Меморандум МВФ: які зобов'язання взяла на себе Україна

Рік і сім місяців — саме стільки чекала Україна на транш Міжнародного валютного фонду. Останній транш від кредитора ми отримали на початку квітня 2017 року.

З того часу Україна прагнула не так виконати взяті на себе зобов’язання, як знайти спосіб їх уникнути. ЕП уже писала про те,що найскладніше нам далося виконання двох умов: прийняття закону про Антикорупційний Суд та підвищення тарифів на газ для населення.

18 грудня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила програму допомоги stand-by для України на 14 місяців на загальну суму 3,9 млрд доларів. Перший транш обсягом 1,4 млрд доларів надійде на рахунки НБУ до 25 грудня.

Напередодні цього рішення Україна виконала те, що потрібно було для продовження співпраці з фондом: прийняла збалансований державний бюджет на 2019 рік, закон про формування незалежних наглядових рад в державних банках, підвищила тарифи для населення.

В розпорядженні ЕП опинився текст Меморандуму про економічну і фінансову політику в рамках нової програми на 2018-2020 роки.

Які зобов’язання взяла на себе України і як далі може скластися співпраця з кредитором?

Зобов’язання України перед МВФ

Реформа Державної фіскальної служби передбачає до кінця квітня 2019 року трансформацію ДФС у дві окремі юридичні особи: Податкової служби та Митної служби. Обидві служби звітуватимуть Міністру фінансів. Податкову міліцію планується замінити новим органом, підконтрольним Мінфіном.

Рішення про розподіл ДФС уряд прийняв на своєму останньому засіданні. Цей розподіл потребує додаткового законодавчого оформлення—потрібно вносити зміни в Податковий та Митний кодекси, визначитися з форматом та функціоналом органу, який замінить податкову міліцію. Мінфін обіцяє до кінця цього року завершити аудит інформаційних систем митної та податкової служб.

Тарифна політика. Уряд зобов’язався й далі підвищувати тарифи на газ. До кінця 2018р. Кабмін зобов’язався прийняти рішення про підвищення тарифів на тепло з урахуванням підвищеної ціни на газ. До 1 травня 2020 року мають бути скасовані зобов’язання Нафтогазу постачати населенню блакитне паливо за заниженою ціною. Після цих кроків ціна на газ має стати ринковою.

Реформа НАК “Нафтогазу”. Продовжиться процес розділення НАК “Нафтогазу” на дві компанії (анбандлінг) та сертифікація оператора газотранспортної системи (ГТС). До кінця року НАК підготує перелік непрофільних транзитних видів діяльності і передасті їх ПАТ “Магістральні газопроводи України” у наступному році.

Приватизація. До кінця грудня 2018 року уряд розпочне тендер на продаж ПАТ “Центренерго”. Після цього у перший половини наступного року проведе тендери на продаж вугільної компанії “Краснолиманська”, підприємств “Індар” та “Президент-Готель-Київ” у першій половині 2019 року. Україна зобов'язалась подати в парламент проект закону про скорочення переліку компаній, заборонених до приватизації І залишити в ньому лишe “життєво значимі для національної безпеки”. Серед державних планів — новий закон про лізинг державної власності та прийняття нового закону про концесію, запуск концесійних пілотних проектів у першій половині наступного року.

Фінансовий сектор. До кінця грудня 2018 року НБУ оприлюднить зміни до законодаства про операції з пов’язаними особами.

Рада фінансової стабільності  до кінця березня 2019 року вирішить, як відновити платоспроможність ФГВ до кінця грудня 2019 року. Українська сторона декларує наміри зменшити втрати держави від банкрутства 95 банків і намагатиметься повернути втрачені активи. Саме тому ФГВ публікуватиме список позичальників-боржників та недобросовісних акціонерів які завдали збитків банкам. До кінця березня наступного року фонд гарантування вкладів виставить на продаж активи щонайменше на 20 млрд грн.

Мінфін регулярно звітуватиме про прогрес у відновленні активів та у судових процесах стосовно чотирьох державних банків. Перший звіт буде опубліковано до кінця березня 2019 року.

Верховна Рада прийме закони про “Спліт” та повноваження Національної комісії цінних паперів та фондового ринку (№2413а та №6303) до кінця березня 2019 року.

До кінця червня 2019 року НБУ має вжити заходи проти банків, які не відповідають вимогам щодо капіталу.

Антикорупція.Антикорупційний суд має запрацювати — очікується що до кінця червня 2019р. Він розпочне свою роботу. Україна зобов’язалася призначити до ВАСУ принаймні 35 антикорупційних суддів з бездоганною репутацією та відповідними професійними навичками до кінця квітня 2019 року.

Національне антикорупційне бюро чекає аудит. Він має завершитись до кінця липня 2019 року. Наступного року парламент приймає закони про посилення повноважень НАБУ і розширить спектр методів розслідування, включаючи негласні дії, доступ до комп’ютерних систем, можливість знімати інформацію з каналів зв’язку (прослуховувати).

До кінця грудня 2018 року НАЗК забезпечить НАБУ прямим та безпечним електронним доступом до повних майнових декларацій всіх осіб, які підпадають під підслідність НАБУ.

Чого не буде

В меморандумі МВФ йдеться і про те, чого не слід чекати наступного року.

Так, Україна пообіцяла утриматися від проведення будь-якої податкової амністії, введення нових податкових пільг або привілеїв та подальшої цільової прив’язки надходжень.

Ми не будемо змінювати правила оподаткування прибутку підприємств. Цей пункт можна розшифрувати так: податку на виведений капітал не буде.

Також українська сторона пообіцяла фонду втримаися від запровадження нових спеціальних пенсій або пільг та запровадження накопичувального другого рівня пенсійної системи.

МВФ-ефект

В порівнянні з попередніми програмами співпраці України з кредитором, цей проект меморандуму досить консервативний. Для нього характерний певний реформаторський мінімалізм і нешвидке завершення уже початих змін.

Це пов’язано з обмеженою здатністю України проводити реформи наступного року через подвійні вибори.

Ефект від того, що співпраця України з кредитором перейшла з площини декларацій та обіцянок в площину реальних рішень, є.

По-перше, в канун позитивного рішення ради директорів МВФ Світовий банк надав Україні гарантій на 750 млн доларів доларів. Це означає, що український уряд зможе позичити кошти на міжнародних ринках капіталу під низькі відсотки.

По-друге, на фоні новин про продовження співпраці України з кредитором зміцнилася гривня.

По-третє, з тексту меморандуму зрозуміло, наступного року Мінфін розраховує активно виходити на зовнішні ринки запозичень та отримувати кошти від інших кредиторів, у тому числі Європейської комісії.

Чи надовго вистачить цього ефекту?

Найскладнішими до виконання можуть виявитися два пункти — прийняття законів про “Спліт” та зміну повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також антикорупційні зобов’язання, особливо ті, які стосується посилення повноважень НАБУ. За інформацією видання, антикорупційна частина меморандуму викликала найбільше дискусій під час узгодження тексту.

Виконання цієї програми максимально сильно залежить від політичного фактору.

Меморандум передбачає, що перегляд програми відбуватиметься щопівроку, а отже наступного слід чекати у червні-липні наступного року — після президентських виборів. Це означає, що готоовність України виконувати взяті на себе зобов’язання багато в чому залежатиме від політичних орієнтирів нового глави держави.