У Верховній раді зараз обговорюються різні ініціативи, пов'язані з мобілізацією, демобілізацією, рекрутингом та проходженням служби у воєнний час. Один з документів, який зараз розробляють депутати, був нещодавно злитий у соціальні мережі. Викликавши у суспільстві досить сильний резонанс. У плюсах та мінусах потенційного законопроекту розбирався “Апостроф”.
Враження від недопрацьованого ще до кінця законопроекту, основні моменти якого опублікувала на своїй сторінці у фейсбуці депутат Мар'яна Безугла (вона входить до складу робочої групи з розробки закону) наступні. Взяли зібрали до купи все, що вже обговорювалося цього року на тему мобілізації, демобілізації та військової служби. Створивши, таким чином, законодавчий “вінегрет”, з яким належить ще неабияк помучитися. Якщо, звісно, документ до його внесення на розгляд до парламенту серйозно не доопрацюють.
Падаюча планка
Один із центральних моментів законопроекту, що готується, — зниження планки призовного віку з 27 до 25 років. Ця ініціатива однозначно звільнить додатковий мобілізаційний ресурс. Який саме, щоправда, незрозуміло. Скільки зараз у нашій країні військовозобов'язаних чоловіків віком від 25 до 27 років — не знають навіть в Інституті демографії та соціальних досліджень. Востаннє перепис населення в Україні проводився 2001 року. Але в будь-якому разі, для армії зниження призовного віку стане серйозною підмогою.
“Для захисту держави — це добре. Це люди молодші, з кращим фізичним станом, які можуть бути залучені для комплектування ЗСУ, насамперед: десантно-штурмових військ, морської піхоти та Сил спеціальних операцій”, — каже “Апострофу” начальник сектору мобілізаційно-оборонної роботи Житомирського ТЦК та СП полковник Сергій Канюк.
Але, говорячи про зниження призовного віку, народні депутати, мабуть, забули, що ще у травні впевненою більшістю голосів вони ухвалили ініційований урядом закон №9281 “Про внесення змін до Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу”. Цей закон якраз і передбачає зниження вікової планки до 25 років, але президент його досі не підписав. І для чого включати цей пункт до нового законопроекту — зовсім незрозуміло. Імітація бурхливої законодавчої діяльності?
Жіноче питання
Досить суперечливий, можна сказати скандальний момент, прописаний у новому законопроекті, стосується остаточної перемоги в Україні фемінізму. А саме — зрівняння чоловіків та жінок у плані ставлення до військової служби.
Згідно з новою законодавчою ініціативою, жінки:
— стають на військовий облік (порядок обліку визначається Міністерством оборони);
— проходять базову загальновійськову підготовку;
— під час дії військового стану залучаються до проходження військової служби (на бойові посади — лише добровільно).
Втім, для жінок передбачені певні поблажки: вони можуть бути звільнені від проходження базової військової підготовки та військової служби, якщо вагітні або перебувають у декретній відпустці. Що характерно, віковий ценз мобілізації для жінок такий самий, як і для чоловіків — з 18 до 60 років. Хоча згідно із законом, вони на пенсію виходять раніше.
І тут слід зазначити, що з 1 жовтня 2023 року в Україні діє норма, згідно з якою всі жінки-медики мають стати на військовий облік у ТЦК та СП за місцем проживання. Держава під час війни хоче розуміти — який має ресурс медичних працівників. Але навіть така ініціатива викликала у суспільстві певну незадоволеність. А тут пропонується призов на військову службу.
“З погляду фемінізму, рівних прав, це якраз те, що треба. Але є певне “але”. Мобілізація жінок лише поглибить демографічні проблеми. З початку повномасштабної війни з України виїжджали здебільшого жінки з дітьми. Багато хто вже повернувся, але якщо так піде... Знову ж таки, законодавчо, технічно, ми не готові до такого кроку в масштабах вселенської мобілізації. Необхідно ухвалити масу нормативно-правових актів: від закону про охорону дитинства до всієї нормативки, пов'язаної з військовою службою”, — каже “Апострофу” колишній директор Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталка Костишин.
