Мегабанкрутство. Чому НБУ вивів з ринку Мегабанк і хто від цього найбільше програє?

2 червня Національний банк вирішив вивести з ринку Мегабанк. Це перше таке рішення після початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну, якщо не рахувати ліквідації “дочок” двох російських держбанків.

Неплатоспроможність Мегабанку багато у чому унікальна. По-перше, це перший виведений з ринку банк, акціонерами якого є міжнародні фінансові організації. По-друге, Мегабанк став першою збанкрутілою установою, вкладникам якої держава поверне не до 200 тис грн депозитів, а всі 100% вкладів.

Для більшості українців банкрутство Мегабанку пройде непоміченим, однак для мешканців Харкова та області воно може стати ударом. Саме у цьому банку обслуговується чимало комунальних підприємств Харкова, також свої гроші у ньому тримає державний “Турбоатом”.

Чому збанкрутував банк? Чи означає це, що фінансова система почала “сипатися” через війну? Як банкрутство банку пояснюють в НБУ та що про це думають власники установи?

Хто власники банку

Мегабанк — один з найстаріших українських банків, він працює на ринку 32 роки.

Основну діяльність банк зосередив на Харківщині. Там розташовані 111 із 153 відділень. Тож неплатоспроможність Мегабанку особливо сильно відчує прифронтова Харківщина, її мешканці та підприємства.

Мажоритарним власником Мегабанку є депутат Харківської облради та гендиректор “Українських енергетичних машин (раніше — “Турбоатом”) Віктор Суботін. Йому та його дружині належать близько 63% акцій.

Експерти на банківському ринку, колишні та чинні працівники нагляду Нацбанку називають Суботіна типовим “червоним директором”, який опирався запровадженню в Мегабанку реальної корпоративної моделі управління.

На керівних посадах у фінустанові працювали родичі Суботіна. Багаторічним головою правління був Олексій Яценко — рідний брат дружини Суботіна. Інші наближені особи працювали в керівництві та наглядовій раді банку.

Часто рішення про кредитування в Мегабанку ухвалювалися на користь пов’язаних з його власником осіб та компаній. Суботін ці звинувачення відкидає.

Співвласниками Мегабанку є міжнародні фінансові організації: ЄБРР (11,3%), IFC (4,5%) та KfW, що належить німецькому уряду (11,3%). Саме наявність авторитетних фінансових установ у капіталі банку робить його неплатоспроможність унікальною в українській історії.

ЄБРР, IFC та KfW не мали наміру входити в капітал банку. Як пояснили ЕП високопосадовці НБУ, входження в капітал відбулося під час фінансової кризи 2008-2009 років. Тоді кредити, які МФО надали банку, були конвертовані в капітал для збереження платоспроможності установи.

За даними співрозмовників ЕП в правлінні НБУ, міжнародні фінансові організації хотіли продати свої частки в банку та вийти з його капіталу. Вони навіть погоджувалися здійснити продаж за символічну суму — 1 євро.

Суботін подав пакет документів до Нацбанку, аби погодити угоду та викупити акції МФО, однак регулятор їх не прийняв, оскільки пакет був неповний.

Чому банк збанкрутував. Версія НБУ

У Нацбанку пояснили віднесення Мегабанку до категорії неплатоспроможних проблемами з ліквідністю, кредитним портфелем та якістю корпоративного правління. Причому ці проблеми в банку були ще до 24 лютого.

НБУ стверджує, що протягом останніх кількох років Мегабанк показував негативні результати за підсумками стрес-тестувань. За результатами останнього тестування, проведеного у 2021 році, Мегабанк став єдиним, у якого були проблеми з капіталом навіть за базового сценарію стрес-тесту.

“У 2015 році відбулася перша діагностика банківської системи. За її підсумками було виявлено, що кредитний портфель банку дуже поганої якості. Більшість кредитів мали неринкові умови, майже весь кредитний портфель був виданий пов’язаним з банком особам”, — пригадує джерело в керівництві регулятора.

Того ж року Мегабанку затвердили трирічну програму скорочення пов’язаних кредитів. За частиною цих позик, стверджують в НБУ, банк спростував ознаки пов’язаності, тобто передав частки в компаніях-позичальниках іншим особам, щоб НБУ не міг вважати кредити інсайдерськими.

“З 2015 року жодної копійки за цими кредитами погашено не було”, — додають у Нацбанку.

Мегабанк мав проблеми з ліквідністю та капіталом ще до війни. Власникам банку потрібно було провести його докапіталізацію, проте додаткові кошти в капітал фінустанови не надійшли.

