати приватизацію. Будуть обговорені покупці, наша оцінка, і що ми робимо далі, — повідомило “Главкому” джерело в Фонді держмайна. За результатами цієї наради буде подана пропозиція уряду, коли краще оголошувати конкурс — перед чи після Нового року. Нацбанк вже відкрив спеціальний валютний рахунок для внесення 20% від вартості інвесторами”.

Як депутати гальмують велику приватизацію

Тим часом, міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус закликав депутатів Верховної Ради не блокувати приватизаційні законопроекти і скасувати у вівторок обов'язковий продаж 5-10% акцій стратегічних держкомпаній на фондових біржах. Чому депутати провалили сигнальне голосування, пояснює в коментарі “Главкому” Тетяна Острікова, нардеп від “Самопомочі”: “Загальний дух цих законів ми підтримуємо, але ми за те, щоб були виписані чіткі критерії, процедури і механізми. Наприклад, якщо ми скасовуємо обов’язковий продаж 5% пакету акцій, треба чітко усвідомлювати: зараз цей механізм є для того, щоб мати можливість оцінити, яка ринкова вартість. Ми не проти скасування, але який механізм визначення ринкової вартості пропонується?”, — зазначила вона.

Фракція “Самопоміч”, у якої виявилося найбільше запитань по законопроекту, запропонувала наступні зміни до нього.

Недопущення до приватизації російського капіталу

Обмеження щодо участі у приватизації повинно стосуватись не лише підприємств та фізичних осіб — резидентів Російської Федерації, а й юридичних осіб, кінцевим бенефіціаром яких є резиденти Російської Федерації.

Участь у приватизації за наявності родичів першого ступеня спорідненості — резидентів Російської Федерації є неможливою.

Продаж активу після придбання його у процесі приватизації вище вказаним особам, повинно призводити до недійсності угоди з односторонньою реституцією у вигляді повернення приватизованого активу державі Україна.

З метою забезпечення можливості виконання попередніх пунктів, заборонити продаж активу, в тому числі відповідних корпоративних прав, після приватизації резидентам з офшорних компаній, де передбачаються номінальні утримувачі або номінальні директори. Невиконання такої вимоги також повинно тягнути за собою недійсність угоди про приватизацію з односторонньою реституцією.

Процедура залучення радників повинна бути прописана на рівні закону

Відсутність прозорої процедури залучення радників у законі не дає нам можливості бути впевненими, що проголошені декларації будуть витримані на практиці, в тому числі і за іншого складу Кабміну.

Розробити порядок залучення інвесторів на доприватизаційному етапі на концесійній основі або іншому виді державно-приватного партнерства з метою збільшення інвестиційної привабливості підприємства з відповідними гарантіями як для інвестора, так і для держави.

Проблемні підприємства

Визначити на законодавчому рівні перелік підприємств, які будуть продаватись з відповідними приватизаційними обтяженнями, що встановлюватимуться окремими законами (з можливістю надання гарантій продажу окремих активів на рівні закону). В переліку таких приватизаційних обтяжень обов’язково має бути визначено суму капіталовкладення та строки їх здійснення згідно зобов’язань інвестора, збільшення робочих місць, податкових надходжень.

Дрібна приватизація

Якнайшвидший початок продажу дрібних, “лежачих” підприємств з метою (а) демонстрації прозорості процесу приватизації, що збільшить передприватизаційну довіру до приватизації великих підприємств, (б) зменшення навантаження на державний бюджет в частині утримання збиткових підприємств, (в) зменшення корупційної складової в секторі державного управління.

За словами Острікової, якщо уряд допрацює ці пропозиції, у вівторок “Самопоміч” готова підтримати зміни. В іншому випадку депутати будуть говорити про ганебно низьку якість урядових законопроектів, корупційні фактори, які потім призведуть до численних маніпуляцій та зловживань.

