З часом капіталізм і консюмеризм підвищили попит людей на їжу, напої та послуги. І швидкою та ефективною пропозицією стало спорудження кіосків або малих архітектурних форм (МАФ).
Одні містяни люблять МАФи за можливість швидко придбати каву чи хліб, інші — ненавидить за спотворення вигляду вулиць. Торгівля в тимчасових спорудах упродовж трьох десятиліть незалежності розвивалася хаотично.
Наразі міська влада намагається впорядкувати ринок, а власники кіосків заявляють про переділ ринку.
Кіоскова історія
До 2006 року кількість тимчасових споруд для торгівлі в столиці сягнула 3,5 тисяч. Тоді ж кияни обрали міським головою Леоніда Черновецького і “молода команда” поставила видачу дозволів на встановлення МАФів “на потік”.
Правила видачі дозволів постійно змінювалися. Відповідальними за це в різні періоди були комунальне підприємство “Світоч”, департамент торгівлі Київської міської державної адміністрації (КМДА) та департамент архітектури КМДА.
“Дозволи видавали пачками, але за квотами. Були квоти для команди Черновецького, “Партії регіонів”, міліції, прокуратури та інших структур. Наприклад, одним з найбільших гравців був Роман Солодкий, проросійський член колишньої “Партії регіонів”, — каже співрозмовник “Економічної правди” в КМДА.
Власники дозволів на встановлення кіосків переважно не займалися бізнесом самостійно, а виступали в ролі рантьє: здавали точки в оренду малому бізнесу. За п'ять років кількість МАФів у столиці зросла втричі м до 12 тисяч.
У 2011 році тодішній керівник міста Олександр Попов призначив відповідальним за цю сферу чиновника департаменту архітектури КМДА Андрія Вавриша. Той розробив нову тарифну сітку і запропонував власникам МАФів підписати угоди так званого земельного сервітуту. Це давало право легального користування землею, але змушувало привести кіоски до вимог закону, інакше — демонтаж.
Зміна правил не сподобалась власникам дозволів та підприємцям, тому вони проводили акції протестів. Однією з форм самоорганізації кіоскерів стала громадська організація “Асоціація власників малого бізнесу та малих архітектурних форм”. Її очолив юрист Андрій Єрмак.
“У Києві було 20 тисяч кіосків, які платили нелегальну данину, а тут з'являється хороший нарваний хлопець і говорить: “Я узаконю, документи зроблю і ви будете платити в бюджет”. Відбувається величезний спротив”, — розповідав про той час Вавриш.
Одним з медіаторських майданчиків для розв'язання проблеми МАФів стало створення координаційної комісії Київради. Ті підприємці, які замовляли юридичний супровід у громадській організації Єрмака, отримували “індульгенцію” і захист від демонтажу кіосків, каже співрозмовник видання в КМДА.
Єрмак категорично спростовував факт посередництва і надання послуг з легалізації незаконних тимчасових споруд. Проте після Революції гідності нинішній голова Офісу президента змінив напрям діяльності на продюсування. У 2012 році він перейменував свою громадську організацію на Асоціацію підприємців Києва, а у 2018 році — на Спілку підприємців теле- та кіноіндустрії.
Епоха демонтажу
У 2014 році кияни обрали головою КМДА Віталія Кличка. Вавриш запропонував йому заново провести конкурси на розміщення тимчасових споруд за критерієм найвищої ціни: хто запропонує найбільшу суму, той отримає дозвіл.
Таке рішення знову викликало спротив підприємців. “Мафовики” не хотіли відкритого ринку. Їх влаштовувала ситуація, за якої їм продовжували дію дозволів, виданих до 2011 року”, — пояснює співрозмовник ЕП в оточені Кличка.
Через тиск мітингувальників та недостатню політичну волю Київрада ухвалила компромісне рішення. Власники позначених на ортофотоплані Києва МАФів, які сплачували пайову участь, отримали право на тимчасову легалізацію. Так міська влада легалізувала 6,5 тис МАФів, дозволи більшості з яких були отримані за описаним вище квотним принципом. Решта кіосків підлягала демонтажу.
Кількість демонтованих МАФів невідома, бо деякі споруди могли бути поділені на два-три магазини, каже радник міського голови з питань благоустрою і тодішній очільник департаменту міського благоустрою Дмитро Білоцерковець. “За рік ми демонтували понад 300 тисяч квадратних метрів МАФів”, — розповідає він.
Демонтаж тимчасових споруд Білоцерковець пояснює порушеннями при їх встановленні та підтримкою населення. “Опитування показували, що 72% киян виступали за максимальне очищення міста від МАФів. Споруди загороджували тротуари, велодоріжки, виходи з метро. Було багато “наливайок”, — каже радник.
Політичний контекст
Пізніше КМДА розробила схему розміщення тимчасових споруд і вирішила видавати нові пʼятирічні дозволи на розміщення кіосків на електронних торгах. Апробацію провели на дозволах для точок пересувної торгівлі.
“Перші торги показали успішність ідеї. Наприклад, біля метро “Арсенальна” право на розміщення фургона продали за 870 тисяч гривень на рік, тоді як МАФи поруч сплачували по 20 тисяч гривень на рік пайової участі”, — каже Білоцерковець.
У 2017 році КМДА запропонувала депутатам ухвалити рішення, згідно з яким усі торги на розміщення МАФів проводяться на “Прозоро.Продажі”, а єдиним критерієм визначення переможця є запропонована ціна.