Чи не останньою краплею для НБУ стала поява в Мегабанку картотеки, тобто непроведених платежів. За даними регулятора, картотека банку 2 червня становила 30 млн грн, однак реальна сума непроведених платежів значно більша.

Як повідомили ЕП співрозмовники в керівництві Нацбанку, 25 травня розмір картотеки становив 53,8 млн грн. Це сума непроведених банком платежів фізичних та юридичних осіб.

“Майже щодня фіксуємо пʼять-шість скарг щодо неплатежів. За комунальними розрахунками надійшли 42 звернення, скарг від юридичних осіб — уже 78”, — повідомляли в травні представники НБУ на умовах анонімності.

3 лютого НБУ визнав Мегабанк проблемним. Проблемність — це одна з умов, які не дозволяють банкам отримувати кредити рефінансування.

Саме тому після початку війни Мегабанк, попри гостру потребу в коштах, не зміг отримати поповнення ліквідності від регулятора, тоді як інші банки його отримували.

Без рефінансу в Мегабанку виникли проблеми з розрахунками. Аби отримати рефінанс, банку потрібно було провести докапіталізацію та виконати вимоги НБУ. Після того, як Мегабанк не виконав цих вимог, регулятор вивів установу з ринку.

Чому банк збанкрутував. Версія власників

Суботін у коментарі ЕП звинуватив у доведенні своєї установи до неплатоспроможності Нацбанк.

За словами Суботіна, він знайшов інвестора, який готовий був докапіталізувати банк на 12 млн євро. Це достатня сума, аби позбавити банк статусу проблемності та отримати від НБУ рефінанс для забезпечення розрахунків клієнтів.

Регулятор угоду із залучення коштів не погодив.

“Нам відмовили в докапіталізації. Сказали, що ми неправильно переклали документи з Кіпру. Ми їх забрали, переоформили, але через воєнні дії передали документи регулятору електронною поштою лише 1 червня.

Учора, перед ухваленням рішення, НБУ в електронній формі відмовив нам в докапіталізації”, — пояснює Суботін.

Звинувачення НБУ щодо інсайдерських кредитів він категорично заперечує та вважає, що Нацбанк діяв цілеспрямовано, аби “потопити” Мегабанк. Крім того, Суботін заперечив, що в банку була картотека.

“Банк до вчорашнього дня здійснював всі платежі клієнтів. 30 млн грн, про які каже Нацбанк, — це кошти, які на момент засідання правління НБУ вже були заблоковані. Банк хотів проводити платежі, але вже не міг це робити”, — каже він.

В офіційній заяві щодо рішення НБУ банк звинувачує регулятора ледь не в підігруванні російському агресору.

“Єдиний банк, якому було відмовлено в рефінансуванні, — це Мегабанк. При тому, що в перші дні війни НБУ беззаставно видав кредит рефінансування на суму понад 5 млрд грн російському Альфа-банку, який перебуває під санкціями. Що це означає — мають розібратися правоохоронці”, — ідеться в заяві банку.

Насправді “Альфа-банк Україна” не перебуває під санкціями США та ЄС. Санкції запроваджені проти російського Альфа-банку та власників цієї установи Михайла Фрідмана, Пьотра Авена та інших.

Чому НБУ не дозволив докапіталізувати банк

За словами Суботіна, згаданий інвестор погодився внести в капітал банку 12 млн євро двома траншами. Перший нібито прийшов на рахунок банку в лютому. Проте узаконити входження цього інвестора в капітал регулятор відмовився.

За словами співрозмовників ЕП в Нацбанку, відмова була пов'язана з репутацією інвестора. За даними джерел, мова йде про компанію Royal Pay Europe, яка належить громадянину росії Сергію Кондратенку.

“Дочка” цієї компанії, яка працювала в росії, “Мережева розрахункова палата”, у березні 2021 року втратила ліцензію російського центробанку через проведення розрахунків з нелегальними онлайн-казино та букмекерськими конторами.

Тож незалежно від термінів подання документів на входження в капітал Мегабанку регулятор не погодив би це рішення, адже такий потенційний інвестор не відповідає вимогам НБУ.

Які проблеми банк мав до війни

В НБУ стверджують, що Мегабанк мав проблеми ще до початку широкомасштабного вторгнення росії.

“Проблема з ліквідністю в Мегабанку виникла не під час війни, а набагато раніше. Вона була пов’язана з його підходом до корпоративного управління та ризиковою діяльністю протягом трьох-чотирьох років.