Втім, перспективи цього пункту в законопроекті практично нульові. Зважаючи на те, що на прес-конференції за підсумками 2023 року Володимир Зеленський прямо сказав — усе, що стосується мобілізації жінок, він не підписуватиме.
Безперечні плюси
Безумовно, у законопроекті є й цілком слушні речі (інакше було б дуже дивно). Наприклад, передбачається базова загальновійськова підготовка до 3 місяців всім громадян від 18 до 25 років. За бажанням — спеціальна базова загальновійськова підготовка за спеціальностями, перелік яких визначається Міністерством оборони.
Але в принципі термін базової загальновійськової підготовки можна було б і збільшити. При цьому додавши до документа положення про вивчення військової справи у старших класах школи та регулярні військові збори для дорослих — як в Ізраїлі чи Швейцарії. Але добре і на цьому.
Досить резонною ініціативою виглядає скасування строкової служби (влада регулярно обіцяє це з моменту проголошення незалежності України). Згідно із законопроектом, усі звільнені строковики переходять у мобілізаційний ресурс відповідно до загальних правил — з 25 років. У принципі, зараз, під час воєнного стану, на строкову службу й так не призивають. Але ж документ, сподіваємося, розрахований на перспективу.
До речі, в Україні і так планується відмовитися від строкової служби в армії за призовом на користь “інтенсивної військової підготовки” громадян призовного віку. Така ініціатива міститься у концепції кадрової політики до 2028 року, яку затвердив Міністр оборони країни Рустем Умеров. Тож депутати щодо цього не оригінальні.
Що стосується соціального захисту військових, то для тих, хто служить понад 24 місяці (з них рік — у зоні бойових дій), законопроектом передбачена безперервна відпустка довжиною 90 днів.
Але більшість інших положень оригінальними не назвеш. Вони й так діють. Наприклад, відстрочення від призову та право на звільнення мають:
— усі особи з інвалідністю;
— ті, хто має троє і більше дітей;
— якщо у сім'ї неповнолітня дитина з інвалідністю;
— якщо є повнолітня недієздатна дитина з інвалідністю 1-2 групи (а також дружина чи чоловік, батьки дружини чи чоловіка);
— піклувальники особи з інвалідністю 1-3 груп, визнаної в судовому порядку недієздатною;
— чинні народні депутати;
— ті, чиї близькі родичі загинули чи зникли безвісти під час АТО чи відсічі збройної агресії проти України.
Відстрочку можуть отримати претенденти на першу вищу освіту віком до 30 років, всі вчені з вченими званнями та викладачі, які працюють на повну ставку. Виключно за бажанням підлягають мобілізації особи з інвалідністю та особи, звільнені з полону.
Дивні моменти
Відповідно до законопроекту, звільнитися можуть генерали (за рішенням військового керівництва) та військові, які прослужили під час дії воєнного стану 36 місяців.
У першому випадку взагалі сумбур: генерали — це люди досвідчені, на війні максимально корисні, навіщо в принципі порушувати питання про їхнє звільнення під час війни. Другий пункт також дивний, і нічим не пояснюється. Слід зазначити, що у вже зареєстрованому у Верховній раді законопроекті фігурує цифра 18 місяців (після цього можна звільнитися), а тут — аж три роки.
“Такі речі взагалі не хочеться коментувати. Написали цифру — і все. А чому? Хочеться запитати — які розрахунки? Якщо ви пропонуєте когось звільнити після певного терміну, то покажіть, що за цей час бійцю підготовлено повноцінну заміну”, — каже “Апострофу” експерт з безпеки Центру Розумкова Олексій Мельник.
Досить перспективним, але дуже дивним виглядає таке положення законопроекту — “Прибираємо право на відстрочку і ставимо на військовий облік: поліцейських, співробітників Бюро економічної безпеки та державної пенітенціарної служби”.
А чому тільки представників саме цих силових структур. А решта? І що означає “ставимо на військовий облік”? Тобто треба так розуміти із законопроекту, що поліцейські у нас на військовому обліку не перебувають?
