НБУ на міждержавному рівні

Діло було так. Національний банк за останній час понавпроваджував цілу купу валютних обмежень, сумнівних з точки зору українького законодавства і зовсім протиправних з точки зору чинних міждержавних угод.

Наприклад, згадана вище Угода гарантує необмежений переказ інвестицій і доходів без затримки у конвертованій валюті у якій капітал був первісно інвестований. А НБУ своїми рішеннями переказ обмежує.

Тому британський інвестор змушений був направити повідомлення про інвестиційний спір.

Міністерство юстиції України повідомило про спір Кабінет Міністрів та направило запити, зокрема, і до НБУ. Мінюст просив надати пояснення по суті справи та надати кандидатуру до міжвідомчої робочої групи, з питань, пов'язаних з вирішенням спору.

Національний банк опускатися до обгрунтувань правомірності своїх дій не став, а надавати пояснення як і брати участь у роботі міжвідомчої групи просто відмовився.

Найцікавіше те, що свій, м'яко кажучи, нахабний демарш спеціалісти з Національного банку мотивували тим, шо Угода не ратифікована.

Не ратифікована, цього ніхто і не заперечує. Але відсутність ратифікації не означає, що угода не діє.

Угода чинна і у НБУ це прекрасно знають, адже ще 9 років тому офіційно повідомили про це всі свої територіальні управління листом N13-214/3031-8760 від 19.08.2006р.

Чому ж тоді національні банкіри “вмикають дурника”?

Щоб затягнути час і уникнути відповідальності?

А як же інвестиційний клімат і нова система влади?

Ігор ГОЛОВАНЬ