Мегабанк ніколи не виконував плани за стрес-тестами. Зокрема через кредити пов’язаним особам, яких банк кредитував за кошти вкладників”, — повідомив високопосадовець НБУ.

Банк не робив “домашню роботу” НБУ, не вирішував проблеми з відповідністю нормативам адекватності капіталу, а його власники або не могли, або не хотіли вкладати в нього власні кошти, вважає асоційований експерт компанії “CASE-Україна” Євген Дубогриз.

Імовірно, така ситуація і призвела до проблем з розрахунками, які особливо загострилися на тлі війни.

Платоспроможність банку підривало й те, що за кредитами на 2 млрд грн, які Нацбанк свого часу визнав інсайдерськими, Мегабанк не отримував грошового потоку.

Скільки держава виплатить вкладникам

Відповідно до закону, на період воєнного стану держава гарантує всю суму вкладів фізосіб у банках, а не в межах 200 тис грн, як було до війни. 1 червня сума коштів фізосіб у Мегабанку становила 4,3 млрд грн.

Аби виплатити ці кошти, Фонд гарантування вкладів повинен отримати доступ до систем Мегабанку і мати змогу здійснювати аудит та управління банком.

Після визнання банку неплатоспроможним саме тимчасова адміністрація ФГВФО є його єдиним законним органом управління.

Однак, за словами директорки-розпорядниці фонду Світлани Рекрут, працівники Мегабанку перешкоджають доступу законної тимчасової адміністрації до управління банком.

“Керівники та працівники банку перешкоджають фонду в доступі та взятті під контроль неплатоспроможного банку. Ми застерігаємо від таких дій, адже це пряме порушення законодавства.

Найгірше, що заручниками таких дій працівників та керівників неплатоспроможного банку є вкладники, у першу чергу — фізособи, які мають отримати від Фонду гарантоване відшкодування”, — повідомила вона.

Суботін зазначив, що представники ФГВФО намагалися зайти у філії банку в Івано-Франківську та Києві, але відмовилися їхати до центрального офісу в Харкові.

Отримати кошти вкладники та клієнти Мегабанку зможуть через банки-агенти: Приватбанк, Укргазбанк, банк “Південний” та ПУМБ. Це можна буде зробити дистанційно в разі наявності рахунку в одному з цих банків.

Хто постраждає від банкрутства

На відміну від фізосіб та ФОПів, яким держава гарантовано компенсує вклади за 158 тис рахунків на 4,3 млрд грн, кошти юридичним особам держава компенсувати не буде. Тут може виникнути чимало проблем.

За словами першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, на рахунках юридичних осіб у банку лежать 2,5 млрд грн. Більша частина цієї суми, 1,4 млрд грн, — гроші компанії “Українські енергетичні машини”, 75% якої належать державі.

Гендиректором цього підприємства з 2007 року є Суботін. Саме в Мегабанку воно мало основний рахунок, з якого здійснювало розрахунки та на який отримувало виторг від виконання контрактів.

Також рахунки в Мегабанку мали численні комунальні підприємства Харкова. Вони теж втратять доступ до своїх коштів, що може зашкодити Харкову та області в умовах війни.

Крім того, Мегабанк заборгував близько 500 млн грн Мінфіну за кредитом Європейського інвестиційного банку. За підрахунками колишнього керівництва Мегабанку, його неплатоспроможність завдасть Україні збитків на 6 млрд грн.

Чи почався “банкопад 2.0”

Частка Мегабанку в активах банківської системи України незначна — 0,46%. НБУ розраховує, що неплатоспроможність установи не вплине на стабільність банківської системи, яка залишається стійкою та платоспроможною.

За словами заступника голови Нацбанку Ярослава Матузки, наразі проблемних банків в Україні немає.

Хоча активна фаза війни завдала серйозної шкоди банківській системі України, проте завдяки накопиченим у попередні роки резервам та реформам українські банки стабільно працюють.

Ба більше, у Нацбанку зазначають, що фінансові установи вже погасили всі беззаставні кредити рефінансування, які брали в регулятора після початку активної фази війни.

Залишки коштів українців у банківській системі почали зростати, хоча в перші тижні після 24 лютого НБУ спостерігав відплив вкладів населення.

Імовірно, тенденція зростання коштів фізосіб у банківській системі може посилитися після недавнього рішення НБУ підвищити облікову ставку з 10% до 25% річних, що має привести до суттєвого підвищення ставок за депозитами.

Ярослав ВІНОКУРОВ