В БПП також в цілому налаштовані підтримати урядові законопроекти. Як розповів перший заступник голови фракції Ігор Кононенко, політична сила виступає, в першу чергу, за визначення радників за прозорими процедурами. “Скажімо, продати такий об’єкт, як Одеський припортовий завод, не маючи кваліфікованих, відомих, авторитетних радників, досить важко. Це потребує досить серйозної підготовки. Так, є зауваження до процедури. Але ми ж приймаємо проект в першому читанні. До другого читання всі процедури можна виписати”, — заспокоїв він колег по коаліції. Хоча у Фонді держмайна розраховують прийняти законопроект в цілому. “Радикали” Ляшка, хоч тепер і не в коаліції, пообіцяли “розібратися до вівторка”. “Главкому” також стало відомо, що окрім цих змін, Фонд держмайна запропонує депутатам продовжити терміни конкурсу на стратегічні об’єкти з 45 до 90 днів. Адже, якщо, наприклад, конкурс по ОПЗ все-таки оголосять напередодні Нового року, 45 днів, враховуючі свята, буде замало для якісної підготовки об’єкта. В законі також є норма, згідно з якою до торгів не допускаються інвестори, в капіталах яких частка держави перевищує 25%. Але в більшості іноземних кампаній, як правило, так і є, тому в ФДМ планують що ця норма буде важливою лише до українських інвесторів.

Серед причин зриву термінів приватизації також є затягування передачі у ФДМ активів для продажу. Міністерства та відомства просто проігнорували передбачені постановою №271 Кабміну вимоги. Так, за інформацією ФДМ, станом на сьогодні, передано тільки 4% об’єктів, що знаходяться у власності міністерств, а саме вісім об’єктів Міністерства аграрної політики. На двох об’єктах триває передприватизаційна підготовка, 17 об’єктів Мінагрополітики пропонує ліквідувати через банкрутство, ще на 17 об’єктах відсутні правовстановлюючі документи на землю і нерухомість. 18 підприємств пропонується приватизувати за старими правилами —перетворити на колективні сільськогосподарські підприємства з подальшим безоплатним розпаюванням землі (ст.11 та ст. 25 чинного Закону). У Білоуса з таким рішенням не згодні, пояснюючи тим, що ділянки потім або стоять пустими, або продаються за безцінь. Тому ФДМ розробив додатковий закон про приватизацію в сфері АПК, згідно з яким приватизація всіх сільгосппідприємств буде відбуватися так само, як і будь-яких інших підприємств чи об’єктів. Крім того, щоб посилити відповідальність міністерств за передачу майна держпідприємств, Фонд також планує внести зміни до ще не прийнятого закону про приватизацію, та зафіксувати конкретний термін передачі активів. Але чи дійдуть до цих змін руки у депутатів?

Те саме стосується державної компанії “Центренерго”, яка перебуває у підпорядкуванні Міненерговугілля. ФДМ з весни не може виконати доручення прем'єра: отримати в своє розпорядження пакет 78,3% акцій, тому що міністр енергетики Володимир Демчишин не раз заявляв, що не хоче їх передавати через відсутність покупця. На тлі боротьби за ОПЗ і “Центренерго”, про обіцяний продаж пакетів акцій кількох обленерго і зовсім мова тепер не йде. Тим не менш, в Фонді не втрачають надію влаштувати торги у 2016 році. Інвестора запропонують пакети “Харківобленерго”, “Запоріжжяобленерго”, “Миколаївобленерго”, “Хмельницькобленерго”, “Тернопільобленерго” і “Черкасиобленерго”. До того ж, у Фонду є намір провести аукціон по всім об’єктам одночасно.

Державні шахти. Продати не можна ліквідувати

Ще у грудні минулого року Міністерство енергетики і вугільної промисловості спільно з Міністерством економіки розробило план приватизації вугільних підприємств. “Ті, які мають перспективу, будуть приватизовані або розвиватимуться державою”, — сказав тоді міністр Демчишин. Загалом мова йшла про 35 шахт. В інтерв’ю “Главкому” глава Міненерго зазначав, що навіть модернізації 11 з них не дасть можливості протягом наступних років вийти на беззбитковість. До того ж грошей на таку модернізацію у міністерства немає. Тому вирішили безперспективні шахти продати. Зараз міністерство передає документи у Фонд держмайна, який не розділяє оптимізму Демчишина. “10 шахт потрібно закрити, ще 10 — законсервувати, залишаються 10-12 підприємств, з якими реально щось можна робити. Інше питання, що там страшенна заборгованість! Їх ніяк не продати, навіть якщо комусь доплачувати, — говорить джерело у ФДМ. — Іншого виходу, окрім банкрутства або ліквідації, немає”. Серед всіх об’єктів Фонд планує продати лише шахту “Краснолиманську”, вартість якої може скласти 50-80 мільйонів доларів. Проте, коли буде запущений процес, у Фонді говорити не беруться: документів по цьому об’єкту ще не надходило, графіків і радників теж немає.