У документі прописано чотири варіанти вручення повісток військовозобов'язаним:
— у ТЦК СП, представниками ТЦК та СП;
— за місцем проживання, представниками ТЦК та СП, поліцейськими;
— за місцем роботи, представниками ТЦК та СП, поліцейськими;
— у громадських місцях, представниками ТЦК та СП, поліцейськими.
При цьому в законопроекті не вказується, як має бути оформлено повістку.
“За чинним законодавством, при врученні повістки, навіть на вулиці, має бути заповнений бланк. Де зазначені ПІБ, рік народження та адреса призовника, місце роботи, вид повістки, дата, час та адреса — коли і куди потрібно з'явитися. А також — назва органу, печатка, підпис, ПІБ керівника військкомату. Але на ці умовності давно “забили”, за фактом все це пишуть на коліні, у кращому випадку — після встановлення особи за документом, який є при людині”, — каже юрист Наталка Костишин.
Не обійшлося у законопроекті і без популярної сьогодні теми рекрутингу військовозобов'язаних. Він може проводитись у центрах надання адміністративних послуг (ЦПАП), центрах зайнятості та центрах рекрутингу. При цьому передбачається прямий призов до військових частин з рекрутингу. Постає питання — а що тепер буде з військкоматами?
При цьому військовозобов'язаним громадянам ставляться такі обов'язки:
— самостійно з'явитися у ЦПАП або ТЦК та СП для уточнення даних;
— пройти медогляд;
— надати дані про місце проживання роботодавцю.
Які санкції передбачаються щодо двох перших пунктів — не вказується, а третій пункт взагалі виглядає надто дивно. Це що на роботі не знають, де живе співробітник?
Безперечні недоліки
Найсумніше — у законопроекті абсолютно не передбачено вирішення головних проблем мобілізації. А саме — як її реально покращити, як боротися з ухилянтами? У документі на цю тему є буквально два пункти: “Обмеження прав тих, хто ухиляється” та “Посилення участі національної поліції”. І все.
“Ось зараз обговорюється питання зниження призовного віку до 25 років. Але зміна вікової планки — це допоміжний хід. Корисний, але не ключовий. Ключове — це запровадження граничного терміну служби навіть у воєнний час, плюс криміналізація ухилення від військового обліку”, — каже “Апострофу” військовий аналітик, колишній командир роти батальйону “Айдар” Євген Дикий.
Але ж криміналізація у нас і так є. Відповідно до ст. 335 КК України, ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу — карається обмеженням волі на строк до трьох років. А згідно зі ст. 210 Кодексу про адміністративні правопорушення, за неявку за повісткою до ТЦК у воєнний час встановлено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 3400 до 5100 гривень.
Інша річ, що ця криміналізація на ухилянтів діє слабо. Якщо дають термін — то переважно умовний, і протягом цього часу військовозобов'язаний призову не підлягає. Навіть якщо і реальний — сидиш собі у спокійному місці, на казенних харчах. А штраф — це взагалі дрібниця.
“Потрібне безпосередньо обмеження у правах. Якщо ти ігноруєш повістку — тобі заблокували картку. Ти нічого не можеш купити, взяти кредит. Не можеш отримати права, піти до державної поліклініки тощо. Ти — ізгой. Можливо, такий підхід буде більш продуктивним”, — каже “Апострофу” Вадим, стрілець однієї з піхотних частин, що пішов до армії добровольцем ще в березні 2022 року.
Одним словом, поки що користь від цього законопроекту про мобілізацію, демобілізацію, рекрутинг та проходження служби у воєнний час — сумнівна. Доопрацьовувати та доопрацьовувати.
“Сирий законопроект. Його мета — або популізм, або вивчення громадської думки шляхом зливу змісту законопроекту. Враховуючи галас, що піднявся навколо документа, — останнє”, — говорить “Апострофу” політолог Олег Лісний.
Втім, цей законопроект може бути зареєстрований у Верховній раді найближчим часом, до Нового року — про це “Апострофу” розповів член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. До речі, під час попереднього обговорення документа Генеральний штаб вже відхилив найодіозніші положення законопроекту та закликав прискорити його реєстрацію та розгляд у стінах парламенту.
І це зрозуміло: адже далі свята, парламентські канікули. А війна тим часом триває...
Андрій КУЗЬМІН