Київрада кілька разів провалювала голосування за цю постанову через лобі “мафовиків” серед депутатів і масові акції протестів, пояснює Білоцерковець. Для ухвалення рішення у 2017-2019 роках щоразу не вистачало три-пʼять голосів.
“Вони почали скуповувати голоси депутатів міської ради і проводили масові мітинги за гроші”, — розповідає Білоцерковець.
Новий політичний цикл змінив склад профільних чиновників. Директором департаменту міського благоустрою став “рекомендований Єрмаком” Олексій Кулеба, а профільну комісію Київради очолив “слуга народу” Владислав Трубіцин.
За словами Білоцерковця, Трубіцин упродовж року саботував розробку проєкту рішення про переведення дозволів на встановлення кіосків на “Прозоро.Продажі”. У 2022 році детективи НАБУ затримали Трубіцина за хабар у розмірі 1,4 млн грн, який той вимагав у підприємця за сприяння в розміщенні МАФів.
Додатковим аргументом для переведення торгів на “Прозоро.Продажі” Білоцерковець називає рекомендації НАБУ. Згідно з листом детективів, який є в розпорядженні ЕП, бюро рекомендує міській владі перейти на “Прозоро.Продажі” для укладання договорів і “знищити” схему, якою користувався Трубіцин.
“Зараз ми на етапі реєстрації нового великого проєкту рішення Київської міськради про продаж дозволів на “Прозоро.Продажі”, — заявив він.
Однак громадські організації, які представляють власників МАФів, виступили проти. На їхню думку, такий крок створить умови для монополізації ринку та легалізації самовільно встановлених МАФів. Білоцерковець же переконаний, що прозорі торги створять рівні умови для всіх.
“Монополізація неможлива, виходячи з логіки процесів, прописаних у проєкті. Усі МАФи можуть функціонувати, поки в них не закінчаться терміни дії документів. Визначати, хто торгуватиме, буде ринок, критерій один: ціна. Майданчик “Прозоро.Продажі” є незалежним і викликає довіру”, — каже Білоцерковець.
Заяви громадських організацій він називає спробою колишніх або теперішніх прокурорів, міліціонерів, членів команди Черновецького та “Партії регіонів” не втратити ексклюзивні умови володіння кіосками.
Як половина МАФів опинилася під загрозою демонтажу
У березні 2023 року Рада оборони Києва вирішила перенести на околиці міста всі тимчасові споруди біля входів на станції метро, на зупинках громадського транспорту, біля захисних споруд, в охоронних зонах інженерних мереж та в межах “червоних ліній” вулиць. Білоцерковець прогнозує, що демонтажу та перенесенню підлягатимуть орієнтовно 60% тимчасових споруд.
Це рішення обурило власників МАФів та бізнесменів. Громадська рада при КМДА закликала скасувати це рішення і створити новий проєкт рішення за участю підприємців та громадських активістів. У Кличка пояснюють необхідність такого кроку безпекою киян через воєнні ризики.
“Усе почалося з того, що один з державних органів попросив нас прибрати МАФи біля будівлі їхнього офісу через високу терористичну небезпеку. Метрополітен як укриття може вмістити 1,8 мільйона людей. МАФи, розташовані біля станцій метро, блокують пересування людей під час повітряних тривог. Зараз безпека є найважливішим фактором”, — переконаний Білоцерковець.
За даними департаменту міського благоустрою, комунальники прибрали МАФи в радіусі кількасот метрів біля станцій “Політехнічний інститут”, “Героїв Дніпра”, “Берестейська”, “Житомирська”, “Кловська”, “Дружби народів” та “Голосіївська”.
Підприємці нарікають, що рішення Ради оборони прибрати МАФи з “хлібних місць” спрямоване на “переділ ринку” і перенаправлення потоків платоспроможних киян на великі торговельні центри поруч із станціями.
Недоторкані
У червні мешканці Оболонського району обурилися появою великих капітальних споруд замість МАФів, розміщених на тротуарі на Оболонському проспекті. На цій ділянці високий трафік пішоходів, що йдуть від станції метро “Почайна” до зупинки тролейбусів у напрямку Троєщини.
Директор департаменту міського благоустрою Михайло Буділов пояснює, що згадана земельна ділянка перебуває в приватній власності. Компанія “Солідарність плюс” орендує її з 2001 року. “Ми не можемо впливати на розміщення тих чи інших споруд на приватній території”, — пояснив Буділов.
Білоцерковець каже, що розміщення тимчасових споруд без дозволів можливе тільки на ділянках, що перебувають у власності або оренді понад десять років.
“Ми категорично проти. Ви не знайдете за останні роки рішень міськради про виділення ділянок під встановлення МАФів. З чинними кейсами юридично не можемо нічого зробити, бо це приватна власність”, — каже радник Кличка.
Після звернення ЕП департамент благоустрою виявив порушення при будівництві магазинів біля “Почайної”. Буділов призупинив дію дозволу на тимчасове порушення благоустрою власнику ділянки до усунення невідповідностей.
Як у таких випадках можна визначити легальність встановлення МАФу? До запровадження воєнного стану працював містобудівний кадастр, де одним з шарів була мапа тимчасових споруд. “Будь-хто міг зайти на цю карту і подивитися, які МАФи законні. Там навіть були фотографії кожної споруди. З безпекових причин зараз кадастр не працює”, — пояснив Білоцерковець.
Олександр КОЛЕСНІЧЕНКО