Як прокурори зірвали приватизацію

Тим часом Фонд наприкінці вересня продав 94,4% акцій “НДІ електромеханічних приладів” компанії “Вентиляційні системи” за 16 млн гривень. Однак і цей продаж закінчився скандалом і кримінальною справою. Спочатку головний військовий прокурор Анатолій Матіос на своїй сторінці в Facebook звинуватив керівництво ФДМ у вчиненні злочину, зазначивши, що при продажі вартість підприємства була занижена в кілька разів. Він також додав, що продане підприємство ніяк не може коштувати 16 млн гривень, так як тільки вартість 7 га землі у Святошинському районі Києва, на яких розташований НДІ, становить 122 млн гривень. Потім виявилося, що Фонд і зовсім не повинен був продавати НДІ, оскільки підприємство є стратегічно важливим і виробляє засоби супутникового зв'язку військового призначення. Пізніше суд арештував проданий пакет акцій, триває розслідування. А Фонду довелося скасувати результати продажу. Наразі утворена комісія, до складу якої увійшли представники Фонду, Міноборони та Укроборонпрому, яка почала інвентаризацію та перевірку документів НДІ. В той же час голова ФДМ поділився своїми враженнями від візиту на підприємство: “Я маю серйозні підстави сумніватися, що інститут наразі може бути важливим для держави. Днями ми нарешті змогли увійти на територію. Жахлива картина. Все зруйновано. В більш-менш нормальному стані — один невеличкий цех з обладнанням, якому вже як мінімум 40 років. Подивившись на це, ще більше шкодую, що приватизацію було зупинено. Все-таки новий інвестор планував витратити на цей об’єкт 55 млн грн, якщо враховувати аукціонну вартість, заплановані інвестиції і сплату боргів. У держави таких коштів немає”, — натякнув Білоус, що продати підприємство вдруге буде набагато складніше. Разом з тим, якщо за результатами перевірки “Укроборонпром” вирішить, що НДІ і справді йому потрібен, Фонд передасть інститут цьому відомству.

Виникає запитання, як стратегічне підприємство могло потрапити до приватизаційного списку? Щоб такого не траплялося в майбутньому, у Фонді пообіцяли створити спільну з Міноборони та РНБО робочу групу.

На фінішній прямі сьогодні лише приватизація столичного “Президент-готелю”, за результатами незалежної оцінки якого ФДМ затвердив вартість акцій у розмірі 330,11 млн гривень. Оголошення про продаж готелю оприлюднять 25 листопада. Разом з тим будуть озвучені вимоги до покупців, їх сьогодні чотири, та інвестиційні зобов'язання. Нагадаємо, конкурс з відбору оцінювача для оцінки ринкової вартості ФДМ оголосив в середині жовтня 2013 року. Ще один об’єкт — Український банк реконструкції та розвитку несподівано також вирішити продати за 118 мільйонів. За інформацією “Главкома”, в ФДМ згодом планують підняти тему і продажу “Укрспирту”, спільний з Мінагро законопроект вже готовий. Окрім того, у відомстві Білоуса планують завершити план санації нафтохімічного заводу в Івано-Франківський області “Оріана”, який має на меті підняти з руїн колись потужне промислове підприємство і виручити мільярди гривень. Однак, наскільки відомо з джерел, ФДМ не може домовитись з Державною фіскальною службою, яка нарахувала підприємству 3 мрлд гривень платежів, які підприємство виплатити не може.

Взагалі ж на сьогоднішній день у власності держави знаходиться близько трьох тисяч підприємств, працюючих або “живих” з них близько двох тисяч, прибуткових — десятки. Держава не готова сьогодні продати трубопроводи, стратегічні енергетичні, авіапідприємства та ліси. Але позбувшись 300 компаній, поліпшити ситуацію навряд чи вийде, натомість держава лише витратить кошти на підтримку життєдіяльності держпідприємств, не бачачи ні податків, ні дивідендів. До того ж, гарантій, що після прийняття нового закону приватизація стрімко піде вгору, немає. Проте в уряді налаштовані рішуче. “Маленьку і середню приватизацію ми і так ведемо, закінчуємо в тестовому режимі веб-сайт, на якому будемо проводити онлайн-аукціони. Ви зможете, умовно кажучи, обрати будь-яку область, вибрати об’єкт, подивитися фото і зробити заявку”, — пообіцяв Ігор Білоус.

Оксана ЛОЙ, Катерина ПЕШКО